Home ⇒ 👍Твори на вільну тему ⇒ Ізосилабізм
Ізосилабізм
Ізосилабізм (грецьк. isos – рівний та syllabd – склад) – рівноскладовість, власне, однакова кількість складів як ритмічних одиниць у співмірних рядках вірша. На цьому принципі будується силабічна версифікація, притаманний він і народній пісні. В І. всі склади трактуються як рівні, проте їхня акцентна відмінність настільки очевидна, що ізосилабічна система змушена враховувати ці та аналогічні чинники української мови:
Дивна річ на світі цім навіть і така є:
Не однаковий на зріст кожен виростає […] (Климентій Зіновіїв, переклад з книжно-української О. Шугая).
(2 votes, average: 2.50 out of 5)
Related posts:
- Вокалізм Вокалізм (лат. vocalis – “голосний”) – система голосних фонем певної мови з усіма їх рисами, які виявляються у процесі артикуляції в мовленні. При вимові голосних (вокальних) звуків органи вимовляння не утворюють жодних перешкод, тому ці звуки артикулюються за участю одного лише голосу. В. української літературної мови творять шість фонем: /а/, /о/, /у/, /є/, /и/, /і/. […]...
- Відрубність розвитку української літератури Відрубність розвитку української літератури – концепція своєрідності” української літератури, яка трактувалася як вияв етнопсихології українців. Передумови вчення про В. заклали М. Костомаров, В. Антонович, розвинули І. Нечуй-Левицький, О. Огоновський, обгрунтували М. Грушевський, Д. Чижевський. Ніхто з них не твердив про абсолютну В. української літератури від інших слов’янських літератур. Навпаки, простежувалися літературні впливи і взаємовпливи, але […]...
- Проклітика Проклітика (грецьк. proklitikos – схилений вперед) – ненаголошене слово, що стоїть перед наголошеним і утворює з ним одне ціле. У давньогрецькій мові П. називали випадок у мовленні, коли слово вимовлялося спільно з наступним, втрачаючи свій наголос. В українській мові це переважно службові частини мови, які сприймаються як єдине ціле із словами, яким вони передують (на […]...
- Чим відрізняється гідропідсилювач керма від електропідсилювача Більшість вітчизняних водіїв вже так звикли до наявності підсилювача в своїх сучасних авто, що з жалем і подивом поглядають на власників стареньких машин, що не володіють настільки корисною функцією. Дійсно, підсилювач керма – дуже потрібна річ, значно полегшує управління. Поняття “гідропідсилювач керма” знайоме всім, так як ця система успішно застосовується протягом багатьох років. Але не […]...
- Що ми знаємо про самобутність української мови? На мою суб’єктивну думку, сьогодні ми мало знаємо про самобутність української мови. Це спричинено не тим, що наша мова є суцільною компіляцією чи на дев’яносто відсотків складається із запозичень, а явище мовного пуризму нам є абсолютно невідомим… На щастя, це неправда, оскільки і мова наша давня, самобутня, чиє існування налічує вже століття й століття, а […]...
- Українська мова – мій улюблений предмет. Твір 5 клас Немає нічого сильнішого в світі, ніж слово. Словом можна ранити сильніше зброї, словом можна домогтися будь-яких вершин, словом можна змінити хід історії. Саме це і заворожує мене у вивченні української мови. На уроці я часто замислююся про часи, коли люди не могли вільно спілкуватися між собою і передавали інформацію тільки за допомогою жестів та наскальних […]...
- Інтонація Інтонація (лат. intono – голосно вимовляю) – основні виражальні засоби мовлення, які, виконуючи комунікативну, структурну та аксіологічну функції, дають можливість відтворити ставлення (найчастіше емоційне) мовця до певного предмета чи співбесідника. Фонічні чинники І., передовсім мелодика, акцентний лад і т. п., що на письмі передаються відповідними графічними та пунктуаційними знаками, відіграють велику роль у художньому, зокрема […]...
- Інерціальна система відліку Системи відліку, щодо яких тіло при компенсації зовнішніх впливів рухається рівномірно і прямолінійно, називаються інерційних системами. При розгляді явищ, на які не впливає обертання Землі навколо своєї осі і її рух навколо Сонця, систему, пов’язану із Землею (геоцентрична система), можна вважати інерціальної. Якщо ж необхідно враховувати рух Землі, то інерціальної вважають систему, пов’язану з Сонцем […]...
- Перемишлянин “Перемишлянин” – календар-альманах, який, починаючи з 1850 до кінця 60-х, майже щорічно видавав директор Перемишльської друкарні Я. Досновський за редакцією А. Добрянського, Б. Дідицького та ін.. Перший випуск “П.” містив кілька уривків з “Истории Малороссии” М. Маркевича, статті М. Костомарова та ряду польських і німецьких авторів. Вважаючи, що видання призначене “для высшой классы русинов”, видавець […]...
- Сенс роману “Анна Кареніна” Головна героїня – це жертва власного злочину проти сімейних цінностей. Вона зруйнувала сім’ю і тепер змушена пожинати плоди того, що сталося. Анна змушена сходити з розуму від горя, ревнощів і думки про неможливість бути з коханим. Сенс, який автор вкладав у твір, зрозумілий з першої сторінки – слідувати сліпий пристрасті не можна, оскільки це слідування […]...
- Завдання для самоконтролю – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 70-90-х років XIX століття 1. Які історичні умови сприяли пожвавленню літературного процесу 70-90-х pp. XIX століття? 2. Розкажіть про нове піднесення реалізму в літературі та мистецтві 70-90-х pp. XIX століття. 3. Якими жанрами збагатилась література цього періоду? 4. У чому полягало тематичне розмаїття поетичних творів зазначеного періоду? 5. Розкажіть, як поява Нових жанрів у драматургії позначилась на розвиткові українського […]...
- Програма іспиту з давньої української літератури (XI-XVII ст.) – Додатки 1. Літературна спадщина минулого і сучасність. 2. Зародження української літератури: обставини та основні чинники. 3. Характерні ознаки давньої української літератури. 4. Хронологічні межі давньої української літератури. 5. Перекладна література часів Київської Русі. 6. Біблія як літературна пам’ятка, її значення в давній українській літературі. 7. Літописання в Київській Русі. Головні літописні зведення. 8. Зміст і художня […]...
- Чому не можна їсти перед сном? Згідно з проведеними дослідженнями багато людей перед сном відчувають сильний голод, що змушує їх йти до холодильника і з’їдати все, що там є. Варто розібратися, чи можна їсти перед сном, і які наслідки це може мати. Більшою мірою все залежить від того, чим саме хочеться перекусити. Чому не можна їсти перед сном? Є кілька основних […]...
- Іллітерат Іллітерат (лат. illitera – не буква, не літера) – запис певних звуків української мови, для яких не існує відповідних графічних знаків (“гм”, “тпру”, “угу” “хр-р-р” та ін.) або які силоміць вилучені із мовного обігу, як-от “г”: Ввійшла фігура. “Як зветесь ви?” – “Франко”. “Гм, Станко?” – “Франко!” – “Станко, запишіть. Давно тут?” – “Місяць”. – […]...
- Проблеми мови в епістолярній спадщині І. Нечуя-Левицького У контексті мовних дискусій про шляхи розвитку української літературної мови, що точилися в кінці ХІХ – на початку ХХ ст., заслуговують на увагу погляди І. С. Нечуя-Левицького. У таких своїх працях, як “Сьогочасна правописна мова на Україні” (К., 1907 р.), “Криве дзеркало української мови” (К., 1912 р.), письменник висловив низку думок, що стосувалися вироблення єдиних […]...
- КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ – РОАЛЬД ДАЛ – СУЧАСНА ЛІТЕРАТУРА. У КОЛІ ДОБРИХ ГЕРОЇВ – 5 клас До теми “Дивна історія про шоколадну фабрику” 1. Назвіть головного героя твору. 2. Чого найбільше хотілося Чарлі? 3. Що найбільше дошкуляло хлопчикові? Те, що поруч з їхньою хатиною стояла величезна шоколадна фабрика Вонка, найбільша і найвідоміша в цілому світі. 4. Чого він прагнув? Потрапити на фабрику. 5. Чим дивувала фабрика? 6. Що купив Чарлі на […]...
- Евфонія Евфонія (грецьк. euphone – милозвучність) – вияв фоніки, який означає гармонійну сув’язь позитивно-естетичних явищ художнього, передовсім поетичного, твору. Е. надзвичайно органічна для української лірики, оскільки спирається на визначальну інтонаційну основу української мови – вокалізм, зумовлюючи тяжіння версифікаційних пошуків до музичності (М. Вороний, О. Олесь, П. Тичина, В. Сосюра та ін.), виконує особливу стилістичну функцію у […]...
- ЛАЩЕВСБКИЙ ВАРЛААМ ЛАЩЕВСБКИЙ ВАРЛААМ (1704 – 28.07.1774) – давньоукраїнський драматург, філософ, церковно-релігійний діяч. Народився в польській родині. У 1726 – 1737 рр. навчався в Києво-Могилянській академії. 1738 р. постригся в ченці під іменем Варлаама. Викладав у Києво-Могилянській академії поетику, риторику, богослов’я, грецьку та єврейську мови. У 1747 р. запрошений до Петербурга для перегляду слов’янського тексту Біблії та […]...
- Якщо ваша дівчина фліртує з іншим Якщо ви помітили, що ваша дівчина кокетує з іншим хлопцем, не поспішайте бити тривогу. Спокійно і холоднокровно розберіться в ситуації, постарайтеся зрозуміти, чому вона фліртує з іншим. Вам здається, що причина очевидна: вона більше вас не любить, їй подобається інший, а вас вона скоро кине? Ви здивуєтеся, але справа зовсім не обов’язково йде саме так. […]...
- Віра в неминуче відродження рідного слова в поезії “Вічно жива” – І варіант – ДМИТРО БІЛОУС Із надзвичайною любов’ю автор вірша наголошує на відродженні української мови. Українська мова – це мова моїх пращурів, її коріння поринає у сиву давнину. Українська нація має свої звичаї, обряди, має свої естетичні ідеали. Мова такої нації не може зникнути безслідно. Неможливо її й знищити, як це хотіла зробити царська Росія. Саме про невмирущість цієї мови […]...
- Що таке антоніми? Антоніми – це слова однієї частини мови з протилежними значеннями. Наприклад, антоніми “зближувати” і “віддаляти” позначають “рухати що-небудь у відповідну сторону по відношенню до кого/чого-небудь”, однак за значенням ці слова прямо протилежні. Зближувати – це робити ближче, а віддаляти – це, навпаки, робити далі. Не можуть протиставлятися слова, у яких немає загального компонента значення. Так […]...
- У чому сенс спору між Богом і Мефістофелем? (За твором Гете “Фауст”) – шкільний твір 9 клас ЛІТЕРАТУРА ПРОСВІТНИЦТВА Розмова між Богом і Мефістофелем – це й експозиція, і разом із тим зав’язка дії “Фауста”. Про що ж сперечаються ці двоє? Звичайно, про те, наскільки досконалим створено світ і людину. Позиція Мефістофеля очевидна: він із глибоким презирством ставиться до людини, називаючи її “смішним божком землі”, який не здатний ні до […]...
- Фонологія Фонологія (грецьк. phonos – звук, logos – слово) – розділ мовознавства, що вивчає фонеми, власне, мовні звуки як засіб побудови та розрізнення звукових оболонок морфем і слів, а також семасіологічну релевантність, функціональні особливості звуків, звукосполучень та просодичних засобів. Кількість фонем української мови, що належить до індоєвропейської мовної сім’ї, визначається на підставі одномірних релевантних фонологічних протиставлень, […]...
- Чому храми ольмеків мали форми пірамід? За дві тисячі років до нашої ери в Західній Мексиці виникла культура ольмеків, таємничого народу, у якого був свій календар, рахунок, однак не було писемності. Вони будували будівлі і створювали скульптури причому тільки за допомогою каменів, оскільки не знали металів. Крім того, ольмеки зводили незвичайні пірамідальні храми. Настільки дивна форма цих споруд, що нагадують конуси […]...
- Городиське (Бучацьке) євангеліє Городиське (Бучацьке) євангеліє – пам’ятка XIII ст. давньо-слов’янської мови києво-руської редакції, написана кириличним уставом. У XV ст. подарована Городиському монастиреві на Волині, потім – потрапила до Бучацького монастиря на Тернопільщині, звідси – друга її назва: Бучацьке євангеліє. Нині зберігається у Львівському музеї українського мистецтва. Г. є,, в якому наявна специфіка української вимови, зокрема і замість […]...
- Проблеми української мови та використання суржика на Україні Коли Україна придбала незалежність, гостро стало питання державної мови. Давайте вийдемо на вулицю і запитаємо у людей: “Яка сучасна українська мова?”, або: “Що таке літературна українська мова?” – почуємо безліч різноманітних відповідей, по яких можна судити про людей. Після кількох речень відповіді можна вирішити: чи цікавиться ця людина мовою, чи вивчає вона її?! Якщо людина […]...
- Шкільний твір на тему – Навіщо потрібно вчитися? – Твір-роздум Кожну людину з раннього дитинства готують до того, що треба вчитися. Коли підліток приходить в школу, його захоплює цікаве життя. Він дізнається ціле море слів, галасливий океан мови підхоплює його за широкими дверима школи. Крізь живі бесіди вчителів, сторінки сотень книг вперше бачиться йому неосяжно-складний всесвіт. На чорній дошці класу різко біліє строга формула математики. […]...
- Словник Словник – книга, яка містить систематизований опис слів. Кожний С. складається з упорядкованого реєстру слів-заголовків, що супроводжуються словниковими статтями. Наявність таких статей, їх зміст залежать від типу С. Розрізняють енциклопедичні та лінгвістичні С. У перших – пояснюються поняття, які окреслюються, позначаються словами, наприклад, “Енциклопедія Українознавства” (1955-84) за редакцією В. Кубійовича. Власне слова виступають об’єктом лінгвістичних […]...
- Мовознавча діяльність Євгена Тимченка Тимченко Євген Костянтинович (27.Х 1866, Полтава – 22.V 1948, Київ) – український філолог, педагог, перекладач, професор з 1915, академік УАН з 1919, чл.-кор. АН СРСР з 1929. Навчався 1889-90 у Петербурзькому університеті (вільний слухач). Закінчив 1910 Київський університет. Протягом 1891-93 працював у державних установах Києва і Чернігова (службовець київської удільної контори, чернігівської земської управи), згодом […]...
- Шлях “Шлях” – місячник літератури, мистецтва та громадського життя. Виходив у Москві (1917) та Києві (1918-19) за редакцією Ф. Коломийченка. Містив твори українських письменників, критиків, літературознавців, істориків, публіцистів. Висвітлював шляхи розвитку української літератури, мистецтва, порушував проблеми громадсько-культурного життя. Виник у березні 1917 на хвилі революційного піднесення в Україні, коли вже хитався царат, коли, як наголошувалося у […]...
- УЖЕВИЧ ІВАН УЖЕВИЧ ІВАН (рр. нар. і см. невід.) – мовознавець XVII ст., поет. Походив із західних районів України (Волині або Наддністрянщини). Восени 1637 р. став студентом Краківського університету. 1641 р. надрукував у Кракові віршований панегірик польською мовою на честь молодоженців Пришленських. Після цього 2-3 роки навчався на богословському факультеті Паризької Сорбонни. Є припущення, що потім деякий […]...
- Зоря “Зоря” – літературно-мистецький журнал, що “виходив на початку 1906 у Москві українською мовою (редактор – І. Оппоков). Тут з’явилися публікації творів І. Франка, Христі Алчевської, О. Коваленка, П. Куліша, М. Старицького, стаття Б. Грінченка “Перелицьована “Енеїда” на селі”, початок “Практичного курсу для вивчення української мови” А. Кримського, українські народні легенди у записах В. Короленка, а […]...
- >Слово – найдорожчий скарб народу (за поезією “Мова”) – І варіант – МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ – 7 клас – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Мови нашої слова – Наче музика жива. С. Пархоменко Мова – велике духовне надбання народу, його гордість. Красу неповторної української мови оспівували Т. Шевченко, І Франко, Л. Українка, П. Тичина, В. Сосюра та інші представники українського славного письменства. Калиновою, солов’їною називали нашу мову поети. Великий український письменник М. Рильський, наслідуючи досвід батька, якого польські шляхетські […]...
- Що таке вексель простими словами Він являє свого роду боргову розписку. При цьому потрібно враховувати, що для роботи з ним пред’являються суворі правила, існує ретельно розроблене міжнародне законодавство (положення про простий і переказний векселі), яке уніфіковано в усьому світі. Варто зазначити: на відміну від облігації емітувати цю цінний папір може будь-яка фірма. функції векселі Його можна застосовувати в російському бізнесі […]...
- Вплив внутрішніх факторів на управлінські рішення Ухвалення управлінських рішень залежить не тільки від особистості особи, яка приймає рішення, а й ситуаційних умов, які впливають на цей процес. Внутрішні чинники, що впливають на управлінські рішення поділяються на: Суб’єктивні; Об’єктивні. Суб’єктивні внутрішні чинники Ця група чинників визначається специфікою психічних процесів, якостей і станів особи, яка приймає рішення. Тому такі фактори являють собою трирівневу […]...
- Синтаксис – що це таке? Синтаксис (наголос на першому “b”) це розділ мовознавства, що вивчає побудову фраз і речень. У перекладі з грецької “синтаксис” означає “побудова, порядок”. Синтаксис займається розбором речень, порядком слів, їх роллю в реченнях, а також словосполученнями і фразеологізмами. Аналіз речення з точки зору його граматичної побудови (підмет і присудок і інше) називається “синтаксичним аналізом” і є […]...
- Зустрічі “Зустрічі” – часопис українських студентів Польщі, виходить у Варшаві з 1984. Тут друкуються не тільки матеріали з проблем української культури та історії, а й художні твори (М. Хвильовий, Б.-І. Антонич, В. Стус, Ю. Андрухович, Б. Тхор, Р. Крик, Ю. Гудзь та ін.). З’являються і літературно-критичні статті. “3.” видаються українською та польською (з 1987) мовами. У […]...
- Афереза Афереза (грецьк. apheresa – букв.: позбавлення) – утинання певних звуків у слові задля уникнення збігу їх та дотримання вимог віршової метроструктури. Яскравим прикладом застосування А. є поезія П. Тичини: Приїхало до матері да три сини, Три сини вояки, да не ‘днакі, Що ‘дин за бідних, Другий за багатих […] У поетичних творах також спостерігається чергування […]...
- Етимологія Етимологія (грецьк. etymologia, від etymon – справжнє значення слова і logos – слово, вчення) – встановлення походження слова; науково-дослідна процедура розкриття походження й історії розвитку звукової форми та значення слова чи морфеми, а також результат цієї процедури; розділ історичного мовознавства, предметом вивчення якого є лексика з метою виявлення первісної будови та давніх значень слів однієї […]...
- Українська літературна мова: формування, норми, функції та стилі Зміст Українська літературна мова Формування української мови Норми української літературної мови Функції та стилі сучасної української мови Ділова українська мова Мова – суспільне явище, що виникає, розвивається, живе й функціонує в суспільстві, оскільки є засобом спілкування людини. Мова – це витвір історії суспільства. Форма існування мови – мовлення, тобто різноманітне використання мови в усіх сферах […]...