Кіплінг “Заповідь” – аналіз вірша

У своєму вірші “Заповідь” Редьярд Кіплінг викладає одні з найважливіших моральних принципів етики.

“Володій собою серед натовпу сум’яття” – саме з цих слова автор починає своє напуття. Безумовно, ні в якому разі не можна бути веденим і піддаватися віянням натовпу на необдумані і потенційно небезпечні вчинки. Шрейдер в зв’язку з цим пише “погане оточення несе в собі моральну небезпеку”.

Таким чином, Кіплінг починає свій вірш з принципу рефлексивності моралі, і червоною ниткою цей принцип проходить крізь увесь твір. Не бреши, будь простий з царями, при цьому “прямий і твердий з ворогами і друзями” – ось продовження цієї думки, яка передбачає збереження автономії особистості. Тільки в цьому випадку можливе ставлення моральних суджень суб’єкта виключно “до власних помислів незалежно від морального якості поведінки оточуючих людей” (цитата Ю. А. Шрейдера).
Кіплінг каже і про те, що потрібно забувати про матеріальні блага, моральні набагато важливіше.
“Умій поставити в радісній надії,
На карту все, що накопичив з працею,
Всі програти і вбогим стати, як колись,
І ніколи не пошкодувати про те “

Дані рядка свідчать про те, що Абсолютна благо є основним в нашому житті, натуральні цінності другорядні. Потрібно прагне, в першу чергу, все ж до досягнень моральних цілей. Але разом з тим моральне благо не може полягати в отриманні натурального блага. Ці дві ідеї перегукуються в принципі нередуціруемого Абсолютного Блага.

Кіплінг пропонує нам також наповнювати змістом кожну мить. Мені видається, що на його думку, сенс визначається як дотримання всіх етичних принципів. Таким чином, необхідно виконувати протягом усього життя “принцип зростання суб’єкта моралі”. Тільки так людина зможе наповнити сенсом, жити усвідомлено і постійно, так само здійснювати моральні вчинки, тим самим досягаючи моральне благо повільно, по крупинці, день у день.

Для мене цієї роботи для чимось відкрило очі і безсумнівно вплинуло на мій внутрішній світ. Мені особливо близько покликання Кіплінга цінувати і не пропускати повз себе дні, години, хвилини. Постійна незадоволеність в способі витраченого часу людини часом заганяє в глухий кут.
Автор же пропонує вирішення багатьох наших проблем, при цьому роблячи висновок, що слідуючи всім цим напуття кожен стане людиною з великої літери.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Кіплінг “Заповідь” – аналіз вірша