Ізоциклічні з’єднання

Ізоциклічні з’єднання, звані також карбо – циклічними сполуками, містять в молекулі кільця (цикли) з вуглецевих атомів. Зазвичай цю групу сполук ділять на два ряди.

А. Ряд аліцікліческкх сполук, куди відносять всі ізоциклічні з’єднання, за винятком бензолу і його похідних.

В ряду аліциклічних сполук розрізняють:

1) насичені аліциклічні з’єднання, або ціклопара – фіни, і їх похідні;

2) ненасичені аліциклічні сполуки, що містять в циклі або в бічному ланцюзі подвійні або потрійні вуглець – вуглецеві зв’язки.

Б. Ряд ароматичних сполук, що виділяється з огляду певних хімічних особливостей відносяться до нього речовин. Для сполук цього ряду характерна присутність в молекулі циклічної угруповання з шести атомів вуглецю, що знаходяться в другому валентних станів. Найбільш простим з ароматичних сполук є вуглеводень формули С6Н6, який називається бензолом. Всі ароматичні сполуки бензольного ряду містять ту ж кільчасту угрупування, яке міститься в бензолі. Це угрупування і називається бензольним, або ароматичним, ядром.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Ізоциклічні з’єднання