ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ – ЦАП ТА БАРАН

 Раз зимою по містечку ходить баран та збирає стебла сіна, що порозтрушувалось з возів. На жидівському ганку лежить цап та гріється на сонці. Цап углядів барана і давай глузувати та сміятись з нього. - Гей ти, опудало-мужичище! Вдягся в кожушище та насилу повертаєшся, як той медвідь. Ось подивись, який я прудкий та жвавий в куценькому сурдуті. - Мені добре і в кожусі, дарма що я опудало,- каже баран. - А дивись, баране, який я гарний в сурдуті та як мені легко танцювати,-каже цап та скік з місця; піднявся на задні лапи, передні задер вгору та мах на один  бік головою! круть на другий бік рогами! верть хвостиком! загнув шию дугою, ще й борідкою потряс. Баран витріщив очі на цапа та й каже: - Почекай лишень, ось прийде вечір та вдарить мороз, тоді побачимо, хто з нас кращий. Сонце зайшло. На небі стали червоні стовпи. Мороз такий потис, що тілько держись; як дмухнув вітер, лід затріщав, неначе хто з рушниці вистрілив; аж дерево в лісі залущало. Дмухнув мороз на барана, баранові байдуже: тепло йому в кожусі. Як вджигне мороз цапа, мій цап аж підскочив, неначе його хто окропом обпарив. - Гей лапище-мужичище!- кричить цап до барана.- Скидай швидше кожух, нехай я трохи погріюсь. - Чи то ж можна, щоб такий пан вдягся в простий кожух!- каже баран. Тоді цап давай уже просити барана: - Ой братчику, баранчику, голубчику! Не видержу, бо вже дуже дошкуляє; так тебе неначе ножами ріже та голками шпигає в шкіру. Дай, я хоч притулюсь до твого кожуха та хоч боки нагрію. - Та йди вже, чванько, грійся!-каже баран.-Я знаю, що не з добра сурдутовий пан у жупані ходить, бо свити не має. Та се, бач, не першина, що сурдут коло кожуха боки гріє.
  
 (1 votes, average: 5.00 out of 5)
 
Related posts:
ЦАП ТА БАРАН – КАЗКИ ПРО ТВАРИН – Українська література – Література для дітей Був собі чоловік та жінка, мали вони Цапа й Барана. І були ті Цап та Баран великі приятелі – куди Цап, туди й Баран: Цап на город на капусту – і Баран туди, Цап у сад – і Баран за ним. – Ох, жінко, – каже чоловік, – проженімо ми цього Барана й Цапа, а […]...
ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ – НЕВИННА Оце я, матушко, прийшла по ділу до батюшки. Хотіла й висповідаться, і Розказать все дочиста, як воно було. Нехай батюшка за мене оступляться. Сміються з мене люде та й сміються. Вже мені затого очі висміють. Продражнили мене злодійкою; злодійка та й злодійка! Не то що, матушко, Люде, а вже навіть малі діти, як часом іду […]...
ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ – ЗАПОРОЖЦІ (Фрагмент) Над Дніпром, коло славних порогів, у селі Старому Кодаку жив собі молодий лоцман Карпо Летючий. Як і всі лоцмани, він був потомок славних запорожців і мав увесь хист, усю вдачу запорозьку. Високий, чорнявий та кучерявий, гарний з лиця, гарний з стану, кругом гарний, ще й до того сміливий! Ще змалку брав його з собою […]...
ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ – ДВА БРАТИ Казка В одному селі жив собі убогий чоловік Петро Клепало з жінкою Марусею. Вони мали двох синів парубків. Старший звався Юрко, а менший Улас. Обидва брати були схожі лицем, чорними високими бровами та чорними кучерями. Обидва були гарні, високі, рівні станом, та не схожі вони були душею. Юрко був розумний, хитрий та підлесливий. Улас любив […]...
ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ – ШЕВЧЕНКОВА МОГИЛА Був пишний іюльський ранок 1880 р. 19 іюля. Ми поїхали з Канева на Шевченкову могилу низом, понад Дніпром. Дорога з города тихо спускається вниз спуском над Дніпро, йде проз дерев’яну церкву, котра стоїть під самою горою, і потім в’ється по низині під самими горами. В городі, на половині гори, на широкій терасі, в зелені білів […]...
ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ – КАЙДАШЕВА СІМ’Я В розмові синів Кайдаша про можливе одруження Карпа, в яку втручається і старий Омелько, намічається той конфлікт між батьком і синами, що далі набере більшого розвитку і стане складовою частиною основного конфлікту твору Тут частково подається зав’язка, яка завершується в другому розділі, а саме: одруження Карпа. Розвиток дії у повісті складається з послідовного, хронологічного викладу […]...
ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ – ДРЕГОЧИН ТА ОСТРІГ Померші українські городи Дрегочин! Померший город! Давнє єзуїтське гніздо! Варто подивитись! – Говорили мені не раз. В місяці іюлі зібралась компанія, найняли ми Жидівську балагулу в польському городі Седльці, сіли й поїхали. Дрегочии всього за ЗО верстов од Седльця, стоїть над Західним Бугом в Гроднянській губернії. Дорога недалека, а час був чудовий, іюльський. Була чудова, […]...
ТЕСТ 9. Іван Нечуй-Левицький (“Кайдашева сім’я”) Завдання з вибором однієї правильної відповіді 1. Укажіть хибне твердження про “Кайдашеву сім’ю” Івана Нечуя – Левицького А реалістична повість Б соціально-побутова повість В енциклопедія народознавства Г чиста криниця народної мови Д соціально-психологічна повість 2. “Яблуком розбрату” у сім’ї Кайдашів стала А яблуня Б тополя В груша Г слива Д вишня 3. Село, де жили […]...
Іван Семенович Левицький – І. Нечуй-Левицький (1838 – 1918) ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Додаткова біографія Іван Семенович Левицький (літературні псевдоніми – І. Нечуй-Левицький, І. Нечуй тощо) народився 25 листопада 1838р. в м. Стеблеві Київської губ. Канівського повіту (нині – Черкаська обл., Корсунь-Шевченківський район). Змалку цікавився звичаями і побутом селян, пізнавав скарби українського фольклору та поезії Шевченка, що згодом яскраво відбилося в його творчості. […]...
ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ – АФОНСЬКИЙ ПРОЙДИСВІТ Весною, після великодня, ченці й послушники в одному київському монастирі запримітили, що до церкви усе ходить якийсь не то грек, не то арм’янин. Тільки вдарять у дзвін чи на вечерню, чи на службу – в церкву входить поперед усіх людей якийсь високий, чорнявий, з товстими густими бровами, здоровими чорними очима вже літній чоловік, стає перед […]...
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ЗА ТВОРЧІСТЮ І. НЕЧУЯ ЛЕВИЦЬКОГО – Іван Нечуй-Левицький – РЕАЛІСТИЧНА УКРАЇНСЬКА ПРОЗА “Кайдашева сім’я” за жанром – це А історичний роман Б історична повість В пригодницька повість Г соціально-побутова повість 2. “Найкращою оздобою українського письменства” назвав повість “Кайдашева сім’я” А Євген Гуцало Б Максим Рильський В Іван Франко Г Володимир Панченко 3. Ознакою соціально-побутової повісті є А розкриття багатогранних характерів героїв з усім розмаїттям їхнього психологічного функціонування […]...
Скорочено – ЗАПОРОЖЦІ – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ – 5 КЛАС (Фрагмент) Над Дніпром, коло славних порогів, у селі Старому Кодаку жив молодий лоцман Карпо Летючий, потомок славних запорожців. Він мав увесь хист і вдачу запорозьку. Високий був, чорнявий та кучерявий, гарний з лиця і зі стану, ще й до того сміливий! Батько змалечку брав його на байдаки та плоти, переводячи їх через пороги. Тому Карпо […]...
Мої роздуми над повістю “Кайдашева сім’я” – 10 клас – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван Нечуй-Левицький – один із найвизначніших українських письменників, автор таких відомих творів з народного життя, як “Микола Джеря” і “Кайдашева сім’я”. Ці твори стали неначе чистими перлинами на Грунті української літератури, виділяються своїм високим художнім рівнем, письменницькою майстерністю. Уже з перших сторінок повісті “Кайдашева сім’я” читач потрапляє в село Семигори, що знаходиться в яру, який […]...
ІВАН СЕМЕНОВИЧ ЛЕВИЦЬКИЙ (НЕЧУЙ) З ранніх років об’єктами його естетичного захоплення – не захоплення навіть, а захвату – стала рідна природа, своєрідність патріархального народного побуту і творчості, людська краса, а поступово й та краса, яка відкривалася для нього в творіннях художників слова, звука – в поезії, живопису, музиці. На все життя вкарбувалися в пам’ять письменника пейзажі річки Росі, однієї […]...
ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ – ГЕТЬМАН IВАН ВИГОВСЬКИЙ Роман “Гетьман Іван Виговський” появився друком у Галичині відразу ж після його написання, хоча на Східній Україні він не друкувався і досі. Не здобув він і належної критики; правда, відомий історик О. Левицький, працями якого Нечуй-Левицький користувався при написанні попереднього роману, висловлював претензії щодо “пониженого” тлумачення головного героя твору. Відповідаючи листом М. Грушевському 26 листопада […]...
Іван Нечуй-Левицький – РЕАЛІСТИЧНА УКРАЇНСЬКА ПРОЗА Іван Семенович Левицький (Нечуй) народився 15 листопада 1838 р. в м. Стеблеві (тепер – м. Корсунь Шевченківського району на Черкащині; у родині сільського священика. Змалку він добре знав українські народні пісні, приказки, старовинні легенди та комічні казки й анекдоти, придивлявся до звичаїв і побуту селянства. Рано виникло у хлопця й тяжіння до книги, історії й […]...
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ ІВАН (спр. прізв. – Левицький; 25.11.1838, м. Стеблів, тепер смт. Корсунь-Шевченківського району Черкаської обл. – 15.04.1918, Київ) – письменник, публіцист, етнограф, педагог. Народився в сім’ї священика. Навчався в Богуславському духовному училищі (1847 -1853), Київській духовній семінарії (1853 – 1859) та Київській духовній академії (1861-1865). Формування світогляду відбувалося під впливом усної народної творчості, історіософських праць […]...
Скорочено – КАЙДАШЕВА СІМ’Я – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ І Недалеко від містечка Богуслава, біля річки Росі, в довгому покрученому яру розкинулось село Семигори. Воно потонуло у вербах і садках. Під однією горою стояла чимала хата Омелька Кайдаша, вся в оточенні старих черешен, які створювали приємну прохолоду в жаркі дні. Одного літнього дня Омелько Кайдаш сидів у повітці [сарай, відкритий з однієї […]...
Скорочено – МИКОЛА ДЖЕРЯ – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ “Широкою долиною між двома рядками розложистих гір тихо тече по Васильківщині невеличка річка Раставиця. Серед долини зеленіють розкішні густі та високі верби, там ніби потонуло в вербах село Вербівка”,- так описує І. Нечуй-Левицький чарівну природу місцевості, де жила сім’я Петра Джері. Усе його господарство – невеличка хата, оточена старим садком, вербова кошара й […]...
Кайдашева сім’я (скорочено) – Іван Нечуй-Левицький Кайдашева сім’я (скорочено) – Іван Нечуй-Левицький Частина 1 – Карпо Село Семигори знаходиться недалеко від лісу. У ньому живе Кайдаш з двома синами. Зараз вони працюють – готуються перевозити урожай з поля додому. Замість роботи сини, попри погрози Кайдаша, говорять про дівчат. Лаврін перебрав усіх, але жодна з них, крім Мотрі Довбиш, Карпу не подобається. […]...
Кайдашева сім’я (переказ твору) – Іван Нечуй-Левицький Кайдашева сім’я (переказ твору) – Іван Нечуй-Левицький I розділ Дія відбувається в селі Семигори, недалеко від Богуслава. Лаврін і Карпо, сини Омелька Кайдаша і Марусі Кайдашихи, обговорюють дівчат і вирішують, кого Карпо буде сватати. Карпові подобалася Мотря Довбиш. Розмова братів дратує батька, він свариться на них. Мати кличе хлопців обідати. Омелько не пішов, бо дотримувався […]...
ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ (1838 – 1918) Він був українцем і українським, ви­ключно українським письменником тоді, коли многі його ровесники твердо вірили, що свобода і соціалізм знищить швидко всі національні різниці. Іван Франко Іван Нечуй-Левицький разом з Панасом Мирним та Олександром Кониським започаткували новий етап у роз­витку української прози. Полум’яна Шевченкова муза ясно освітлювала їхній творчий шлях, давала силу й на­тхнення писати […]...
Не забувай своїх коренів (І. Нечуй-Левицький “Запорожці”) – Зразок твору – ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ. І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ, ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ, А. ЛОТОЦЬКИЙ, О. СЕНАТОВИЧ – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – 5 КЛАС У стародавні часи на Україні жили люди, яких ми знаємо як козаків. Здавна жили вони на Запорізькій Січі. За силою та славою рівних козакам не було. Але зараз люди забувають свої корені, забувають, якими були їхні предки та взагалі, хто вони є. Мабуть, душі козаків стривожені, бо саме ці люди віддавали за Україну власні життя. […]...
Кайдашева сім’я – Іван Нечуй-Левицький (1838-1918) – Реалістична українська проза Читацький практикум Прочитайте уривки твору. Виконайте завдання. Повість (Уривки1) І Недалеко от Богуслава, коло Росі, в довгому покрученому яру розкинулось село Семигори. Яр в’ється гадюкою між крутими горами, між зеленими терасами; од яру на всі боки розбіглись, неначе гілки дерева, глибокі рукави й поховались десь далеко в густих лісах. На дні довгого яру блищать рядками […]...
Нечуй-Левицький Іван Семенович – ЛІТЕРАТУРА XIV – ПОЧАТКУ XX СТОЛІТТЯ Іван Семенович Левицький (літературний псевдонім – Нечуй) народився 25 листопада 1838 р. у Стеблеві, в сім’ї сільського священика. Батько його був освіченою людиною прогресивних поглядів, мав велику домашню книгозбірню і на власні кошти влаштував школу для селян, у якій його син і навчився читати й писати. Змалку І. Левицький познайомився з історією України з книжок […]...
Значення картин побуту для розуміння характерів героїв повісті “Кайдашева сім’я” – ІІ варіант – 10 клас – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Повість “Кайдашева сім’я” написана в 1878 році, один з найдовершеніших творів Нечуя-Левицького. Іван Франко високо оцінив “Кайдашеву сім’ю”. Повість, на його думку,” з погляду на артистичне змалювання селянського життя і добру композицію належить до найкращих оздоб українського письменства “. Її можна назвати цілою епопеєю життя українського села в перші десятиліття після реформи 1861 року – […]...
ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ. КАЙДАШЕВА СІМ’Я – ЛІТЕРАТУРА кін. XVIII – 70-90-ті рр. XIX ст √ Іван Семенович Нечуй-Левицький (справжнє прізвище – Левицький, 25 листопада 1838 р. – 15 квітня 1918 р.) – прозаїк, поет, драматург, етнограф-фольклорист, лінгвіст, літературнийкритик. √ Творчий доробок: – проза: повісті “Микола Джеря”, “Кайдашева сім’я”, “Дві Московки”, романи “Хмари”, “Князь Єремія Вишневецький” та інші прозові жанри; – драматургія: комедія “На кожум’яках”, історичні драми “Маруся Богуславка”, “В […]...
Іван Семенович Нечуй-Левицький (1838-1918) Іван Семенович Левицький (Нечуй) народився 15 листопада 1838 р. в м. Стеблеві (тепер Корсунь-Шевченківського району на Черкащині) в родині сільського священика. Змалку він добре знав українські народні пісні, приказки, старовинні легенди та комічні казки й анекдоти, придивлявся до звичаїв і побуту селянства. Рано виникло у хлопця і тяжіння до книги, до історії і поезії рідного […]...
КАЙДАШЕВА СІМ’Я – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ – ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. – 10 клас Повість (Скорочено) І (…) Одного літнього дня перед паликопою Омелько Кайдаш сидів в повітці на ослоні й майстрував. Широкі ворота з хворосту були одчинені навстіж. Густа тінь у воротах повітки, при ясному сонці, здавалась чорною. Ніби намальований на чорному полі картини, сидів Кайдаш в білій сорочці з широкими рукавами. Кайдаш стругав вісь. Широкі рукава закачались […]...
Іван Нечуй-Левицький – Література 70 – 90-х років XIX століття Усна народна творчість Навчальний маршрут розділу: У цьому розділі ви: ü пригадаєте, як виник український фольклор та в чому полягає його багатство й розмаїття; ü ознайомитеся з родинно-побутовими піснями та їх видами; народними баладами та їх тематичними групами; ü прочитаєте родинно-побутові пісні “Місяць на небі, ЗІРОНЬКИ сяють…”, “Цвіте терен, цвіте терен…”, “Сонце низенько…”, “Ой під […]...
Кайдашева сім’я – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ (1838-1918) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XIX ст Повість (Уривки) І Недалеко от Богуслава, коло Росі, в довгому покрученому яру розкинулось село Семигори. Яр в’ється гадюкою між крутими горами, між зеленими терасами; од яру на всі боки розбіглись, неначе гілки дерева, глибокі рукави й поховались десь далеко в густих лісах. На дні довгого яру блищать рядками ставочки в очеретах, в осоці, зеленіють левади. […]...
КАЙДАШЕВА СІМ’Я – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ: ВСЕОБІЙМАЮЧЕ ОКО УКРАЇНИ – ШЛЯХАМИ РЕАЛІСТИЧНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРОЗИ Напевно, немає такої людини, яка б не знала історії Кайдашів. І не тому, що це хрестоматійний твір, котрий вивчали наші бабусі й дідусі, тата й мами, а тому, що І. Нечуй-Левицький змалював живі людські характери, які самі створюють смішні й сумні ситуації і потрапляють у них. У цьому – секрет популярності повісті на довгі роки. […]...
Іван Нечуй-Левицький (1838-1918) – Реалістична українська проза Іван Нечуй-Левицький (Іван Труш, 1909) Іван Семенович Левицький (літературні псевдоніми – І. Нечуй-Левицький, І. Нечуй) народився 25 листопада 1838 року в місті Стеблів на Київщині в сім’ї священика. Його батько мав добру освіту, захоплювався історією козацтва, любив творчість Т. Шевченка. Згадуючи матір, письменник писав: “…була висока на зріст, весела, проворна, говорюча та співуча. <…> любила […]...
Сміх крізь сльози – Іван Нечуй-Левицький – Література 70 – 90-х років XIX століття Як вам уже відомо, повість “Кайдашева сім’я” 1879 року було опубліковано у львівському часописі “Правда”. Вдруге автор видав повість у 1887 році в Києві, дещо змінивши початок і зробивши розв’язку щасливою: груша всохла, брати помирилися й, нарешті, в сім’ї запанувала злагода. Проте кожен читач усвідомлював штучність такого примирення, адже за характерами члени одіозної сім’ї були […]...
Короткий переказ – Кайдашева сім’я – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ – ЛІТЕРАТУРА 70-90-х РОКІВ XIX СТ ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ І Недалеко від міста Богуслава, біля річки Росі, розкинулося село Семигори. Воно потонуло у вербах і садках. Під однією горою стояла чимала хата Омелька Кайдаша. Одного літнього дня старий Кайдаш сидів у повітці й майстрував. Його сини, Карпо і Лаврін, готували тік для нового врожаю і розмовляли про дівчат. Лаврін пропонував старшому брату […]...
Гумор і сатира у творі “Кайдашева сім’я” – ІІІ варіант – 10 клас – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Український народ відзначається своїм оптимізмом і життєрадісністю. Він створив багато гуморесок, жартівливих пісень, приказок, у яких відбилося вміння сміятися навіть над власними вадами. І. Нечуй-Левицький, який добре знав життя народу, відтворюючи у повісті його побут, не міг не передати його гумору, а зображуючи вади не однієї людини, а цілої верстви, так би мовити, хвороби суспільства, […]...
Повість Кайдашева сім’я – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ (1838-1918) – Українська література другої половин ї XIX ст? Українське життя – то непочатий рудник, що лежить десь під землею; хоч за його бралися й такі високі таланти, як Шевченко, то безконечний матеріал… Іван Нечуй-Левицький Творчість письменника – справді “непочатий рудник”, своєрідна художня енциклопедія України, за якою можна вивчати її минуле і сучасне, багатющу культуру, мову, побут, етнопсихологію тощо. У своїй резонансній статті “Сьогочасне […]...
ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ – ЛІТЕРАТУРА наприкінці XVIII – на початку XX століття Справжнє ім’я – Іван Семенович Левицький. Письменник. Повість “Кайдашева сім’я” (1879) Ключові слова: – епос; – соціально-побутова повість; – реалізм; – життя українського села в пореформену добу на прикладі однієї родини; – засудження індивідуалізму егоїстичних натур і норм народної моралі, що є головними причинами духовної роз’єднаності в родині. Цитатник Про І. Нечуя-Левицького і повість “Кайдашева […]...
Творчість – Іван Семенович Нечуй-Левицький – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 70-90-х років XIX століття Тематика творчості Нечуя-Левицького дуже різнобарвна. Він є автором антикріпосницької повісті “Микола Джеря” (1878 p.), повістей: “Бурлачка” (1880 р.) – про життя заробітчан, “Хмари” (1874 p.), “Над Чорним морем” (1893 р.) – про діяльність української буржуазної інтелігенції. Нечую-Левицькому належать гумористично-сатиричні твори “Кайдашева сім’я” (1879 p.), “Старосвітські батюшки та матушки” (1881 p.), “Афонський пройдисвіт” (1890 p.). Нечуй-Левицький […]...
Знайомство здалеку і зблизька – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ – РЕАЛІСТИЧНА УКРАЇНСЬКА ПРОЗА ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ (Іван Семенович Левицький) 25 листопада 1838 – 2 квітня 1918 Художник повинен бути в своїх творах дзеркалом громади, але дзеркалом високої ціни, в котрому б одбивалась жизнь правдива, добре спорядкована й згрупована, освічена вищою ідеєю. Іван Нечуй-Левицький Творчість І. Нечуя-Левицького засвідчує появу нової концепції людини й дійсності… Увесь художній репертуар прози письменника зорієнтований […]...