КАЗАЛА ВОДА, ЩО СВЯТОЮ БУЛА (зливки) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ
Зливки (зливання, обливання, помити руки) – обряд очищення баби-повитухи й породіллі. По-перше, вважається, що породілля протягом 40 днів є нечистою, тому цього часу до церкви ходити їй не можна. По закінченні цього терміну вона має йти до церкви на виводини, молитву, щоб одержати благословення. Пов’язаний обряд і з народною вірою в цілющу силу води.
Для виконання обряду баба (сьогодні непринципово, щоб саме вона) мусить налити в миску воду, покласти туди ягоди калини (щоб породілля була гарною та здоровою), зерна вівса та злити породіллі воду на руки. Потім, намочивши руку у воді, прикласти руку до обличчя породіллі, примовляючи: “Зливаю свою руку, а твою душу”. На закінчення слід трохи води з ягодами злити за сорочку породіллі та всім присутнім жінкам, щоб у них ще народжувалися діти; хто хоче хлопчика, тій кидають овес, а хто дівчинку – то калину. Обряд завершується гостиною та обдаруванням баби-повитухи.
Мусимо визнати, що раніше весь цей обряд був набагато складніший і серйозніший: для цього повитуха рано-вранці приносила непочатої води, до якої додавали вівса, хмелю, конопляного насіння, дубової тріски. На долівку клали сокиру (коли новонароджений був хлопчиком) або прядку (якщо немовля – дівчинка), породілля правою ногою ставала на сокиру та здіймала правицю, на яку баба лляла воду, з лівої ж руки породілля виливала трохи води. Далі руки міняли, проробляючи таку процедуру тричі, а відтак всі ці дії повторювала й повитуха.
Після обряду повитуха, породілля з немовлям на руках і всі присутні жінки тричі обходили довкола столу. Закінчувався обряд частуванням, під час якого породілля мусила сидіти на кожусі, розстеленому вовною догори, аби вберегтися від нечистої сили.
Related posts:
- ЩОБ ДИТИНА БУЛА ГОЖА, ЯК ТАЯ РОЖА (одвідки) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ За давніх часів коли процедури завершувалися, давали певний знак: або вивішували на високій жердині сорочку породіллі, або ж розпалювали багаття. Для Сусідів та родичів це слугувало сигналом, що можна відвідати породіллю, – такі відвідування називалися одвідками (провідування, родини). Провідування має на меті підтримати породіллю та віддати їй шану. Цю місію виконують тільки жінки. Участь чоловіків […]...
- ДЕ КРАПЛЯ ВОДИ ВПАДЕ, ТАМ СТАДО ВОЛІВ СТАНЕ (вода) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ З найдавніших часів вода вважається джерелом усякого життя. Поклоняючись живій природі, давні українці з особливою пошаною ставилися до води. Тому здавна охороняли та прикрашали джерела і криниці, наділяючи їх цілющими й магічними властивостями. Вважали, що велику чудодійну силу має непочата вода з криниці. її дівчата використовували для чарів і різного роду святкових обрядів. У ній […]...
- ДЕ ВЕРБА ТАМ І ВОДА (рослини) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Протягом тисячоліть чимало рослин використовуються в найрізноманітніших сферах господарської діяльності, є незамінними продуктами харчування, цілющими оздоровчими засобами тощо. Але поряд із цим з ними пов’язано чимало вірувань, звичаїв і забобонів. Обряди, що так чи інакше стосуються рослинності, покликані вберегти від нечистої сили, забезпечити здоров’я та злагоду в родині, зміцнити добробут, посилити плодючість землі й худоби. […]...
- ОДНА БУЛА ХУСТКА, ТА Й ТУ В ВОДУ ВПУСТИЛА (прикрашання зачіски, головні убори) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Ніщо так не змінює, точніше, не прикрашає жінку, як головний убір. Сьогоднішня техніка нарощування волосся, по суті, бере початок з тих часів, коли ще зберігався старовинний звичай подовжувати природне волосся штучними косами з червоної бавовняної волічки. Подекуди дівчата вплітали в косу нитку (шварку), на яку нанизували гудзики. Для закріплення коси на голові її густо оплітали […]...
- ДОГЛЯНЬ, КУМЕ, МОЮ ДИТИНУ, ЯК СВОЮ (хрестини) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Чи не найбільш недоторканними залишилися хрестини – комплекс обрядових дій, спрямованих на прилучення дитини до сім’ї, общини та християнського світу. Розрізняють декілька варіантів хрестин – переважно народні, суто релігійні та змішані. Найбільш поширений на Україні останній варіант: спочатку дитину хрестять у церкві, а потім у родині влаштовують гостину. Колись було заведено, йдучи до церкви, стелити […]...
- НЕ ДОСПИ, ИЕ ДОЇЖ, А ДИТИНУ ПОСТРИЖ (пострижини) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Пострижини – відзначення річниці від дня народження дитини. На цей ювілей обов’язково запрошують хрещених батьків. Посеред хати на долівці простилають вовною догори кожух (як обереговий знак, символ добробуту), садять на нього хлопчика, батько на кожуха кидає трохи грошей, щоб дитина багата й щаслива була. Названий батько вистригає своєму похресникові трохи волосся навхрест. У гуцулів такий […]...
- РОЗТУЛЯЙ ВОРОТА – ШЛЯХ ВІДКРИТИЙ ДЛЯ ДИТЯ (родини) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Родини (пологи, злоги, народини, родиво) відкривають цикл родильних обрядів. Зважаючи на драматичність події, пологи з давніх-давен найбільшою мірою пов’язані з обереговими та магічними обрядами. Під час пологів наші пращури обов’язково відкривали скрині, двері та вікна, відчиняли всі замки, розв’язували всі вузли, розстьобували коміри сорочок, щоб дитина легше вийшла на світ; породіллю ж обкурювали зіллям. Справа […]...
- ДІТИ – ТО БОЖА РОСА (народження) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Поява кожного нового члена родини – це визначна й радісна подія для всіх. Колись згідно зі звичаєвим правом сім’я набувала чинності тільки тоді, коли в ній були діти. Родина без дітей вважалася неповноцінною, а бездітність – нещастям: “Хата з дітьми – базар, а без них – цвинтар”. Сьогодні мало що змінилося: рано чи пізно молоді […]...
- ВЛАСНОГО ІМЕНІ НЕ ОБИРАЮТЬ, А У ДАРУНОК МАЮТЬ (ім’янаречення) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Чи не найбільш відповідальним після хрещення вважається звичай ім’я наречення. Це пов’язано з переконанням, що вдало обране ім’я має сприяти щастю та добробуту немовляти, саме воно визначатиме його долю. Інколи кажуть: забути рідну культуру – все одно що втратити своє ім’я. Це непоправна, жахлива втрата. Слов’яни “стали славними від славлення Богів” – так пояснюється етнонім […]...
- ЯКЩО МИ У ПАРІ ЗАВЖДИ, ТО Й БІДА НАМ – ПІВБІДИ (вінчання) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Вінчання – це форма церковного шлюбу. Цікаво, що в наших предків було прийнято, щоб повінчані молоді (якщо вінчання не збіглося з традиційним весіллям) жили окремо одне від одного, аж поки не справлять “народне” весілля, яке мало більше сили. Перед тим як іти до церкви, молоді просять у батьків благословення. Ця церемонія відбувається із хлібом-сіллю та […]...
- НЕ ПОТРІБЕН І КЛАД, ЯКЩО В ХЛОПЦЯ З ДІВЧИНОЮ ЛАД (заручини) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Заручини (полюбини, хустки, рушники, світанки) – закріплення згоди на шлюб. На заручини до молодої приходить молодий разом зі своїми батьками. Старший староста накриває рушником хліб, кладе на нього руку дівчини, зверху – руку хлопця та перев’язує їх рушником. Після цього ритуалу молода перев’язує старостів рушниками, а іноді й обдаровує всіх присутніх хустками. Часто до столу […]...
- УРЯДИЛИ МОЛОДОГО – ВИВЕЛИ ДО ПОРОГА (урядження молодого) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Мати молодого напинає на нього вивернутого вовною наверх кожуха й обсипає зерном і дрібними грішми – виряджає сина. Молодий у супроводі весільного почту їде по наречену. Мати молодої зустрічає почет, благословляє заручених на вінчання, а потім зустрічає їх після нього. Біля домівки нареченої молоді тричі вклоняються батькам, а ті підносять їм хліб-сіль. Часто мати зустрічає […]...
- ОЙ, СНОПЕ ВЕЛИКИЙ, ЗОЛОТОМ-ЗЕРНОМ КОЛОС НАЛИТИЙ (трудова обрядовість) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Свято першої борозни – стародавній народний обряд, пов’язаний із початком оранки, сівби. Від успіху цих робіт завжди залежав добробут селянина та його статки. Цей звичай включає: освячення плуга, першої борозни, покладання свяченого хліба, яєць і срібних монет на перший клаптик зораної землі, що має на меті сприяти тому, аби нива щедро родила. Перед тим як […]...
- УКРАЇНСЬКИЙ ОДЯГ – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Що то за дівчина: так одягається, що й корова лякається. Сьогодні прилавки крамниць і ринків рясніють найрізноманітнішим одягом, дорогим і не дуже, імпортним та вітчизняного виробництва, класичним і модерновим… При бажанні та за певних можливостей і наявності смаку сучасна жінка може виглядати надзвичайно гарно. Широкий вибір різного роду тканин, покроїв і кольорів, здавалося б, не […]...
- СЛОВО СІМ ХВОРОБ ЛІКУЄ (замовляння) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Тож наші далекі пращури вірили у надзвичайну енергетичну силу та наснагу слова. Але ця віра міцна й сьогодні. Замовляння – це високе мистецтво образного слова, воно викристалізовувалось з покоління в покоління, як поетичне дійство. Той, кому довірено лікувати замовлянням, мусить мати особливий голос, чітку мову, чистоту помислів, сподівань і прагнень. Замовляння, власне, сюжети і майстерність […]...
- ЯКЩО ВЕСЕЛИЙ ПСТЬ, ТО Й ПИРОГИ НА РАДІСТЬ (обрядова їжа) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Їжа та обрядовість – це поняття, що у свідомості українця пов’язані нерозривно. Різного роду страви супроводжують людину повсякчас – у хвилини радощі та туги. Кожен етап її життя, кожна важлива подія, що пов’язана з різноманітними звичаями та обрядами, за традицією вимагає участі не лише певних предметів, але й цілком конкретних страв. Чимало усталених звичаїв щодо […]...
- БАЧИЛИ ТОЙ СОРОМ ЛЮДИ, ЯК БЕЗ ПАСКУ БІГАВ (пояси) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Пояси – невід’ємна складова народного одягу, що пройшла тривалий шлях свого розвитку. Функцією пасків є не тільки закріплення одягу, а й захист та стягування м’язів живота під час тяжкої фізичної праці, на них можна тримати дрібні речі повсякденного вжитку (той же гаманець, приміром), нарешті це своєрідні талісмани та прикраси. Як витвори народного мистецтва, пояси часом […]...
- ЧАС ВІДПОЧИВАТИ (ДОЗВІЛЛЯ) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Гірка праця – солодкий спочинок. Один із найпрацьовитіших народів у світі, український народ вміє й весело, із запалом розважитись. На жаль, міське населення здебільшого втратило смак до справжніх національних розваг, проте на селі ще вміють зі смаком і розмахом погуляти. Спілкування з природою, активний відпочинок, що постійно перемежовується з допомогою по господарству, прогулянками лісом чи […]...
- У СВОЇЙ ХАТІ Й ВУГЛИ ПОМАГАЮТЬ (червоний кут) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ По діагоналі від печі має бути влаштоване покуття (святий вугол, червоний кут). Про нього хочеться сказати окремо. Це найважливіша частина житла. Орієнтований кут завжди на схід або південь, тому освітлювався краще за інші. Тут знаходились речі, що несуть у собі вищу культурну цінність: стіл, Біблія, молитовні книги, хрест, свічі, фото померлих членів родини, образи, прикрашені […]...
- В ПОНЕДІЛОК НА РОБОТУ, А В НЕДЛЮ НА ВЕСІЛЛЯ (весільний поїзд і весільні чини) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Весільний поїзд (свати, почет, дружина) складають головні дійові особи весільної обрядовості – з боку молодого та з боку молодої. Головними фігурами, зрозуміло, є наречені, а вже навколо них здійснюються обрядові дії. Кожен з весільного поїзда виконує певну ритуальну функцію, тобто весільні гості мають свої весільні чини. Колись їх була сила-силенна: функцію розпорядника весілля виконував староста […]...
- ВІНЕЦЬ – ДІВОЦТВУ КІНЕЦЬ (дівич-вечір) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Дівич-вечір (дівичник, вечоринки, дружини, пироги, заграваний, заводини) влаштовують напередодні весілля, він ніби символізує розставання та прощання з вільним життям. Такі вечори молоді влаштовують (окремо хлопці та дівчата) в оселях молодої та молодого або ж десь в іншому місці – у клубі чи кафе. Це обрядовий акт відокремлення наречених від нежонатої молоді. На жаль, сьогодні це, […]...
- ПОМЕРЛОГО ПЛАЧЕМ НЕ ВОСКРЕСИШ (ГОЛОСІННЯ) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Поховальні голосіння (тужіння, плачі, заведини, приказування, при чатування, йойкання) є чи не найхарактернішими з родинно-обрядових жанрів. Первісно голосіння мали характер магічного замовляння. Вони були невід’ємним атрибутом обряду “переходу” з цього світу до іншого, чужого, заселеного ворожими духами. Вірили, що душа покійного кружляє навколо тіла, чує й бачить усе, що відбувається навколо. Аби уберегти її від […]...
- ДОМОРГАЛИСЬ, ДОКИ НЕ ПОБРАЛИСЬ (післявесільні обряди) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Післявесільні обряди повинні зміцнити зв’язок між родинами молодих і полегшити адаптацію молодої в чужому домі. Через день-два молодий кличе гостей на “пропій”. Або ж у першу після весілля неділю справляють “великі пироги” (молода сама має пекти їх і разом з чоловіком везти до своїх батьків). На Поділлі такі відвідини називаються розхідним борщем, а в гуцулів […]...
- ЖИТТЄВИЙ ШЛЯХ УКРАЇНЦЯ – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Тричі чоловік дивним буває: родиться, жениться та помирає. У сімейних обрядах переплелися дії, символи, словесні формули та атрибути, що за давніх часів були тісно пов’язані з магічними заходами, котрі мали на меті захистити родину від злих сил, забезпечити їй добробут, сімейне щастя, здатність мати дітей тощо. Але поступово вони почали набувати розважального характеру, втрачаючи свої […]...
- ЯКБИ НЕ ВМИРАЛИ, ТО ПІД НЕБО Б ПІДПИРАЛИ (смерть) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Нарешті розглянемо останній тип сімейних обрядів і звичаїв, пов’язаний тепер уже із сумними подіями в людському бутті. Хоча це доволі відносне поняття – сумна подія, адже пам’ятаємо про наших пращурів-язичників, які з нагоди смерті влаштовували ледь не святкову виставу з різноманітними ігрищами, співом і танком, щоб небіжчику веселіше жилося на тому світі (наприклад, обряд Тризни […]...
- ЯК ДІЖДЕМО ЛІТА, ТО НАЖНЕМО ЖИТА (русальні та царинні пісні) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Вони пов’язані із святкуванням свята русалій – пори, коли весна переходить у літо, завершуються найважливіші польові роботи. Свято починається із клечання (замаювання хати, подвір’я й воріт різноманітною зеленню та зіллям), що має на меті забезпечити відлякування “нечистої сили”. Обов’язковим є і поминання померлих, від яких чекають підтримки в роботі та забезпечення доброго врожаю. Цілий тиждень […]...
- ШАНУЙ ОДЕЖИНУ. А ЛЮДИ – ТЕБЕ (одяг) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ В усі часи оберегом для людини був одяг. Він прикривав не лише від холоду, а й від недоброго ока. Раніше вишивалися комір сорочки, низ і манжети рукавів. Таким чином, вишивка ніби обрамляла тіло людини й захищала її від зла. Це ж стосується головного убору: для дівчат вінок, жінок – хустка, очіпок, намітка. За давніх часів […]...
- МОЛОДИЙ МОЖЕ ВМЕРТИ, А СТАРИЙ МУСИТЬ (похорон неодружених) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Певною своєрідністю в Україні визначається похорон неодружених. На знак того, що померла молода людина, на селі біля її тіла встановлюють деревце (весільне гільце). Вбирають неодружених померлих у весільний одяг. Молоду дівчину ховають у фаті (або ж у весільному вінку), на середній палець правої руки одягають перстень із воску, до руки прив’язують весільного рушника, а волосся […]...
- БІЛЯ ГРАНИЦІ НЕ ГОДИТЬСЯ БУДУВАТЬ СВІТЛИЦІ (місце для нового будинку) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Вибір такого місця є одним із найважливіших обрядів, пов’язаних із народним житлом, оскільки від цього кроку залежить усе майбутнє життя в хаті: чи буде воно сповнене тепла й комфорту чи стане притягувати різні нещастя й невдачі. При вирішенні цього питання беруть до уваги багато різноманітних чинників: віддаленість житла від певних важливих для людини місць, рельєф […]...
- ХЛІБ І НА НОГИ СТАВИТЬ (хліб) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Серед домашніх оберегів найпочесніше місце посідав хліб. Наша паляниця має круглу форму – символ життєдайного Сонця. У християнстві хліб символізує тіло Ісуса Христа. Під час останньої вечері з учнями він узяв хліб, розламавши його, дав кожному та сказав: “Це є тіло Моє, яке за вас віддається. Це чиніть на спомин про Мене”. Жодне свято, жоден […]...
- ПРИЙШОВ КУПАЛО. ТАК ТРЕБА, ЩОБ І ГРЕЧКА В ЗЕМЛЮ УПАЛА (купальські пісні) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Від сивої давнини збереглися у пісенній скарбниці українського народу купальські пісні, виконувані напередодні свята Івана Купала. Цей день приблизно збігається з датою літнього сонцестояння – найдовшого дня року й широко відомий багатьом землеробським народам Європи. Основні елементи свята – культ сонця, розкладання багаття, збирання трав і рослин, купання та обливання водою тощо. У купальських піснях […]...
- У НЬОГО НА ВСІ СВЯТА ОДНА ЛАТА (обрядова символіка костюма) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Обрядовими символами виступають, приміром: хустка або рушник на сватанні, пелюшки на родинах, біла (або чорна) хустка на похороні й ін. Вони мають захистити людину від злих сил, принести добробут, забезпечити здоров’я, допомогти в коханні. Особливу магічну силу, як вважається, мають речі, виготовлені спеціально для того чи іншого обряду власними руками, адже людина вкладає у свою […]...
- НАЙДОРОЖЧА ПІСНЯ – З ЯКОЮ МАТИ КОЛИСАЛА (роль колискової) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Надзвичайно цікавою групою ліричних народнопоетичних творів є дитячий фольклор, що складається із прозових, речитативних, пісенних та ігрових творів. До цієї групи ліричних побутових творів належать як зразки дитячої творчості (ігрові пісні, дражнилки, лічилки, небилиці, жартівливі пісні, приповідки, скоромовки тощо), так і твори, що виконуються для дітей дорослими. З-поміж останніх виокремлюються колискові пісні. Вони виконуються дорослими […]...
- СМЕРТЬ ЗВІСТКИ НЕ ПОСИЛАЄ – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Раніше, коли вмирала людина, на вікна хати, де лежав небіжчик, вивішували білі хустки чи перемітки. Це мало бути знаком для всіх родичів та односельців. Серед українців Карпат було прийнято розкладати перед хатою покійного велике вогнище, гуцули ж у такому випадку сурмили у трембіти – далеко лунали їх сумні голоси над безмежними полонинами. .. Сьогодні навряд […]...
- ХТО В ПЕТРІВКУ СІНА НЕ КОСИТЬ, ТОЙ УЗИМКУ В СОБАКИ ЇСТИ ПРОСИТЬ (петрівчані пісні) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Петрівчані пісні співаються впродовж Петрівки – посту перед святом верховних апостолів Петра і Павла, що триває залежно від дати Великодня від одного до п’яти тижнів. Цими днями відбувається “поховання Ярила”. В Україні Ярило уособлював родючу силу весняного сонця, він відповідав богові росту рослинності, сонячного тепла, молодечого кохання чи парування. Наші предки уявляли, що в цей […]...
- ДОБРА РІЧ ЯК Є В ХАТІ ПІЧ (роль печі) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Піч – це одночасно і джерело тепла, і місце приготування їжі, і місце для сну, і засіб лікування. Недаремно під час закладання печі господарі намагаються усіляко задобрити робітників, аби піч не димувала, добре випікала хліб, довго тримала тепло та мало потребувала дров і вугілля для обігрівання оселі, але головне – щоб жодне зло не пускала. […]...
- СВЯТІ ОБЕРЕГИ – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Наш оберіг ішов із землі. Коли нас скіфами ще звали. І талісман той берегли, І щастя в доленьці шукали. Або коли була війна, І ворог йшов на схил Дніпровий, Чи то котилася чума, Чи хтось був дуже тяжко хворий… О. Онищенко Жодне свято в наших предків не обходилося без речей, що не лише символізували певні […]...
- БЕЗ ЇЖІ Й ВІЛ НЕ ПОТЯГНЕ (національна українська кухня) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Сьогоднішній темп життя майже не залишає можливості в таких масштабах і в такому різноманітті заготовляти різносоли, як то робили наші предки. Причиною тому є також відсутність наочної необхідності, адже за бажання можна придбати будь-що та в будь-яку пору року. Але чи не в кожній родині є свій носій секретів консервування, квашення тощо. Найчастіше це наші […]...
- БАГАТУ ДІВКУ СВАТАЮТЬ І В ПЕТРІВКУ (посаг) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Сьогодні мало хто навіть на селі надто серйозно ставиться до такого явища, як посаг (придане), адже за нових соціально-економічних і культурних умов старовинна весільна обрядовість зазнає суттєвих трансформацій, і деякі її елементи просто відмирають. Зрозуміло, що й сьогодні дівчині, як і колись, хочеться мати свою власну домівку, де б панували затишок і добробут, а це […]...
- ХРЕСТА В ДУШІ НОСИТЬ НЕ ВАЖКО (хрест) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Та чи не найбільшого розповсюдження не тільки у слов’ян, але й у багатьох інших народів набув хрест, що його носили на шиї. Він був поширений задовго до виникнення християнства та вважався надійним оберегом від “чорних” сил. З усіх чотирьох сторін (магічність знаку вбачалась саме в його орієнтації на 4 сторони – знак Всесвіту; 4 виміри, […]...