Іван ФРАНКО (1856-1916) – Титан духу і думки – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст
Титан духу і думки
Іван ФРАНКО (1856-1916)
■ Іван Франко (Михайло Жук, 1925)
Іван Якович Франко народився 27 серпня 1856 року в селі Нагуєвичі на Львівщині. Його батько був ковалем, мати походила зі збіднілого шляхетського роду. Від батька успадкував любов до праці та життєвий оптимізм. “На дні моїх спогадів,- зізнавався письменник,- і досі горить маленький, але міцний огонь. Це огонь із кузні мого батька. І мені здається, що запас його я взяв дитиною на далеку мандрівку життя”. Після батькової смерті родиною опікувався вітчим, людина уважна й турботлива. Коли Франкові було шістнадцять років, померла його мати.
Одержавши початкову освіту, хлопець продовжив навчання в так званій “нормальній” школі в Дрогобичі, а згодом вступив до Дрогобицької гімназії. Саме тоді по-справжньому захопився літературою, організував літературний гурток, почав писати поетичні твори. Закінчивши гімназію, у 1875 році став студентом філософського факультету Львівського університету. Там провадив літературну й громадську працю, друкував свої твори в журналі “Друг”. Був заарештований і через це мусив перервати навчання. Згодом продовжив університетські студії, а повну вищу освіту здобув у 1890-1891 роках у Чернівецькому університеті.
Публіцистичні, літературно-критичні та художні твори І. Франка раз у раз з’являлися на сторінках періодичних видань. Він співпрацював із журналами “Громадський друг”, “Світ”, “Товариш”, “Народ”, “Житє і слово”, “Літературно-науковий вісник”, підтримував творчі контакти з багатьма іншими часописами.
Письменник невтомно працював у Науковому товаристві ім. Шевченка, очолював філологічну секцію та етнографічну комісію. Він мріяв ще й про викладацьку працю, однак після успішного захисту докторської дисертації не дістав посади у Львівському університеті. Та це не применшило його високого наукового авторитету. За видатні заслуги в галузі словесності його обрали почесним доктором Харківського університету.
І. Франко також брав активну участь у громадському й політичному русі, балотувався до галицького сейму та австрійського парламенту від Русько-української радикальної партії (РУРП).
Узимку 1907-1908 років здоров’я І. Франка відчутно погіршилося. Письменника знесилювали матеріальні нестатки й виснажлива праця. У 1915 році хвороба загострилася, а через кілька місяців 28 травня 1916 року видатний майстер слова пішов із життя. Його поховали на Личаківському цвинтарі у Львові.
■ Могила Івана Франка на Личаківському цвинтарі у Львові
Опрацьовуємо прочитане, виявляємо читацьку компетентність
1. Розкажіть про життєвий і творчий шлях І. Франка.
2. Які факти біографії письменника вас зацікавили? Пропонуємо задовольнити свою цікавість, здійснивши віртуальну екскурсію до Державного історико-культурного заповідника “Нагуєвичі”.





Related posts:
- Краса материнства – Іван ФРАНКО (1856-1916) – Титан духу і думки – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст Материнство належить до світових, або вічних, тем. До цієї теми зверталися художники, скульптори, музиканти, письменники. Жіночий ідеал часто розкривався через образ Богородиці. Цей образ неодноразово осмислювала давня українська література. Ушанування Богородиці стало частиною української народної традиції. Материнство є наскрізним мотивом поезії Т. Шевченка. Автор збірки “З вершин і низин” теж працював над розкриттям вічної теми. […]...
- Збірка МІЙ ІЗМАРАГД – Іван ФРАНКО (1856-1916) – Титан духу і думки – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст Філософські роздуми про безсмертя Поема “Легенда про вічне життя” увійшла до збірки І. Франка “Мій Ізмарагд” (1898). Пояснюючи назву, автор писав: “Ізмарагдом” звався в старій Русі збірник статей та притч, почасти оригінальних, а почасти повибираних із грецьких писань отців церкви, підібраних так, щоби цілість становила неначе повний курс практичної християнської моралі”. Письменник скомпонував свій “Ізмарагд”, […]...
- На шляху боротьби (Каменярі) – Іван ФРАНКО (1856-1916) – Титан духу і думки – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст Поет написав “Каменярів” у 1878 році. Того ж року твір вийшов в альманасі “Дзвін”, а згодом потрапив до збірки “З вершин і низин”. Вірш має форму сновидіння (“Я бачив дивний сон…”). У такий спосіб автор посилив художню умовність зображуваної картини. Він відзначив, що у творі представлено “алегоричний образ громади працівників…”. Алегорія, або інакомовлення, передбачає наявність […]...
- Кохання без надії – Іван ФРАНКО (1856-1916) – Титан духу і думки – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст У поезії “Чого являєшся мені…” химерним чином переплелися сон і реальність. Та й монолог героя уривчастий, дещо хаотично організований, що виказує його граничне, майже хворобливе нервове напруження. Він у полоні сильних почуттів, що лиш виснажують і викликають сердечний біль. Уява охопленого пристрастю героя породжує уві сні жаданий образ, а зболіле серце прагне хоча б найменшого […]...
- Новела СОЙЧИНЕ КРИЛО – Іван ФРАНКО (1856-1916) – Титан духу і думки – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст Прозова творчість І. Франка Прозова творчість І. Франка вражає своїм масштабом. Він є автором багатьох романів, повістей, оповідань, новел і нарисів. Прозаїк порушував різні теми: соціальні, історичні, особистісні. Починав із реалізму: зображував громадські конфлікти, змальовував переважно звичайних людей. Згодом його захопили ідеї засновника натуралізму Е. Золя. В одній із критичних статей І. Франко писав: “Роман, […]...
- Іван Франко (1856-1916) – Титан духу і думки Іван Франко (1856-1916) Іван Франко (Михайло Жук, 1925) Іван Якович Франко народився 27 серпня 1856 року в селі Нагуєвичі на Львівщині. Його батько був ковалем, мати походила зі збіднілого шляхетського роду. Від батька успадкував любов до праці та життєвий оптимізм. “Но дні моїх спогадів,- зізнавався письменник,- і досі горить маленький, але міцний огонь. Це огонь […]...
- ЗІ ЗБІРКИ З ВЕРШИН І НИЗИН ГІМН (ЗАМІСТЬ ПРОЛОГА) – ТИТАН ДУХУ I ДУМКИ: ІВАН ФРАНКО 1856-1916 – ТИТАН ДУХУ І ДУМКИ Гімн” (“Замість пролога”) – один з найвідоміших творів І. Франка, ним розпочинається збірка “З вершин і низин” і водночас цикл “De profundis” (“З глибин”), перший цикл цієї збірки. Написана поезія в 1880 р., а вперше надрукована в польській газеті в 1882 р. Вона створена в час, коли поет був ув’язнений. Літературознавчі координати Гімн – урочиста […]...
- ЧОГО ЯВЛЯЄШСЯ МЕНІ… – ТИТАН ДУХУ I ДУМКИ: ІВАН ФРАНКО 1856-1916 – ТИТАН ДУХУ І ДУМКИ Цей вірш – справжня перлина не лише української, а й світової поезії. Здається, що його особливу атмосферу – світлого й сумного кохання водночас – творить уже сама інтонація, яка заколисує, навіює якісь дуже потаємні власні спогади… Проте це не так. Адже саме через словесну тканину цього неперевершеного вірша виявляється його основний мотив – вічної й […]...
- ВЧИТИСЯ ЛЕГКО! – ТИТАН ДУХУ I ДУМКИ: ІВАН ФРАНКО 1856-1916 – ТИТАН ДУХУ І ДУМКИ ЯК УПІЗНАТИ СОНЕТ? Як серед різноманіття ліричних творів виявити сонет? Для цього варто пам’ятати про його формальні ознаки: сонет – це 14 рядків, розбитих на дві чотирирядкові й дві трирядкові строфи. Є ще один маркер цього канонічного (тобто такого, що твориться за єдиним зразком) твору: сонет традиційно пишеться 5-стопним ямбом. Щоб пересвідчитися в цьому, звернімося […]...
- ТИТАН ДУХУ I ДУМКИ: ІВАН ФРАНКО 1856-1916 – ТИТАН ДУХУ І ДУМКИ ТИТАН ДУХУ I ДУМКИ: ІВАН ФРАНКО 1856-1916 …Нам пора для України жить. Іван Франко Іван Франко поряд з Тарасом Шевченком і Лесею Українкою увійшов у світову літературу як геній українського письменства. Усі вони – яскраві індивідуальності і в житті, й у творчості. Так, Франко – оригінальний поет, прозаїк, драматург, перекладач-поліглот, знавець 14 мов. Він відомий […]...
- Франко-перекладач – ІВАН ФРАНКО (1856-1916) – Українська література кінця XIX – початку XX ст Художній переклад – це максимально наближене відтворення літературного тексту іншою мовою з дотриманням головних особливостей оригіналу. Британська енциклопедія трактує професію літературного перекладача не як науку, а як мистецтво, отже, визнає перекладача рівноправним співавтором твору. Переклад неможливий без втрат і певних деформацій. Зі староіталійської мови навіть походить фразеологізм: “Traduttore, traditore!” – що означає: “Перекладач – зрадник”. […]...
- МОЙСЕЙ – ТИТАН ДУХУ I ДУМКИ: ІВАН ФРАНКО 1856-1916 – ТИТАН ДУХУ І ДУМКИ Сторін створення. У серпні 1904 р. І. Франко відвідав Італію. Редактор одного із часописів прохав його написати про подорожні враження, зокрема про скульптуру Мікеланджело “Мойсей” у Римі. Статуя справила на поета надзвичайне враження. Проте газетна стаття не була написана, а в 1905 р. з’явилася окремою книгою поема “Мойсей” – вершина творчості І. Франка. Ідейно-тематичні домінанти. […]...
- Сікстпинська Мадонна – Іван Франко (1856-1916) – Титан духу і думки Хто смів сказать, що не богиня ти? Де той безбожник, що без серця дрожі В твоє лице небесне глянуть може, Неткнутий блиском твої красоти? Так, ти богиня! Мати, райська роже, О глянь на мене з свої висоти! Бач, я, що в небесах не міг найти Богів, перед тобою клонюсь тоже. О Возі, духах мож ся […]...
- Чого являєшся мені – Іван Франко (1856-1916) – Титан духу і думки * * * Чого являєшся мені У сні? Чого звертаєш ти до мене Чудові очі ті ясні, Сумні, Немов криниці дно студене? Чому уста твої німі? Який докір, яке страждання, Яке несповнене бажання На них, мов зарево червоне, Займається і знову тоне У тьмі? Чого являєшся мені У сні? В життю ти мною згордувала, Моє […]...
- Філософська поема Мойсей – Іван Франко (1856-1916) – Титан духу і думки ХУДОЖНІЙ ЗАДУМ У 1904 році І. Франко побував в Італії. Його вразила скульптура біблійного пророка Мойсея, створена видатним Мікеланджело. Споглядання одного з шедеврів світового мистецтва та навіяні ним роздуми підказали поетові філософський шлях художнього пошуку. Вплинули на нього й революційні події 1905 року – вони засвідчили гостру потребу змін у житті українців. Роботу над поемою […]...
- Цикл віршів Україна – ІВАН ФРАНКО (1856-1916) – Українська література кінця XIX – початку XX ст Безпосередньо до образу України Іван Франко у своїй творчості звертався кілька разів. Інша річ, що в радянські часи про ці патріотичні твори навіть не згадували, а вірші з циклу “Україна” (зокрема, “Розвивайся ти, високий дубе…” і “Не пора, не пора…”) зі збірки “З вершин і низин” не ввійшли до 50-томного видання творів митця. Поезія “Розвивайся […]...
- Гімн – Іван Франко (1856-1916) – Титан духу і думки Вічний революцьонер – Дух, що тіло рве до бою, Рве за поступ, щастя й волю, Він живе, він ще не вмер. Ні попівськії тортури, Ні тюремні царські мури, Ані війська муштровані, Ні гармати лаштовані, Ні шпіонське ремесло В гріб його ще не звело. Він не вмер, він ще живе! Хоч від тисяч літ родився, Та […]...
- Теорія літератури. Сонет – ІВАН ФРАНКО (1856-1916) – ТИТАН ДУХУ І ДУМКИ Соне́т – це ліричний вірш, що складається з чотирнадцяти рядків п’ятистопного або шестистопного ямба: двох чотиривіршів (катренів) із перехресним римуванням і двох тривіршів з усталеною схемою римування: абаб, абаб, ввд, еед. У сонеті перший вірш містить тезу, другий – антитезу, а тривірші – синтез, так званий сонетний замок, що завершується переважно чотирнадцятим рядком. Припускають, що […]...
- Теорія літератури. Терцина – ІВАН ФРАНКО (1856-1916) – ТИТАН ДУХУ І ДУМКИ Терцина – строфа з трьох рядків п’ятистопового ямба, у якій середній рядок римується з крайніми (першим і третім) рядками наступної строфи. Завершується твір, написаний терцинами, окремим рядком, що римується з другим рядком попередньої строфи. Уперше використав терцинну строфіку Данте в “Божественній комедії”. Відтоді терцинами прийнято висловлювати зазвичай певні символічно-таємничі, концептуальні ідеї. Пролог пройнятий таким же […]...
- Мойсей – Іван Франко (1856-1916) – Титан духу і думки (Уривки1) Народе мій, замучений, розбитий, Мов паралітик той на роздорожжу, Людським презирством, ніби струпом, вкритий! Твоїм будущим душу я тривожу, Від сорому, який нащадків пізних Палитиме, заснути я не можу. Невже тобі на таблицях залізних Записано в сусідів бути гноєм, Тяглом у поїздах їх бистроїзних? Невже повік уділом буде твоїм Укрита злість, облудлива покірність Усякому, […]...
- Вірш Декадент – ІВАН ФРАНКО (1856-1916) – Українська література кінця XIX – початку XX ст Історія написання. Причина полеміки між Іваном Франком і Василем Щуратом Як вам уже відомо, збірка “Зів’яле листя” І. Франка спричинилася до неоднозначної реакції галицької еліти. У 1896 р. “Зоря” надрукувала ювілейну розвідку “Літературні портрети. Доктор Іван Франко” Василя Щурата, у якій дуже виважено схарактеризовано друге видання збірки “З вершин і низин”. Доречно згадати, що сам […]...
- Сойчине крило – Іван Франко (1856-1916) – Титан духу і думки Із записок відлюдька (Уривки1) Завтра Новий рік і заразом сорокові роковини моїх уродин. Подвійний празник. А бодай подвійний пам’ятковий день. І я надумав стрітити його незвичайно, празнично. Ха, ха, ха! Празнично! Що таке празничне стрічання Нового року? Шумне товариство, молоді жіночі голоси, мов срібні дзвоники. Старші панове гудуть, мов дуби в теплому вітрі. Світло салону. […]...
- Життєвий і творчий шлях – ІВАН ФРАНКО (1856-1916) – Українська література кінця XIX – початку XX ст Життєвий і творчий шлях Ми не можемо назвати, мабуть, жодної ділянки людського духу, в якій би не працював Іван Франко і в якій він би не був великий. Павло Загребельний Іван Франко народився 27 серпня 1856 р. в Нагуєвичах поблизу Дрогобича на Львівщині в шанованій і досить заможній сім’ї коваля Якова Франка. Батько славився як […]...
- Поема Мойсей – ІВАН ФРАНКО (1856-1916) – Українська література кінця XIX – початку XX ст Історія написання поеми До біблійного образу Мойсея зверталося чимало геніальних митців світу. Літературознавці важають, що найбільшим досягненням є драма Гергарта Гауптмана “Мойсей”. В українській літературі вперше до образу легендарного пророка звернувся Корнило Устиянович, який створив картину й написав вірш “Мойсей” (відповідно в 1888 та 1891 рр.). 1904 р. Іван Франко побував в Італії, де мав […]...
- Тематична і жанрова різноманітність лірики Івана Франка – ІВАН ФРАНКО (1856-1916) – Українська література кінця XIX – початку XX ст Лірика другої половини XIX – початку XX ст. Івана Франка виявилася найвагомішим творчим здобутком тогочасної української поезії. Поет плідно освоїв і зреалізував тематичні, стильові й жанрові можливості українського слова. Сергій Єфремов наголошував: “Виступивши, як сам каже, на ниву громадсько-літературної діяльності “впору тяжкого перелому” в галицькому житті, Франко… записав своє ім’я не тільки в подіях того […]...
- ГІМН (1880) – ІВАН ФРАНКО (1856-1916) – ТИТАН ДУХУ І ДУМКИ Замість пролога Вічний революціонер – Дух, що тіло рве до бою, Рве за поступ, щастя й волю, – Він живе, він ще не вмер. Ні попівськії тортури, Ні тюремні царські мури, Ані війська муштровані, Ні гармати лаштовані, Ні шпіонське ремесло В гріб його ще не звело. Він не вмер, він ще живе! Хоч від тисяч […]...
- Соціально-психологічна драма Украдене щастя – ІВАН ФРАНКО (1856-1916) – Українська література кінця XIX – початку XX ст Історія написання твору. Франко-драматург 18 березня 1891 р. крайовий відділ Львівського сейму оголосив закритий конкурс на найкращу драму. Іван Франко запропонував вимогливому журі свою п’єсу “Шандар1”. Уже сама назва роздратувала цензуру. На жаль, на цьому конкурсі п’єсі І. Франка присудили тільки третє місце, а перше й друге посіли значно слабші твори. Та найсправедливішим суддею виявився […]...
- ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ЗА ТВОРЧІСТЮ ІВАНА ФРАНКА – Іван Франко (1856-1916) – ТИТАН ДУХУ Й ДУМКИ 1. Образ “вічного революціонера” в поезії І. Франка “Гімн” уособлює А вільнодумство героя-бунтаря Б прагнення народу до освіченості В соратників І. Франка в боротьбі Г вічне прагнення людини до щастя й волі 2. Установіть відповідність між твором та уривком із нього. 1 “Легенда про вічне життя” 2 “Чого являєшся мені…” 3 “Сікстинська мадонна” 4 “Гімн” […]...
- Мойсей – Іван Франко (1856-1916) – ТИТАН ДУХУ Й ДУМКИ Пролог Народе мій, замучений, розбитий, Мов паралітик той на роздорожжу, Людським презирством, ніби струпом, вкритий! Твоїм будущим душу я тривожу, Від сорому, який нащадків пізних Палитиме, заснути я не можу. Невже тобі на таблицях залізних Записано в сусідів бути гноєм, Тяглом у поїздах їх бистроїзних? Невже повік уділом буде твоїм Укрита злість, облудлива покірність Усякому, […]...
- Легенда про вічне життя – Іван Франко (1856-1916) – Титан духу і думки 1 Олександер Великий весь світ звоював І отеє в Вавілоні мов бог раював. А побожний аскет вік в пустині прожив І молитвою й постом богині служив. Наче сонце, що разом прогонює тьму, Так богиня в опівніч явилась йому. Прихилилась і мовить: “Мій вірний слуго, Чим тебе вдовольнить? Чи бажаєш чого?” Аскет мовить: “Хоч яке се […]...
- СИКСТИНСЬКА МАДОННА (1881) – ІВАН ФРАНКО (1856-1916) – ТИТАН ДУХУ І ДУМКИ Хто смів сказать, що не богиня ти? Де той безбожник, що без серця дрожі В твоє лице небесне глянуть може, Неткнутий2 блиском твої красоти? 1Дисиде́нт – інакодумець, який виступає проти панівного в країні політичного ладу. 2Неткну́тий – незачеплений, незаворожений, байдужий. Так, ти богиня! Мати, райська роже, О глянь на мене з свої висоти! Бач, я, […]...
- Збірка З вершин і низин – ІВАН ФРАНКО (1856-1916) – ТИТАН ДУХУ І ДУМКИ Лірика збірки “З вершин і низин”. Збірка “З вершин і низин”, що побачила світ у 1887 р. (друге, більш повне видання вийшло друком у 1893 р.), стала в духовному житті України явищем, співмірним із “Кобзарем” Т. Шевченка. Саме ця книжка поезій засвідчила прихід у літературу мужнього поета-громадянина й митця-новатора з індивідуальним стилем. Збірка складається з […]...
- Поетична збірка Зів’яле листя – ІВАН ФРАНКО (1856-1916) – Українська література кінця XIX – початку XX ст 1896 р. сорокалітній Іван Франко видав окремою книжечкою збірку “Зів’яле листя”. Автор назвав свій твір дуже вдало, оскільки основним мотивом уміщених поезій був смуток, жаль за навіки втраченим коханням. Цікаво знати! Як відомо, “Перший жмуток” “ЗІВ’ЯЛОГО ЛИСТЯ” І. Франко включив до збірки “З вершин і низин”. Проте коли “Зів’яле листя” вийшло окремим виданням, галицькі критики […]...
- Ой ти, дівчино, з горіха зерня – Іван Франко (1856-1916) – Титан духу і думки * * * Ой ти, дівчино, з горіха зерня, Чом твоє серденько – колюче терня? Чом твої устонька – тиха молитва, А твоє слово остре, як бритва? Чом твої очі сяють тим чаром, Що то запалює серце пожаром? Ох, тії очі темніші ночі, Хто в них задивиться, й сонця не хоче! І чом твій усміх […]...
- Гімн – Іван Франко (1856-1916) – ТИТАН ДУХУ Й ДУМКИ Замість пролога Вічний революціонер – Дух, що тіло рве до бою, Рве за поступ, шастя й волю, – Він живе, він ще не вмер. Ні попівськії тортури, Ні тюремні царські мури, Ані війська муштровані, Ні гармати лаштовані, Ні шпіонське ремесло В гріб його ще не звело. Він не вмер, він ще жиле! Хоч від тисяч […]...
- Сойчине крило – Іван Франко (1856-1916) – ТИТАН ДУХУ Й ДУМКИ Із записок відлюдка Завтра Новий рік і заразом сорокові роковини моїх уродин. Подвійний празник. А бодай подвійний памятковий день. Іч надумав стрітити його незвичайно, празнично. Ха-ха-ха! Празнично! Що таке празничне стрічання Нового року? Шумне товариство, молоді жіночі голоси, мов срібні дзвоники. Старші панове гудуть, мов дуби в теплому вітрі. Світло салону. Звуки фортеп’яна. Хор, пісні, […]...
- Сікстинська мадонна – Іван Франко (1856-1916) – ТИТАН ДУХУ Й ДУМКИ Хто смів сказать, що не богиня ти? Де той безбожник, що без серця дрожі В твоє лице небесне глянуть може, Неткнутий блиском твої красоти? Так, ти богиня! Мати, райська роже, О глянь на мене з свої висоти! Бач, я, що в небесах не міг найти Богів, перед тобою клонюсь тоже. О бозі, духах мож ся […]...
- Повість-новела Сойчине крило – ІВАН ФРАНКО (1856-1916) – Українська література кінця XIX – початку XX ст “Сойчине крило” (1905) Іван Франко написав у зрілому віці. Давно минуло захоплення соціалізмом, перешуміли бурхливі води трьох великих кохань. Уже втратили колишню принаду виразні народницько-просвітницькі мотиви, раніше особливо характерні для Франка-реаліста в прозі (“Добрий заробок”, “Оповідання ложкаря”) та ліриці (“Гадки на межі”, “По Підгір’ю села невеселі”, цикл “До Бразилії”) і майже вичерпала себе колишня зацікавленість […]...
- Чого являєшся мені?.. – Іван Франко (1856-1916) – ТИТАН ДУХУ Й ДУМКИ Чого являєшся мені У сні? Чого звертаєш ти до мене Чудові очі ті ясні, Сумні, Немов криниці дно студене? Чому уста твої німі? Який докір, яке страждання, Яке несповнене бажання На них, мов зарево червоне, Займається і знову тоне У тьмі? Чого являєшся мені У сні? В житті ти мною згордувала, Моє ти серце надірвала, […]...
- Легенда про вічне життя – Іван Франко (1856-1916) – ТИТАН ДУХУ Й ДУМКИ І Олександер Великий весь світ звоював І отеє в Вавілоні мов бог раював. А побожний аскет вік в пустині прожив І молитвою й постом богині служив. Наче сонце, що разом прогонює тьму, Так богиня в опівніч явилась йому. Прихилилась і мовить: “Мій вірний слуго, Чим тебе вдоволить? Чи бажаєш чого?” Аскет мовить: “Хоч яке се […]...