Капіталістичний спосіб виробництва
Капіталістичний спосіб виробництва – це матеріальні блага, вироблені в умовах капіталізму як суспільного ладу, який піддається змінам і трансформаціям з плином часу. У чистому вигляді економіка капіталізму зустрічається вкрай рідко. Хоча вона відноситься до категорії капіталістичної, яка в даному випадку безперечно вважається домінант, на практиці в якійсь мірі поєднується кілька елементів різних форм способів виробництва.
Під капіталістичним способом виробництва слід проймати вироблені матеріальні блага, засновані на приватній власності капіталістів і використанні праці найманих робітників. Капіталістичний спосіб виробництва є суспільним, який згідно з історією, змінив феодальний, і в його фундаментальної політиці лежать відносини між найманою працею і капіталом. В даному випадку, розглядаючи форму економіки будь-якої капіталістичної країни, вимальовується картина, в якій капітал, тобто засоби виробництва, являють собою приватну власність капіталіста. Відповідно, управління цим капіталом здійснює капіталіст в тому порядку, в якому вважатиме за потрібне. Що стосується найманої праці, то ці ж власники капіталу – власники, по суті, капіталісти, наймають людей в якості необхідної робочої сили за встановлену ними заробітну плату. Основною метою безпосередньо для власників капіталу є прибуток, яка формується за рахунок додаткової вартості і за допомогою продажу готової продукції шляхом подальшої її реалізації, і вже в чистому вигляді присвоюється капіталістами. Практично таку форму виробництва при капіталістичному ладі можна визначити як товарне виробництво загального характеру, властиве країні в певний період її розвитку. Як було відмічено ще Менделем в 1962 році, що людська праця в свою чергу так само починає ставати товаром.
Поділ людей на два антагоністичні класи
При капіталізмі відбувається класовий поділ на два основних: виробничих власників – капіталістів, які володіють засобами виробництва і працівників, категорію людей, позбавлених будь-яких матеріальних благ. Клас пролетаріату як товар може продавати власну робочу силу капіталістам для того, щоб мати кошти на існування. Плюси капіталістичного способу виробництва є такими тільки для класу капіталістів, які привласнюють результати недосплаченого праці робітникам, тим самим, збільшуючи свій особистий капітал.
Спосіб виробництва капіталістичний підпорядковується економічним законам, рушійним механізмом якого є вироблена робочими додаткова вартість, яка осідає у капіталістів і стає їх власністю. А ось розміри додаткової вартості, по суті, в кілька разів перевищують і окупність вкладених у виробництво коштів, і перекривають їх в кілька разів за рахунок недоплати найманої праці трудящих мас.
Порівняння способу виробництва капіталізму з попередніми
Якщо піддати порівняльному історичному аналізу капіталістичний спосіб виробництва, скажімо з феодальним і рабовласницьким, то в даному випадку простежуються явні прогресивні тенденції в глобальному відношенні і розвитку країни при даному ладі. Плюси капіталістичного способу виробництва в цілому полягають ще й у хазяйському відношенні до окремого виробництва кожного капіталіста, що в свою чергу знайшло відображення в глобальному підвищенні продуктивності праці і економічного добробуту країни в цілому. Крім того, відбулося різке підняття вгору технічного рівня виробництва, даючи певний поштовх до подальшого його розвитку і вдосконалення.
Протиріччя при капіталістичному виробництві
Однак класовий поділ суспільства, що складається у внутрішньовиробничих відносинах, створило серйозні протиріччя капіталістичного способу виробництва. Величезна частина населення була приречена на важку працю і перебувала на межі жебрацького існування на тлі того, що всі результати їх праці просто привласнювалися капіталістами, прирікаючи трудящих животіти, нерідко приводить їх до повного розорення. Таким чином, капіталістичний лад створив непримиренність співіснування двох класів, яка має тенденцію більш сильно збільшуватися в періоди економічних криз і політичної нестабільності, заганяючи робітничий клас в сильнішу залежність від непосильного найманої праці. Строй капіталістів зробив протиріччя капіталістичного способу виробництва неминучим наслідком самого суспільного устрою і притаманній йому експлуатації трудящих з метою збагачення класу капіталістів і привласнення ними основної частки виробничого прибутку.
Заміна капіталістичного ладу в цілому так само має ряд незаперечних протиріч, які останнім часом стали областю вивчення соціологів, які намагаються докопатися до першопричин виникнення передбачуваного остаточного кризи капіталізму. Однак багато хто з них зійшлися на думці, що цивілізована трансформація капіталістичного суспільства повинна бути заснована на механізмах саморегулювання за допомогою коректування і нейтралізації виникають класових протиріч за допомогою втручання в економіку шляхом недозволенности цілковитої руйнації менш забезпеченого класу, де в плюсі виявляться обидві сторони і економіка країни в цілому. Таким чином, вирішуються протиріччя капіталістичного способу виробництва, щоб уникнути конфліктних ситуацій на економічній і політичній аренах.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)