Канва
Канва – рівень у структурі драми, який відповідає її підтекстові. Термін запроваджений у теорію драми К. Станіславським. Понятійний зміст і функціональне призначення К. окреслені М. Поляковим. Поняття і термін “К.” – більш органічні і специфічні саме для драми, сутність якої визначається орієнтацією на театральну виставу. Внаслідок цього п’єса як літературна основа драми обмежена часом і простором, що змушує драматурга давати більше смислове навантаження на кожен елемент її структури. К. відбиває те, що в розмовній мові називають “підводною течією” дії, а психологи – зіткненням мотивів, які визначають вчинки дійових осіб, але не поіменовані в їх репліках, не відбиті на сюжетно-подієвому, фабульному рівнях. К. Станіславський виділяв “план зовнішньої структури п’єси” і “план внутрішньої структури п’єси”, яким у його концепції відповідали поняття сюжету і К. Сюжет драми – подієвий ланцюг у просторово-часовій послідовності, а К. – це підсюжетне, надхарактерне, надсловесне явище. І тільки контекст дає систему засобів для виявлення підтексту в літературному творі і К. у драмі–виставі (п’єси М. Метерлінка, А. Чехова, С. Черкасенка, драматичні поеми Лесі Українки, сучасна драматургія “абсурду” тощо). Відношення “сюжет – канва” породжують драматичну напругу в межах однієї системи взаємин і внутрішньої взаємодії дійових осіб, зумовлюють логіку дії. Індивідуальність персонажа драми розкривається глядачеві тільки у взаємодії.
Related posts:
- ХРОНОЛОГІЧНА КАНВА українського літературного життя XIX – початку XX століть 1798 – Вихід у світ перших трьох частин “Енеїди” Івана Котляревського. 1805 – Відкриття Харківського університету. 1812 – Перші вистави Харківського професійного театру. 1816-1819 Видання у Харкові журналу “Украинский вестник”, в якому були надруковані твори Петра Гулака – Артемовського та Григорія Квітки-Основ’яненка. 1817 – Публікація байки Петра Гулака-Артемовського “Пан та Собака”. 1819 – Вистави у […]...
- Ліна Костенко. Роман у віршах Маруся Чурай. Історична основа твору, його сюжетна канва. Майстерність автора у змалюванні характерів. Маруся Чурай, Гриць Бобренко, Іван Іскра, Лесь Черкес, мандрівний дяк. Образи матерів. Трагічні картини важкого минулого українського народу. Художня вартісність твору Мета: формувати навички та уміння аналізу роману у віршах, розкрити характери, проблематику твору; виховувати старшокласників у дусі поваги до минулого та гордості за свій народ, формувати високі моральні якості на прикладі героїв роману. Тип уроку: комбінований. Обладнання: портрет Ліни Костенко, роман “Маруся Чурай”, епіграф, запис пісні “Засвіт встали козаченьки”. Хід уроку I. Організаційна частина. II. […]...
- Тема. Ідея. Проблематика. Сюжет. Композиція. Епіграф Тема – комплекс подій, які формують основу літературного твору. Іншими словами, темою називається все те, про що розповідає автор свого читача. Ідея художнього твору – це основна думка, емоційна складова, смисловий зміст твору. Щоб зрозуміти ідею, потрібно ретельно проаналізувати текст. Ідея укладає в собі індивідуальний погляд письменника на навколишній світ, його суто особисте розуміння процесів, […]...
- ІНТЕРЛЮДІЯ Інтерлюдія (від лат. inter – між і ludus – гра) – жанр англійської комедійної драми, що виникає на зламі XV-XVI століть. На відміну від інтермедій, які розігрувалися між діями п’єси, інтерлюдія була самостійним драматичним твором. Найближче вона стоїть до фарсу. Серед дійових осіб інтерлюдії – священики, жителі міст, селяни, які, зіткнувшись, сваряться. Інтерлюдія зі своїми […]...
- Закон структури Закон структури – закон, що розкривається в якості внутрішньої і необхідною, загальною і істотного зв’язку елементів і явищ структури. Вираз в законі структури загальних і істотних відносин і зв’язків структури, абстрактних від частковостей і випадковостей. Збіднення закону в порівнянні з явищем структури, в якому знаходить своє вираження як загальне, так і приватне. Аналогічна збіднення суті […]...
- Система образів художнього твору – СТРУКТУРА І ЕЛЕМЕНТИ ВНУТРІШНЬОЇ ФОРМИ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Систему образів художнього твору становлять образи дійових осіб, образи творця та адресата твору, образи природного та речового оточення. 1. Образи Дійових осіб у залежності від виконуваних ними художніх функцій і місця, яке вони займають у загальній картині зображуваного, а також родових ознак твору можуть бути поділені на три типи: А) образи осіб, що виступають у […]...
- Трагедія як драматургічний жанр і розповідь як епічний жанр Термін “трагедія” вперше з’явився в Древній Греції і спочатку використовувалося, як позначення релігійних обрядів і хорових пісень, які проводилися в свята різних богів і богинь. Остаточно трагедія, як драматична форма, склалася в VII VI ст. до н. е.. Трагедія являє собою велику форму драми і є драматургічним жанром. Особливістю трагедії є драматична боротьба, яка неминучим […]...
- СЮЖЕТ І КОМПОЗИЦІЯ ЛІТЕРАТУРНОГО ТВОРУ. ПОЗАСЮЖЕТНІ ЕЛЕМЕНТИ – Сюжет – динамічний аспект твору, ланцюг зображуваних подій, у тому числі переживань, думок. √ Сюжет аналізують, щоб з’ясувати: – наскільки у ньому знайшла відбиток правда життя; – чи конфлікт, відображений у сюжеті, набуває суспільної значущості; – позицію автора в оцінці явищ; – рівень майстерності автора у розгортанні сюжету. √ Компоненти сюжету: – експозиція; – […]...
- Жанр, розмір і композиція поеми “Чорна людина” Творіння є зверненням, посланням ліричного героя до друга, якому він з самого початку повідомляє про те, що “дуже хворий”. У цій же формі написані монологи чоловіка в чорному, в яких він звертається до автора листа. Таким методом Єсенін показує відношення до життя двох персонажів. Композиція в поемі “Чорна людина” диалогична, нагадує п’єсу – це телефонна […]...
- На основі яких ознак розрізняють епос, лірику і драму? У художній літературі розрізняють три способи відображення життя, або три роди: епос, лірику і драму. Кожен з цих родів має свої характерні ознаки. Так, в епічних творах зображуються повнокровні людські характери і різноманітні події, через які вони розкриваються. Ці події організовуються в сюжетну систему. Тип оповіді – об’єктивна розповідь, яка інколи порушується авторським коментарем у […]...
- Взаємодія мікроорганізмів з клітинами макроорганізму Вірулентність реалізується через ряд послідовних процесів взаємодії мікробних клітин з клітинами і тканинами макроорганізму: – адгезивность – здатність прикріплюватися до клітин; – колонізаційної – здатність розмножуватися на їх поверхні; – інвазивність – здатність проникати в клітини і підлеглі тканини і утворення біологічно активних продуктів, у тому числі токсинів. Адгезія мікроорганізмів до рецепторів чутливих клітин макроорганізму […]...
- Драма сатирів – Жанри драматичного роду – ДРАМАТИЧНИЙ РІД ЛІТЕРАТУРИ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ Драма сатирів (грец. σατυρικόν, лат. fabula satyrica) – жанр давньогрецького театру, що займав проміжне місце між трагедією й комедією. Драму сатирів іменували за античних часів також “жартівливою трагедією”. З жанром трагедії її зближували сюжети й дійові особи, запозичені з міфології, з комедійним жанром – сильний елемент брутального комізму. Визначною рисою драми сатирів був хор, який […]...
- ДРАМА САТИРІВ Драма сатирів (грец. δρ8μα σατυρΙ κόν, лат. fabula satyrica) – жанр давньогрецького театру, що займав проміжне місце між трагедією й комедією. Драму сатирів іменували за античних часів також “жартівливою трагедією”. З жанром трагедії її зближували сюжети й дійові особи, запозичені з міфології, з комедійним жанром – сильний елемент брутального комізму. Визначною рисою драми сатирів був […]...
- Deus ex machina “Deus ex machina” (лат. бог із машини) – драматургічний прийом в античних трагіків, коли розв’язка твору здійснювалася божеством, спущеним на кін за допомогою спеціальної підйомної машини: так роз’яснювався зміст подій, запобігалася катастрофа, визначалася доля дійових осіб. Часто цим прийомом користувалися Еврипід (“Єлена”, “Іфігенія в Авліді”, “Електра”), Софокл (“Філоклет”), Плавт (“Амфітрі он”) та ін. Нині цей […]...
- Конфлікт Конфлікт (лат. conflictus – зіткнення, сутичка) – зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, супроводжуваних складними колізіями. Залежно від сфери життєдіяльності людей К. поділяють на виробничі, громадські, політичні, побутові. Вони, творчо трансформовані уявою митця відповідно до його задуму, живлять К. художніх творів і реалізуються передусім […]...
- Будова літературного твору – Ніна БІЧУЯ (нар. 1937 р.) – З УКРАЇНСЬКОЇ ПРОЗИ Кожен талановитий художній твір неповторний. Його можна порівняти із красивим будинком у центрі міста, збудованим за планом відомого архітектора. Події у творі можуть розгортатися в хронологічному порядку, але деколи на початку задіяні вже дорослі персонажі, а потім автор починає розповідати про все, що було з ними до моменту, описаного на перших сторінках, тобто художній час […]...
- Ластівка Ластовка “Ластівка” (“Ластовка”) – український альманах, виданий 1841 в Петербурзі В. Поляковим, упорядкований Є. Гребінкою за допомогою Т. Шевченка. Тут були опубліковані твори, підготовлені для проектованих, але не дозволених цензурою регулярних українських “Литературных прибавлений” до журналу “Отечественные записки”. Крім передмови (“Так собі до земляків”) і післямови (“До зобачення”), двох байок та ліричної “Української мелодії” видавця, в […]...
- Внутрішня енергія: доповідь Внутрішня енергія – найважливіша умова існування і характеристика всіх тіл живої та неживої природи. Для того щоб визначити її значення в організації життя на нашій планеті, згадаємо основні фізичні поняття термодинаміки. Макроскопічні тіла складаються з рухомих і взаємодіючих частинок: молекул, атомів, іонів. У свою чергу, атоми і ядра атомів теж складаються з рухомих і взаємодіючих […]...
- НЕРУНОВИЧ ІНОКЕНТІЙ НЕРУНОВИЧ ІНОКЕНТІЙ (р. нар. невід., Київ – 26.07.1741, Іркутськ) – культурно-освітній діяч, поет. 1721 р. закінчив повний курс Київської академії, після чого прийняв чернечий сан у Братському монастирі. У 1727-1728 рр. викладав в академії курс поетики під назвою “Bicollis Parnassus”. У квітні 1728 р. за указом Синоду був викликаний до Московської академії на посаду вчителя […]...
- Драма як рід літератури, основні риси драми Драма – рід літератури, призначеної для постановки на сцені. Ми йдемо в театр дивитися спектакль, в якому гра акторів з’єднана зі словом. Це дійство називається драмою, причому дія “що відбувається”, а не “звершилося”. “Драма називається” дійством “, бо наслідує дійовим особам”, – пояснював Аристотель (384 -322 до н. Е.). Події відбуваються на сцені на очах […]...
- Формуємо предметні та ключові компетентності – ЗМІНИ В ДРАМАТУРГІЇ НА МЕЖІ ХІХ-ХХ СТ Запам’ятайте! Прагнення подолати виклики доби кінця XIX – початку XX ст. (розчарування суспільства, його песимізм та зневіру, панування жорстокості, посилення розшарування на багатих та бідних) спонукало митців слова до пошуків нових шляхів у галузі драматургії. Драма-феєрія бельгійського письменника-символіста Моріса Метерлінка “Синій птах” дає відповіді на вічні питання – про життя та смерть, про ставлення до […]...
- Пафос Пафос (грецьк. pathos – почуття, пристрасть) – натхнення, ентузіастичне почуття, пристрасне переживання душевного піднесення, викликане певною ідеєю, подією. Термін перенесено у поетику із риторики. У П. емоційна напруга і думка складають одне ціле, перетворюючись на душу художнього твору: Хай буде так, щоб ця хвилина Була, як сяйво перемог, Бо ніжність наша є єдина, А поза […]...
- “Циганське романсеро”: аналіз книги “Циганське романсеро” (1928 рік) – найзначніша поетична збірка Фредеріко Гарсіа Лорки. Вибір циган в якості героїв романсів не випадковий. Лорка відчував великі симпатії до цього гнаного і переслідуваного племені. Цигани далекі від законів цивілізованого суспільства. Вони живуть за своїми законами. Але в книзі Лорки немає опису звичаїв, зображення реального циганського побуту. “Моя циганщина – це […]...
- Що таке архітектоніка? Архітектоніка – це більш загальне поняття і застосовується для оцінки і розшифровки цілого через аналіз його складових частин. Архітектоніку, як оновлений тип характеристики композиційної структури, побачили в творах зарубіжної літератури. Наприклад, А. Камю в романі “Чума” навмисно змішує воєдино такі типи аналізу: Форму організації оповіді, Прийоми створення образів, Особливості побудови сюжету, Художній простір і час, […]...
- Драматична поема Драматична поема – невеликий за обсягом віршований твір, в якому поєднуються жанрові форми драми та ліро-епічної поеми. В основу Д. п. закладається внутрішній динамічний сюжет – власне, конфлікт світоглядних та моральних принципів при відсутності панорамного тла зовнішніх подій, перевазі ліричних чинників над епічними та драматичними. У світовій літературі Д. п. відома з творів Й.-В. Гете […]...
- ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ. П’ЄСА НАТАЛКА ПОЛТАВКА – ЛІТЕРАТУРА кін. XVIII – 70-90-ті рр. XIX ст √ Драматургійна творчість І. Котляревського відрізняється низкою рис: – порівняно мала кількість дійових осіб; – конфлікт дібраний вдало; – ідея чітка; – сюжет розвивається напружено і природно; – композиція струнка; – образи добре вгадуються; – пісні органічно вмонтовані в текст; – мова виразна, народна, індивідуалізована, насичена гумором. ! Перша театральна постановка п’єси “Наталка Полтавка” – […]...
- Взаємодія Взаємодія – взаємозв’язок, взаємозалежність елементів будь-якої системи, в процесі яких вони змінюються. Характер, спрямованість і наслідки такої взаємозалежності індивідуальні. Дія – це вияв діяльності активного суб’єкта. В. – зіткнення діяльності двох або більше чинників, має процесуальний характер, але не завжди приводить до взаємовпливу. Термін “В.” стосується зв’язку всіх об’єктів, а термін “взаємовплив” слід застосовувати до […]...
- Вірш Вірш (лат, versus – повтор, поворот) – 1) елемент ритмічного мовлення у літературному творі, основна одиниця віршованого ритму. Подеколи збігається з віршовим рядком, але в жодному разі не повинен з ним ототожнюватися, тому що ці поняття різного плану. Приміром, у доробку В. Пачовського спостерігається такий випадок: Так ходила по алеї, та зайняти я не міг! […]...
- НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ КІНЦЯ XIX – ПОЧАТКУ XX СТ. – Хрестоматія Історія драматичного мистецтва – це історія бунту та реакції, де нові форми кидають виклик старим, а старі, відповідно, стають основою для нових. XIX століття – це століття реалізму. У кінці століття реалісти прийшли і в мистецтво драми. З’явилися нові герої, які протистоять не один одному, а ворожій дійсності. На межі століть відбулася справжня революція в […]...
- Абстрагування Абстрагування – (лат. abstractio – віддалення, відсторонення) – мислене виокремлення суттєвих, найістотніших ознак, прикмет предметів, явищ об’єктивної дійсності чи творів людської діяльності з неістотних, випадкових, другорядних їх ознак. Наслідком абстрагування є загальне поняття, категорія. Процес абстрагування можливий тому, що окремі властивості, ознаки, сторони предметів, явищ, творів, будучи у зв’язках з цілим, мають водночас відносну самостійність. […]...
- Соціальне середовище На сьогоднішній день поняття “Цивілізації” позначає всі найбільш значущі події і явища, що мали місце у світовій історії, а також цінності властиві сукупності людського суспільства. Термін “цивілізація” можна розтлумачити у двох ключах. Історичний період, нація і суспільство, що жило в даний період, виробляють власну неповторну культуру і духовні цінності, об’єднані в поняття цивілізації. Однак, кожен […]...
- Підсумуємо знання з теми – СУЧАСНА ЛІТЕРАТУРА В ЮНАЦЬКОМУ ЧИТАННІ Літературознавчо-психологічний практикум 1. Ви – мистецтвознавець. Для відомого журналу необхідно скласти статтю-анонс книги П. Коельйо “Алхімік”. Побудуйте складний план своєї статті. 2. Усі герої у романі-притчі П. Коельйо “Алхімік” уособлюють якісь ідеї. Розгляньте особливості відображення системи дійових осіб та заповніть відповідну таблицю. Герой твору Цитата Ідея, яку він уособлює 3. Уявіть, що ви – сучасний […]...
- Фітоценологія Фітоценологія Фітоценологія (вона ж – геоботаника, фітосоціологія) як наука виникла на стику ботаніки, географії та екології. Сферою її інтересів є вивчення рослинного покриву і великих рослинних угруповань (фітоценозів) на нашій планеті. Фітоценологія поділяється на два напрямки – загальна фітоценологія і приватна фітоценологія. Загальна фітоценологія займається: – вивченням зовнішньої і внутрішньої структури фітоценозів (рослинних співтовариств); тобто […]...
- Внутрішня енергія тіл Згідно MKT всі речовини складаються з частинок, які знаходяться в безперервному тепловому русі і взаємодіють один з одним. Тому, навіть якщо тіло нерухомо і має нульову потенційну енергію, воно має енергією (внутрішньою енергією), що представляє собою сумарну енергію руху і взаємодії мікрочастинок, що складають тіло. До складу внутрішньої енергії входять: Кінетична енергія поступального, обертального і […]...
- Зміна внутрішньої енергії тіла при теплових процесах Теплові явища – це явища, пов’язані з процесами нагріву і охолодження, зміною агрегатного стану, тобто плавлення і затвердіння, випаровування і конденсації. Розглянемо теплові явища з точки зору зміни внутрішньої енергії тіла. Зміна температури тіла залежить від зміни кінетичної енергії руху молекул в цьому тілі. При цьому зміні підлягає і потенційна енергія взаємодії цих молекул, виключаючи […]...
- Кондак Кондак (грецьк. kontakion) – основний жанр літургійної поезії, різновид поеми на біблійні сюжети, започаткований у VI ст., досяг розквіту у творчості Романа Солодкоспівця, невдовзі витіснився (VIII-IX ст.) жанром канону. К. охоплює від 18 до 24 строф, об’єднаних однаковою кількістю складів, однаковим ритмічним малюнком, однотипним синтаксичним членуванням. Перші літери К. витворювали акровірш, його метрика засновувалася на […]...
- НАРОДНА ДРАМА – ОБРЯДОВА ТВОРЧІСТЬ МОДУЛЬ 2 2.3.1-2.3.2. Поняття про народну драму. Види народної драми. Народна драма – це сукупність різних за формою і способом виконання уснопоетичних творів, які складалися для театралізованої гри. Характерні ознаки народної драми: синкретичність (поєднання слова, співу, танцю), імпровізація, комізм і пародія. Казки, хороводні пісні, календарно-обрядова поезія, весільні обряди виконувались у драматизованому вигляді, вертеп, народні сценки […]...
- Етика Етика (грецьк. ethos – звичка, звичай, ethicos – моральний) – філософська наука про походження і сутність моралі, моральної свідомості людини. Е. систематизує, класифікує і пояснює норми і правила, які регулюють поведінку людини в суспільстві з урахуванням особистих, колективних і громадських інтересів. Термін “Е.” часто вживається для позначення моралі як сукупності моральних уявлень, якостей людини, тому […]...
- Твір на тему: Засудження людських вад у байках Івана Крилова Байки І. А. Крилова – прекрасна школа спостережень життя, явищ, характерів. Байки зацікавлюють і динамічними сюжетами, і зображенням характерів дійових осіб, зокрема тварин, комах, птахів. Однак тварини, комахи і риби у байках, за влучним висловом І. Франка, “одною бровою підморгують на людей”. Тож кожна прочитана байка викликає у людини роздуми. Читаючи байку “Дем’янова юшка”, розумієш: […]...
- ФАБУЛА ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ Фабула (лат. fabula – байка, історія) – подієва основа змісту, перебіг основних подій, що розгортає конфліктне положення, окреслене темою твору, і виступає в ньому як предмет розповіді, який сприймається читачем у вигляді більш-менш цілісної картини або фрагментів життя певних осіб. Інколи фабулу позначають іншим – близьким, але не тотожним поняттям “сюжет” (більш докладно про різницю […]...