КАЗКА – ЦЕ ДИВО, СПОВНЕНЕ КРАСИ
Мета: підтримувати інтерес учнів до казки; удосконалювати техніку виразного читання закріплювати вміння розрізняти народну й авторську казки; вчити слухати, відповідати на запитання; розвивати читацький інтерес учнів, пам’ять, увагу, мислення, спостережливість; викликати бажання творити добро, пробуджувати бажання читати казки самостійно; виховувати любов до народної творчості.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
1. Гра “Склади слово”
– Прочитайте слова (запис на дошці).
Котик, Артемон, Зайчик, Котигорошко, Айболить.
– Чому ці слова написано з великої букви? (Імена казкових героїв)
– Складіть слово з перших літер цих слів. (Казка)
2. Вправа на розширення кута зору
Учні читають слова з картки, дивлячись на крапку.
– Яке слово “зайве”? Чому?
3. Хорове читання вислову (запис на дошці)
Казка кличе нас у мандри, велить бути в житті сміливими й мудрими, долати перешкоди й біди і не забувати добра світового, бо тільки цим і вимірюється наша людська сутність.
В. Шевчук
– Куди нас кличе казка?
– Якими велить бути?
– Чим вимірюється людська сутність?
4. Технологія “Мікрофон”
А чи знаєте ви, друзі, звідки прийшла казка?
В ній живе народна мудрість, матусина ласка.
В ній звірята і пташата розуму навчають,
В ній завжди любов і дружба зло перемагають.
– Хто здогадався, чому буде присвячений наш урок?
– Прочитайте тему уроку.
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ
– Казка – це чарівна країна. Казок чимало є на світі. Казка – давній і мудрий порадник. Це вона дає нам перше уявлення про добро і зло, правду і неправду, чесність, справедливість.
Сьогоднішній урок ми присвятимо казкам.
IV. СПРИЙМАННЯ Й ЗАСВОЄННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Робота з виставкою книг
– Розгляньте виставку книг. Які книжки розташовані у нас на полиці?
– Хто автор цих книжок?
– Прочитайте назви книжок.
– Що об’єднує виставлені книжки?
– Чи є серед книжок збірники?
– Які казки називають авторськими? народними?
– У сиву давнину, коли люди не вміли писати, улюблені казки усно передавали з покоління в покоління. Тому автором таких казок уважають народ, а казки називають народними. Авторська казка має певного автора – письменника-казкаря.
– Чи любите ви читати чи слухати казки?
– Які казки вже знаєте?
– Яких казкарів ви знаєте?
– Казка – це диво. Вона дає нам привід для роздумів, повчає, приносить багато радості.
2. Лексична робота. Робота в парах за картками
Гра “Обличчям до обличчя”
Учні повертаються одне до одного читають пояснення слів.
Жанри – це види творів, які сформувалися протягом багатьох століть. Кожний жанр народжувався, змінювався, дорослішав.
Жанри: загадки, казки, прислів’я, оповідання, скоромовки, вірші…
Казка – розповідний або писемно-літературний твір, один із основних жанрів народної творчості про вигадані події, вигаданих осіб, іноді за участю фантастичних сил.
3. Робота над прислів’ями
Гра “Збери прислів’я”
Казці – кінець, | Та не скоро діло робиться. |
Кому казка, | А пісня ладом гарна. |
Скоро казка мовиться, | А ділу вінець. |
Казка складом, | А розуму в них багато. |
Казки маленькі, | А кому бубликів в’язка. |
– Поясніть ці прислів’я.
4. Технологія “Мозковий штурм”
– Навіщо потрібні казки?
– Чого, на вашу думку, вчить казка?
– Казка вчить бути обачними, мудрими, не вірити улесливим словам.
– Навчає заздалегідь бачити погані наміри співрозмовника.
– Казка вчить бути добрим, розсудливим.
– Навчає не обманювати одне одного.
– Навчає допомагати одне одному.
5. Фізкультхвилинка для очей
“Маятник” – рух очей вправо-вліво.
“Стовпчик” – рух очей вгору-вниз.
6. Опрацювання української народної казки “Солом’яний бичок”
1) Лексична робота.
Мички – пучок конопель або льону, підготовлений для прядіння.
Кужіль – прядиво або вовна, намотані на кужівку.
Третячок – трирічна домашня тварина.
Сіпав – тягнути рвучкими, різкими рухами; смикати.
Толока – залишене під пар поле, що служить пасовищем для худоби.
Хорти – тонконогий, з видовженим тулубом і довгою гострою мордою, з прямою шерстю мисливський собака.
Ляда – рухома покришка, дверцята, що прикривають отвір всередину чого-небудь.
2) Читання казки вголос окремими учнями.
3) Бесіда за змістом з елементами вибіркового читання.
– Хто автор казки? (Народ)
– Які дійові особи вам зустрілися у казці?
– Як закінчилася казка?
– Як могла закінчитися казка?
– Чому казка так називається?
– Як жили дід і баба? Виберіть правильну відповідь: бідно, багато, у достатку.
– Чи мудро, на вашу думку, дід учинив зі звірами, вкинувши їх у погріб?
– Що обіцяв зробити дід зі звірами?
– Чи виконав він свою обіцянку?
– Як звірі відплатили добром за добро?
– Знайдіть і прочитайте уривок твору, в якому розповідається, як змінилося життя діда і баби.
– Прочитайте уривок, в якому розповідається, що сталося з бичком.
– Чи подобається вам кінцівка твору?
4) Технологія “Мікрофон”.
– Як би ви закінчили казку?
– Чого навчає нас ця казка?
5) Гра “Ми – актори”. Читання за особами.
– Знайдіть і прочитайте діалоги бичка із ведмедем, вовком, лисичкою та зайчиком. Доберіть відповідну інтонацію.
7. Фізкультхвилинка
8. Опрацювання казки В. Сухомлинського “Пелюстка і квітка”
1) Підготовка до читання.
Гря-доч-ці | Жор-жи-ни | Пе-люст-ки |
За-гор-ди-ла-ся | Най-кра-ща | Най-го-лов-ні-ша |
На-пру-жи-ла-ся | Шип-ши-на | Ди-вить-ся |
Бай-дуж-ки | То-нень-ких | Му-рав-лик |
2) Самостійне мовчазне читання казки учнями.
3) Бесіда за змістом.
– До якого жанру належить цей твір?
– Чому ця казка називається авторською?
– Назвіть дійових осіб.
– Прочитайте слова, якими автор описує героїв казки.
– Намалюйте словесний портрет кожного героя.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ Й ОСМИСЛЕННЯ ЗНАНЬ
– Які поняття та асоціації виникають у вас зі словом казка? Чому?
1. Складання “Асоціативного куща”
2. Казкова вікторина “У світі казок”
– А тепер перевіримо, чи добре ви знаєте казки…
За правильні відповіді вчитель роздає учням жетони. Наприкінці вікторини визначають переможця.
– Сидить Півник на печі,
Їсть смачненькі калачі.
Ось Лисичка прибігає,
Півника мерщій хапає.
Біжить Котик рятувати,
В Лиса Півника забрати.
(Казка “Котик і Півник”)
– Вигнав дід козу із хати –
Та й пішла вона блукати:
В зайця хатку відібрала.
Всі козу ту виганяли,
Рак козуню ущипнув,
Зайцю хатку повернув.
(Казка “Коза-Дереза”)
– Я – бичок-третячок,
Солом’яний у мене бочок.
Із соломи дід зробив,
Бік смолою засмолив.
(Казка “Солом’яний бичок”)
– З’їла жінка горошину,
Згодом народила сина.
Виріс, як з води хлопчина,
Захищать пішов родину.
Бивсь зі змієм булавою
Врятував братів з сестрою.
Дам подумать тільки трошки,
Хлопця звуть?.. (Котигорошко).
– З якої це казки?
– Гуси, гуси, гусенята!
Візьміть мене на крилята
Та понесіть до батенька,
А в батенька – їсти й пити,
Ще й хороше походити.
(Казка “Івасик-Телесик”)
– Чиї це слова та з якої казки?
– Котику-братику!
Несе мене Лиска
По каменю-мосту
На своєму хвосту.
Порятуй мене!
(Півник із казки “Котик і Півник”)
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
Гра “Мікрофон”
– Які ваші враження від уроку?
– З якими казками ознайомилися на уроці?
– Що, на вашу думку, вдалося найкраще? Чому?
– Чого навчилися на уроці?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
– Наступний урок позакласного читання проведемо за темою “Народ скаже, як зав’яже”. Завдання до уроку та список літератури ви знайдете в куточку читача.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)