КАЗКА ДИТИНСТВА – СТОРІНКАМИ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ
Матеріал уроку. Тамара Коломієць “Ялинка мого дитинства”.
Мета. Збагатити знання учнів про роки Другої світової війни; формувати виразність читання, уміння швидко орієнтуватися у тексті; розвивати уяву і фантазію.
Хід уроку
I. Підготовка до сприймання нового матеріалу.
В краю вогняному
Підводиться стовпчик
І зірка на ньому.
Вербичка в жалобі
Стоїть, мов спокута…
Ніхто не забутий,
Ніщо не забуте!
– Відтоді минуло понад сімдесят років. Але недільний червневий день 1941 року і досі у всіх подробицях пам’ятають люди старшого покоління. Про це пам’ятає історія. Саме у цей день на нашу мирну країну напала фашистська Німеччина. У страшній війні 1941 – 1945 років Україна втратила кожного шостого жителя – мільйони людей. У руїни і згарища було перетворено 714 міст і 28 тисяч сіл. Скільки горя, скільки страждань за цими цифрами!
1418 днів та ночей йшли воїни вогняними дорогами війни: на фронті – солдати, а в тилу – партизани.
За Батьківщину у боях вмирали
Однаково – дорослі і малі. (М. Познанська)
– Кожен день – як рік, кожен рік – як століття. Всі витримали і перемогли. Перемогли тому, що вели війну справедливу. Перемогли тому, що відстояли свою Батьківщину, право на щастя, на життя.
Про події цієї страшної війни, вселюдське лихоліття й перемогу Добра і Людяності написано багато творів, складено чимало пісень, створено велику кількість кінофільмів.
– Які фільми про події Другої світової війни ви бачили? Які книги читали про героїв війни? Що вас найбільше вразило з побаченого, прочитаного?
II. Повідомлення теми і мети уроку.
– До теми війни не могла не звернутися у своїх творах дитяча письменниця Тамара Коломієць. Адже вона належить до покоління, дитинство якого було перерване війною, війна забрала і її тата. Дитяче серце ще довго залишалося чутливим до ран війни. І ці спогади вилилися в оповідання. Сьогодні ви прочитаєте одне із них – “Ялинка мого дитинства”.
III. Опрацювання оповідання Тамари Коломієць “Ялинка мого дитинства”.
1. Словникова робота.
А) Гра “Встав букви”.
– Замість крапок вставте букви так, щоб вони були початком або закінченням усіх слів.
Б) Читання колонок слів.
Коробочка | Здійснюється | Полишатиме |
Далеченько | Більшенький | Прикріплюю |
Вирізування | Білісіньких | Розчиняються |
Прикрасити | Погойдуються | Обкладинки |
Читання колонок слів з різною швидкістю: І колонка – повільно, II – швидше, III – скоромовкою. А потім у зворотному порядку.
2. Первинне ознайомлення із твором.
Учні вголос “ланцюжком” читають оповідання.
– Коли відбувалися описані події?
– Скільки років було автору і її брату?
3. Повторне читання оповідання (мовчки).
– Читаючи, зверніть увагу, які почуття переживала дівчина, виготовляючи прикраси на ялинку.
4. Відтворення та аналіз змісту твору.
– Чому дівчинці доводилося сидіти вдома?
– Скільки ялинкових прикрас залишилося у дівчинки?
– З чого дівчинка намагалася виготовити їх? Прочитайте.
– Що вона придумала зробити з цих матеріалів?
– Що так порадувало дівчинку?
– Прочитайте, якими видавалися дівчинці іграшки солом’яного кольору.
– Прочитайте описи іграшок-витинанок, які вирізала дівчинка.
– Чим видалися дівчинці ці саморобні прикраси?
– Що у спогадах письменниці вас здивувало, а що – схвилювало?
5. Вправи на розвиток швидкості читання.
А) Гра “Прочитайте речення про те, що…”.
– Дівчинка хворіла;
– дівчинка фантазерка;
– саморобні іграшки дівчинці дуже подобалися;
– пережите в дитинстві не полишало її все життя.
Б) Гра “Найшвидший шукач”.
– Хто швидше знайде і прочитає речення з такими висловами “житньої соломи”, “незадруковані береги”, “моя задумка”, “він схожий на”, “нехитрі ласощі”, “вигадувати історії”.
6. Творча робота на основі прочитаного (робота в групах).
Група 1. Придумайте речення, які можна вставити у текст. Що ще дівчинка могла зробити з клаптиків паперу, ниток і жмутика соломи?
Група 2. Придумайте речення, які можна вставити у текст. Які ще іграшки витинанки для ялинки зробила дівчинка?
Група 3. Прочитайте ще раз останнє речення твору. Складіть міркування за прочитаним, виразивши і довівши власну думку.
7. Робота в зошитах (с. 23-24, завд. 1-4).
IV. Підсумок уроку.
– Про які часи згадує поетеса? Яким було воєнне дитинство?
– Летять роки, мов журавлині ключі, в далекий вирій. І проминуло вже більш як півстоліття, як закінчилася війна.
Скажіть, чому через роки ми повинні пам’ятати про тих, хто відвоював мир на нашій землі.
– Щоб зберегти мир, треба пам’ятати про війну, про людей, які воювали, вшановувати пам’ять загиблих.
Без миру немає дитинства, немає майбутнього. За щастя дітей, за мирне небо, за цвіт землі борються чесні люди планети. Всім нам потрібні пісні й квіти, щоб на нашій землі жили прекрасні діти, щоб до густих садів і білих хат завжди поверталися лелеки, адже з їх появою у людей з’являються спокій і радість.
УРОК 36. УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ
(2 votes, average: 4.00 out of 5)