ІВАН СВІТЛИЧНИЙ – Жартівливі вірші – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ – У КРАЇНІ ГУМОРУ

Якщо ти любиш пожартувати й посміятися, то із задоволенням читатимеш жартівливі вірші, гумористичні оповідання. У них поети за допомогою влучних слів відображають смішне в характері людини, життєвих явищах, роблять це дотепно й доброзичливо.

ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ

Жартівливі вірші

ІВАН СВІТЛИЧНИЙ

Іван Світличний (1929-1992) – літературознавець, мовознавець, літературний критик, поет, перекладач. Народився на Луганщині. До школи пішов у рідному селі. Він завжди багато читав, ще в університеті почав збирати власну бібліотеку, часто за рахунок злиденного харчування.

Іван Світличний писав вірші для дітей. Плідно працював над перекладами творів. Письменника знають і як автора “безконечників” – жартівливих віршів для дітей, у яких кінець оповіді постійно повертається до початку.

Я ЇМ ПРО ХОМУ, А ВОНИ ПРО ЯРЕМУ

Мама каже:

– Годі спати,

Вже давно пора вставати.

Всі, хто спали,

Повставали,

Тільки ми одні проспали.

Соромі Сором! Мій синок

Запізнився в дитсадок.

Каже син:

– Ой-ой, матусю!

Я ще сплю і не проснуся,

Не будіть, я додивлюся

Дивний сон-мультиплікат,

Сон про зайця і про вовка,

А в садочок, люба нене,

Ви сходіть самі, без мене.

– Ну й ледащо! Ну й

Нечема! Що за сплюх! Невже

Ярема?

– Не Ярема, а Хома.

А Хоми у нас нема,

В нас Ярема. А Ярема –

Найчемніших чемів

Чема.

Він такий у нас! Та він!..

Про Ярему я окремо

Розповім.

Мама каже:

– Ой, не гайся,

Поскоріше одягайся.

Та не одягай, синочку,

Задом наперед сорочку,

Не виверни, не вдягни

Через голову штани.

Каже син їй:

– Ну й смішні!

Напридумали штанів,

Та сорочок, та вдяганок…

Воловодься цілий ранок,

Одягайся, роздягайся,

Та взувайся, та не гайся.

І щодня, щодня те саме,

Все те саме до нестями,

Мов не може чоловік

Одягнутись раз на рік…

– Що хлопчикові не подобалося робити? Які його слова викликали в тебе сміх? Прочитай.

– Як ти розумієш назву вірша? Яке ж насправді ім’я хлопчика?

– Пригадай інші вірші, оповідання, у яких розповідається про малят уранці.

– Спробуй іншими словами розбудити Ярему.

– Прочитай вірш польського поета Яна Бжехви в перекладі Івана Світличного.

СТОНОГА

Мешкала Стонога біля

Міста, котре звалось Біла.

Раз Стоногу запросили

В Білу, в гості на весілля.

Як зраділа тут Стонога

Та як кинеться з порога!

Вискочила на дорогу

І… поплутала всі ноги.

Всі сто ніг! Погані справи.

Де тут ліві? Де тут праві?

А передні де? А задні?

Розберися в тім безладді!

Перша – та найледачіша:

Опинилась позад інших.

Друга, як упреться, вперта,

Напосіла на четверту.

Почекала п’яту й п’ятій

Ледь не відтоптала п’яти.

П’ята також легко-просто

Не здається – квапить шосту.

Шоста – сьому, та – десяту…

Кожна хоче не відстати.

А двадцята, а двадцята,

Щоб скоріше наздогнати

Двадцять сьому і тридцяту,

Насіда на двадцять п’яту…

Все поплуталось до решти.

Як усе те розбереш ти?

Заходилася Стонога

Прямо посеред дороги

Впорядковувати ноги:

Виплутала першу, п’яту,

Потім третю і дев’яту.

Двадцять другу й двадцять шосту,

Потім… все пішло непросто,

Бо коли знайшла тридцяту,

Вже забула про двадцяту,

А поки тії шукала,

П’ята знову десь пропала.

І Стонога лає: “Клята!

Стій! А де ж це сорок п’ята?”.

Так засмикана Стонога,

Переплутуючи ноги,

Рахувала, поки Біла

Вся як є позеленіла.

До Зеленої ж Стоноги

Не просили. І з дороги

Мусила вона вертати

До своєї хати.

– Який настрій викликав у тебе вірш? Чим вірш подібний до казки? Чим схожа поведінка їхніх героїв?

– Як письменник описує заплутані ноги Стоноги? Прочитай.

– У чому кумедність ситуації, описаної у вірші?

– Чому Стонога не потрапила в Білу на весілля?

– Чи трапляється, на твою думку, подібна ситуація в людей?




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

ІВАН СВІТЛИЧНИЙ – Жартівливі вірші – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ – У КРАЇНІ ГУМОРУ