КАРЕЛ ЧАПЕК “ВІЙНА ІЗ САЛАМАНДРАМИ”. РОЗКРИТТЯ В РОМАНІ ОСОБЛИВОСТЕЙ ТОТАЛІТАРНОЇ ІДЕОЛОГІЇ ТА СОЦІАЛЬНИХ ПЕРЕДУМОВ ВИНИКНЕННЯ ПОДІБНОЇ ФОРМИ СУСПІЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ – ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА У ДЗЕРКАЛІ ЛІТЕРАТУРИ
Мета (формувати компетентності): предметні (поглиблені знання про творчість К. Чапека; розуміння антифашистського змісту роману “Війна із саламандрами”; читацьку активність); ключові (уміння вчитися: навички пізнавальної діяльності; комунікативні: навички спілкування в колективі; інформаційні: уміння знаходити потрібну інформацію та презентувати її; загальнокультурні: прагнення до літературної освіти, естетичний смак, світогляд).
Тип уроку: урок засвоєння нових знань і формування на їхній основі вмінь та навичок.
Основні терміни та поняття: сатира, алегорія, гротеск.
Обладнання: портрет К. Чапека, тексти роману “Війна із саламандрами”.
Ви нас хотіли. Ви розселили нас по всьому світу. Ось і маєте нас. <…> Ви разом з нами працюватимете над руйнуванням вашого світу. Верховний Саламандр (К. Чапек “Війна із саламандрами”)*
Перебіг уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Колективне гронування за темою “Карел Чапек та його світ”
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ
Учитель. “Критика визнала мою книгу утопічним романом, проти чого я рішуче заперечую,- говорив Чапек, розповідаючи про свій задум по радіо. – Це не утопія, а сучасність. Це не умоглядна картина якогось віддаленого майбутнього, але дзеркальне відображення того, що є зараз і в гущі чого ми живемо”. Отже, сьогодні ми спробуємо з’ясувати, яким насправді є цей твір.
IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ
1. Вступне слово вчителя
– Уперше Чапек заговорив про свій твір у статті “Нічого нового” наприкінці вересня 1935 р.: “Сьогодні я закінчив останню частину свого утопічного роману. Герой цієї частини – націоналізм. Дія дуже проста: загибель світу і людей. Це гидкий розділ, заснований тільки на логіці. Так, це повинно так закінчитися: “Зовсім не космічна катастрофа, а тільки роздуми державні, економічні, престижні тощо. Проти цього не можна нічого зробити” (тобто оскільки ці роздуми визнано)”. Збереглась також чернетка, у якій письменник зазначив для себе таке: “Держави і саламандри”, “Женева і саламандри”, “Церква і саламандри”, “Моральність і саламандри”.
2. Колективне узагальнення “Услід за автором”
– Розкажіть про жанрову своєрідність твору. (Це синтез газетного памфлету, фейлетону, дорожнього нарису, прозової байки, афоризму. Твір є не тільки науково-фантастичним та сатиричним романом, це і “романпамфлет”, і “роман із ключем”. Тут багато натяків і на реальні події, і на реальних людей. Складне жанрове завдання автор розв’язав завдяки об’єднанню наукової фантастики з памфлетом, пародією та бурлеском: крізь зображені картини проглядає план реальних “прообразів”, які вже відомі читачеві. За допомогою науково-фантастичного припущення Чапек зробив сатиричні “замальовки з натури”. )
– Кого ми можемо вважати центральними героями твору?
– Цитати з “Війни із саламандрами” К. Чапека наведено у перекладі Ю. Лісняка.
– Як автор ставиться до капітана Яна ван Тоха?
– Поясніть роль директора Густава Х. Бонді.
– Розкажіть про світобачення швейцара Повондри.
– Якими на початку твору постають саламандри?
– Як зі зміною сюжету змінюється структура роману? (Прийоми документального кіно, кінохроніки: перед читачем – мозаїка картин і епізодів, які з різних боків висвітлюють стосунки людей із саламандрами.)
– Розкажіть про місце дії роману. Яке значення воно має для розкриття ідеї? (Дія відбувається і в Марселі, і в тропіках, і в Лондоні, і в Чехословаччині… Усе в романі підпорядковано розкриттю тези про те, що добро і зло у цьому світі – від людини. Поведінка саламандр лише віддзеркалює сутність людських стосунків, людської цивілізації.)
– Назвіть загальні риси саламандр. Як автор ставиться до них? (Саламандрам властиві стадність, влада інстинктів, аморальність, агресивність (перше слово, вивчене цими істотами, – “ніж”). Саламандри для автора – це не колектив, а череда, натовп, який живе за своїми – не людськими і не людяними – законами й уособлює антилюдство.)
– З якою метою Чапек детально аналізує суспільство саламандр? (Для того щоб викрити ідеї, які не об’єднують, а роз’єднують людей, Чапек удається до го – стросатиричного зображення, створюючи пародію на людський спосіб життя. Так, у романі всі саламандри поділяються на своєрідні касти – хеві, треші, спауни і т. ін. Приналежність до певної касти визначає подальшу долю саламандр і систему їхніх цінностей. Так, наприклад, саламандра лондонського зоопарку на ім’я Енді, читаючи газети, проймається “англійським духом”.)
– Як оцінює філософію саламандр у праці “Занепад людства” Вольф Мейнерт? (“Головний закон розвитку полягає в тому, що потрібно розчистити місце для себе, перебивши всіх інших. Люди цього не встигли зробити, тому що вигадали кодекс моральності, права людини, угоди, закони, рівність, гуманність і ще бозна-що. Майбутнє за саламандрами, адже вони обходяться без філософії, без віри у потойбічне життя і без мистецтва; вони не знають, що таке фантазія, гумор, містика, гра, мрія”.)
– З якою метою К. Чапек використовує в романі гіперболу? (Гіперболізація у Чапека підкреслює в явищі суттєве, визначальне, провідне, водночас не стільки конкретно-історичне, скільки загальне, універсальне.)
– Утіленням яких рис є образ Верховного Саламандра?
– Яке значення в романі має опис конференції у Вадуці? Яку аналогію можете провести?
– Чому цей роман вважають антифашистським?
V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ
1. Робота з епіграфом до уроку
– Поясніть, як ви розумієте епіграф до уроку
2. Колективне узагальнення за темою “Творчість К. Чапека”
– Чапек гостро відчував проблеми, якими живе людство, розумів витоки трагедій XX ст., його протиріччя, велич і ницість. Він бачив жах і надію, відчай і віру в очах своїх сучасників Він був свідком катастроф свого часу і, бажаючи запобігти новим трагедіям, писав твори, сповнені болю за людину та любові до неї.
3. Робота з таблицею “Знаю – хочу дізнатися – вивчив” (“ЗВХ”)
– Заповніть останній стовпчик таблиці “Знаю – хочу дізнатися – вивчив” (початок – див. в уроці № 42).
VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Підготувати повідомлення про історико-культурну ситуацію повоєнного світу й розвиток прози в Європі, США, Латинській Америці, Японії та Росії.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)