Home ⇒ 👍Твори на вільну тему ⇒ Канти
Канти
Канти (лат. cantus – спів, пісня) – різновид старовинної хорової пісні величального змісту, близької за мелодією до псалмів, за мотивами – до оди. Виконувалися без музичного супроводу у святкові дні та з нагоди урочистих подій. Поширювались в Україні у XVI-XVIII ст. латинською та книжною українською мовою, мали як релігійний, так і світський зміст. Розповсюджувачами К. були прочани, спудеї, мандровані дяки. Серед авторів псалмів та К. – Дмитро Туптало, Симеон Полоцький, Григорій Сковорода та ін. Крім урочистих К. траплялися й пародійні, так звані “канти спудні”.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)
Related posts:
- Ваганти Ваганти (лат. vagantes – мандрівники) – мандрівні ченці, школярі, студенти Західної Європи ХІІ-ХШ ст. – автори вільнодумної, почасти баламутної, життєлюбної, далекої від аскетичних ідеалів ортодоксальної церкви, подеколи гостро сатиричної лірики. Тісно пов’язані з традиціями вченої латинської поезії каролінзького Відродження, вони сміливіше стали на шлях світської літератури, зважилися навіть пародіювати канонічні тексти та католицькі ритуали (“Євангеліє […]...
- “Волі і світла проміння” “Молитви” на слова О. Кониського, музику М. Лисенка Останнім часом воскресають з небуття твори української літератури, які були забороненими і не звучали в Україні. Серед них і могутній хорал на слова Олександра Кониського і музику Миколи Лисенка “Молитва”. Духовна пісня, створена в90-хроках ХIХ століття, переживши заборони царату Росії та радянського уряду, вижила. В українських середовищах Канади, США, Австралії, де знайшла захисток наша співолюбна […]...
- Буфонада Буфонада (італ. buffonata – блазенство) – комедійна манера гри актора, в якій використовуються засоби надмірного комізму, окарикатурення персонажів, ситуацій; вистава, побудована в такій манері виконання. Елементи Б. використовували скоморохи, “мандровані дяки” в інтермедіях, колядники у вертепному дійстві. Б. широко використовується в цирку, переважно в клоунаді коміками-буфами. У літературі елементи Б. наявні у творах гумористів та […]...
- Псалми – Жанровий поділ лірики – ЛІРИЧНИЙ РІД ЛІТЕРАТУРИ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ Псалми (від грец. Ψαλμόζ – хвалебна пісня, первісно – ударяти по струнах, спів під акомпанемент струнного інструмента) – жанр духовної лірики. Перші псалми, зібрані в Псалтирі, приписуються біблійному цареві Давиду. В цей біблійний текст увійшло 150 псалмів. У східнослов’янських культурах Псалтир став відомим з XI століття й використовувався з навчальною метою: за ним вчили uрамоті […]...
- Що таке ода в літературі? Ода являє собою урочисте вірш. Колись ще в давньогрецькій поезії одою називали ліричний вірш, який виконувався хором. Цікаво, що спочатку в Стародавній Греції до Оде приписували абсолютно будь-яку форму віршованій лірики, супроводжуючу музику. Давньогрецький поет Піндар, що жив близько 518-442 до н. е., оспівував у своїх одах царів і аристократів, удостоєних, на його думку, розташування […]...
- КОНИСЬКИЙ ГРИГОРІЙ КОНИСЬКИЙ ГРИГОРІЙ (чернече ім’я Георгій; 20.11.1717, м. Ніжин – 13.02.1795, м. Могильов, Білорусь) – письменник, педагог, церковний і громадсько-культурний діяч. В 11 років Григорій став студентом Києво-Могилянської академії й завершив повний курс навчання 1743 р. Учителями Григорія Кониського були Сильвестр Кулябка, Симон Тодорський та ін. За особливі успіхи в навчанні Григорія залишають в Академії. 1744 […]...
- На шляху “На шляху” – літературно-художній альманах молодих авторів, виданий у Чернівцях 1906 студентським товариством “Союз” з нагоди тридцятиріччя його заснування. Включає: вірші, новели,, оповідання дев’ятнадцяти письменників з Буковини, що виступили в літературі наприкінці 90-х XX ст., серед них С. Канюк, І. Карбулицький, Д. Макогон, М. Дашкевич, І. Підгоренко та інші, які продовжили літературну діяльність у наступні […]...
- Патристика Патристика (грецьк. pater– батько) – сукупність творів отців церкви – греко-римських філософів-богословів II-VIII ст. Визначальний зміст П. обгрунтування основ християнства та непримиренності до іновірців і єретиків. П. мала розгалужені жанри: богословський трактат екзегеза (тлумачення Біблії), проповідь, енкомій (похвальне слово), послання, житія, духовні гімни, сповіді. Чимало авторів були знаменитими ораторами і поетами (Григорій Назіянзін, Амбросій Медїоланський, […]...
- Складка “Складка” – український літературно-художній альманах, виданий 4-ма випусками (1887, 1893, 1896 – у Харкові, 1897 – у С.-Петербурзі). Перші два редагував В. Александров, наступні – К. Білиловський. Перший випуск містив поезії В. Александрова, К. Білиленського, В. Самійленка, Я. Жарка та ін., оповідання Б. Грінченка (“Одна, зовсім одна!”), К. Білиловського (“Загублене життя”), Ганни Барвінок (“П’яниця”). Оригінальні […]...
- Що таке світський гуманізм? За час свого існування людство пройшло довгий і тернистий шлях, на якому формувалися його свідомість і пріоритетні цінності. У різні століття погляди людей змінювалися, виникали нові ідеології і філософські течії, однак існування релігійних течій і їх маніпулювання віруючими не дозволяла людині вийти за рамки інакомислення. З часом суперечності між Святим Письмом і діями священиків змусили […]...
- ІЛЛЯ МУРОМЕЦЬ – ДАВНЬОРУСЬКІ БИЛИНИ А хто б нам сказав про старовину, Про старовину, про бувальщину, Про того хоча б Іллю Муромця? У славетному місті Муромі, У селі було Карачаровім Жив собі Іван Тимофійович, Хлібороб, а з ним син укоханий, Ілля Муромець, син Іванович. Сидів сидячки Ілля Муромець, Ілля Муромець, хліборобський син, Сидів сидячки рівно тридцять літ. Раз пішов Іван […]...
- Віреле Віреле (фр. virelai від virer – кружляти, повертатися) – дев’ятирядкова строфа у французькій поезії XV-XVI ст. Тут римуються другий, п’ятий та сьомий вкорочені рядки, інші – подовжені – охоплені своєю римою. В. застосовувалось як відповідь на ле (фр. lei – світський) – віршовану форму з трьох віршів, де кожен третій вкорочений рядок має свою риму […]...
- НАПИС НА СОНЯШНІМ ГОДИННИКУ – Михайло Орест Лічу я тільки соняшні години. Коли ж негода тінь похмуру кине На землю, замикаюсь я в собі І жду: доконче в синьому гербі Небес прихильних мій володар стане. Наземний гостю! Дні твої – прочани Нехай всякчасно будуть в осяйній Святині радости! Коли ж прибій Бушуючих скорбот схиляє плечі, Коли нема заклять, немає втечі – Не […]...
- Обрії “Обрії” – тижневик, “присвячений справам літератури, мистецтва й науки”, виходив у Львові 1936-37. Видавав і редагував Б. Кравців. Серед авторів були Є.-Ю. Пеленський, Ірина Пеленська, О. Грицай, М. Гурко, Б. Кравців, Ю. Липа, Д. Гуцул та ін. В “О.” друкувалися твори письменників Наддніпрянщини, подавалися їх літературні портрети (Ю. Яновський “Чотири шаблі”), публікувалися огляди європейських літератур […]...
- Бурлескно-травестійне віршування XVIII ст. як передумова появи “Енеїди” І. Котляревського Вірші-травестії – пізне явище української літератури. Автори їх – мандровані дяки. Вірші-травестії – це в основному породження середини 18 ст., коли все глибшою ставала криза старої феодально-релігійної ідеології. Вони розвивалися протягом короткого часу. Остаточне покріпачення широких мас українського народу 1783 р. поклало край мандруванню дяків-пиворізів, а разом з тим погубило і їхню творчість загалом. Віршів-травестій […]...
- Світський гуманізм – визначення Світські ідеали ставали все більш популярними з розвитком гуманізму. Цей процес привів до поділу держави і церкви. Якщо в середні віки церква контролювала все і володарювала і вчинками людей, то вже в епоху Відродження зазвучали в повну силу ідеї про цінність свободи, розуму, соціальної рівності і справедливості. Сьогодні світський гуманізм – це напрямок в сучасній […]...
- Давньоруський богатир Ілля Муромець (на основі билин про Іллю Муромця) – ЗРАЗКИ ТВОРІВ – ГЕРОЇЧНІ ПІСНІ ТА БАЛАДИ У СВІТОВІЙ ЛІТЕРАТУРІ – 7 клас Таємничими, загадковими і прекрасними були давні слов’яни, що утворили державу – Київську Русь. Цікавим був і фольклор давніх русичів, в якому особливе місце посідають билини. Чимало богатирів породила земля Руська, найстаршим із них був Ілля Муромець. Ілля – хліборобів син, який мешкав у місті Муромі. Тридцять літ він сидів сидячки, аж поки “старчики мандровані” не […]...
- СОКОЛОВСЬКИЙ МИКИТА СОКОЛОВСЬКИЙ МИКИТА (1769, с. Половецьке, тепер Богуславського р-ну Київської обл. – 04.11.1810, м. Київ) – письменник і культурно-освітній діяч кінця XVIII – початку XIX ст. Родом із священицької родини. У 1782 – 1792 рр. навчався в Київській академії, потім три роки в Московському університеті вивчав російську мову й набував учительську кваліфікацію. З 1797 р. викладав […]...
- Декламація Декламація – мистецтво виразного, художнього виголошення, читання літературного твору. Широко культивувалося в школах України ще з XVI-XVIII ст., в яких вивчали риторику і піїтику, виголошували “орації” (промови), декламували вірші під час вітання знатних осіб, урочистих церемоній, великих церковних свят. Поширеною була Д. віршованих діалогів, шкільних релігійних драм. Декламатори виголошували тексти піднесено, пишномовно, з трафаретними жестами, […]...
- Т. ШЕВЧЕНКО І БІБЛІЯ. “ІСАІЯ. ГЛАВА35”. ЦИКЛ “ДАВИДОВІ ПСАЛМИ” 1. На початку твору “Ісаія. Глава 35” Т. Шевченко звертається… А До рабів. Б Злодіїв суспільства. В Господа. Г Ниви і землі. 2. Незрячі дива Господні побачать (“Ісаія. Глава 35”), якщо: А Отримають волю. Б Відвідають Ліван. В Будуть виявляти покірність своїм господарям. Г Умиються водою святою. 3. По закінченню суду (“Ісаія. Глава 35”) Бог […]...
- Що таке риторика? Риторикою прийнято називати мистецтво красномовства, вміння переконливо виступати перед аудиторією. Воно виникло в Древній Греції на початку V століття до н. е. Звичайно, пошуки способів підвищити вплив публічного виступу робилися і раніше. Вони мали дуже велике значення, оскільки в античний час надавалося величезне значення саме живому, а не написаного слова. Мистецтво красномовства досягло розквіту в […]...
- Черниговский листок “Черниговский листок” – щотижнева літературно-громадська газета, що виходила 1861-63 українською і російською мовами в Чернігові. Видавцем-редактором був Л. Глібов, якому належала і значна частина байок, ліричних поезій українською і російською мовами, оповідань, нарисів, фейлетонів, театральних рецензій, передових статей та ін. Серед найдіяльніших авторів були П. Куліш (поезія, проза, наукові розвідки), О. Кониський (поезія, статті, нариси, […]...
- ЖАНРИ ДРАМАТИЧНОГО РОДУ Протягом усієї багатовікової історії драми народжуються, розвиваються, а часом і вмирають різноманітні жанрові форми. Так, у Стародавній Греції виникають трагедія й комедія, що існують і сьогодні, та сатирова драма, що зникає ще за часів античності. В драматургії середньовіччя з’являються твори жанрів духовної драми, що були пов’язані з богослужінням та з сюжетом Біблії й житійної літератури […]...
- Дорійська і еолійська лірика Лірична поезія давніх греків поділялася на Еолійський і дорійської. Батьківщиною еолійської музики були – Лесбос і еолійські колонії Малої Азії; батьківщиною дорійсюкої – держави дорійського племені в Пелопоннесі і в Сицилії; різниця між цими двома напрямками або школами лірики полягала не тільки в розходженні діалектів: вони були різні і за змістом і за формами і […]...
- Біблія – видатна пам’ятка світового письменства – ІІ варіант – 9 клас – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ – Найкращі учнівські твори – Твір І спочатку було слово, І слово було Бог. Усе через нього почало бути. Послання від Іоанна, гл. 1. Уже багато віків черпає людство силу і мудрість зі слова Божого, зі слова, яким промовляє до нас Біблія-визначна пам’ятка світової літератури. У перекладі з давньогрецької “biblia” означає “книга”. Але до її складу ввійшло 77 окремих, самодостатніх книг, […]...
- Молодик “Молодик” (“Молодикъ”) – український літературно-художній та історико-науковий альманах, який видавав І. Бецький за допомогою Г. Квітки-Основ’яненка, М. Костомарова, В. Каразіна в Харкові (дві частини у 1843 та одну в 1844) і Петербурзі (остання, четверта частина, 1844). Відповідно до наміру видавця “поєднати літературну Росію з чудовими українськими письменниками” зміст першої і четвертої книг альманаху становили переважно […]...
- Література стародавніх єгиптян У стародавніх єгиптян було безліч творів з художнім змістом. Це були народні казки, повісті, народні пісні про молотники, рибалок і носильники, і були. Збереглися згадки про любовний, тріскучої і пихатої придворної поезії, філософські твори. Головна особливість їх – релігійний характер. У розряд літературної творчості також можна записати певні види похоронних текстів, листів, гімнів божественним створінням, […]...
- Українська муза, Поетична антологія од початку до наших днів “Українська муза”. Поетична антологія од початку до наших днів” – антологія української поезії, що вийшла 1908 у Києві заходами і за редакцією О. Коваленка. Охоплювала надбання української поезії на поч. XX ст., різні художні напрями (романтизм, реалізм, імпресіонізм), школи, містила чимало творів, які раніше на Наддніпрянській Україні через цензурні заборони не могли бути надруковані. Виходила […]...
- Літургійна поезія Літургійна поезія – лірика, розрахована на ритуальне вживання в межах християнської громади (в цьому вбачається відмінність Л. п. від християнської поезії взагалі). До даного жанру, невіддільного від музичного супроводу, належать гімн “Споконвіку було Слово…”, пісня Мойсея (Вихід 15.1-19; Повторення Закону 32.1-43), “Пісня над піснями” та інші твори, що складають церковну гімнографію. Л. п. підпорядкована жорстким […]...
- Весна “Весна” – літературно-художній альманах, виданий 1852 у Львові і складений з оригінальних та перекладних різножанрових творів, підписаних лише ініціалами або криптонімами (серед авторів – А. Кралицький, Ф. Сокира, інші послідовники “Руської партії” та О. Духновича). Програмна вступна стаття “Погляд на словесну жизнь нашу” – роздуми про культурний занепад галицьких земель та майбутнє їх відродження. Подібні […]...
- Ступінь релігійності Ступінь релігійності відзначає інтенсивність прояву цієї ознаки (сильна або слабка віра в надприродне, в Бога, постійне або епізодичне відвідування богослужінь і т. П.). Проведені дослідження показують, що до початку XXI ст. в Росії віруючими вважали себе 38% числа опитаних, невіруючими 15%, що хитаються (агностиками) – 27%, віруючими в надприродні сили – 27%, байдуже відносяться до […]...
- Ізборник Ізборник – архаїчна рукописна хрестоматія, що містила різні вислови, уривки із богословських творів тощо, поширювалася на землях Київської Русі. Найдавніша така пам’ятка – “Ізборник 1073”, переписаний для київського князя Святослава з болгарського оригіналу, складеного на початку X ст., має понад 380 статей, що належать 25 авторам (переважно візантійським духовним письменникам), зокрема Георгію Хіровоску, котрий написав […]...
- Молот “Молот” – “галицько-українська збірка”, видана 1878 у Львові М. Павликом за активною допомогою І. Франка як неперіодичне продовження забороненого цензурою журналу “Громадський друг”. Тут було продовжено друкування деяких творів, розпочатих у збірці “Дзвін” (повість І. Франка “Boa constrictor”, оповідання М. Павлика “Пропащий чоловік”, стаття Т. Василевського “Війна слов’ян з турками”), вміщено нові твори, серед яких […]...
- Походження хрестових походів Завоювання Палестини турками мало важливі політичні наслідки. Поки Єрусалимом володіли араби, християнські паломники (пілігрими) мали вільний доступ до його святинь, бо араби взагалі не гнобили християн і навіть самі ставилися з повагою до їх святинь. Для християнських народів той чи інший прийом, який зустрічали у Святій Землі приходили туди прочани, не міг бути річчю байдуже, […]...
- ГОРЛЕНКО ЙОАСАФ ГОРЛЕНКО ЙОАСАФ (світське ім’я – Яким, 19.09.1705, м. Прилуки, тепер Чернігівської обл. -21.12.1754, м. Грайворон, тепер Бєлгородської обл., Росія) – церковно-релігійний діяч, письменник. Походив із старовинного козацького роду Горленків. Його батько був прилуцьким полковником, а мати – донькою миргородського полковника Данила Апостола, який пізніше став гетьманом. Дядько Г. Квітки-Основ’яненка. У 7 років вступив до Києво-Могилянської […]...
- Апокрифи Апокрифи (грецьк. apdkryphos – таємне, заповідне) – велика група християнського епосу, пов’язана із сюжетами Св. Письма, Житіями Святих, версіями першопочатку світу тощо. Існували у рукописному вигляді. Зміст А. відбитий у “Палеї толковій” та “Палеї історичній”. Окрему групу складають А. есхатологічні, де мовиться про Страшний суд та потойбіччя (“Книга про тайни Єнохові”, “Ходіння Богородиці по муках” […]...
- Гімн – Жанровий поділ лірики – ЛІРИЧНИЙ РІД ЛІТЕРАТУРИ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ Гімн (грец. Ύμνοζ) не має чіткого етимологічного значення; в античності його пов’язували із Υμνάινω, розуміючи гімн як “зіткану” пісню (метафоричне сполучення слів у мовленнєву матерію викликало аналогії з ткацьким процесом) – урочистий музичний твір програмного звучання. Початок веде з давніх часів, коли спершу в Єгипті, а пізніше в Греції стали складати гімни на честь богів […]...
- БРАТСТВА БРАТСТВА. Наприкінці XVI ст. в Україні й Білорусі виникають численні громадсько-політичні та освітні організації, названі братствами. На межі XVI – XVII ст. братський рух стає масовим. Братські громади існували, як правило, при православних церквах і за своїм спрямуванням та обрядовістю були до певної міри й релігійними організаціями. Все ж їхня діяльність мала здебільшого світський характер. […]...
- ГІМН Гімн (грец. ΰμνοζ) не має чіткого етимологічного значення; в античності його пов’язували із υμνάΙνω, розуміючи гімн як “зіткану” пісню (метафоричне сполучення слів у мовленнєву матерію викликало аналогії з ткацьким процесом) – урочистий музичний твір програмного звучання. Початок веде з давніх часів, коли спершу в Єгипті, а пізніше в Греції стали складати гімни на честь богів […]...
- СТАРУШИЧ ІГНАТІЙ СТАРУШИЧ ІГНАТІЙ (р. нар. невід. – 30. 10.1651) – давньоукраїнський письменник, церковно-релігійний діяч першої половини XVII ст. 1639 р. був ігуменом і ректором Гойського монастиря (м. Гоща поблизу Луцька). 1640 р. став намісником Києво-Печерської лаври, а через рік – ректором Київської колегії. Належав до книжників кола Петра Могили. Автор віршів. 1641 р. видав “Казання погребове […]...