ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ. ПОЕМА ЕНЕЇДА – ЛІТЕРАТУРА кін. XVIII – 70-90-ті рр. XIX ст
45. Іван Котляревський. Поема “Енеїда”.
46. Іван Котляревський. П’єса “Наталка Полтавка”.
47. Григорій Квітка-Основ’яненко. Повість “Маруся”.
48. Тарас Шевченко – основоположник сучасної української літератури.
49. Тарас Шевченко. Вірш “До Основ’яненка”.
50. Тарас Шевченко. Образи у поемі “Катерина”.
51. Тарас Шевченко. Поема “Гайдамаки”.
52. Тарас Шевченко. Поема “Кавказ”.
53. Тарас Шевченко. Поема “Сон” (“У всякого своя доля”).
54. Тарас Шевченко. Послання “І мертвим, і живим, і ненарожденним…”.
55. Тарас Шевченко. “Заповіт” – патріотичний гімн.
56. Пантелеймон Куліш. “Чорна рада”.
57. Марко Вовчок. “Максим Тримач”.
58. Юрій Федькович – український письменник-романтик.
59. Іван Нечуй-Левицький. “Кайдашева сім’я”.
60. Панас Мирний. Особливості творчості.
61. Особливості роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”.
62. Іван Карпенко-Карий: особливості драматургії.
63. Іван Франко. “Гімн”.
64. Іван Франко. Поема “Мойсей” – звернення до “замученого, розбитого” народу.
45. ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ. ПОЕМА “ЕНЕЇДА”
Іван Петрович Котляревський (9 вересня 1769 р. – 10 листопада 1838 р., Полтава) – Засновник сучасної української літератури, громадський діяч. Його творчість збіглась з. часом розвитку кризи феодального суспільства і переходу до капіталістичної формації.
√ Поема “Енеїда” (1798):
– новий етап розвитку української літератури;
– перший в українській літературі твір, написаний народною мовою;
– 3 частини надруковано в 1798 р., 1809 р. – 4 частина, 1822 р. – 5 частина; завершення поеми – 1825-1826 рр.
– 1842 р. – видано (після смерті письменника).
√ Жанр – травестійна бурлескна поема:
Котляревський травестував сюжет поеми римського поета Вергілія, наповнивши його національним колоритом.
√ Відмінність тематики Вергілія та І. Котляревського:
– Вергілій: зображення загарбницьких воєн предків, їх оспівування;
– І. Котляревський: зображення дійсності XVIII ст., викриття пияцтва, пихатості, жорстокості, хабарництва, зажерливості панівних класів.
√ Проблематика:
– соціальна нерівність;
– захист рідної землі від ворогів;
– громадянський обов’язок;
– честь сім’ї;
– виховання дітей;
– дружба й кохання та ін.
√ Мова твору – розмовна, грайлива; поема написана жартівливим віршем.
√ Система віршування – силабо-тонічна, віршовий розмір – ямб, строфа – десятирядкова (децина).
√ Поема І. Котляревського Складається з 6 частин, тоді як Вергілієва – з 12. У твір вплітаються епізоди з життя селян і міщан, козаків, страшини і священиків, а також великі за масштабом описи побуту українського суспільства, роблячи твір оригінальним.
√ Опис раю і пекла – картина взаємин у суспільстві:
– рай: ті, що “проценту не лупили”; ті, що “жили голодні під тинами”; яких “впроваджували в потилицю і по плечах”;
– пекло: пани, чиновники, пройдисвіти тощо.
√ Еней – центральний персонаж, навколо мандрів якого будується сюжет поеми:
– енергійність, легковажність, пристрасть:
“парубок моторний”, “на всеє зле проворний”, “суціга, паливода і горлоріз”; “Заїде до Дідони в гості / І буде там бенкетовать…”;
– благородне походження:
“мамою Венеру звав”;
– на нього чекає видатна доля:
“Еней збудує сильне царство / І заведе своє там панство: / Не малий буде він панок…”;
– уміння вести за собою, відповідальність за долю свого війська:
“Еней один не роздягався, / Еней один за всіх не спав; / Він думав, мислив, умудрявся / (Бо сам за всіх і одвічав)”;
– цінує вояків:
“Ентеллові ж дав на кабаку / Трохи не цілую гривняку / За те, що так він показавсь…”;
– муки сумнівів притаманні й такому вояці, як Еней:
“Запутався, мов рибка в сітці; / Терявся в думах молодець. // …І мучивсь страшно, без числа”;
– у Енея окрім недоліків характеру є ще й багато чеснот:
“к добру з натури склепний”, “правдивий чолов’яга”, “лежачих не займає, утікачів нізащо має”.