Ієрархія в організації
Принцип ієрархії в менеджменті
Ієрархія є універсальним принципом побудови будь-якої організаційної системи – біологічної, технічної, соціальної. Для соціальних систем принцип ієрархії проглядається на кожному рівні, починаючи від малої групи і закінчуючи суспільством в цілому.
Ієрархія – найважливіший принцип управління.
Неминучість цього принципу в соціальній організації пов’язана з неминучістю проблем, які він викликає. Перш за все, такі проблеми відбуваються зі специфічних для ієрархії соціальних відносин, це відносини підпорядкування, нерівності та залежності. У будь-якій організації усвідомлено вводиться перевага одного співробітника приймати різні рішення щодо іншого, при цьому перший також володіє і засобами контролю за службовою поведінкою іншого.
Загальні характеристики ієрархії
Ієрархія – це різнорівневі розподіл елементів цілого в залежності від спільності їх властивостей і функцій.
Ієрархія в сучасній організації має ряд загальних характеристик:
Ієрархія – це централізація. У цьому сенсі ієрархію визначають як форму поділу праці як по горизонталі, так і по вертикалі, на приватні і загальні функції, на рішення і його виконання. Мета введення ієрархії – ефективності від економії праці централізацією.
Прояв ієрархії полягає і в людському відношенні, в однобічній особистої залежності одних людей від інших. Так, один працівник може впливати на поведінку і стан іншого, при цьому інший не може так само вчинити по відношенню до першого. Ієрархії передбачає закріплення особистої залежності в статусах, що є особливим фактором соціальної нерівності. Як наслідок, субординація і інші відносини, що виникають в рамках ієрархії, не можуть бути повністю зарегламентувати. Часто, це питання вирішуються на розсуд вищого співробітника. Це явище отримало назву особистого режиму в організації.
Функціонування ієрархії пов’язане з проявом влади, оскільки учасники організації повинні підкорятися певним вказівкам і правилам. Специфіка такого боку ієрархії полягає в тому, що безособові вимоги організації контролюють волю працівника, його індивідуальність пристосовується до функцій організації в цілому. Тим самим свобода поведінки індивіда в організації обмежується, йому пропонуються необхідні норми його поведінки. Таким чином, влада має на увазі примус і необхідність санкцій за суттєве відхилення від встановленого порядку.
Форми ієрархії
В організації ієрархічні відносини складаються не тільки лінійно, а й по вертикалі. Виділяють різні форми ієрархії: непрямий вплив, горизонтальна влада і “перевернута піраміда”, “піраміда зі змінною геометрією” та ін.
У деяких організаціях непрямий вплив проявляється у вигляді експертність або довірливості. У цьому полягає “бічне” владне вплив або неформальне безпосередній вплив на поведінку виконавців.
Форма горизонтальної влади має на увазі, що в організаціях елементи відносин розподілені між санкціонує або контролюючими службами та іншими підрозділами.
“Перевернута піраміда” означає зворотну залежність керівництва від виконавців, коли в силу унікальних якостей будь-якої пересічний працівник визначає роботу інших. Зазвичай така ситуація характеру для дефіциту кваліфікованих кадрів. Залежно від форм участі в управлінні можуть з’являтися “піраміда зі змінною геометрією”.
Прояви ієрархії в сучасних організаціях мінливі і різноманітні.
Відзначимо, що деякі форми ієрархії припускають наявність закладених структурних джерел організаційної патології: бюрократизму, кар’єризму, відриву керівництва від безпосереднього виконання, конфліктності і т. п.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)