Кількісна революція і математична географія

Математичні методи мають універсальне загальнонаукове значення і в географії застосовуються на всіх стадіях наукового дослідження – при збиранні та первинній обробці вихідної інформації, її систематизації, виявленні закономірностей і теоретичних узагальнень.
Основоположником кількісної революції вважається американський географ Ф. Шеффер. Він стверджував, що головне завдання географії полягає в <формулюванні законів, керуючих просторовим розподілом певних явищ по земній поверхні> (1953 р). Тобто географія повинна шукати універсальні просторові характеристики явищ, а не накопичення інформації про унікальні факти і їх розміщенні. Це точка зору пізніше була розвинена В. Бунге, що писав в 1966 році, що <географія повинна розмовляти мовою геометрії> і У. Гаррісоном, який вважав, що головне завдання географії в тому, щоб вирішити транспортні завдання щодо оптимізації вантажопотоків, просторові завдання рівноваги цін, розміщення підприємств.
Ставлення географів до математичних методів не одностайні. Прямий перенесення математичних методів в географію часто призводить до спрощеної трактуванні складної географічної реальності.
Вкрай обмежені можливості використання географією експериментальних методів збільшують значення моделювання – універсального наукового методу наукового дослідження, незамінного для вивчення складних систем.
Недолік математичних методів в тому, що при цьому можуть ігноруватися важливі, але поодинокі факти, які не вписуються в математичні моделі.
Компроміс між математичним підходом (пошук загального) і географічним підходом (пошук унікального) стали шукати в системно-структурної парадигмі.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Кількісна революція і математична географія