ІВАН ФРАНКО (1856-1916) – ЛІТЕРАТУРНІ КАЗКИ – СВІТ ФАНТАЗІЇ, МУДРОСТІ

ІВАН ФРАНКО (1856-1916)

Іван Якович Франко народився 27 серпня 1856 р. в селі Нагуєвичах, що неподалік від Львова. Його родина, як на ті часи, була доволі заможною. Батько працював сільським ковалем. Мати походила з шляхетського роду, була гордої вдачі, мала чутливе до краси серце, багато співала народних пісень, що впливало на формування Івася як майбутнього письменника.

“Якесь воно не таке, як люди”, – казали про Івася сусіди, і це ж саме “не таке” помічав у ньому й батько, вирішивши спровадити сина в якусь науку. Спочатку майбутній письменник навчався в початковій школі сусіднього села, яка вважалася кращою, ніж у Нагуєвичах. Він був дуже здібним: за два роки Франко навчився читати українською, німецькою та польською мовами (до речі, українською навчився читати за десять днів!).

Згодом Івась здобував освіту в так званій “нормальній” школі Дрогобича, а потім – у Дрогобицькій гімназії. Навчання в цих закладах було марудним1: талановитий сільський хлопчик із Нагуєвичів постійно зазнавав знущань від своїх учителів, адже ті ставилися з повагою лише до дітей із дуже заможних і відомих родин. Незважаючи на це, Івась за підсумками навчального року виявився найкращим учнем. І не дивно, адже він мав феноменальну2 Пам’ять: “Пам’ять у мене була така, що лекцію з історії, котру вчитель цілу годину говорив, я міг опісля продиктувати майже слово в слово!” З його успіхів особливо тішився батько, про нагородження за успіхи в навчанні (на святковій лінійці) письменник згадував: “Я не бачив його, а тільки коли мене викликали першого, щоб одержати нагороду, то я почув, що він голосно заплакав”. А через два місяці в дев’ятирічного Івася батька не стало…

Щоб утримувати родину з чотирма дітьми й господарство, мати вимушена була вдруге вийти заміж. Вітчим виявився доброю людиною, він сприяв тому, щоб Івась продовжував навчання.

1 Марудний – нецікавий, нудний.

2 Феноменальний – винятковий, рідкісний.

Як і в “нормальній” школі, у Дрогобицькій гімназії Іван також став найкращим учнем. У цей час (хлопцеві було шістнадцять років) померла мати. Аби хоч якось заробляти на прожиття, він давав однокласникам із багатших родин платні уроки з математики, іноземної мови, історії. А ще однокласники згадували, що І. Франко писав за них твори, усі вони були змістовними й різними, хоча й на одну тему. А вчитель дивувався, як швидко й суттєво підвищувалася грамотність у класі.

Навчаючись у гімназії, Іван зібрав чималу бібліотеку – майже п’ятсот книжок, захопився фольклором. Спочатку пісні записував від матері, далі – там, де тільки випадала нагода. Уже незабаром уклав два великі зошити записів – майже вісімсот творів!

У дев’ятнадцятирічному віці хлопець вступив на філософський факультет Львівського університету. Як талановитого й успішного студента, його звільнили від плати за навчання, призначили заохочувальну стипендію1. Згодом І. Франко продовжив навчання в Чернівецькому університеті, а у Відні захистив наукову роботу, здобувши ступінь доктора філософії.

Особливе місце у творчості письменника посідають його твори для дітей. Дуже популярна для маленьких читачів і нині його збірка казок “Коли ще звірі говорили”. До неї ввійшли такі казки, як “Фарбований Лис”, “Осел і Лев”, “Як Лисиця сама себе перехитрила”, “Лисичка і Журавель” та ін. У них майстерно змальовано риси тварин: хитрість лисиці, упертість осла чи незграбність ведмедя. Одну з таких казок ви обов’язково прочитаєте. А хто зацікавився дитинством І. Франка, той може більше про нього дізнатися з автобіографічних2 оповідань письменника “У кузні”, “Малий Мирон”, “Олівець”.

1 Стипендія – регулярна грошова допомога.

2 Автобіографічний – твір, у якому письменник розповідає про події свого життя.




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

ІВАН ФРАНКО (1856-1916) – ЛІТЕРАТУРНІ КАЗКИ – СВІТ ФАНТАЗІЇ, МУДРОСТІ