Капіталовкладення в основні фонди: джерела, аналіз, структура

Об’єкти капіталовкладення в основні фонди – матеріальні цінності, які знаходяться в приватній, муніципальній або федеральної власності і являють собою модернізовані або створюються основні засоби.

Суб’єкти капіталовкладень в основні фонди – підрядні організації, замовники, інвестори, користувачі об’єктів та інші особи. Інвестори можуть направляти свої або позикові кошти. Замовники – це особи, які безпосереднім чином реалізують проект. Функції інвестора і замовника можуть бути суміщені.

Капіталовкладення в основні фонди являють собою фінансування наступних напрямків:

    – зведення нових об’єктів на знову освоюваних територіях; – розширення вже існуючої компанії за рахунок організації нового виробництва; – проведення монтажно-будівельних робіт і реалізація великих проектних завдань; – модернізація у виробничій сфері (покупка обладнання, нових машин і верстатів); – виконання капітального ремонту і реконструкцію без будівництва нових цехових приміщень або зміни принципів їх роботи; – повне або часткове переозброєння підприємства, впровадження нових технологій, модернізація, автоматизація; – вкладення коштів в трудові ресурси і так далі.

До джерел для капітальних вкладень в основні фонди підприємства можна віднести:

    – оборотний капітал. Власник для розвитку підприємства може використовувати амортизаційні відрахування, чистий прибуток та інші ресурси структури; – позиковий капітал. Для здійснення капіталовкладень в основні фонди можуть залучатися облігаційні позики, бюджетні або банківські кредити, кредити приватних осіб і так далі; – додаткові кошти від реалізації цінних паперів, внески інших приватних або юридичних осіб; – інвестиції з-за кордону; – державна підтримка у вигляді бюджетного асигнування і так далі.

Кожне підприємство самостійно вибирає напрямок для інвестування, в залежності від поставлених завдань. При цьому практичний досвід показує максимальну ефективність інвестицій, що спрямовуються на технічне оновлення вже працюючого підприємства. У цьому випадку потрібні багато менші обсяги капітального інвестування, ніж при істотному розширенні підприємства або зведенні нових об’єктів. Як правило, витрати окупаються багато швидше і в більш стислі терміни. Зменшуються витрати часу і на самі роботи.

Підприємство може направляти капіталовкладення не тільки в матеріальні активи, але і в людський капітал. Наприклад, кошти йдуть на підвищення продуктивності і кваліфікації персоналу. Такі вкладення в подальшому окупаються в формі підвищення загальних доходів підприємства.

Основний показник рівня самофінансування підприємства – це коефіцієнт самофінансування. Параметр відображає реальні можливості підприємства і вважається як ставлення особистого капіталу організації до суми залучених, позикових і бюджетних коштів. Якщо рівень особистих фінансів перевищує 60%, то такий показник можна назвати високим.

Істотний вплив на якість капіталовкладень в основні фонди надають амортизаційні відрахування. Так, для більш швидкого оновлення застарілої техніки компанії йдуть на дострокове списання старого та зношеного обладнання. І якщо раніше амортизація виступала виключно в якості оцінки фінансового зносу, то сьогодні – це інструмент для інвестування.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Капіталовкладення в основні фонди: джерела, аналіз, структура