КИБАЛЬЧИЧ НАДІЯ
КИБАЛЬЧИЧ НАДІЯ (псевд. і крипт. – Наталка-Полтавка, Н. Симонівна, М. К, Н. К. та ін.; вересень 1857, с. Заріг, тепер Оржицького р-ну Полтавської обл. – 04.12.1918, м. Лубни, тепер Полтавської обл.) – письменниця.
Дочка українського етнографа й фольклориста Номиса (М. Т. Симонова) і мати поетки Н. К. Кибальчич. Племінниця Ганни Барвінок і В. М. Білозерського. Освіту здобула в Лубенській гімназії. В 70-х роках одружилася з волинським поміщиком К. Кибальчичем, однак невдовзі шлюб розпався, і вона залишилася з маленькою дочкою. З цього часу й до останніх своїх днів жила на Полтавщині. Померла в цілковитій самотині, забута рідними та близькими.
Початок активної творчої діяльності припадає на 90-ті роки XIX ст. Друкувала в журналах “Літературно-науковий вістник”, “Зоря”, “Дзвінок”, “Молода Україна”, альманахах “Багаття”, “З потоку життя” оповідання, нариси та п’єси: “Драма у хаті” (1892), “Баба Яга” (1893), “Баба Калиниха” (1894),__ “Самовродок” (1897), “Зустріч” (1898), “Його право”, “Останній раз” (обидва 1899), “Кому яке діло” (1900). Малій прозі Н. Кибальчич притаманні особлива увага до психологічних проблем у стосунках між чоловіком і жінкою, достовірність у відтворенні предметно-побутової конкретики буття, зацікавленість проблемами народного життя. Багато творів позначені помітним автобіографізмом. Створила драматичний етюд “Генеральна репетиція” (1901) та мелодраматичну п’єсу “Катерина Чайківна” (1897), яка здобула першу премію на конкурсі, проведеному Руським народним театром у Львові.
Н. Кибальчич залишила цікаві й цінні спогади про Т. Шевченка, написані головним чином на основі розповідей її матері. Вони друкувалися в “Киевской старіше” (1887), журналах “Зоря” (Львів, 1892). Листувалася з І. Я. Франком, якому належать кілька прихильних відгуків про творчість письменниці.
Літ.: Маковей О. Новини нашої літератури // Літ.-наук. вісн. 1898. Т. 2; Стеллецький Г. Н. М. Кибальчич (Наталка-Полтавка) // Наше минуле. 1919. № 1-2; Капельгородський П. На Лубенському літературному гробовищі 11 Життя й революція. 1928. № 10; Ротач П. Матеріали до українського біографічного словника. Літературна Полтавщина // Архіви України. 1965. № 6.
С. Денисюк
Related posts:
- Театр корифеїв – Надія національної драми У 1901 р. в Києві вийшла книжка “Корифеи украинской сцены”, що розповідала про театральних діячів останньої чверті XIX ст. Відтоді найвизначніших режисерів, акторів, драматургів, співаків, які започаткували перший професійний театр в Україні, стали називати “корифеями”. До них належали Марко Кропивницький, Іван Карпенко-Карий, Микола Садовський, Панас Саксаганський, Марія Заньковецька, Марія Садовська-Барілотті, Ганна Затиркевич-Карпинська та інші. Перша […]...
- Записки наукового товариства імені Шевченка “Записки наукового товариства імені Шевченка”, або “ЗНТШ” – унікальні видання Наукового товариства імені Шевченка у : Львові, з 1897 – орган його історико-філософської та філологічної секцій. Вийшло всього 155 томів за редакцією Ю. Целевича, О. Барвінського, М. Грушевського, І. Крип’якевича, К. Студинського, В. Сімовича та ін. Перший том з’явився 1892. До 1895 у “ЗНТШ” активно […]...
- МИЛОРАДОВИЧ ВАСИЛЬ МИЛОРАДОВИЧ ВАСИЛЬ (13 01.1846, с. Токарі, тепер Лохвицького р-ну Полтавської обл. – 1911, с. Литвяки, тепер Лубенського р-ну Полтавської обл.) – етнограф і фольклорист. 1869 р. закінчив юридичний факультет Харківського університету зі вченим ступенем кандидата. Деякий час працював помічником присяжного повіреного у Полтавському окружному суді, а потім, до виходу на пенсію (1890), мировим суддею в […]...
- ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ. П’ЄСА НАТАЛКА ПОЛТАВКА – ЛІТЕРАТУРА кін. XVIII – 70-90-ті рр. XIX ст √ Драматургійна творчість І. Котляревського відрізняється низкою рис: – порівняно мала кількість дійових осіб; – конфлікт дібраний вдало; – ідея чітка; – сюжет розвивається напружено і природно; – композиція струнка; – образи добре вгадуються; – пісні органічно вмонтовані в текст; – мова виразна, народна, індивідуалізована, насичена гумором. ! Перша театральна постановка п’єси “Наталка Полтавка” – […]...
- КОЛИСОЧКА ЛЕГОНЬКАЯ – Надія Пукас Прийшов Сонко, питається, Чи дитинка слухається. – Сонку-світку, сонку-свате, Дитиночка пішла спати. Колисочка легонькая, Дитиночка маленькая. Колисочка теплесенька, Люлі-люлі-люлесеньки. Вийшла з хати доріженька, Пішли спати дві ніженьки. Пливуть, пливуть каченята, Засинають рученята. Хитаються колосочки, Злипаються сині очки. Колисочка теплесенька, Люлі-люлі-люлесеньки. ВЕЧІР ЗМЕРЗ Наче біле кошенятко, Йде село під гору спатки. Завірюха-мати біла Його ковдрою накрила, […]...
- ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ (Іван Карпович Тобілевич) (1845-1907) – Талант, подарований Україні – Надія національної драми Іван Карпович Тобілевич таке справжнє прізвище відомого українського драматурга Івана Карпенка-Карого. Він народився 29 вересня 1845 р. в с. Арсенівка поблизу Єлисаветграда Херсонської губернії. Карно Адамович Тобілевич, батько драматурга, походив із зубожілого дворянського роду. Євген Чикаленко1, хороший знайомий сім’ї, згадував, що в нього “були в зачатку всі ті таланти, що так яскраво розвинулись у його […]...
- ДІТИ – СЕ НАШ ДОРОГИЙ СКАРБ, СЕ НАША НАДІЯ, СЕ – МОЛОДА УКРАЇНА Ольга Петрівна Драгоманова (по чоловікові Косач) Ці слова належать людині, яка все життя присвятила справі розвитку української культури, невтомно й самовіддано працювала в ім’я відродження української нації. Звати цю людину Ольга Петрівна Драгоманова (по чоловікові Косач). Псевдонім, який вона собі обрала і під яким найчастіше друкувалася, – Олена Пчілка. Поетеса, автор прозових та драматичних творів, перекладач, науковець, фольклорист і етнограф, публіцист, […]...
- НОМИС НОМИС (спр. прізв. – Симонов Матвій, псевд. – В. П. Білокопитенко; 29.11.1823, с. Заріч, тепер Оржицького р-ну Полтавської обл. – 08.01.1901, м. Лубни, Полтавської обл.) – фольклорист, етнограф, письменник і педагог. Освіту здобув у Київському університеті (1848), працював учителем словесності у Ніжинській і Немирівській гімназіях. Служив чиновником у Петербурзі, Катеринославі, Житомирі. З 1873 р. – […]...
- НАДІЯ КИР’ЯН. ЄВШАН – РОЗДІЛ ЧЕТВЕРТИЙ. ЯК НЕ ЛЮБИТЬ ТОЙ КРАЙ Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання літературних творів; вчити аналізувати прочитане; розвивати творчу уяву, образне мислення; виховувати любов до Батьківщини. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ Знов луна шкільний дзвінок, Всіх нас кличе на урок. Ви гарненько всі сідайте Спинки рівненько тримайте. II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Гра “Прочитай слова” – Розв’яжіть “граматичні” приклади та назвіть відповіді. […]...
- Академічна громада “Академічна громада” – українське студентське товариство, яке діяло у Кракові (1888-95). Його активним учасником був В. Стефаник. Однойменне товариство функціонувало й у Львівському університеті (1896-1921, з перервами), поставши на підсонні “Академічного братства” та “Ватри”. Мало фахові гуртки та літературну секцію: тут було створено навіть Допомоговий фонд для незаможних українських письменників (1897), влаштовано святкування 25-річчя літературної […]...
- ПОЕЗІЯ – Надія Пукас Я ВОСКРЕСНУ Я випрошую в лютого весну, Розчищаю від снігу двір. – Синій березню, я воскресну! Ти повіриш мені? Повір! Я заклею усі конверти, Я відправлю усі листи. Я напружено і уперто Через річку зведу мости. Я на засув запру байдужжя, В товариство покличу сміх. Я поставлю між нами, друже, Правду, чисту, як перший сніг. […]...
- МІЙ СВІТОЧКУ – Надія Пукас Мій світ такий багатий на красу, Душа моя від нього все добріша. Я скарб цей крізь життя своє несу, І в цьому світі кожен день я інша. То, мов метелик, на вогонь лечу, То заховаюсь в покривало ночі, То у задумі квіткою мовчу, То розбудити світ піснями хочу. Готова часом вітер цілувать, Ласкавість дарувати гілці […]...
- На сімейну раду – Надія Пукас Того, що шлюби укладаються на небесах, ніхто не піддає сумніву. І хоча ніхто не бачив, яким чином добирають двоє сердець, ніхто там не був дружкою, однак кожен при нагоді стверджує ( і то незаперечно), що саме так і утворюється нова сім’я. Правда, коли вона руйнується, тобто, коли двоє рідних стають чужими, а то й ворогами, […]...
- У СЯЙВІ СОНЦЯ І ТЕПЛА – Надія Пукас БАРВІНКОВИЙ КРАЙ У сяйві сонця і тепла, Що й вітер ледве-ледве дише, Пташина розчерком крила У небі синім вірші пише. Тобі, мій краю барвінковий, Плету пісень своїх вінок. А в чистім небі вечоровім Ведуть зірки легкий танок. Бринить-дзвенить пісня солов’їна, Над рікою райдуга сія. То все моя прекрасна Україна, То рідна матінка моя. Ти від […]...
- ДАЛА МАМА ПІСНЮ – Надія Пукас МАМИНА ПІСНЯ О мамина пісне, Висока й крилата! Коли ти зі мною, В душі моїй свято. Полиньмо над світом Полями-лісами. Та й будем бриніти Двома голосами. Розсіймо по полю Зажуру і втому. Полиньмо з тобою До рідного дому. Зоріють там вишні, Цвіте рута-м’ята О мамина пісне, Висока й крилата! Ти зіткана сонцем З добра і […]...
- НЕСКОРЕНИЙ СИРЕЦЬ – Надія Пукас НЕСКОРЕНИЙ СИРЕЦЬ Ветеранські організації “Сирець-1” та “Сирець-2” запросили мене на зустріч, де обговорювалися питання участі ветеранів у роботі з молоддю, у формуванні у неї високих людських якостей. Сивочолі ветерани стурбовано обговорювали насущні проблеми, пропонували свою допомогу. Їм є що сказати. Адже вони прожили таке змістовне, таке щире і чисте життя! У них такий багатий життєвий […]...
- МІЖ НАМИ, ЖІНКАМИ – Надія Пукас ЗОЛОТА ПОРА Така пора: Ще пахне падолистом – Та вже й мороз пройшовся по землі. Ще горобина тішиться намистом – І приміря сніжиночки малі. Така пора: Ще серце юно б’ється, Ще дужий і широкий змах крила, Та срібна павутина в косах в’ється Й зажура тихий голос подала. Вже не шумить весняна горда злива – Та […]...
- МОНАШКА – Надія Пукас МОНАШКА Спека пекельна! Місто знеможено плавилося під палючим сонцем, молоді жінки і дівчата відрізали, відривали від суконь все останнє, що не слугувало прикривати цноту. Ту вузьку смужку тканини, той залишок, що називався спідницею і кокетливим словом “топік” підтримувалося на тілі вузесенькими бретельками, а то й зовсім шнурочками, які безпомічно теліпалися на загорілому здоровому тілі. Так […]...
- НЕВІНЧАНА ВДОВА – Надія Пукас НЕВІНЧАНА ВДОВА Зізнаймося, що про події Великої Вітчизняної війни ми згадуємо лише 9 травня. Тому трохи дивно було мені слухати посеред літа цю сумну розповідь літньої жінки, яка так болісно переживала розказане, начебто вчора тут, у Бабиному Яру, вона слухала смертельні постріли, передсмертні зойки людей, бачила останні погляди живих. Житейські справи завели мене на Дорогожичі, […]...
- НАГОВОРИ МЕНІ СЛІВ КОХАННЯ – Надія Пукас НАГОВОРИ МЕНІ СЛІВ КОХАННЯ Те слово впало в душу, як в ріллю, Як на суху стежину перші краплі. А Єва, як почула те “люблю”, Чи їй так само подиху забракло? Наговори мені слів кохання На цілу довгу вдовину зиму. В моїй самотній промерзлій хаті Буду щовечір грітися ними. Вони мені хукатимуть на пальці Твоїми знадливими […]...
- НАДІЯ – ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ НАДІЯ Не зітхай так безнадійно, Скорбних уст не замикай, Рук не складуй ще подвійно, З лану битви не тікай, Глянь на луг – не вся травиця Ще потоптана упрах; Глянь на люди – чесні лиця Ще не всі обвіяв страх. Ще великі перепони Злу поставлено кругом, Не безкарно рвуться стони Під ворожим батогом. Встануть мученики-браття, […]...
- СЯЄВО РАДОСТІ І СУТІНКИ ПЕЧАЛІ – Надія Пукас (Надія Пукас. “Килим долі”.) Ця книга поезій вражає багатством внутрішнього світу автора. В творах відчуваєш всеперемагаючу красу життя, його складність і діалектичне поєднання Радості й Печалі. Життєву долю людську часом порівнюють з полем, дорогою, стежиною. Автор, що бачить життя в його русі, в його продовженні сприймає дійсність в його різнoбарвному розмаїтті, розгортає перед нами багатокольоровий […]...
- Малороссийский сборник повестей, сцен, рассказов и водевилей известных малороссийских писателей “Малороссийский сборник повестей, сцен, рассказов и водевилей известных малороссийских писателей” (Москва, 1899). У збірнику були надруковані твори українських класиків XIX ст. – Т. Шевченка (“Перебендя”, “Катерина”), П. Куліша (“Сіра кобила”, “Орися”), Г. Квітки-Основ’яненка (“Через що люди бідніють та що їм треба робити?”), Марка Вовчка (“Ледащиця”, “Викуп”), О. Стороженка (“Як бог дасть, то й у вікно […]...
- Проти вітру – Надія Пукас Проти в ітру Останній день березня ще від сходу сонця обіцяв бути теплим та сонячним. Рожевий, як личко дитини, обрій легко й невимушено простягався ген понад Дніпром, небо чисте, блакитне, як віконні шиби у доброї господині перед Великоднем. Ані шелесту вітру, ані прохолодного подиху. Весна! Перші перехожі, що поспішали до праці, насолоджувалися теплом весняного дня. […]...
- Твір на тему “Віра і надія – це головні чесноти людини” Віра в житті людини відіграє дуже важливу роль і в цьому мені довелося зовсім недавно переконатися. Не те, щоб я раніше цього не знала, просто особливо це відчула коли подивилася передачу по телебаченню про одну гіпотезу, як виник наш світ і чи є Бог, яку виклав один дуже відомий англійський фізик. Це були одні лише […]...
- ГРІНЧЕНКО МАРІЯ ГРІНЧЕНКО МАРІЯ (псевд. – М. Загірня, М. Чайченко, М. Доленко та ін.; 13.06.1863, м. Богодухів, тепер Харківської обл. – 15.07.1928, Київ). Дружина й соратниця Б. Грінченка. По закінченні Богодухівської гімназії (1881) вчителювала (спочатку на Богодухівщині, потім – у місцях праці чоловіка). Почала друкуватися 1884 р. Це – поезії, надруковані в журналах “Зоря”, “Правда”, “Дзвінок” та […]...
- Чи може бути полин солодким? – Надія Пукас Розмаїття нашого життя людей небайдужих спонукає до роздумів. Тож і я, замислилась над істеричним гвалтом митців і політиків стосовно останніх подій, пов’язаних з іменем Марії Матіос. Почну з того, що недооцінити її таланту неможливо. Пригадую своє перше знайомство з її книжечкою поезій “З трави і листя”. Від кожного вірша пахло молодою травою, кожне слово бриніло […]...
- Утвердження народної моралі та внутрішньої краси людини в п’єсі “Наталка Полтавка” – ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ – 9 клас Велич і значення письменника вимірюються тим, наскільки глибоко коріння його творчості сягає народного життя і наскільки адекватно він відбиває передові ідеали свого часу. Ці вимоги народності і прогресивності мистецтва органічно втілені в художніх творах І. П. Котляревського. Виявляючи глибокий інтерес до російської і світової драматургії і театру, Котляревський і Щепкін усвідомлювали, що настав час для […]...
- Порівняльна характеристика образів Петра й Миколи (за п’єсою І. Котляревського “Наталка Полтавка”) І. П. Котляревський дуже багато робив для становлення українського театру, був директором професійного театру в Полтаві. Його п’єса “Наталка Полтавка” – перший драматичний твір нової української літератури, у якому реалістично змальовано життя народу, його побут, мрії і прагнення. “Наталка Полтавка” – це драма кохання бідної української дівчини-селянки, яка відстоює своє право на щастя. Серед позитивних […]...
- Духовні витоки Надії Пукас – подільської поетеси, композиторки і співачки – Надія Пукас О. І. Блажевич, Старший викладач, Ю. І. Блажевич, Член Національної спілки краєзнавців України, Старший викладач, Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія Духовні витоки Надії Пукас – подільської поетеси, композиторки і співачки В статті досліджено і проаналізовано життєвий шлях та творчий доробок знаної української майстрині слова і пісні Надії Лаврентіївни Пукас, нашої землячки з Городоччини, яка й нині прославляє […]...
- Із книги Надії Пукас “Мій світочку” – Надія Пукас Мій світочку Мій світ такий багатий на красу, Душа моя від нього все добріша. Я скарб цей крізь життя своє несу, І в цьому світі кожен день я інша. То, мов метелик, на вогонь лечу, То заховаюсь в покривало ночі, То у задумі квіткою мовчу, То розбудити світ піснями хочу. Готова часом вітер цілувать, Ласкавість […]...
- Іван Котляревський – Ой я дівчина полтавка Ой я дівчина полтавка, А зовуть мене Наталка. Дівка проста, некрасива, З добрим серцем, неспесива. Коло мене хлопці в’ються І за мене часто б’ються. А я люблю Петра дуже, До других мені байдуже. Мої подруги пустують І зо всякими жартують, А я без Петра скучаю І веселості не знаю. Я з Петром моїм щаслива, І […]...
- СТО ТИСЯЧ – ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ (Іван Карпович Тобілевич) (1845-1907) – Талант, подарований Україні – Надія національної драми Скорочено Комедія в 4 діях ДІЄВІ ЛЮДЕ Герасим Никодимович Калитка – багатий крестьянин. Параска – жінка його. Роман – син їх. Савка – кум Герасима, крестьянин. Банавентура – копач. Невідомий – єврей. Гершко – фактор. Мотря – наймичка. Клим – робітник. ДІЯ ПЕРША ЯВА І В хаті яку хвилину нема нікого; входе Невідомий. Невідомий. Нікого […]...
- Душевна краса Наталки Полтавки за однойменною п’єсою І. П. Котляревського – І варіант – ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ – 9 клас Образ жінки завжди відігравав величезну роль в житті та свідомості людства. Прадавні слов’яни поклонялися жінці, як богині. Упродовж багатьох століть зверталися вони з піснями і молитвами до своєї святої захисниці, берегині – до матері чи просто жінки, увічнюючи її благословенне ім’я. Іван Котляревський у своїй п ‘єсі “Наталка Полтавка”, узагальнивши усі найкращі риси українок, жінок, […]...
- Наталка-Полтавка (Скорочений переказ, дуже стисло) – Іван Котляревський Наталка-Полтавка (Скорочений переказ, дуже стисло) – Іван Котляревський Українська опера на дві дії Дійові особи: Наталка – українська дівчина. Горпина Терпилиха – її мати. Петро – коханий Наталки. Микола – далекий родич Терпилихи. Тетерваковський – возний, жених Наталчин. Макогоненко – сільський виборний. ДІЯ ПЕРША Наталка журиться, що вже давно немає її коханого Петра. Вона промовляє, […]...
- НАДІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ – ВАСИЛЬ ГОЛОБОРОДЬКО (нар. 1945 р.) – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ Василь Голобородько – А чи знаєте ви, що одна з антологій світової поезії, видана у Європі, має назву “Від Рабіндраната Тагора до Василя Голобородька”? Моє слово не вогнисте, в моїй поезії – метелики, бджоли. Але я засвідчую перед світом, Богом і людьми: тут Україна, і ви – українці. Василь Голобородько “НАДІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ” Якщо доля […]...
- ЗНО – Тест № 4 – Література кінця XVIII – початку XX ст 1. Яка подія знаменувала початок нового етапу в розвитку української літератури? А Вихід “Книги буття українського народу” Миколи Костомарова; Б вихід “Енеїди” Івана Котляревського”; В відкриття Київського університету; Г скасування кріпацтва. 2. Укажіть автора, у якого І. Котляревський запозичив сюжет “Енеїди”: А Езоп; Б Г. Сковорода; В Вергілій; Г І. Некрашевич. 3. Зі скількох частин […]...
- НАДІЯ – ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ (1864-1902) – УКРАЇНСЬКА ПОЕЗІЯ другої половини ХІХ ст. – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Павло Грабовський (1864-1902) відомий передусім як автор громадянсько-політичної лірики. Чи не найціннішими є поезії, присвячені національним проблемам: “До Русі-України”, “До українців”, “Орли” та ін. Вірш “Орли” має сатиричне спрямування, він наповнений переживаннями ліричного героя через нещасну долю України. Лукаві її сини думають лише про власну наживу, “гнуть головоньку” перед загарбниками, відцуралися рідної мови й рідного […]...
- Поетичний образ дівчини з народу (за п’єсою “Наталка Полтавка”) – ІІ варіант – ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ – 9 клас “Наталка Полтавка” І. Котляревського – перша класична українська п’єса. Сотні людей переписували і вчили напам’ять пісні з неї, а їх – аж 22. Це був перший твір з народного життя, де показано ідеальний образ української дівчини. І. Котляревський не випадково ввів пісні у п’єсу, бо кожна з них допомагала глибше розкрити образ твору. З пісні, […]...
- Наталка – взірець людяності й духовної краси простої людини – Зразок твору – I. КОТЛЯРЕВСЬКИЙ, Г. КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 9 КЛАС У п’єсі “Наталка Полтавка” Котляревський виступає як драматург-новатор. Він поставив перед собою завдання – показати взірець людяності, духовної краси простої людини (Наталки) – і йому це вдалося. Вперше п’єса “Наталка Полтавка” була інсценізована ще 1819 року, але з того, мису образ головної героїні не залишає байдужим нікого. На мою думку, і сучасна молодь багато чого […]...