Home ⇒ 👍Конспекти уроків ⇒ ІЗ НАРОДНОЇ МУДРОСТІ. ЗАГАДКИ. ЗАГАДКА ЯК ВИД УСНОЇ НАРОДНОЇ ТВОРЧОСТІ. ВИДИ ЗАГАДОК – Світ фантазії, мудрості (продовження)

ІЗ НАРОДНОЇ МУДРОСТІ. ЗАГАДКИ. ЗАГАДКА ЯК ВИД УСНОЇ НАРОДНОЇ ТВОРЧОСТІ. ВИДИ ЗАГАДОК – Світ фантазії, мудрості (продовження)

Теорія літератури: загадка.

Мета:

– поглибити знання учнів про загадки, допомогти глибше зрозуміти своєрідність жанру; розглянути зміст і форму загадок; навчити учнів визначати види загадок; розкрити особливості відображення в них життєвих явищ;

– розвивати культуру усного мовлення, логічне мислення, увагу, пам’ять; збагачувати словниковий запас учнів; формувати кругозір, світогляд;

– виховувати в учнів повагу до скарбів народної мудрості, кмітливість і спостережливість.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: збірки загадок М. Костомарова, А. Метлинського, олени Пчілки, П. Куліша, підручник.

Думати добре, а відгадувати – ще краще.

Народна мудрість

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Слово вчителя

Сьогодні на уроці ми з вами маємо розширити своє уявлення про навколишній світ, розвивати кмітливість, спостережливість, навчимося бачити зв’язки між різними предметами, явищами, відчувати зображувальну силу слова.

2. Робота з епіграфом

(Учитель читає вголос епіграф уроку, коментує його, залучає до бесіди учнів.)

– А зараз звернемо увагу на епіграф до уроку. Що являє собою цей вислів? (Народна мудрість)

– Як ви думаєте, про який жанр усної народної творчості в ньому йдеться? (Загадки) Тож саме про загадки, про народну мудрість, закладену в них, ми й говоритимемо на сьогоднішньому уроці.

ІІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

(Учні записують у зошити тему уроку, епіграф)

IV. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Слово вчителя

Загадки, подібно до казок, створювалися дуже давно й були пов’язані зі щоденним життям людей.

Вони прожили довге життя, яке вимірюється тисячоліттями. Загадки охоплюють майже весь людський світ, усю природу, господарське життя людини.

Від уміння відгадувати загадки часто залежала доля людини. Так загадки дійшли до нашого часу. Їх загадують під час свят, конкурсів, вікторин. Багато людей цікавилися збиранням загадок, укладаючи їх у збірки. Ось перед нами виставка збірок загадок, створених відомими українськими письменниками, фольклористами: М. Костомаровим, А. Метлинським, Оленою Пчілкою, П. Кулішем. (Учитель звертає увагу дітей на виставку літератури)

2. Бесіда. опрацювання теоретичного матеріалу

· Діти, а що треба для того, щоб відгадати загадку? (Думати, мислити, порівнювати.)

Справді, думати, мислити, порівнювати так, як це роблять Загадка з Відгадкою, що завітали сьогодні до нас у гості. У цьому помешканні живе Загадка. Вона привітна, гостинна, але говорить так хитро, що не кожен її зрозуміє. Та цього разу в гості до загадки завітала Відгадка…

· А в чому полягає складність розгадати загадку? Як у ній показано зображуваний предмет? (Приховано) Основна особливість розгадки полягає в тому, що предмет зображення в ній називається не безпосередньо, а інакомовно, приховано.

Отже, загадка – це невеликий твір, у якому в прихованій формі описано задуманий предмет, котрий слід назвати.

Інакомовність – заміна назви одного предмета іншою, чимось на нього схожою.

(Учні записують визначення в зошити.)

· Доберіть до слова “загадка” синоніми. (Питання, завдання, пізнання, невідомість, таємниця)

3. Робота з підручником

Існує дуже багато способів приховувати задуманий предмет, створювати загадки. Прочитавши статтю підручника, ви дізнаєтесь про основні способи творення загадок. Використовуючи статтю підручника “Про загадки”, методом “Ажурна пилка” учні класу, поділені заздалегідь на групи, вивчають основні способи творення загадок. Передають здобуту інформацію в інші групи.

Які ж є основні способи творення загадок?

1) опис ознак, властивостей предмета;

2) побудова на основі порівняння;

3) побудова у формі питання;

4) опис дії задуманого предмета.

4. Розгадування загадок, визначення способу творення

– Живе в лісі, хижий, дикий, / Душить кури та індики. (Лис. Опис дій задуманого предмета)

– Що воно за штука, що день і ніч стука? (Годинник. Побудова у формі питання)

– На городі молода / Пишні коси розпліта, / У зеленії хустинки / Золоті хова зернинки. (Кукурудза. Опис ознак, властивостей предмета)

5. Бесіда

· Як читаються і промовляються загадки? (Загадки читаються і промовляються повільно, щоб відгадувачі легко сприйняли їх зміст.)

· Які слова слід виділяти в загадці? (Логічним наголосом виділяють слова, які передають у прихованій формі ознаки задуманого предмета.)

· З якою інтонацією промовляють загадки? (Загадки промовляють трохи таємничо (як і фантастичні місця в казці), але хитрувато й водночас доброзичливо (ану, подумай, здогадайся).)

· Прочитаймо загадки-завдання кросворда, відгадаймо їх і знайдімо ключик у виділених клітинках, який підкаже нам, різновидом чого є загадки.

6. Кросворд

1. Дві тополі донизу вершинами ростуть. (Коси) 2. Десять хлопців на спинах крижинки несуть. (Пальці) 3. Язика не має, а розповідає. (ПИСЬМО) 4. Зелене теля на прив’язі товстіє. (Кавун) 5. Куди мені треба, туди й полечу, там і заговорю. (Лист) 6. Сам ще далеко, а круглі чорні вже добігли. (Очі) 7. Не розбивши горшечка, не з’їси кашки. (Горіх)

7. Бесіда

· Отже, загадки – це різновид фольклору (усної народної творчості). А фольклорні твори пов’язані між собою: у казках використовують загадки. Які ви пам’ятаєте казки зі вживанням загадок? Назвіть їх. (“Мудра дівчина”)

· У загадках, як і у казках, український народ втілює уявлення про дивовижний і загадковий довколишній світ, пояснює його найрізноманітніші явища, предмети. Їх існує незліченна кількість. Подумайте і скажіть, з чим тісно пов’язані народні загадки. (Народні загадки тісно пов’язані із щоденним життям людей.)

· Що виражають народні загадки? (Народні загадки виражають трудовий досвід людей, дають оцінку різним явищам, зображують тварин, рослин, предмети користування тощо.)

· Поміркуйте й скажіть, про що складали загадки. (Велика кількість загадок складалася про знаряддя праці, речі домашнього вжитку, про природу та ЇЇ явища, про рослини, про тварини, про людину та її життя.)

– Отже, розрізняють такі види загадок:

1) Про природу та її явища.

2) Про рослини.

3) Про тварин.

4) Про людину та її життя.

– Є дві форми загадок: віршовані та прозові.

Біжить свинка,

Вирізана спинка,

Оглянеться назад,

А й сліду не знать. (Човен)

Прилетіли гості,

Сіли на помості.

Без сокири, без лопати

Поробили собі хати. (Птахи)

Їхала пані

В срібнім жупані.

Як уїхала в сад,

Не вернулась назад. (Риба, сітка)

– Круглий, та не місяць, зелен, та не діброва, з хвостом, а не миша. (Кавун)

– Що у світі найбагатше? (Земля)

– Що характерно для віршованих загадок? (Співзвучність закінчень у словах).

– Які вам загадки найбільше сподобалися віршовані чи прозові і чому?

– Як відображена в загадках дійсність? (Дійсність у них відображена щедро, у барвах, звуках, почуттях, предмети окреслені виразно, чітко)

– Що відбито в загадках? (У загадках відбита поетична душа народу, його любов до життя.)

8. Складання загадок за запропонованими предметами

Нагадати дітям, що загадка побудована на виділенні і підкресленні найхарактерніших якостей предмета і визначенні подібності між різними явищами, одночасно в ній відбивається і ставлення до зображуваного, його оцінка.

Складіть загадки про телевізор, телефон.

– Можливі відповіді. Удома є у нас вікно, незвичайнеє воно: як у нього подивиться, все побачиш, як в кіно. (Телевізор)

– Як будильник, він задзвонить і до того ж заговорить. (Телефон)

– Розповідає, а не людина, показує, а не дзеркало. (Телевізор)

– Як його вмикаєш – у світ новин, пригод ти потрапляєш. (Телевізор)

– Як це стається, що розмова на великій відстані ведеться? (Телефон)

(Учні зачитують загадки, кращі й дотепніші відзначаємо, записуємо на дошці і в зошитах)

V. ПІДСУМОК УРОКУ

1. Рефлексія

(Фрази записані на дошці, учні по черзі продовжують одну фразу за бажанням)

– Загадки розвивають у нас…

– Фольклор – це наш скарб, адже…

2. Слово вчителя

Шарль Бодлер, класик світової літератури, говорив: “У загадках виблискує весь утаємничений світ з його символічними змістами, подібностями, аналогіями. Розгадати ці смисли вдається дуже спостережливій людині”. Бажаю вам завжди бути спостережливими, творчими та мудрими. І пам’ятайте: “Думати добре, а відгадувати – ще краще”.

VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати тему за допомогою підручника та зроблених на уроці записів.

Вивчити напам’ять п’ять будь-яких загадок.