Катрен
Катрен (фр. quatrain) – чотиривірш, строфа з чотирьох рядків із суміжним, перехресним чи кільцевим римуванням при розмаїтому чергуванні будь-яких клаузул. Вживається і в неповному римованому вірші (рубаї), і в неримованому. Структура К. сприяє досягненню оптимального ритмоінтонаційного, синтаксичного та смислового значення:
Сміються, плачуть солов’ї а
І б’ють піснями в груди: б
Цілуй, цілуй, цілуй її – а
Знов молодість не буде! б
(Олександр Олесь).
Подеколи термін “К.” вживається для означення викінченого за думкою та формою чотиривірша (мініатюри):
Земля і небо борються в мені, а
І хто кого подужає – не знаю. б
Люблю простори неба осяйні а
І до землі любов велику маю б
(П. Савченко).
У сучасному віршознавстві К. стосується будь-якого чотиривірша, навіть якщо він входить до таких складних строфічних структур, як, наприклад, сонет.
Related posts:
- Рефрен, Приспів Рефрен (фр. refrain), або Приспів – повторення групи слів, рядка або кількох віршових рядків у строфах. Подеколи набуває жанрових ознак, як-от в “Елегії з рефреном” В. Підпалого: […] А втім, мені легко-легко, Бо знаю: вернулись птахи – Трава забуяє вгору; А втім, мені легко-легко, Бо знаю: вернулись птахи – Научать літати листя; А втім, мені […]...
- БАЛАДА ПРИКМЕТ – ФРАНСУА ВІЙОН – 7 КЛАС Я знаю – мухи гинуть в молоці, Я знаю добру і лиху годину, Я знаю – є співці, сліпці й скопці, Я знаю по голках сосну й ялину, Я знаю, як кохають до загину, Я знаю чорне, біле і рябе, Я знаю, як Господь створив людину, Я знаю все й не знаю лиш себе. Я […]...
- Скорочено – ЧАРИ НОЧІ – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ – 10 КЛАС Сміються, плачуть солов’ї І б’ють піснями в груди: “Цілуй, цілуй, цілуй її, – Знов молодість не буде! Ти не дивись, що буде там, Чи забуття, чи зрада: Весна іде назустріч вам, Весна в сей час вам рада. На мент єдиний залиши Свій сум, думки і горе – І струмінь власної душі Улий в шумляче море. […]...
- БАЛАДА ПРИКМЕТ – ФРАНСУА ВІЙОН Я знаю – мухи гинуть в молоці, Я знаю добру і лиху годину, Я знаю – с співці, сліпці й скопці, Я знаю по голках сосну й ялину, Я знаю, як кохають до загину, Я знаю чорне, біле і рябе, Я знаю, як Господь створив людину, Я знаю все й не знаю лиш себе. Я […]...
- КАЛИНОВА БАЛАДА – ІВАН ДРАЧ Я часто не знаю. Не знаю, де хвилі Стають золоті, де багряно-тривожні, Не знаю, де міра вготована силі Й на що мої клекоти дикі спроможні. Не знаю. Не відаю. І колінкую Перед відомим (відомим для кого?). Своєму коневі кую свою збрую І в губи цілую зорю на дорогу. Крапчасті напасті, роковані роки, Чоласті незвідані вади […]...
- Секстина Секстина (італ. sextina, від лат. sex – шість) – строфа із шести рядків подовженого (п’ятистопного чи шестистопного) ямба, що складається із чотиривірша (катрена) з перехресним римуванням та двовірша (диптиха) із суміжним римуванням за схемою: абабвв; досить поширена в українській поезії: Щодень гостріші лінії руки, а Темніше – восковіюче обличчя. б І голос твій уже такий […]...
- Астрофічний вірш Астрофічний вірш (грецък. astrophos – безстрофовий) – вірш, в якому відсутнє симетричне членування на строфи, рядки вільно переходять від чотиривірша у двовірш тощо, посилюю чи розмаїття інтонаційно-синтаксичних структур, сприяючи увиразненню поетичного мовлення. Як різновид акцентного вірша декламаційного типу, він добре відомий українській поетичній класиці (“Сон”, “Кавказ” Т. Шевченка; “Чого являєшся мені…” І. Франка; “Моє кохання”, […]...
- Іван Котляревський – Ой я дівчина полтавка Ой я дівчина полтавка, А зовуть мене Наталка. Дівка проста, некрасива, З добрим серцем, неспесива. Коло мене хлопці в’ються І за мене часто б’ються. А я люблю Петра дуже, До других мені байдуже. Мої подруги пустують І зо всякими жартують, А я без Петра скучаю І веселості не знаю. Я з Петром моїм щаслива, І […]...
- Скорочено – НЕБО – МИХАЙЛО ПЕТРЕНКО – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – 9 КЛАС Дивлюсь я на небо та й думку гадаю; Чому я не сокіл, чому не літаю, Чому мені, боже, ти криллів не дав? Я б землю покинув і в небо злітав! Далеко за хмари, подальше од світу, Шукать собі долі, на горе привіту, І ласки у зірок, у сонця просить, У світі їх яснім все горе […]...
- ЛЮДЯМ ТРЕБА – ОКСАНА СЕНАТОВИЧ Для школярок шовку треба Шириною на півнеба. Та їм шкода на обнови Тяти небо волошкове. Хлопці з ранку до зорі М’яч ганяли б у дворі, Кушпелою-пилюгою Вкрили б сонце над собою. Але ж людям, людям треба, Треба сонячного неба! А школярки всі зірки Нанизали б у разки І ходили б у намисті Гонорові, променисті. Але […]...
- Значення слова “аморальний” Прикметник “аморальний” – це прикметник, однокореневе до іменника “Аморал”. В українській мові у цього слова є такі синоніми, як: Аморальний; Безсоромний; Непорядна; Нечесний. Зазвичай термін “аморальний” вживається в поєднанні з іменниками “вчинок” або “поведінка”. Однак, порядне і чесна поведінка в українській мові не прийнято називати “моральним”. Антоніми до слова “аморальний” – “високоморальний”, “правильний”, “гідний”. Слово […]...
- НЕБО – МИХАЙЛО ПЕТРЕНКО – Література українського романтизму – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА В минуту жизни трудную, Теснится ль в сердце грусть. М. Ю. Лермонтов Дивлюся на небо та й думку гадаю, Чому я не сокіл, чому не літаю, Чому мені, Боже, ти крилець не дав? Я б землю покинув і в небо злітав! Далеко, за хмари, подальше од світу, Шукать собі долі, на горе привіту, І ласки […]...
- Твір на тему “Осінь” Усі люблять весну, бо весна приносить радість життя після довгої і виснажливої зими, і літо, бо влітку всі їдуть до моря. А я люблю осінь. Тому що восени дуже легко мріяти, а я люблю помріяти. Я дуже люблю збирати букети з осіннього листя. Вони мені здаються навіть більш красивими, ніж букети з яскравих весняних квітів. […]...
- Ономатопея Ономатопея (грецък. onomatopoeia – звуконаслідування) – імітація засобами мови різних позамовних звукових явищ (дзижчати, гавкати, кудкудакати, туркотіти тощо). Прямий вияв 0. як зв’язку звучання і його змісту спостерігається в казках, загадках, скоромовках, наприклад: “Кум-кума, бузька нема, а ми тому раді-раді…” В художньому тексті 0. як евфонічна фігура вживається рідко: Хлип… хлип… Дайте мені на хліб! […]...
- Не маю зла до жодного народу – МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ Не маю зла до жодного народу. До жодного народу в світі зла не маю. Чому ж тоді все важчає мені На світі жити в множині духовній? Тоді від чого ж якось так мені стає, Неначе я у чомусь завинився Перед своїм народом немаленьким, Я завинив, бо не доніс чогось, Чогось такого необхідного, одного, Що міг […]...
- Дієреза Дієреза (грецьк. diairesis – рсзмежованість, роздільність) – в античній версифікації – заміна довгого складу в стопі двома короткими. В силабо-тоніці Д. вживається за вимогами метроструктури (“Убогії ниви, убогії села” – Б. Грінченко), коли додається зайвий голосний у слові; також – коли він опускається (подеколи замість слова “Україна” вживається “Вкраїна” чи “Украйна”): Ідіте на Вкраїну, Заходьте […]...
- Умовчання, або Апосіопеза Умовчання, або Апосіопеза (грецьк. aposioptsis – мовчання) – стилістична фігура, яка фіксує незакінчену, зненацька обірвану думку, підкреслює натяк на особливу ситуацію, що потребує делікатності, неординарного розв’язання. У. вживається у всіх літературних жанрах, найчастіше – в поезії, де витворюється інтимна атмосфера спілкування: Будь мені, як тая біла дама, Що по замку в тиху північ йде, Будь […]...
- Твір на тему: Літо Нам пощастило жити на прекрасній частині планеті, де є чотири пори року: зима, весна, літо і осінь. Кожна пора року по своєму чудово, чарівно і неповторно. Кожна пора року радує особливою погодою, цікавими подіями. Але найбільше я люблю літо! Чому для мене воно так прекрасно? Чому я так чекаю його щороку? По-перше, це дуже гарний […]...
- Онєгінська строфа Онєгінська строфа – строфічна форма, винайдена 0. Пушкіним для написання роману у віршах “Євгеній Онєгін” з використанням таких джерел, як сонет та октава. О. с. – чотирнадцятирядкова зі схемою римування: абабввггдеедєє. У всіх чотиривіршах чергуються окситонні рими з парокситонними, кожна строфа чотиривірша починається з парокситонної рими, останні два рядки охоплені суміжним окситонним римуванням. Поему 0. […]...
- Релігійно-міфологічні уявлення Китаю В епоху Шан і Чжоу панують предфилософских, релігійно-міфологічні уявлення. Численні боги зображуються у вигляді тварин, риб, напівтварин-напівлюдей. Головне божество Шанди, йому підкоряються і духи природних явищ, і душі померлих людей. Утвердився культ предків, які, згідно світогляду китайців, впливали на долі нащадків. Духам приносилися жертви. Розвивається вчення про “волі Неба”. Стверджувалося, що все в світі залежить […]...
- ЧОГО СИНИЧКА ПОВЕСЕЛІШАЛА – ЮРІЙ ЯРМИШ – Українська література – Література для дітей Рано-вранці синичка прокинулась, поглянула з високого ясеня на снігові кучугури, на заячі сліди біля старого пенька. І раптом… дзвінко заспівала. Заспівала й здивувалася: – Чого мені так весело? Адже дерева ще чорні, зовсім голі, навіть торішнього жовтого листячка нема! Пташка випурхнула з дупла й полетіла до знайомої горобини, де, вона знала, ще є ягоди. Вночі […]...
- Твір на тему “Моя вулиця” У моєму місті багато різних вулиць: і великі, і маленькі, і широкі, і вузькі, з високими будинками, і не дуже, але рідна мені вулиця є тільки одна. Історію появи свого двору я не знаю, мої батьки жили в іншому місті (районі), але я знаю безліч подій, які відбувалися на моїй вулиці, знаю кожне дерево, кожен […]...
- Короткий переказ – З журбою радість обнялась… – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 10-х РОКІВ XX СТ ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ Сміються, плачуть солов’ї І б’ють піснями в груди: “Цілуй, цілуй, цілуй її, – Знов молодість не буде! Ти не дивись, що буде там, Чи забуття, чи зрада: Весна іде назустріч вам. Весна в сей час вам рада. На мент єдиний залиши Свій сум, думки і горе – І струмінь власної душі Улий в […]...
- Твір “Опис осіннього неба” Осіннє небо буває таким же різним, як і осіння погода. Осіннє небо то чисте, високе, блакитне, то щільно затягнуте низькими сірими хмарами. Часто можна спостерігати, як осінній вітер жене по небу численні хмари. Сонце то сховається за густим туманом хмар, то раптом вирине і засліпить очі. Особливо гарно, коли крізь нещільні хмари пробиваються снопи сонячного […]...
- Твір “Музика” У різноманітті музичних стилів складно розібратися. Музиканти винаходять нові стилі і напрямки. Деякі з цих стилів стають класикою, а інші втрачають свою популярність з плином часу. Але завдяки цьому різноманітності кожна людина може знайти свій улюблений стиль. Я люблю слухати музику. Однак я слухаю її тільки в певних ситуаціях. Наприклад, я завжди включаю свій плеєр […]...
- ПОБАЧЕННЯ З КОСИНКОЮ – ГОЛОБОРОДЬКО ВАСИЛЬ Письменнику Григорій Косинка, сьогодні я Вас відразу впізнав у натовпі – такого синього костюма я іще ні в кого не бачив. І хоча я з Вами не був знайомий, я відразу впізнав, що то Ви. Я не буду Вам називати себе, просто один з сьогоднішнього натовпу, тільки от, може, той, хто Вас упізнав. Пробачте, що […]...
- Моя улюблена пора року – IX варіант – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ – 6 клас Мені подобається осінь. Але не пізня, коли темно і холодно. Я люблю так звану золоту осінь, “бабине літо”. Вже нема літньої спеки, але ще тепло і вдень, і ввечері. Ясне, високе, синє небо. Яскраве жовте, багряне, червоне листя на деревах, кущах і під ногами. Ідеш по килиму з листя, воно загадково шурхотить, ніби промовляє до […]...
- Шляхами битими не хочу я ходити – Михайло Орест Шляхами битими не хочу я ходити І правди у людей не буду я питать: На роді людському лежить здавен несита Рокованість і знак нерадісних заклять. Безгрішні ангели і демони зловтішні За нього борються – і хто у тій борні Край добрих сил стоїть і прославляє вишнє, Тому діла людей немилі і трудні. Діброви приязні і […]...
- Двовірш або Дистих Двовірш, або Дистих (грецьк. distichon) – найпростіша строфа, написана будь-яким розміром, що складається з двох рядків, об’єднаних спільною римою (трапляється і неримована) та викінченою думкою з виразними ознаками лаконізму й афористичності. Д. широко вживається як окремий твір: Що доля нелегка, – в цім користь і своя є. Блаженний сон душі мистецтву не сприяє (Ліна Костенко). […]...
- Короткий переказ – Небо – МИХАЙЛО ПЕТРЕНКО – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – ПОЕТИ-РОМАНТИКИ Михайло Петренко В минуту жизни трудную, Теснится ль в сердце грусть. М. Ю. Лєрмонтов Дивлюся на небо та й думку гадаю. Чому я не сокіл, чому не літаю. Чому мені, Боже, ти крилець не дав? Я б землю покинув і в небо злітав! Далеко, за хмари, подальше од світу, Шукать собі долі, на горе привіту, […]...
- ЛЮБЛЮ Я ЛІС – ПЛАТОН ВОРОНЬКО Люблю я ліс! Дрімотний ліс. Він партизанові приніс Жаданий захист І спочинок. І не один звитяжний вчинок Я по стежках його проніс За нашу рідну Батьківщину. Березу, вільху і ліщину, Дубів могутність величаву І навіть тихий верболіз – Люблю я ліс. Його по праву Я і шаную, і люблю, Вклоняюсь пишному гіллю, Бо тричі щиро […]...
- Пауза або Павза Пауза або Павза (грецьк. pausis – припинення) – коротка перерва у мовленні, що виконує роль словоподілу, відмежовує одну фразу від іншої. Особливого значення надається П. у віршуванні, де поряд із смисловими, логічно-інтонаційними вживається ще й ритмічна, яку називають константною та цезурною. Функціональне навантаження П. підвищується у тонічному віршуванні, сприяючи посиленню інтонаційної самостійності емоційно напруженого мовлення, […]...
- ГЛІБОВ ЛЕОНІД – ПІСНЯ Скажіть мені” добрі люди, В кого я вдалася,- Ще на світі не нажилась, А в журбу здалася? Чи вийду я у садочок – Важенько вздихаю… Чи співала б, чи летіла б – І сама не знаю. Чи вийду я до річеньки — Оггять зажурюся… Все дивлюся в степ широкий Та й не надивлюся. За хвилею […]...
- Концепція Концепція (лат. conceptio – поєднання, сукупність) – розгорнута система поглядів, викладена з наміром уникнути логічних суперечностей при тлумаченні якоїсь складної проблеми, явища, У цьому сенсі літературознавець може мати власну естетичну концепцію художньої творчості або викладати чужі, запозичені погляди. Те ж стосується й письменників, які мають свої концепції дійсності, героя, творчості. Термін “К.” вживається і для […]...
- Парадокс Парадокс (грецьк. paradoxon – несподіваний, дивовижний, той, що суперечить здоровому глуздові) – у логіці – міркування, – яке не належить до ряду істинних чи хибних. Трапляється П. у філософії (пойменований Е. Кантом антиномією), у математиці та в лінгвістиці (семантичний та синтаксичний П.), а також у художній літературі, де вживається як художній засіб, відіграючи відмінну за […]...
- Твір “Чи можна в моєму віці обрати професію на все життя?” Зовсім скоро перед багатьма підлітками стане великий вибір майбутньої професії. Вони повинні будуть визначитися з подальшими діями, від яких залежить їх майбутнє. Я теж належу до їх числа. І якщо чесно, то я зовсім не знаю, що мене чекає в майбутньому. Моя майбутня професія на даний момент велика загадка. Батьки твердять, що це дуже важливий […]...
- Чому Китай називають “Піднебесною” Понад півтори тисячі років Китай не знав контактів з іншими потужними і розвинутими цивілізаціями. Цивілізація Китаю розвивалася поза історичних процесів, якими жили європейські держави. Розвиток Китаю минула зміна епох, географічних відкриттів, завоювань, і занепаду. Звідси і склалося у древніх китайців уявлення про те, що Китайська цивілізація – центральна цивілізація на землі. За межами країни живуть […]...
- Мені тринадцятий минало – ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО Мені тринадцятий минало Я пас ягнята за селом. Чи то так сонечко сіяло, Чи так мені чого було? Мені так любо, любо стало, Неначе в бога. ……. Уже прокликали до паю, А я собі у бур’яні Молюся богу… І не знаю, Чого маленькому мені Тоді так приязно молилось, Чого так весело було? Господнє небо і […]...
- Що означає “Не по хорошу мил, а по милу хорош”? Приказка “не по хорошу мил, а по милу хорош” означає певний суб’єктивізм, необ’єктивне ставлення до людини, коли він цінується не у справах, не по особистісним якостям, а тому що подобається; в деяких, правда, рідкісних, випадках – несправедливість, упередженість, упередженість. Смислові синоніми приказки У милому немає осоружного, а в осоружних – милого Для милого дружка і […]...
- Дощовий день (твір-роздум) – учнівський твір Здавалося б, що гарного можна сказати про дощовий день? У мене небагато однодумців, тому що більшість любить яскраві, сонячні дні. А я люблю дощ завжди, у будь-який час року, ну хіба що взимку він мені не до вподоби. Але навесні, влітку й восени в мене навіть настрій піднімається, коли йде дощ. Тепло або холодно – […]...