Кислоти – коротко

Цей клас сполук (дайте його визначення з точки зору складу і продуктів дисоціації) широко поширений в природі. У шлунку людини міститься сильна бескислородная одноосновна кислота – соляна. Це своєрідний санітарний кордон для мікробів, які потрапляють в шлунок разом з їжею.

Соляна кислота шлунка створює сприятливе середовище для роботи ферменту шлункового соку пепсину, який розщеплює складні білки до більш простих. Отже, соляна кислота – необхідна для травлення речовину. При недостатній кислотності шлункового соку хворим наказують приймати аптечні препарати, що містять соляну кислоту. Однак і надлишок соляної кислоти в шлунку загрожує дискомфортом, який відомий під назвою печія. У цьому випадку нерідко надлишок кислоти гаситься за допомогою мінеральних карбонатних і гідрокарбонатних вод.

У природі спостерігається різноманіття органічних кислот (рис. 126): лимонна кислота міститься в лимонах, яблучна – в яблуках, щавлева – в листі щавлю. Мурахи захищаються від ворогів, розбризкуючи рідину, що містить мурашину кислоту. Ця кислота міститься в бджолиній отруті і в пекучих волосках кропиви. Допомагає зберігати свіжими ягоди журавлини або брусниці протягом багатьох місяців міститься в них бензойна кислота.

При скисанні виноградного соку виходить оцтова кислота, а при скисанні молока, при квашенні капусти і при силосуванні кормів для худоби – молочна кислота (рис. 127).

Кислоти можна класифікувати за різними ознаками (табл. 6).

Кислий смак, дія на індикатори, електрична провідність розчинів, взаємодія з металами, основними і амфотерними оксидами, основами і солями, утворення складних ефірів зі спиртами – всі ці властивості є спільними як для неорганічних, так і для органічних кислот.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Кислоти – коротко