Картельна угода
Картельну угоду – це усна або письмова домовленість між двома чи кількома компаніями, спрямована на обмеження ринкової конкуренції та отримання додаткового прибутку.
Картельну угоду – це один з видів монополії (поряд з синдикатом і трестом), протизаконний змову сторін, що є потужним обмежувачем конкуренції на ринку. За російським законодавством картель – це об’єднання незалежних один від одного структур, які ставлять своїм завданням самостійне регулювання цін, виробництво і проведення маркетингових операцій.
Об’єднання підприємства
Картельні угоди в багатьох країнах є незаконними, а юридичні особи, які уклали такі угоди, притягуються до адміністративної та кримінальної відповідальності. При цьому заборони відносяться до картелів, які займаються розподілом ринку, контролем цінової політики, обмеженням потужностей у виробничій сфері і зниженням обсягів випуску продукції.
Картельну угоду: види і сутність
В умовах сучасного ринку розвиток монополії неминуче. При цьому багато корпорацій приймають рішення про створення так званого картелю і підписання таємної угоди про подальшу стратегію дій на ринку в свою користь. Основне завдання – збільшити індивідуальний і загальний дохід за рахунок зниження обсягів випуску продукції і підвищення ціни. При цьому всі дії здійснюються синхронно для досягнення максимального ефекту.
У картельному договорі можуть розглядатися такі параметри, як обсяги випуску, вартість продукції, період дії угоди, межі коливання цінової політики і так далі. При укладанні формальної угоди основні параметри ринку (обсяги виробництва, вартість продукції) чітко фіксується в документі.
Угода “без слів” має на увазі домовленість в усній формі, коли обидва учасники ринку зацікавлені в реалізації конкретного плану. Крім цього, на ринку мають місце “зручні” параметри, які дозволяють приймати однакові рішення без додаткових обговорень і провокаційних зустрічей, наприклад, рівень якості продукції, ціни роздрібної торгівлі і так далі.
Завдання картельної договору – повне знищення конкуренції, як такої на своїй ділянці ринку. Підсумок угоди двох сторін – отримання підконтрольного ринку, на якому можна диктувати свої умови і формувати найбільш зручну цінову політику.
Все картельні угоди можна умовно поділити на два види:
- – горизонтальні. При такому вигляді угоди в картельній змові беруть участь представники двох або більшого числа компаній, що працюють в одному секторі і мають однакову спеціалізацію; – вертикальні. Такі договори можливі між підприємствами з різних сфер діяльності. Основна мета в цьому випадку – обмеження гнучкості ринку і встановлення монополії.
Фактори ефективності картельної угоди
Картелі і таємні домовленості між сторонами найчастіше з’являються на тлі сприятливих зовнішніх умов. Так, ефективність картельних угод залежить від цілого ряду чинників:
1. Особливостей антимонопольного законодавства, що працює на території країни. Якщо картелі оголошені поза законом, то компанії не укладатимуть угод (це може спричинити проблеми з законом). Як наслідок, група фірм йде на секретні переговори і реалізацію своїх “підступних” задумів. Якщо ж картелі заборонені і не переслідуються за законом, то підприємці можуть збиратися, обговорювати поточні проблеми, приймаючи важливі для себе рішення. При цьому ризики укладення картельних угод знижуються, а чисельно не приєдналися до обговорення фірм мінімально.
2. Кількість виробників і продавців. Велике значення має число компаній-виробників на ринку. Чим їх менше, тим простіше домовитися і монополізувати ринок. Якщо ж підприємств багато, то картельну угоду може стати неефективним, зростають його витрати, підвищується ймовірність, що багато фірм не будуть приєднуватися до договору, а оберуть свій шлях розвитку.
3. Однорідність товару. Якщо компанії здійснюють випуск приблизно однорідної продукції, і мають рівні витрати на виробництво, то їм набагато простіше прийняти умови картельної угоди. Якщо ж на ринку переважає потужна диференціація товарів, то різниця в поточних витратах може істотно ускладнити процес утворення картелю або ж і зовсім звести його на “ні”.
4. Стабільний попит. Якщо компанія-виробник уважно відстежує поточний попит і може запланувати свої доходи на місяці вперед, то висновок картельної угоди стає досить імовірним. З іншого боку, якщо рівень попиту складно прогнозувати, і є маса факторів, що впливають на ринкову ситуацію, то переговори будуть утруднені. Найчастіше в умовах нестабільного ринку створення картелю і зовсім невиправдано.
5. Взаємовідносини між представниками компаній. Чим ближче один до одного керівники компаній і чим краще вони спілкуються, тим простіше знайти точки дотику в подальшому розвитку бізнесу і створення картелю. Якщо ж ситуація зворотна, то висновок подібних договорів виключено.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)