ІВАН СЕНЧЕНКО
(1901-1975)
ІВАН СЕНЧЕНКО
Іван Сенченко народився 1901 року в селі Натальївка (Шахівка) біля Червонограда на Полтавщині. Його батько Юхим, декласований через малоземелля селянин, був однаково і людиною села, і людиною міста, працюючи в Червонограді чорноробочим, садівником, білетером кінотеатру, церковним регентом тощо.
Іван Сенченко закінчив сільську і вищу початкову школу, а потім учителював у своїх рідних місцях. Навчався в Харківському університеті, працюючи водночас в редакціях харківських газет і журналів.
Перші літературні спроби І. Сенченка припадають на час навчання в Харкові (у 1923 році були надруковані збірки оповідань “Навесні”, “Ярема Кавун”; у 1925 році вийшла у світ книжка віршів “В огнях вишневих завірюх”). Микола Хвильовий перший оцінив як слід талант Сенченка, залучив
Його до ВАПЛІТЕ і до найближчої співпраці в очолюваних ним журналах “ВАПЛІТЕ” (1927), “Літературний ярмарок” (1929), “Пролітфронт” (1930).
У своїх кращих творах (“Історія однієї кар’єри” та інші оповідання; “Подорож до Червонограда”; “Червоноградські портрети; “Дубові гряди”) Іван Сенченко увів у літературу свій Червоноград, немов Гоголь – Миргород. Про Червоноградщину, – пише жартома Сенченко, – “при всій найбільшій охоті тяжко щось сказати, крім: я люблю тебе безотвітною любов’ю”.
Пізніше нахил до гумору проявився в Сенченка також у його історичній повісті “Чорна брама”, яка чимось нагадує “Кола Брюньйона” Ромена Роллана.
Кажуть, що життя Івана Юхимовича минуло між редакційним столом і домашнім робочим столом. Майже сорок років працював він у редакціях різних газет і журналів, готував до друку матеріали, а на власну творчість залишались вечірні години та вихідні дні.
До кращих творів письменника для дітей належать повісті “Руді вовки”, “Діамантовий берег”, збірки оповідань “Мої приятелі”, “Два дні з життя Женьки і Левка” та інші.
І. Сенченко відомий в літературі і як перекладач. Зайнявшись перекладацькою діяльністю ще в ранній період творчості (під час укладання хрестоматій), він переклав українською мовою багато творів російських письменників (О. Пушкіна, М. Гоголя, О. Горького та інших).
Related posts:
- Сенченко Іван Юхимович (12 лютого 1901 – 9 листопада 1975) ІВАН СЕНЧЕНКО Додаткова біографія Поруч із Юрієм Яновським найміцніший (хоч і протилежний йому стилем) белетрист молодшої, другої по революції, генерації, яка родилась уже в 20 столітті і виявила себе тільки в другій половині 1920-х років. Закоханий (хоч анітрохи не засліплений своєю любов’ю) спостерігач сучасного йому життя і людини, […]...
- ЧИМЧИКУЮТЬ НАШІ ХЛОПЦІ… (Іван Сенченко) – Лірика – КРАСА СВІТУ В ХУДОЖНЬОМУ ТВОРІ Розробки уроків – ЛІТЕРАТУРНЕ ЧИТАННЯ 4 клас ІІ семестр – (за підручником В. О. Науменко) – 2015 рік Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання; вчити аналізувати прочитане, передавати інтонацією настрій персонажів твору; розвивати зв’язне мовлення, образне мислення, творчу уяву; виховувати любов до прекрасного. Хід уроку ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА Робота над скоромовкою Гра “Дощик” Мій […]...
- ЛІТЕРАТУРА РІДНОГО КРАЮ. І. СЕНЧЕНКО “РУБІН НА СОЛОМ’ЯНЦІ” Мета: – навчальна: ознайомити школярів із творчістю І. Сенченка, звернути увагу на твір “Рубін на Солом’янці”, проаналізувати його ідейний зміст, звернути увагу на змальовані автором образи; – розвивальна: розвивати спостережливість, навички пошукової роботи, формувати вміння грамотно формулювати думки; – виховна: прищеплювати почуття поваги до митців рідного краю, формувати повагу до власної праці. Тип уроку: засвоєння […]...
- ДІОГЕН – Сенченко Іван В бочці було незручно, боліли ребра, крім того, кусали блохи. Були і деякі інші незручності, наприклад: з якогось часу він став наживати тіла, обрезк, став важкий. Дівчата не помічали його; навіть перестали зазирати молодиці. Лише старі перекупки все частіше й частіше починали навідуватися до нього, шукаючи відповіді на одвічні питання: що є істина, що с […]...
- ІЗ ЗАПИСОК ХОЛУЯ – Сенченко Іван “Не родись щасливий, а родись у сорочці” – так говорить народна приповідка. Я, очевидно, родився у сорочці І, мабуть, через те живу тепер більш, ніж щасливо. Правда, на це щастя можна по-різному дивитись, але я наперед кажу, що не належу ні до філософів, ні до людей з ідеалами (і порожніми кишенями), що все критикують і […]...
- СКРИНЬКА ЗАГАДОК. ІВАН СЕНЧЕНКО. ЗА ЛІСОМ, ЗА ПРАЛІСОМ ЗОЛОТА ДІЖА СХОДИТЬ – НАРОДНІ ДИТЯЧІ ПІСНІ ТА МАЛІ ЖАНРИ – З НАРОДНОГО ДЖЕРЕЛА – І семестр Мета: формувати вміння висловлювати оцінні судження; навчати розуміти прочитане, виділяти головне; ставити запитання за прочитаним; розвивати образне мислення; виховувати любов до рідного слова. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Розучування лічилки Раз, два, три, чотири – Кицю грамоти учили: Не читати, не писати, А за мишками ганяти. 2. Розчитування за складовою таблицею […]...
- Іван Феодосійович Корсак (Народився 16 липня 1908) Іван Корсак Іван Феодосійович Корсак (15 вересня 1946, Заболоття) – український письменник і журналіст. Почесний громадянин Луцька. Народився 15 вересня 1946 року у смт. Заболоття Ратнівського р-ну Волинської обл. Освіта агрономічна та журналістська. Редагував газету “Радянське Полісся” в м. Камінь-Каширському (1975-1990), “Народна трибуна” в м. Луцьку (1990-1995), шеф-редактор газети “Сім’я і […]...
- Пастелій Іван (27 січня 1741 – 1799) Пастелій Іван Пастелій Іван – педагог, історик, літератор і громадський діяч. Після навчання працював викладачем у Мукачівській богословській школі, а також священиком. З його історичних робіт виявлено “Історію Мукачівської єпархії” (додаток до праці М. Лучкая “Історія карпаторусів”) та “Про походження русинів”. У цих працях (зокрема другій) велика кількість матеріалу стосується […]...
- ІВАН МАНЖУРА (1851-1893) ІВАН МАНЖУРА В історію української культури Іван Манжура увійшов як поет, фольклорист, етнограф демократичного напрямку. Діяльність його припадає, в основному, на 70-80-ті роки XIX століття. Іван Іванович Манжура народився 1 листопада 1851 року в м. Харкові в родині дрібного чиновника із зубожілих дворян. Сумним і безрадісним було дитинство майбутнього поета. Рано померла мати. Батько, […]...
- Іван Білик (Народився 17 січня 1929р) Іван Білик Білик Іван Іванович – український письменник. Народився 17 січня 1929р. в с. Градизьку, тепер смт Глобинського р-ну Полтавської області. Закінчив 1961р. Київський університет. Друкується з 1956р. Роман “Танго” (1968) – про життя української еміграції. Історичний роман “Меч Арея” (1972) розповідає про Київ і киян 5-го ст. (піддавався критиці за […]...
- Характеристика Петра Джері (твір-мініатюра за повістю “Микола Джеря”) – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ – 7 клас – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ У своїй повісті Іван Нечуй-Левицький змальовує також портрет батька головного героя – Петра Джерю. Петро Джеря – це кріпак, виснажений нелегкою працею. Він має обличчя, укрите зморшками, потріскані руки з покрученими пальцями. Ці ознаки свідчать про те, що хазяїн – пан Бжозовський – висмоктував своїх рабів, мов той павук муху. Старий Джеря був дуже бідний. […]...
- Відтворення побуту і традицій у повісті “Кайдашева сім’я” – 10 клас – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Всеобіймаючим оком України” назвав Іван Франко Івана Нечуя-Левицького, який у своїх творах різнопланово відображав життя України і її народу. Прекрасні незабутні пейзажі постають з його творів; в найтонших деталях змалював письменник самобутність рідного народу, показав всі сторони його життя. В його високохудожніх творах зустрічаємо представників майже всіх прошарків тогочасного суспільства, дізнаємося про життя українців з […]...
- ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ. КАЙДАШЕВА СІМ’Я – ЛІТЕРАТУРА кін. XVIII – 70-90-ті рр. XIX ст √ Іван Семенович Нечуй-Левицький (справжнє прізвище – Левицький, 25 листопада 1838 р. – 15 квітня 1918 р.) – прозаїк, поет, драматург, етнограф-фольклорист, лінгвіст, літературнийкритик. √ Творчий доробок: – проза: повісті “Микола Джеря”, “Кайдашева сім’я”, “Дві Московки”, романи “Хмари”, “Князь Єремія Вишневецький” та інші прозові жанри; – драматургія: комедія “На кожум’яках”, історичні драми “Маруся Богуславка”, “В […]...
- Іван Крилов (1769-1844) – МУДРІСТЬ БАЙКИ Одним із багатьох продовжувачів традицій Езопа був і видатний російський байкар Іван Андрійович Крилов. Іван Крилов видав 9 збірок, в які були включені як переклади текстів всесвітньо відомих байкарів, так і творів його особистого авторства. Байки Івана Крилова віршовані, з дотепною і жвавою мовою, з яскравими алегоричними образами, з розгорнутими діалогами та виразними характерами персонажів. […]...
- ІВАН ФРАНКО – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ Івана Франка називають розумом і серцем українського народу, українським Каменярем. Народився Іван Франко 27 серпня 1856 року в селі Нагуєвичі Дрогобицького повіту в Галичині (тепер Львівська область). Його батько був ковалем. У кузні завжди збиралося багато людей. Вони розповідали різні історії про своє життя, які так любив Слухати маленький Ясь – у майбутньому великий український […]...
- ІВАН ФРАНКО – Микола Вороний В 40-літній ювілей його подвижницької праці Іван Франко – трибун народний, Пророк-ватаг, ратай-співець І громадянин благородний… Як той Орфей, герой рапсодний, Він з неба віщий посланець! Іван Франко – мов дух стихії, Що творить в нас і серед нас, Що будить сили молодії. Руйнує зло, живить надії На Україні в лютий час! Іван Франко – […]...
- Якими я уявляю собі козаків після прочитання повісті “Іван Богун” – ЯКІВ КАЧУРА Мені завжди подобались розповіді про наше славне минуле. Захоплюючі події: славетні бої, хоробрі козаки, Січ, Гетьманщина… Я дізнався з повісті Якова Качури “Іван Богун”, що Іван Богун був лицарем, одважним воїном. Він дотепний, гордий, сміливий, завзятий. Його постать є центральною в повісті. Мені дуже сподобалась його поведінка, коли він був зв’язаний у пана Чарнецького. Його […]...
- ДІЯЧ НАЦІОНАЛЬНОГО ВІДРОДЖЕННЯ – ІВАН ТОБІЛЕВИЧ (Іван Карпенко-Карий) (1845-1907) – НАЦІОНАЛЬНА ДРАМА ІВАН ТОБІЛЕВИЧ (Іван Карпенко-Карий) (1845-1907) Іван Карпенко-Карий З гордістю несемо З собою кращі здобутки минулого, – Отже, несемо і творчість Великого драматурга, Поборника правди І простоти на сцені – Івана Карпенка-Карого. М. Рильський “ДІЯЧ НАЦІОНАЛЬНОГО ВІДРОДЖЕННЯ” Український театр, його історію неможливо уявити без яскравої особистості Івана Карповича Тобілевича (Карпенка – Карого), який не лише заклав […]...
- Ірлявський Іван (1919-1942) Ірлявський Іван Ірлявський Іван – поет. Народився 1919 р. в с. Ірляві (звідси псевдонім Івана Рошка) у бідній сім’ї. 1938 р. закінчує Торговельну академію в Мукачеві, певний час працює в банку Ужгорода. 1939 р. вступає в ряди вояків Закарпатської України. Переїздить до Праги, де працює машиністом, коректором, поліграфістом при українському націоналістичному видавництві “Пробоєм”. Зближається […]...
- Іван Липа Наприкінці XIX століття над могилою Тараса Шевченка пролунала пристрасна присяга до загину боротися за незалежність України. Її склали юнаки, які прийшли туди, щоб започаткувати Братство Тарасівців. Серед них був й Іван Липа. Іван Львович Липа народився у Керчі. Ріс хлопчина розумним і допитливим, мріяв стати лікарем. Тому вступив на медичний факультет Харківського університету, але закінчити […]...
- ГУНІАЛЕВИЧ ІВАН ГУНІАЛЕВИЧ ІВАН (04.12.1823, с. Палашівка, тепер Чортківського р-ну Тернопільської обл. – 02.06.1903, Львів) – літературний діяч і журналіст “москвофільської” орієнтації. Народився в селянській родині. Навчався на теологічному факультеті Львівського університету. Був священиком у Калуському повіті, з 1854 р. – катехит в академічній гімназії у Львові, з 1861 р. – посол до крайового сейму у Львові, […]...
- Вияв мужності й стійкості борців за визволення трудового народу з-під гніту (за поезією “Каменярі”) – ІІ варіант – 8 клас – ІВАН ФРАНКО У Львові є могила, на якій стоїть пам’ятник – постать каменяра з молотом у руках. Тут похований Великий Каменяр – Іван Якович Франко. Невгасима любов до знедоленої Батьківщини, до чесних трударів, віра у визволення рідного народу з-під гніту темних сил самодержавства – джерела Франкової поетичної сили, бездонна криниця, яка надихала його на написання кращих творів. […]...
- Іван Максимович Шаповал ІВАН ШАПОВАЛ Іван Максимович Шаповал народився 1905 року в с. Гаражівці, Близнюківського району, Харківської області, в селянській родині. З 1928 по 1933 рік учився на робітфаці й працював у Дніпропетровському історичному музеї. З 1934 по 1938 рік учився в металургійному інституті, а потім працював інженером на заводі ім. Карла Лібкнехта та ДПРЗ. Далі – доцент […]...
- Іван Карпенко-Карий (Іван Тобілевич) (1845-1907) – ТЕАТР КОРИФЕЇВ Основні колізії відомої п’єси І. Карпенка-Карого “Мартин Боруля” взято з батькових розповідей. Саме батько драматурга вів довгі роки судову справу про повернення дворянства родові Тобілевичів, що завдало йому чимало неспокою, турбот та грошових витрат. І все ніби вирішилося, проте хтось із писарів довідався, що в давніх паперах позивач мав прізвище Тобілевич, а в нових – […]...
- ГУНДУЛИЧ, Іван (1589 – 1638) ГУНДУЛИЧ, Іван (Gundulic, Ivan – 09.01.1589, Дубровник – 08.12.1638, там само) – хорватський поет. Один із найвидатніших представників дубровницької літератури, Іван Гундулич народився у Дубровнику в аристократичній родині. Батько – Фран Гундулич, відомий історик, зацікавив сина античністю, зокрема її літературою, а також сучасною поезією. Навчався Гундулич у дубровницькій гімназії, де особливо захопився […]...
- Іван Іванович Пільгук (народився 20 грудня 1899 року ) Іван Пільгук Іван Іванович Пільгук народився 20 грудня 1899 року в селі Решетилівці на Полтавщині в селянській родині. Освіту здобув у початковій та вищепочатковій школах, у 1917 році закінчив педагогічні курси в Полтаві. Брав активну участь у громадянській війні, в партизанському загоні боровся з німецькими окупантами та з денікінцями. […]...
- Іван Семенович Левицький – І. Нечуй-Левицький (1838 – 1918) ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Додаткова біографія Іван Семенович Левицький (літературні псевдоніми – І. Нечуй-Левицький, І. Нечуй тощо) народився 25 листопада 1838р. в м. Стеблеві Київської губ. Канівського повіту (нині – Черкаська обл., Корсунь-Шевченківський район). Змалку цікавився звичаями і побутом селян, пізнавав скарби українського фольклору та поезії Шевченка, що згодом яскраво відбилося в його творчості. […]...
- Іван Франко. “Іван Вишенський”. Історична правда та художній вимисел: постать українського мислителя XVII ст. і художній образ у творі Тема. Іван Франко. “Іван Вишенський”. Історична правда та художній вимисел: постать українського мислителя XVII ст. і художній образ у творі. Мета: формувати самостійне, творче, критичне мислення учнів на основі засвоєння ними знань у процесі аналізу художнього твору через самостійну його оцінку; розвивати загальнокультурний рівень учнів через ознайомлення з високими моральними цінностями людини; виховувати почуття національної […]...
- Навіщо я? Куди моя дорога?”(Іван Драч) – Іван Драч (1936) – Українська література другої половини XX століття Художнику – немає скутих норм. Він – норма сам, він сам в своєму стилі. У цей столітній і стобальний шторм Я кидаюсь в буремні гори-хвилі. (Іван Драч) У плеяді шістдесятників поет, кіносценарист, перекладач Іван Драч вирізнявся особливою оригінальністю, іскрометністю, потягом до експериментаторства. Мистецьке обдаровання і здатність реформувати поезію, співвіднести її з науково – технічними досягненнями […]...
- ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ (Іван Карпович Тобілевич) (1845-1907) – Талант, подарований Україні – Надія національної драми Іван Карпович Тобілевич таке справжнє прізвище відомого українського драматурга Івана Карпенка-Карого. Він народився 29 вересня 1845 р. в с. Арсенівка поблизу Єлисаветграда Херсонської губернії. Карно Адамович Тобілевич, батько драматурга, походив із зубожілого дворянського роду. Євген Чикаленко1, хороший знайомий сім’ї, згадував, що в нього “були в зачатку всі ті таланти, що так яскраво розвинулись у його […]...
- Іван Нечуй-Левицький – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – 90-Х РР. XIX СТ. – ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ Іван Семенович Левицький (літ. псевдоніми – І. Нечуй-Левицький, І. Нечуй) народився 13 листопада 1838 р. в м. Стеблеві на Київщині у сім’ї священика. Навчався в духовному училищі та в семінарії. Закінчив Київську духовну академію. Учителював у Полтавській семінарії, у гімназіях Каліша, Седлеця, Кишинева. Вийшовши у відставку, оселився в Києві, де й провів решту життя. Помер […]...
- Скорочено – ІВАН ВИШЕНСЬКИЙ – ІВАН ФРАНКО – 8 КЛАС Поема Присвячую А. Кримському І Мов зелена піраміда На хвилястім синім полі, На рівнині лазуровій Велетенський ізмарагд, – Так облита дивним морем, Під безхмарним теплим небом Зноситься, шумить, пишаєсь, Спить Афонськая гора. Унизу, де з хвиль кипучих Гранітові сірі скали Гордо, просто вгору пнуться – Стіни, колоси, стовпи, – Там внизу музика дика Не вгаває […]...
- Короткий зміст “Іван Федорович Шпонька і його тітонька” Головні герой повісті, як уже не важко здогадатися з назви, – Шпонька Іван Федорович. Будучи хлопчиком, він був слухняним, тому вчителі завжди хвалили. Після цього Іван Федорович вступив в піхотний полк, де прослужив до сорока років. Він зарекомендував себе як працелюбний офіцер, без пристрасті до спиртного. За ці роки мама Івана Федоровича померла, а в […]...
- Короткий переказ – Іван Вишенський – ІВАН ФРАНКО – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ ІВАН ФРАНКО Під безхмарним небом у синьому морі височить зелена Афонська гора. Здається, що вона спить: не оживляють її ні спів, ні сміх, ні розмови. Лише тричі на день лунають сумні дзвони монастирів. “Ті ридання металеві – знак, що хтось розставсь із світом”, і це “щоденна новина”. Хто б не покинув світ – скитник, чернець, […]...
- ДРАЧ ІВАН (нар. 1936) ІВАН ДРАЧ П’ять літ минало майбутньому поетові в перший рік Вітчизняної війни, а з Перемоги радів на дев’ятому – народився Іван Федорович 17 жовтня 1936 р. в с. Теліжинці на Київщині. Після війни біографія І. Драча складалася у прискореному темпі: за десятиліття – до військової служби (1955-1958) – він здобув середню освіту, викладав […]...
- БЕЛЕЙ ІВАН БЕЛЕЙ ІВАН (псевд. і крипт. – Роман Розмарин, Гнат Перевізник, Ів. Б. ей та ін., 1856, м. Войнилів, тепер смт. Калуського р-ну Івано-Франківської обл. – 20.10.1921, Львів) – журналіст, перекладач, критик і громадсько-політичний діяч. Закінчив юридичний факультет Львівського університету (1880). Належав до демократичної частини студентського товариства “Академический кружок”, був членом редакції журналу “Друї” (1876 – […]...
- Багряний Іван – ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ Основні твори: романи “Сад Гетсиманський”, “Тигролови”, повісті “Огненне коло”, “Маруся Богуславка”. Іван Павлович Багряний, справжнє прізвище Лозов’ягін (2 жовтня 1907 р. – 25 серпня 1963 р.) вписав своє ім’я в історію як найвидатніший політичний речник першої еміграції з Радянського Союзу. Стара еміграція вийшла за кордон порядком оборонної війни з окупантом, вона не жила під окупантом, […]...
- Іван Чендей (1922 р. нар.) Іван Чендей Першим літературним учителем Івана Чендея була народна творчість – казка, легенда, пісня-коломийка. Їх він чув від матері, потім вичитував у журналі “Наш рідний край”. Були ще різдвяні вертепи з колядками-лицедіями, народні весняні забави, похоронні голосіння, ворожіння й заклинання, верховинські весілля… Все це збагачувало уяву, захоплювало, вражало… На час визволення Закарпаття […]...
- Пустовий Іван Тимофійович (1952 р. н.) Пустовий Іван Тимофійович Іван Тимофійович Пустовий народився у 1952 році в селі Тополівка Віньковецького району Хмельницької області. Освіту здобував у Київській студії естрадно-циркового мистецтва, згодом закінчив Київський державний інститут культури ім. О. Є. Корнійчука. Понад двадцять завідує музичною частиною Хмельницького обласного академічного лялькового театру. Відомий на Поділлі і в Україні як композитор, […]...
- Іван чай Іван-чай (лат. Сhamerion) також часто називають кіпреєм або плакун-травою. Іван-чай – це одна з найпопулярніших лікарських трав, яку можна знайти на території середньої смуги Росії. Вона являє собою багаторічна трав’яниста рослина з рожевими квітами, зростаюче практично повсюдно. Особливо іван-чай любить узлісся, вирубки лісу, а також порожні обгорілі місця, що залишилися після пожеж. Не любить зайвої […]...