ІЗ ПОЕЗІЇЇ ФРАНЦУЗЬКОГО СИМВОЛІЗМУ. СИМВОЛІЗМ ЯК ЛІТЕРАТУРНИЙ НАПРЯМ ОСТАННЬОХ ТРЕТИНИ XIX – ПОЧАТКУ XX СТ. ОСНОВНІ ЕСТЕТИЧНІ ПРИНЦИПИ ТА ПОЕТИЧНЕ НОВАТОРСТВО СИМВОЛІСТІВ – ТРАДИЦІЇ І НОВАТОРСЬКІ ЗРУШЕННЯ В ПОЕЗІЇ СЕРЕДИНИ – ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XIX СТ
Мета: формування предметних компетентностей: дати загальне поняття про розвиток літератури, мистецтва на зламі століть, показати особливості й роль символізму як літературного напряму; розвивати навички виокремлення головного, характеризування літературних явищ, уміння самостійно відшукувати інформацію; прищеплювати естетичний смак, прагнення самопізнання та самовдосконалення; формування ключових компетентностей: уміння вчитися: розвивати навички оцінювання культурно-мистецьких явищ; комунікативної: розвивати навички роботи в групі; інформаційної: розвивати навички роботи із джерелами інформації; загальнокультурної: прищеплювати прагнення до літературної освіти, естетичний смак; розширювати світогляд школярів.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Обладнання: портретна галерея письменників-модерністів, репродукції картин художників-імпресіоністів, ілюстративні матеріали за темою уроку; словник літературознавчих термінів; аудіозаписи музики імпресіоністів; медіазасоби.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Слово вчителя
– Злам століть у нашій свідомості асоціюється з потрясінням, передчуттям чогось невідомого, навіть кінця світу. Такою тривогою й невпевненістю в майбутньому, посиленою загальною кризою – економічною, політичною, культурною – відзначалися і настрої людей на межі ХІХ і ХХ століть. німецький філософ Фрідріх Ніцше проголосив: “Помер Бог”, і людство опинилося на роздоріжжі думок, моралі, віри. Осягнути сучасність із погляду розуму виявилося неможливим, тому почалися активні пошуки нових форм пізнання дійсності. Мистецтво також шукало нових способів відображення змін, що сталися насамперед у людській свідомості. Про це і йтиметься на уроці.
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Примітка. Учитель збирає зошити із написаними учнями вдома творами (есе) на запропоновані теми.
IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ
1. Міні-лекція вчителя “Літературні течії другої половини ХІХ століття”;робота зі словником літературознавчих термінів
2. Словникова робота
Декаденс (у перекладі з французької – занепад) – узагальнена назва кризового світосприйняття, яке виявилося у світобаченні, у літературі та мистецтві.
Модернізм (у перекладі з французької – новий, сучасний) – загальна назва напрямів мистецтва та літератури останньої третини ХІХ – початку ХХ століття, що відбили кризу культури й розрив із естетикою минулого.
Основні модерністські течії: символізм, імпресіонізм, експресіонізм, екзистенціалізм, неоромантизм, неокласицизм, сюрреалізм, футуризм, акмеїзм, авангардизм, кубізм, абстракціонізм та ін.
Модернізм грунтувався на філософських концепціях Ф. Ніцше, А. Бергсона, З. Фрейда, К. Г. Юнга та ін.
3. Виступи учнів із індивідуальними повідомленнями про філософів-модерністів
4. Колективне складання конспекту за темою уроку (запис у зошити) основні теми модерністської літератури:
– ізольованість особистості, її відчуження й приречення на самотність;
– знеособлення людини;
– напружене переживання скінченності життя;
– змалювання мертвої механістичності сучасної цивілізації;
– критичне ставлення до історії, зосередження на загальних засадах буття та ін.
Характерні ознаки модернізму:
– настанова на елітарність мистецтва;
– відмова від принципів “об’єктивного” аналізування дійсності, надання переваги “суб’єктивному”;
– посилена увага до художньої форми;
– руйнування традиційного сюжету, композиції, засобів зображення персонажів;
– широке використання елементів умовності та фантастики для створення ірреального світу; модернізація міфів, використання прийому “потоку свідомості” та ін.
Декаденти прагнули творити “мистецтво заради мистецтва”, проголошували красу як найвищу цінність, індивідуалізм та естетство як протест проти нелюдяності суспільства, поетизували слабкість, руйнування, згасання.
5. Презентація портретів письменників-модерністів, видань їхніх творів
6. Виступи учнів із повідомленнями про художників-імпресіоністів (к. Моне, О. Бенуа, Е. Дега, к. Коровіна, і. Грабаря); прослуховування аудіозаписів музики імпресіоністів (к. Дебюссі, М. Равеля, П. Дюка)
7. Міні-лекція вчителя; робота зі словником літературознавчих термінів
– Одним із провідних напрямів у мистецтві на межі ХІХ-ХХ століть стає символізм.
Символізм (у перекладі з французької – знак) – одна з течій модернізму, у якій замість художнього образу, що відтворює певне явище, використовують художній символ, що є знаком мінливого “життя душі” й пошуком “вічної істини”.
Ці засади яскраво відображені в поезії С. Малларме “Лебідь”.
8. Виразне читання вірша С. Малларме “Лебідь” у перекладі М. Терещенка
9. Бесіда
– Яке враження справив на вас твір?
– Які ознаки символізму (модернізму) ви в ньому помітили? (Лебідь – ідеал, символ краси; нездійсненність його мрій, прагнень; самотність; забуття у сні.)
9. Слово вчителя
– Найвидатніші представники символізму: П. Верлен, А. Рембо, С. Малларме (Франція); М. Метерлінк, Е. Верхарн (Бельгія); С. Георге (Німеччина); Р.-М. Рільке (Австрія); В. Брюсов, О. Блок, А. Бєлий (Росія); М. Вороний, О. Олесь, П. Тичина (Україна).
V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
1. Складання опорно-логічної схеми за розповіддю вчителя
2. Постанова та розв’язання проблемного питання
– Поясніть заклик Верлена до поетів: “Жодних кольорів: нічого, крім нюансів!”
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Уміти розповідати про літературу на зламі століть, про декаданс і символізм. Індивідуальне завдання. Підготувати повідомлення про літературну групу “Парнас”.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)