КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ УРОКІВ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ В 10 КЛАСІ (ПРОФІЛЬ – УКРАЇНСЬКА ФІЛОЛОГІЯ). I СЕМЕСТР
№ п/п | Зміст навчального матеріалу | Теорія літератури | Дата |
ВСТУП. ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО | |||
1 | Читацький практикум. Література як одна з форм естетичного освоєння дійсності. Взаємодія літератури та інших видів мистецтва. Діалогічні взаємини автора і читача. читання та його види. Особливості читання в епоху цифрових технологій. Діалогічне прочитання художнього твору | Літературний процес | |
2 | Повторення вивченого. чинники зміни культурно-історичних епох і літературних напрямів. Питання періодизації літератури. Особливості періодизації української літератури (головні ознаки). Стильові особливості літературних періодів. Літературні напрями і стилі давньої і нової української літератури XI – першої половини XIX ст.: світоглядні й естетичні засади, провідні жанри | Культурно-історичних епоха, літературний напрям | |
УКРАНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ІІ пол. ХІХ ст. РЕАЛІЗМ. ТВОРЧІСТЬ І. НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО, ПАНАСА МИРНОГО | |||
3 | Реалізм як літературно-мистецький напрям у європейській та українській літературі. Етапи становлення. Реалізм як художній метод відтворення | Реалізм як напрям і метод (поглиблено) | |
Дійсності. Головні ознаки реалізму як методу. Суспільно-історичний контекст становлення й розвитку реалізму другої пол. ХІХ ст. Переважання епічних прозових жанрів; соціальна проблематика; актуалізація різностанових проблем; конфлікт людини і середовища тощо. Погляди на літературу як важливий чинник у формуванні національної самосвідомості, боротьбі за соціальні зміни | |||
4 | Реалізм в українській літературі 70-90-х років ХІХ ст. (І. Нечуй-Левицький, Панас Мирний, Б. Грінченко, І. Франко): відображення життя у формах самого життя. Ідейні й моральні пошуки особистості, спроби розв’язати суперечність між ідеалом та соціальною дійсністю. Поняття про типізацію і художній тип | Реалізм як напрям і метод (поглиблено), художній тип, типізація | |
5 | Жанрова й тематична різноманітність. Оновлення художніх засобів. Українська література 70-90-х років ХІХ ст. в загальноєвропейському та світовому контексті | Повторення поняття “художній тип”, “типізація”, “реалізм” | |
6 | Іван Нечуй-Левицький. Життя митця і його творчість як новий імпульс української літератури (“Колосальне всеобіймаюче око України” (І. Франко). Її загальна характеристика | Поняття про реалізм | |
7 | “Кайдашева сім’я” – соціально-побутова повість-хроніка. Реалізм твору, сучасна (вічна) актуальність проблеми батьків і дітей | Соціально-побутова повість; повість-хроніка | |
8-9 | Колоритні людські характери в повісті | Образ-персонаж | |
10 | Українська ментальність, гуманістичні традиції народного побуту й моралі. | ||
11 | Ствердження цінностей національної етики засобами комічного. “Сміх крізь сльози” як ідейна домінанта твору. Сценічне життя повісті | ||
12 | Контрольна робота | ||
13 | Панас Мирний (П. Рудченко). Огляд життя і творчості. | Епос, жанри епосу | |
14 | “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – перший соціально-психологічний роман в українській літературі | Соціально-психологічний роман | |
15-16 | Вихід героя за рамки “родинного кола”. Психологічне дослідження формування характеру, духовний злам чіпки під впливом соціальних обставин | Поглиблення поняття про сюжет і композицію, методи аналізу художнього твору (зокрема, елементи психоаналітичного методу) | |
17-18 | Інші персонажі твору “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, їх новизна й масштабність. Особливості типізації героїв | Художній тип. Особливості типізації героїв | |
19 | Особливості композиції роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Особливості стилю письменника. Значення творчості Панаса Мирного для розвитку української літератури | Соціально-психологічний роман | |
20 21 | Урок розвитку комунікативних умінь. Класний контрольний твір | Соціально-побутова повість, соціально – психологічний роман, художній тип, особливості типізації героїв | |
22 | Література рідного краю. Одна така земля (Огляд творчості В’ячеслава Романовського) | Поглиблення знань з теорії літератури про засоби творення художнього образу | |
23 | Контрольна робота | Соціально-психологічний роман, художній тип, особливості типізації героїв, методи аналізу художнього твору (зокрема, елементи психоаналітичного методу) | |
ДРАМАТУРГІЯ І ТЕАТР ХІХ ст. ТВОРЧІСТЬ І. КАРПЕНКА-КАРОГО І Б. ГРІНЧЕНКО | |||
24 | Тяглість драматургічної традиції в Україні. Шкільна драма XVIII ст. Інтермедії. Вертепна драма. Драматургія І половини ХІХ століття. Народна драма І. Котляревського. Новаторський характер української драматургії другої половини XIX ст. Соціально-побутові та історичні драми й комедії М. Кропивницького, М. Старицького, І. Карпенка-Карого, Панаса Мирного та ін. Родина Тобілевичів і український театр. Зв’язок театру з музикою, сценічними декораціями, одягом тощо | Драматичний твір (повторення) | |
25 | Розвиток драматургії: соціально-побутові та історичні драми й комедії М. Старицького, М. Кропивницького, Панаса Мирного та ін. (оглядово) Створення професійного театру в Галичині (1864). Перша народна артистка України Марія Заньковецька. Роль професійного театру в розвитку національної культури | Театр як вид сценічного мистецтва та установа, яка здійснює сценічні вистави | |
26 | Життєвий і творчий шлях І. Карпенка – Карого. Багатогранність діяльності. Жанрова різноманітність творів: трагікомедії (“Сто тисяч”, “Мартин Боруля”), сатирична комедія (“Хазяїн”), соціально-психологічна драма (“Безталанна”), історична трагедія (“Сава Чалий”). І. Карпенко-Карий і “театр корифеїв”. Драматургічне новаторство письменника | Драма, її особливості, соціально – психологічна драма, соціально-сатирична комедія | |
27 | Комедія “Хазяїн”. Головний конфлікт комедії – суперечності суспільства, у якому одиниці стають мільйонерами, а більшість – жебраками. Терентій Пузир як утілення некерованого прагнення накопичення матеріальних статків. Мамона (“багатство, земні блага”) як тема, ідея і головний персонаж комедії | Комедія (повторення) | |
28 | Морально-етичні конфлікти в родині Пузиря | Комедія (повторення) | |
29 | Соціальний конфлікт між мільйонером та його працівниками, наймитами. Проблема соціально відповідального підприємництва | Художній тип, типізація (повторення) | |
30 | “Мартин Боруля” (оглядово). Проблематика зміни соціальної ролі і статусу, яка не пов’язана з походженням людини (Мольєр “Міщанин-шляхтич”, анонімне сатиричне оповідання XVIII ст. “Доказатєльство Хама Данієла Кукси потомственного”, М. Куліш “Мина Мазайло”) Значення творчості І. Карпенка-Карого | Соціальна сатирична комедія. Драма й театр. Історія українського театру | |
31 | Борис Грінченко. Письменник, педагог, лексикограф, літературознавець, етнограф, історик, публіцист, громадсько-культурний діяч. Б. Грінченко як редактор “Словаря української мови” | ||
32-33 | Б. Грінченко. “Без хліба” – морально – етична проблема на межі голоду рідних і порушення заповіді “не укради” в образі селянина Петра; почуття власної гідності “маленької людини” – образ дружини Горпини як носія етичних чеснот; образ сільської громади, яка зрозуміла зізнання Петра, як мудрого й гармонійного середовища у вирішенні морально-етичних проблем; особливості реалістичного письма в розкритті соціальних проблем та душевного стану героя | Поглиблення відомостей про оповідання | |
34 | Б. Грінченко. “Сам собі пан” – маніфест людської гідності. Засоби типізації образу селянина Данила. Реалістичність зображення. Актуальність проблематики оповідання | Поглиблення відомостей про оповідання, засоби типізації | |
35 | Борис Грінченко. “Моє щастя” – життєве і мистецьке кредо автора; маніфест щирих почуттів і відданої праці своєму народові як істинні цінності митця. “Весняні сонети” – ідея єдності природи і душевного стану людини; образ весняної оновленої природи як символічна паралель із надіями в житті ліричного героя. Образи природи як психологічний паралелізм у літературі романтизму та реалізму | Поглиблення поняття про лірику, цикл сонетів | |
36 | Читацький практикум Ліричний (ліро-епічний) твір. “Ключі” до прочитання. Рецензія як одна з форм читацьких рефлексій. (Письмово) | ||
37 | Контрольна робота за творчістю І. Карпенка-Карого та Б. Грінченка | Соціально-побутова драма, оповідання, цикл сонетів | |
УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ ст. МОДЕРНІЗМ. ТВОРЧІСТЬ І. ФРАНКА | |||
38 | Характеристика змін у суспільно-політичному і культурному житті. Основні тенденції розвитку української літератури: неонародницька (С. Васильченко, В. Самійленко, Б. Грінченко, А. Тесленко) і модерністська (П. Карманський, М. Яцків, М. Черемшина, М. Коцюбинський, В. Стефаник, О. Кобилянська, В. Винниченко та ін.) течії. Герой української літератури 10-х років ХХ століття: традиційне і новаторське | Модернізм | |
39 | Важливі етапи життєвого й творчого шляху І. Франка. Багатогранність громадської і творчої діяльності. Вплив І. Франка на культурне і політичне життя в Україні. Епістолярії про І. Франка | Терцина, секстина, октава, тріолет, сонет, верлібр | |
40-41 | Тематична і жанрова різноманітність поезії І. Франка. Шлях І. Франка до модернізму. “Поетична суперечка” з М. Вороним. (Послання М. Вороного “Іванові Франкові”). Ліричний герой громадянської лірики І. Франка – борець проти соціального і національного гноблення (“Каменярі”, “Земле моя, всеплодющая мати”) | Поглиблення поняття про ліричні жанри (сонет, веснянка, гімн, терцини, філософська лірика) | |
42 | Патріотизм, національна ідея в циклі поезій “Україна” зі збірки “З вершин і низин”. “Декадент” – поетичне кредо І. Франка. Присвята В. Щурату. Вираження життєствердної позиції ліричного героя-митця | Поглиблення поняття про цикл віршів, ліричного героя твору, декадентство | |
43 | Поема “Мойсей” – філософське осмислення історичного шляху українського народу. Віра в його щасливе майбутнє. Проблематика твору | Філософська Поема | |
44 | Алегоричний образ Мойсея як уособлення визначної особистості, провідника нації | Поглиблення поняття “образ-персонаж”, біблійні образи в літературі | |
45 | Пролог до поеми – заповіт Франка українському народові. Елементи автобіографізму та авторефлексії у творі | Поглиблення поняття “образ-персонаж”, біблійні образи в літературі | |
46-47 | Збірка “Зів’яле листя” – “лірична драма”. Широка емоційна гама почуттів ліричного героя, утвердження невмирущості людських почуттів, піднесення чистого й безкорисного кохання (“Ой ти, дівчино, з горіха зерня”, “Чого являєшся мені…”). Домінантні образи поезії. Значення інтимної лірики у творчості І. Франка.) Позакласне читання. Р. Горак “Тричі мені являлася любов”. (Спарений урок.) | Ліричний герой. Образотворчі засоби ліричного твору. Повторення поняття “інтимна лірика”, “автобіографічний мотив”, повість-есе | |
48 | Франко-перекладач. Переклади творів давньогрецьких поетів, Дж. Мільтона, Байрона, Гете, Гейне, Гюго, Міцкевича | Оригінал, переклад (повторення) | |
49 | Оповідання “Сойчине крило”. Синтез епосу, лірики і драми. Випробування героїв першим коханням. Пристрасть і бажання виправити помилку життєвого вибору спокійного усталеного життя та холодного “естетства” | Поглиблення поняття про новелу, фабулу, сюжет | |
50 | Зв’язок психологічної колізії новели з проблемою гри та природності. Психологічна трансформація персонажа як ствердження того, що людина може залишатись гідною свого імені | Колізія, символ. | |
51 | “Украдене щастя” – соціально-психологічна драма. Найвизначніший сценічний твір Франка. Сюжет драми, головні герої, конфлікт у творі, проблематика | Соціально-психологічна драма | |
52 | Внутрішня й міжособистісна гармонія особистості як ідейна домінанта твору. Глибина почуттів і драма героїв. Соціальна витоки особистої драми. Засоби художнього вираження почуттів | Соціально-психологічна драма | |
53 | Сценічне життя драми. Богдан Ступка у ролі Миколи у постановці Київського драматичного театру імені Івана Франка | Образи драматичного твору | |
54 | Читацький практикум. Соціально-психологічна драма. “Ключі” до прочитання. Рецензія на театральну постановку драматичного твору (усно) | ||
55 | Творчість І. Франка в загальноєвропейському і світовому контекстах | ||
56 | Модернізм як розрив із традицією класичної літератури – пошук нових виражальних засобів: жанри, символічні образи, тип оповіді. Імпресіонізм, експресіонізм, символізм, неоромантизм як різні напрямки модернізму. Модернізм у живописі, архітектурі, вжитковому мистецтві | Модернізм, Імпресіонізм як метод і напрям. Імпресіонізм як реалістичне письмо в живописі і літературі (безпосередня фіксація вражень). | |
ЕКСПРЕСІОНІЗМ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ. ТВОРЧІСТЬ В. СТЕФАНИКА | |||
57 | Експресіонізм – літературно-мистецький напрям. експресіонізм в українській літературі. Експресіонізм у творчості В. Стефаника, О. Турянського | Експресіонізм | |
58 | Головні етапи життя і творчості В. Стефаника. Особливості художнього світогляду письменника | ||
59 | Новела “Камінний хрест” – український екзистенційний вибір між життям і смертю як в особистому, так і в національному вимірах | Модернізм (повторення), експресіонізм | |
60 | В. Стефаник. Новела “Камінний хрест”. Образ Івана Дідуха. Довершеність художньої форми. Багатство мови, мистецтво деталі. Символи в новелі | Модернізм (повторення), експресіонізм | |
61 | Новела “Новина”; Життєва основа новели. удосконалення навичок ідейно-художнього аналізу твору | Новела (повторення) | |
62 | Реалістичні картини трагічного життя простих селян. Образ Гриця Летючого | Новела (повторення) | |
63 | Контрольна робота за творчістю І. Франка та В. Стефаника | Модернізм як напрям мистецтва, імпресіонізм як метод і напрям, соціально-психологічна драма, біблійні образи в літературі, новела | |
64 | Література рідного краю. П. Грабовський | ||
65 | Підсумковий урок. Систематизація знань, умінь і навичок | Реалізм, модернізм як напрям мистецтва, імпресіонізм, експресіонізм, типізація; художній тип, особливості типізації героїв, соціально-побутова повість, соціально – психологічний роман, драма як рід літератури, трагікомедія, соціально-психологічна драма |
(2 votes, average: 2.50 out of 5)