Home ⇒ 👍Різне ⇒ Кім Пік – біографія

Кім Пік – біографія

Ім’я: Кім Пік (Kim Peek)

Дата народження: 11 листопада 1951 року

Дата смерті: 19 грудня 2009 року

Вік: 51 рік

Місце народження: Солт-Лейк-Сіті, США

Місце смерті: Солт-Лейк-Сіті, США

Діяльність: американець з феноменальною пам’яттю

Сімейний стан: Не одружений

Кім Пік – біографія

У біографії Кіма Піка було два прізвиська, приклеившихся на все життя: Людина дощу – на честь фільму, герой якого багато в чому списаний з нього, і Кім олово – за унікальні можливості мозку.

Коли в 1951 році 11 листопада у жителя штату Юта Френка Піку і його дружини народився довгоочікуваний малюк, розчарування батьків не було меж. Величезна голова на майже неживому тільце… Лікарі співчутливо зітхнув і запропонували Пікам відмовитися від виродка.

Кім Пік – нестандартне немовля

Молоді батьки вирішили забрати дитину, хоча ще в пологовому будинку у нього діагностували черепно-мозкову грижу. Малюка довго лікували, і результати лікування були хорошими, але безліч відхилень вселяли тривогу. На відміну від інших немовлят Кім майже не плакав, а коли прийшов час, навіть не робив спроб повзати. Лікарі не поспішали обнадіювати батьків, вважаючи, що їх синові судилася життя рослини.

Проте вже через півроку Френк побачив, що син не такий вже й поганий. Так, Кім раніше не міг повзати і навіть сидіти, але коли він розмовляв з ним, то бачив уважний погляд дитини. Малюк не просто посміхався, а спостерігав намагався повторити. В результаті у віці 16 місяців Кім… навчився грамоті. Всього раз показавши йому букви, батько і не розраховував, що той запам’ятає їх і почне складати в слова. Одного разу, читаючи на дивані газету, чоловік раптом помітив: сидить поруч син робить те ж саме! Вже в три роки читання стало для Кіма звичайною справою. Незнайомі слова він уточнював в тлумачному словнику, а через рік їх просто не залишилося.

Зате з фізичним розвитком у Кіма були серйозні проблеми. Низький м’язовий тонус позбавляв його тих можливостей, які були у звичайних дітей. Він навчився ходити тільки до чотирьох років, а маніпуляції, пов’язані з дрібною моторикою – наприклад, застебнути гудзики або зав’язати шнурки, – підкорилися йому тільки в дорослому віці, та й то не повністю. При такому здоров’я ніякого іншого дозвілля, крім читання та перегляду телевізора, Кім Пік не знав. До семи років він практично напам’ять знав Біблію, а решта кілька сотень книг – близько до тексту. Щоб не читати одну і ту ж книгу двічі, Кім ставив її на полицю корінцем вгору. Хоча це було зайвим: його пам’ять утримувала величезну кількість фактів.

У звичайну школу хлопчика не прийняли. В Америці 1960-х років ще не було програми реабілітації інвалідів. Натомість Френку запропонували відправити сина в школу для розумово відсталих. Побувавши там, чоловік зрозумів, що його син знає куди більше, ніж директор цієї школи, і вирішив навчати його будинку сам. Тим більше що і вчити Кіма особливо не потрібно. Френк лише давав завдання й іноді перевіряв їх виконання.

Кім Пік – книгопоглинач

Вчити вундеркінда наук було легко, але дещо-що він абсолютно не розумів. Так, у Кіма було відсутнє абстрактне мислення. Сенс прислів’їв і приказок виявився для нього недоступний – йому простіше було запам’ятати десяток таблиць. Можливо, тому коефіцієнт інтелекту (IQ) Піку дорівнював всього 87 балів. Досить посередній результат, явно не відбивав його суперможливостей.

У 14 років Кім Пік пройшов курс середньої школи США. Френк звернувся в комісію при уряді штату, щоб його сина взяли іспити і видали атестат. Але влада штату відмовили, вважаючи, що інвалід (незважаючи на суперздатності) не може претендувати на свідоцтво про освіту для нормальних людей. Така позиція була викликана тим, що лікарі вважали Піку аутистом, у яких видатні здібності – не рідкість, при цьому вони не можуть жити самостійно. Аутист граючись перемножит в голові шестизначні цифри, але забуде про слині, у нього з рота.

Однак Кім Пік не був аутистом: у нього був синдром саванта (обдарованості). Причини цього синдрому різні. Як вважали спочатку, з-за того, що в мозку Піку відсутнє мозолисте тіло, яке поєднує праве і ліве півкулі, нейрони створили нові сполуки. Це призвело до багаторазового збільшення об’єму пам’яті. Багато пізніше мозком Кіма зацікавилися вчені з НАСА. Вони піддали генія всебічному дослідженню, включаючи сканування мозку. Після чого був зроблений висновок, що Кім має рідкісне генетичне захворювання, пов’язане з мутацією Х-хромосоми, зворотною стороною якого були низький тонус м’язів та гідроцефалія.

Відмова у видачі атестата ніяк не позначився на житті Кіма. Він раніше сидів вдома, не будучи в змозі закип’ятити чай або почистити зуби, погано орієнтувався в просторі і майже не виходив на вулицю. При цьому Пік міг розповісти, куди веде будь-яка вулиця міста, і не тільки рідного Солт-Лейк-Сіті, але і десятків інших міст. Також він міг безпомилково назвати будь-який телефонний номер з півторамільйонного списку абонентів.

Домашнє самітництво проходило у Кіма за читанням книг, на найтовстішу в нього йшли хвилини. Стандартний книжковий розворот займав не більше 8-10 секунд. Виною тому була особлива методика читання: лівим оком він читав ліву сторінку, а правим – праву. І все це одночасно. Він умудрявся читати книги навіть у перевернутому вигляді! Не дивно, що до 20 років Кім прочитав близько 10 тисяч книг та будь-яку з них міг цитувати з пам’яті.

Кім Пік – кіногерой: Людина дощу

Коли хлопцеві виповнилося 18, батько, нарешті, зміг влаштувати його на роботу бухгалтером в місцеву громаду мормонів. Робота для Кіма була не стільки засобом заробітку, скільки способом соціалізації. Втім, живому спілкуванню він як і раніше вважав за краще дозвілля з буквами і цифрами.

У 1984 році, після довгих умовлянь батька, 33-річний Кім вирішив взяти участь у Національній конференції Асоціації розумово відсталих громадян у техаському місті Арлінгтон. Почесним гостем на цій конференції був голлівудський сценарист Баррі Морроу. Після демонстрації здібностей Кіма він підійшов познайомитися. Феноменальні результати вразили сценариста настільки, що він вирішив написати історію цього хлопця. А щоб краще зрозуміти його, Морроу напросився в гості до Піках і кілька тижнів жив у них.

Підсумком такого знайомства став сценарій мелодрами “Людина дощу”, в якому головний герой – аутист по імені Реймонд (у виконанні Дастіна Хоффмана) стає володарем багатомільйонного спадку, а його брат (у виконанні Тома Круза) патронує його. Фільм став мегахітом, завоювавши 4 “Оскара”, премії “Золотий ведмідь” і “Золотий глобус”.

Вся Америка бажала знати, з кого списаний головний персонаж фільму, і Баррі представив Кіма широкій публіці. Його почали запрошувати на шоу і телебачення, а газети і журнали друкували про нього статті. Слава обрушилася позитивно вплинула на характер Кіма. Часті зустрічі в аудиторіях допомогли йому розслабитися і стати більш товариським. Справжній “Людина дощу” перестав боятися людей і навіть на вулиці давав перехожим автографи, посміхаючись своєю дитячою усмішкою. Батько генія якось підрахував, що за останні 20 років життя Кім пролетів більше 5 млн кілометрів і зустрівся з 64 млн осіб! Крім того, слава допомогла отримати Піку довгоочікуваний диплом про середню освіту.

Іншим парадоксом було те, що з віком здібності Піку не згасали, а прогресували. У 51 рік він навчився грати на роялі, причому всі твори грав по пам’яті і часто перекладав партії інструментів з опер для фортепіано. Професійні музиканти тільки дивувалися, як Пік міг пам’ятати кожну деталь творів, які чув лише раз кілька років тому.

Незважаючи на популярність і успіхи в соціалізації, сім’ю Кім Пік так і не створив. Йому комфортніше жилося у рідному домі, та й здоров’я залишало бажати кращого. В останні роки у нього з’явилися серцеві болі. А 19 грудня 2009 року геній на прізвисько Кім-олово покинув цей світ.