Іван Котляревський “Наталка Полтавка”. Соціально-побутова драма ” Наталка Полтавка” – перший твір нової української драматургії Її довготривале сценічне життя. Торжество народної етики. Наталка як уособлення кращих рис української жінки, що відстоює людську гідність, бореться за своє щастя
Мета: охарактеризувати головну героїню “Наталки Полтавки”, інших персонажів п’єси; активізувати художні засоби розкриття внутрішнього світу Наталки, гумористичні засоби у творі; порівняти характеристики Миколи і Петра, їхніх життєвих позицій; розкрити роль і функцію пісень у драмі; формувати активну життєву позицію; розвивати уміння відстоювати людську гідність, власні принципи, усвідомлення можливості вибороти власне щастя; виховувати високі естетичні почуття.
Обладнання: ілюстрації до твору “Наталка Полтавка”, фото виконавців ролей у п’єсі (Марко Кропивницький, Микола Садовський, Марія Заньковецька), портрет І. Котляревського, фонозаписи народних пісень з “Наталки Полтавки”, фрагменти опери М. Лисенка.
Міжпредметні зв’язки: Музичне мистецтво: опера М. Лисенка “Наталка Полтавка”, народні пісні; кіномистецтво: фільм “Наталка Полтавка”.
Будеш, батьку, панувати,
Поки живуть люди,
Поки сонце з неба сяє,
Тебе не забудуть!
Т. Шевченко
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань учнів. Мотивація навчальної діяльності.
1. Перевірка домашнього завдання.
2. Перегляд фрагментів з фільму “Наталка Полтавка”.
. Перша зустріч возного з Наталкою.
. Діалог “А ви ж їй що?”, “А вона ж вам що?”
. Розмова Наталки з матір’ю.
. Зустріч Миколи і Петра.
– Зустріч Наталки і Петра.
II. Повідомлення теми та очікуваних результатів уроку.
1. Слово вчителя.
– Подібно до “Енеїди”, яка стоїть біля витоків нової поезії, “Наталка Полтавка” започаткувала становлення нової української драматургії. Як перша п’єса з народного життя, вона знаменувала новий етап у кількасотрічній історії української драматургії і театру, стала імпульсом у дальшому розвитку словесного і сценічного мистецтва на засадах реалізму і народності. Заснована на спостереженнях, винесених письменником з реальної української дійсності, пройнята високим гуманістичним пафосом, повагою до людини-трудівника, “Наталка Полтавка” відкрила нові можливості українського художнього слова в його безупинному поступальному розвитку.
“Наталка Полтавка” написана і вперше була поставлена 1819 р. в Полтаві. Вже з перших вистав п’єса стала надзвичайно популярною. Хоча твір було надруковано тільки в 1838 р. в “Украинском сборнике”, підготовленому І. Срезневським, проте вже з початку 20-х років він поширювався в списках серед освічених кіл.
Театр, як і поезія, був стихією Котляревського. Він любив сценічне мистецтво, добре знав українську драматургію XVIII ст., цікавився п’єсами сучасних йому російських авторів. Котляревський як драматург зумів відповісти на ті питання, які ставило життя перед мистецтвом. Невідкладною потребою часу стало зображення в художній творчості реального життя з його складнощами і суперечностями, показ людини у зв’язках зі своїм середовищем. Саме так драматург і змальовує дійсність: доля однієї з полтавок, майстерно узагальнена в аспекті вимог народної етики й моралі, постала перед світом як високопоетична : історія становлення особистості в нелегкій боротьбі з гнітючими соціальними умовами.
Неперехідне значення п’єси Котляревського полягає насамперед у тому, що це твір про народ, про щоденне життя, працю, побут, звичаї.
Трудівників, про відстоювання людиною законного права на щастя, твір про щедре серце, глибоку душу, світлий розум простої дівчини. Скажемо відразу: таких творів світова література ще не знала.
“Наталка Полтавка” – п’єса для того часу справді новаторська і за гостротою розвитку соціального й психологічного конфлікту, майстерністю використання уснопоетичної образності, органічного поєднання ліричних і гумористичних тональностей.
2. Бесіда за змістом п’єси “Наталка Полтавка”.
. Про що розповідається у п’єсі?
. Яка причина тривалої розлуки Петра і Наталки?
. Чому мати хоче видати Наталку за нелюбого їй возного?
. Чи возний розуміє, що він – не рівня Наталці?
. Яка роль Миколи в п’єсі, з якою метою введено цю дійову особ;
. Чим подобається вам Наталка Полтавка?
. Чому виборний намагається допомогти возному в одруженні з На талкою?
. Які прислів’я і приказки ви з п’єси запам’ятали?
. Що характерне мові возного, чим вона відрізняється від мови виборного?
3. Літературознавчий практикум.
. Яка ж тема “Наталки Полтавки”?
(Драма кохання бідної української дівчини-селянки, яка відстоює своє право на щастя).
. Що лежить в основі сюжету п’єси?
(Виникнення, розвиток і загострення конфлікту між Наталкою бідною селянською дівчиною, і возним Тетерваковським, багатим паном але нелюбим Наталці).
. Назвіть складові композиції твору.
(Експозиція, зав ‘язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка, розстановка дійових осіб, ремарки, репліки).
. Вкажіть експозицію твору.
(І дія. Село, хата Терпилихи. Знайомство з Наталкою, виборним возним та інформація про те, що Наталка дуже любить Петра і чекає його).
. Де у п’єсі зав’язка?
(Сцени, з яких довідуємося про намір возного одружитися з Наталкою і бажання виборного Макогоненка прислужитися в цьому. Виникає конфлікт – зіткнення прагнень возного (одружитися) і Наталки (не бажання цього).
. Які моменти в розвитку дії між зав’язкою і кульмінацією можна виділити?
(Розмова матері з дочкою; умовляння виборним Терпилихи, щоб видали Наталку за возного; поява на сцені бурлаки Миколи, який стає потім посередником між Петром і Наталкою; Наталка подає рушники возному; повернення Петра і розмова його з Миколою).
. Чи є у п’єсі перипетії (раптові повороти)?
(Так. Раптові, різкі зміни у поведінці, житті дійових осіб, ускладнення обставин).
. Де у творі кульмінація?
(Сходяться всі дійові особи і остаточно вирішується доля Наталки. Петро віддає зароблені гроші Наталці).
. Який епізод твору є розв’язкою?
(Благословення матір’ю Наталки і Петра, промовисті, афористичні репліки Миколи, виборного, Петра).
. Скільки дійових осіб у п’єсі? Яке їх місце в розгортанні дії?
(Шість. Дві групи дійових осіб: позитивні (Наталка, Петро, Терпилиха, Микола) і негативні (Тетерваковський і Макогоненко). Два претенденти на одруження, між кожним з яких є посередник. Окремо – образ матері).
– З якою метою автор використовує ремарки (авторські пояснення)
. З якою метою вживаються ремарки (однослівні зауваження)?
(Доповнюють характеристику дійової особи).
4. Прослуховування фрагментів опери М. Лисенка “Наталка Полтавка” з переглядом ілюстрацій до твору.
5. Пізнавальне завдання.
Вчитель демонструє таблицю та ставить перед учнями завдання, яке полягає у визначення жанру твору “Наталка Полтавка”.
6. Розповідь учителя.
– Популярність твору була настільки великою, що окремі театральні діячі наважувалися створювати його своєрідні продовження. Наприклад, у середині 40-х років XIX ст. “Наталка Полтавка” виставлялася на Кубані в двох частинах: перша – п’єса Котляревського, а друга – продовження, написане К. Зелінським під назвою “Сватьба Терпилих або Рудий Макогоненко старостою”.
Пісенний матеріал п’єси, різноманітний, контрастний і мотивами музичною тональністю, спонукав режисерів шукати до кожної вистави відповідне музичне оформлення. Спочатку створені драматургом пісні звучали у виставах подібно до народних мелодій. Згодом композитори почали перекладати їх на свою музику. Так, О. Маркович, готуючи виставу “Наталки Полтавки” на сцені Немирівської гімназії, створив у 1857 р. партитуру опери.
Цю працю над сценічним втіленням п’єси він продовжив у чернігівському аматорському товаристві в 60-х роках.
Тоді ж у Полтаві писав музику до пісень драми відомий музикант етнограф, чех за національністю А. Єдлічка. Нове сценічне життя дістає “Наталка Полтавка” в українському реалістичному театрі 80-90-х років. Під режисурою М. Кропивницького п’єса інтерпретується як опера з народного життя. Акцент ставиться на музично-пісенному трактуванні образів твору, і тут постановник використовує талан М. Заньковецької, М. Садовського. Музичне оформлення вистави було здійснене М. Васильєвим-Святошенком за його партитурою написаною в 1882 р.
Трупа І. Карпенка-Карого та П. Саксаганського (1890-1909) категорично відкидає будь-яку сентиментальність у трактуванні п’єси і послідовно здійснює реалістичну концепцію твору, виставляючи його як реалістичну драму. У ролях виступали Л. Ліницька (Наталка), І. Карпенко-Карий (возний), П. Саксаганський (виборний), М. Садовський (Микола).
Київський аматорський гурток, очолений М. Лисенком та М. Старицьким, виставляв п’єсу з 1864 р. у музичному оформленні М. Лисенка. У 1889 р. славетний композитор створив за мотивами п’єси Котляревського однойменну оперу.
У 1893-1894 pp. трупа Г. Деркача здійснила в Парижі, Бордо і Марселі вистави “Наталки Полтавки”, де в ролі героїні виступала Є. Зар – ницька, чарівний голос якої полонив французьких слухачів. Згодом французький композитор К. Террас написав музику до цієї п’єси, а в 1913 р. паризький театр “Аполлон” здійснив французьку інтерпретацію “Наталки Полтавки” на своїй сцені.
У київському театрі М. Садовського “Наталці Полтавці” також відводилося почесне місце. Тут актор М. Петлішенко по-новому трактував образ возного як молодого, щиро закоханого в Наталку, що виразніше відтінювало принциповість дівчини у своєму виборі. Роль Наталки виконувала М. Литвиненко – артистка драматичного темпераменту, з широким діапазоном голосу. Одна з вистав цього театру була покладена в основу першої екранізації п’єси, здійсненої в 1911 р.
У наступні десятиріччя “Наталка Полтавка” широко виконується і на професійній, і на аматорській сцені. У 1919 р. в Полтаві у ролі Петра дебютував І. Козловський. У Київському оперному театрі партію виборного виконував М. Донець, а в 30-х роках ролі виконували М. Литвиненко-Вольгемуг, О. Петрусенко, І. Паторжинський, М. Гришко, І. Козловський.
7. Проблемне завдання.
– Скільки всього пісень у п’єсі? Які вони за мотивами, жанровими особливостями? Яка їх роль у драмі?
(І. Котляревський занумерував 19 пісень, проте їх 22. Є ліричні (“Віють вітри, віють буйні”, історичні (“Гомін, гомін по діброві”), бурлацькі (“Та йшов козак з Дону, та з Дону додому”), жартівливі (“Ой під вишнею, під черешнею”), сатиричні (” Всякому городу нрав і права”).
III. Підбиття підсумків.
IV. Домашнє завдання.
Підготуйте характеристику образу Наталки Полтавки за його планом, добираючи цитати з твору.
(Орієнтовний план до характеристики образу.
1. Хто така Наталка?
2. Що нам відомо про її минуле?
3. Самохарактеристика Наталки.
4. Що про Наталку говорить виборний?
5. Готовність до самопожертви.
6. Особливості мови Наталки.
7. Чим цей образ захоплює читачів?).
(2 votes, average: 5.00 out of 5)