КАЗКА ПРО ЯЯН – EMMA АНДІЄВСЬКА (Народилася 1931 p.) – Я І СВІТ
Колись пастушок, переплигуючи зі скелі на скелю за козою, що відбилася від решти, посковзнувся й упав у глибочезне провалля. Коли він розплющив очі, то побачив, що лежить на площі великого міста, яке складається з вузьких довгих веж, що їх кожен будує на свій лад, бо ці вежі весь час завалюються.
Пастушок підійшов до найближчого чоловіка, який порпався з кельмою серед купи каміння, й запитав, що це за місто, хто його мешканці й чи не можна було б щось попоїсти, бо він дуже зголоднів, наче кілька днів пролежав без їжі. Однак на запитання пастушка ніхто навіть не глипнув у його бік, дарма що козопас обійшов мало не все місто. Врешті вже зовсім зневірившися, що хтось дасть йому тут бодай окрайчик хліба, пастушок набрів на кволого дідуся, що порався біля найнижчої, напівзруйнованої вежі, й повторив своє запитання.
– Тут живуть самі яяни, – відповів нарешті старий. – Кожен яянин знає тільки своє “я” і тому запитань іншої людини просто не чує. Я ж почув тільки тому, що мене здолали немощі, і внутрішні підпори, які досі тримали мене, як вони тримають усіх яян цього міста, передчасно струхли й завалилися, які моя вежа, направити яку мені бракує сил.
*Егоїст – людина, що ставить над усе особисті інтереси.
– Я вам охоче допоможу, – радісно вигукнув пастушок, – аби тільки трохи щось попоїсти.
– Яянинові годі допомогти, – скрушно мовив дідок. – Ніхто не може догодити яянинові, бо тільки він сам усе знає і вміє, і то найкраще.
– Але ж людина мусить їсти, аби втриматися при житті!
– Усі тут харчуються власним “я”. Коли воно вичерпується, яянин умирає, проте “я” кожного із яян таке невичерпне, що всі тутешні мешканці майже вічні. Мене опали немощі тільки тому, що я чужинець і справжнім яянином так ніколи й не став, хоч і прожив тут майже весь свій вік. Я ледве пам’ятаю, що на початку свого життя під час сварки на кораблі, де я виконував обов’язки юнги, я випав за борті опинився у цьому місті.
– Але я зовсім не хочу ставати яянином!
– За рогом моєї вежі лежать кельми для новоприбулих, бери собі якусь і починай будувати свою вежу.
– Невже з цього міста немає виходу?
– Ще на початку, коли я щойно сюди потрапив, я здибав одного юродивого, який сидів біля каміння цієї вежі, котру я оце марно будую. Він повідав мені, що місто має сім брам і з кожної можна вийти, хоча досі жоден мешканець цього міста не міг відчинити брами з тієї простої причини, що ніхто з тутешніх насельників не спроможний вимовити коротесенького слова, що відчиняє ці брами.
– Яке ж це слово?
– Це слово знають усі яяни: звичайнісіньке “ти”. Але коли хтось із яян, – а це стається так рідко, що про це ходять лише легенди, – отож коли хтось із яян пробує вимовити “ти”, в устах яянин а це чомусь завжди обертається на “я”, і тому брами не відчиняються.
– Я спробую, – мовив пастушок. – Ходімо разом, бо я тобі дуже вдячний на пораду, в мене померли батьки, і я хотів би подбати про тебе.
– Я вже застарий, і ноги вже не тримають мене.
– Я візьму тебе на плечі, і ми разом подамося далі.
– Я не пристосований до іншого світу, і час, відпущений мені вищими силами, добігає кінця.
– Я хочу, аби ти бодай перед смертю дихнув свіжим повітрям, – мовив пастушок, обережно садовлячи собі старого на плечі й простуючи до найближчої брами.
Перед брамою він низько вклонився й промовив:
– Вельмишановна брамо, чи була б ти така ласкава й випустила нас на волю, бо тільки ти можеш нас випустити.
І брама вперше за все своє існування навстіж відчинилася, адже ніхто до неї так не промовляв, хоч цього вона чекала відтоді, як її вставили в мури цього міста, і пастушок побачив себе серед знайомих скель.
– Тепер ти бачиш, який гарний цей світ! – вигукнув козопас і торкнувся старого, аби обережно зсадити його з плечей на землю. Та замість дідуся він намацав тільки мішок, по гузир наповнений самоцвітами.
ПОМІРКУЙ НАД ПРОЧИТАНИМ
1. Розкажи, за яких обставин пастушок потрапив у країну до яянів.
2. Поясни, чому мешканців країни називають яянами (з двома літерами я).
3. Зроби висновок про те, яким було населення країни.
4. Поясни, чому завалювалися вежі, які будували яяни. Відповідь підтверджуй цитатою з твору.
5. Намалюй у зошиті схему. Допиши біля стрілочок, якими рисами характеру наділені яяни. Кожну з них підтверджуй їхніми вчинками.
6. Чому мешканці казкового міста були “майже вічні”? Відповідь підтверджуй цитатою з твору.
7. Розкажи, що допомогло кволому дідусеві почути пастушка. Прочитай, як про цю свою здатність оповідає старенький.
8. Розкажи, як дідусь із пастушком змогли вибратися з країни яянів.
9. Порівняй опис місцевості на початку притчі і в кінці. Що, на думку письменниці, робить світ прекрасним?
10. Поясни, що символізує в притчі заповнений самоцвітами мішок.
11. Зроби припущення, чому персонажі твору не мають імен.
12. Чого навчила тебе ця притча? Яка її мораль?
ЗБАГАЧУЙ СВОЄ МОВЛЕННЯ
1. У творі Е. Андієвська пише: Пастушок підійшов до найближчого чоловіка, який порпався з кельмою серед купи каміння. Здогадайся про лексичне значення слова порпатися із синонімів у наведених нижче реченнях.
– Вона возилася коло чогось у сторожці-кухні (С. Васильченко).
– Командир вовтузився біля недавно одержаних автоматів (О. Гончар).
– Христя довбається над мережкою (Панас Мирний).
– Зіпсувався мотор. Шофер длубався в ньому аж до вечора (Ю. Мокрієв). Поясни, у якому стилі мовлення доречно вживати слова цього синонімічного ряду.
2. Прочитай цитату з притчі: Однак и а запитання пастушка ніхто навіть не глипнув у його бік. Із наведених нижче речень добери синоніми до слова глипнути.
– Погляну я в теє віконце (Леся Українка).
Хочеться хоч подивиться на свій край на милий (Т. Шевченко).
– Варвара Григорівна злісно блимнула на чоловіка (М. Стельмах).
3. Яке лексичне значення слова податися в реченні Ми разом подамося далі?
Вибери правильну відповідь із запропонованих варіантів:
1. Схуднути, виснажитися від горя, туги, хвороби, змарніти.
2. Переставати сперечатися з кимсь, іти на поступки комусь, поступатися.
3. Починати відхід, від’їзд, відліт з якого-небудь місця, відправлятися.
БУДЬ УВАЖНИМ ДО СЛОВА
Кальма – будівельний інструмент у вигляді невеликої лопатки для мурування стін, настилання бруківки тощо.
Кв тлий – слабкий, немічний.
Юріди вий – божевільний, безумний.
Здебати – перестріти, зустрінути.
Гузер – місце, де зав’язують мішок.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Це завдання – наш із тобою маленький секрет. Його можеш нікому не показувати.
На аркуші паперу намалюй уже знайомий тобі багатокутник зі словом Я всередині. Проаналізуй свої риси характеру. Запиши їх на аркуші біля Я і допиши випадки, у яких ці риси характеру виявлялися. Проаналізуй записи й подумай, чи можеш ти назвати себе егоїстом. Якщо так, склади план дій, як ти позбавлятимешся від поганих звичок, які роблять тебе егоїстом.
2. Навколо тебе – безліч цікавих людей. Обери однокласника (члена родини, друга тощо), якому ти хочеш сказати добрі слова, висловити своє захоплення ним. Для цього намалюй на красивому аркуші паперу багатокутник, напиши всередині слово ТИ та все, за що ти обрану людину цінуєш. Поговори зі своїм візаві* проте, що вас об’єднує.
* Візав3-той, хто напроти тебе.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)