Іван Чернецький
(23 грудня 1935)
Іван Чернецький
Народився 23 грудня 1935 ро ку в с. Злоєц на Холмщині. На початку 1945 року сім’я приму сово переселена в с. Біляївку на Херсонщині. Там пішов до 1-го класу, а 10-й закінчив у Луцькій середній школі № 1. Потім на вчався на історико-філологічному факультеті Луцького педін ституту ім. Лесі Українки.
Вчителював на Одещині й Во лині, працював у Волинському краєзнавчому музеї та Луцькій міськраді. Останні 20 років – робота в обласній організації Товариства книго любів.
Поет, прозаїк. Член НСПУ з 1981 р. Лауреат обласної літературно-мистецької премії їм. Агатангела Крим ського.
Окремі твори перекладені російською, білоруською, польською мовами.
ТВОРИ
Заручини: Поезії. – Львів: Каменяр, 1969. – 36 с. Зелені хатинки: Поезії. – К.: Веселка, 1978. – 12 с. Двоколос: Поезії. – Львів: Каменяр, 1980. – 79 с. Зірниці: Поезії. – Львів: Каменяр, 1985. – 70 с. Переклик: Поезії. – К.: Рад. письменник, 1988. – 86 с. Незрозумілий цей Ілько: Оповідання. – Львів: Каменяр, 1989. – ЗО с.
Читаночки: Поезії. – Луцьк: Надстир’я, 1992. – 14 с. Що повіз автомобіль: Поезії. – Луцьк: Надстир’я, 1996. -20 с.
Сльоза: Поезії. – Луцьк: Вежа, 1997. – 64 с. Подарунок для Іванки: Оповідання. – Луцьк: Надстир’я, 2001. – 44 с.





Related posts:
- Криштальський Андрій (1969) Криштальський Андрій Криштальський Андрій – поет, прозаїк, публіцист, член НСПУ з 1999 р. Поет, прозаїк, видавець. Він є автором восьми книг, редактором літературно-мистецького журналу “Терен” та засновником видавництва “Волинська мистецька агенція “Терен”. У 2005 р. став лауреатом літературної премії ім. Василя Стуса. А. Криштальський народився 8 травня 1969 р. в м. Горохові на Волині. […]...
- Іван Іванович Пільгук (народився 20 грудня 1899 року ) Іван Пільгук Іван Іванович Пільгук народився 20 грудня 1899 року в селі Решетилівці на Полтавщині в селянській родині. Освіту здобув у початковій та вищепочатковій школах, у 1917 році закінчив педагогічні курси в Полтаві. Брав активну участь у громадянській війні, в партизанському загоні боровся з німецькими окупантами та з денікінцями. […]...
- Отакий роззява – ІВАН МАЛКОВИЧ І. Малкович за С. Маршаком. Переспів з російської. Жив собі роззява, ліві двері справа… З ранку він хутенько встав, піджака вдягати став, Шусть руками в рукави – з’ясувалось, то штани. Отакий роззява, ліві двері справа. Вбрав сорочку він, однак, всі кричать йому: “Не так!”, Одягнув пальто, проте, знов кричать йому: “Не те!” Отакий роззява, ліві […]...
- Андрусяк Іван (28 грудня 1968) Андрусяк Іван Андрусяк Іван Михайлович – поет, прозаїк, літературний критик, перекладач. Увійшов у літературу на початку 1990-х як учасник літературного угруповання “Нова дегенерація”, до якого також входили Степан Процюк та Іван Ципердюк. Критика вважає його одним із чільних поетів покоління “дев’ятдесятників”. Прихильник герметичного поетичного дискурсу, творча еволюція – від неомодерністських, декадентських мотивів […]...
- ДОЧАСНА ДОЛЯ – ВАСИЛЬ БАРКА – Іван Павлович Лозов’ягін І Враз веселка з усміхів бровою Склала в тучі семицвітник… Так: само кохання молодою Вірністю з недолі втішить. В серці гроз – веселка погасала, Як з вікна вино розлите. В серці: осінь згадка! хоч і красна, А безсмертником не сквітне. Вслід само кохання відголосить Все крилатістю з безумства. І довіку звіть, як свідків – сосни, […]...
- Струцюк Йосип (1934) Струцюк Йосип Струцюк Йосип Георгійович – народився 17 липня 1934 року в селi Стрiльцi на Холмщинi (Польща). У листопадi 1944 року разом з батьками депортований до Запорiзької областi, а в 1946 роцi сiм’я Струцюкiв переїхала на Волинь у село Глинище Рожищенського району. Тут навчався у Глищенськiй початковiй, Копачiвськiй семирiчнiй, Рожищенськiй середнiй школах. Пiсля закiнчення […]...
- 27 грудня – Яке свято? 27 грудня це 361-й день року, і до кінця року залишається всього 4 дні. Свята і пам’ятні дати 27 грудня: 27 грудня в Росії відзначається День рятувальника, професійне свято сидять без зарплат співробітників МНС. Церковні свята 27 грудня: Католики і протестанти сьогодні відзначають день апостола і євангеліста Іоанна. Іменини 27 грудня відзначають: Фірс, Леонід, Геннадій, […]...
- Драч Іван Федорович – ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ ЗАПАМ’ЯТАЙ Основні твори: поеми “Ніж у сонці”, “Смерть Шевченка”, драматична поема “Дума про Вчителя”, збірки “Протуберанці серця”, “Народжуйте себе”. П’ять років минало майбутньому поетові в перший рік Великої Вітчизняної війни, а з Перемоги радів на дев’ятому – народився Іван Федорович 17 жовтня 1936 р. у с. Теліжинці на Київщині. Чимало списів ламалося навколо поеми “Ніж […]...
- Поетичне змалювання образу вічного революціонера в поезії “Гімн” – ІІ варіант – 10 клас – ІВАН ФРАНКО У багатогранній творчій спадщині І. Франка визначне місце належить його ліриці, що стала найбільшим досягненням українського поетичного слова після Шевченкового “Кобзаря”. Як і Великий Кобзар, Каменяр говорив саму правду. Простотою і глибиною своєї поезії він був найближчий до Шевченка. Його поетичне слово стало виразником громадсько-політичних ідеалів революційно-демократичної інтелігенції, зброєю у боротьбі за інтереси трудового народу. […]...
- ІВАН ФРАНКО – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ Івана Франка називають розумом і серцем українського народу, українським Каменярем. Народився Іван Франко 27 серпня 1856 року в селі Нагуєвичі Дрогобицького повіту в Галичині (тепер Львівська область). Його батько був ковалем. У кузні завжди збиралося багато людей. Вони розповідали різні історії про своє життя, які так любив Слухати маленький Ясь – у майбутньому великий український […]...
- ДРАЧ ІВАН (нар. 1936) ІВАН ДРАЧ П’ять літ минало майбутньому поетові в перший рік Вітчизняної війни, а з Перемоги радів на дев’ятому – народився Іван Федорович 17 жовтня 1936 р. в с. Теліжинці на Київщині. Після війни біографія І. Драча складалася у прискореному темпі: за десятиліття – до військової служби (1955-1958) – він здобув середню освіту, викладав […]...
- ІВАН ДРАЧ (Нар. 1936 p.) ІВАН ДРАЧ Додаткова біографія П’ять літ минало майбутньому поетові в перший рік Великої Вітчизняної війни, а з Перемоги радів на дев’ятому – народився Іван Федорович 17 жовтня 1936p. в с. Теліжинці на Київщині. Після війни біографія І. Драча складалася в прискореному темпі: за десятиліття – до військової служби (1955 – 1958) – […]...
- Завадович Роман (18 грудня 1903 – 31 травня 1985) Завадович Роман Дитинство Роман Завадович провів у селах Плісняни, Присівці (тепер – Зборівського району) та Ремезівці (нині – Золочівського району Львівської області). Закінчив початкову школу в Присівцях, Вчився у гімназіях Золочева й Тернополя. Великий вплив на нього справили Іван Франко, з яким упродовж трьох років – у 1912 […]...
- ВЕСЕЛКА – Ігор Калинець (1939) – ПРИКМЕТИ ВЕСНИ Надягла веселка Стрічок – стрічок, Як у свято. Взяла коромисло І пішла до річки. Дорогою перестрів1 її Князенко2 соняшник Із золотим черевичком У руці. Поміряла веселка – Якраз на ніжку! От вони й побралися. 1 Перестріти – зустрітися. 2 Князенко – син князя. Що? Коли? Чому? Як? 1. Чим прикрасила себе веселка? 2. Що взяла […]...
- Іван Липа Наприкінці XIX століття над могилою Тараса Шевченка пролунала пристрасна присяга до загину боротися за незалежність України. Її склали юнаки, які прийшли туди, щоб започаткувати Братство Тарасівців. Серед них був й Іван Липа. Іван Львович Липа народився у Керчі. Ріс хлопчина розумним і допитливим, мріяв стати лікарем. Тому вступив на медичний факультет Харківського університету, але закінчити […]...
- ІВАН ФРАНКО (1856-1916) ІВАН ФРАНКО Коли ми думаємо про Івана Франка, у нашій уяві постає перш за все титан думки і праці, людина, в якої “дух і тіло рве до бою” заради поступу і щастя людського, українець, корені якого сягають глибини народного життя і переходять у дерево, квіт якого величний, щедрий, добрий… Той корінь бере початок з […]...
- “Іван Франко – трибун народний”. Життя та доля письменника І. Франка Іван Франко – визначний письменник, великий Каменяр, творчість якого становить цілу епоху в розвитку національної культури XIX-XX століття. Народився І. Франко у 1856 році в родині сільського коваля. Вогонь кузні свого батька він зберіг на все життя. Тяжка доля судилася йому. Жахи тюрми, переслідування, приниження. І як наслідок – зачинені двері переляканих обивателів, розлука з […]...
- Іван Феодосійович Корсак (Народився 16 липня 1908) Іван Корсак Іван Феодосійович Корсак (15 вересня 1946, Заболоття) – український письменник і журналіст. Почесний громадянин Луцька. Народився 15 вересня 1946 року у смт. Заболоття Ратнівського р-ну Волинської обл. Освіта агрономічна та журналістська. Редагував газету “Радянське Полісся” в м. Камінь-Каширському (1975-1990), “Народна трибуна” в м. Луцьку (1990-1995), шеф-редактор газети “Сім’я і […]...
- ГУНІАЛЕВИЧ ІВАН ГУНІАЛЕВИЧ ІВАН (04.12.1823, с. Палашівка, тепер Чортківського р-ну Тернопільської обл. – 02.06.1903, Львів) – літературний діяч і журналіст “москвофільської” орієнтації. Народився в селянській родині. Навчався на теологічному факультеті Львівського університету. Був священиком у Калуському повіті, з 1854 р. – катехит в академічній гімназії у Львові, з 1861 р. – посол до крайового сейму у Львові, […]...
- МИКОЛА СТЕЦЕНКО (1918-1999) МИКОЛА СТЕЦЕНКО Микола Митрофанович Стеценко народився 5 липня 1918 року в селі Куторжиха на Хорольщині в сім’ї селянина-бідняка. З дитячих років, проведених у селі, виніс майбутній письменник добре знання психології дитячої душі і багатство спостережень. У 1937-1941 роках він навчався на історичному факультеті Харківського університету, але війна перервала навчання – мусив іти на фронт. […]...
- Навіщо я? Куди моя дорога?”(Іван Драч) – Іван Драч (1936) – Українська література другої половини XX століття Художнику – немає скутих норм. Він – норма сам, він сам в своєму стилі. У цей столітній і стобальний шторм Я кидаюсь в буремні гори-хвилі. (Іван Драч) У плеяді шістдесятників поет, кіносценарист, перекладач Іван Драч вирізнявся особливою оригінальністю, іскрометністю, потягом до експериментаторства. Мистецьке обдаровання і здатність реформувати поезію, співвіднести її з науково – технічними досягненнями […]...
- Панас Мирний, Іван Карпенко-Карий, Іван Франко ПРОГРАМА – Панас Мирний. “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – Іван Карпенко-Карий. “Мартин Боруля” – Іван Франко. “Гімн”, “Чого являєшся мені у сні”, “Мойсей” Опорні поняття Реалізм та його різновиди Соціально-психологічний роман Українська драматургія Театр корифеїв Трагікомедія Мотиви лірики Терцина ПАНАС МИРНИЙ (Панас Якович Рудченко) Панас Якович Рудченко народився у 1849 р. у Миргороді […]...
- ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ (Іван Карпович Тобілевич) (1845-1907) – Талант, подарований Україні – Надія національної драми Іван Карпович Тобілевич таке справжнє прізвище відомого українського драматурга Івана Карпенка-Карого. Він народився 29 вересня 1845 р. в с. Арсенівка поблизу Єлисаветграда Херсонської губернії. Карно Адамович Тобілевич, батько драматурга, походив із зубожілого дворянського роду. Євген Чикаленко1, хороший знайомий сім’ї, згадував, що в нього “були в зачатку всі ті таланти, що так яскраво розвинулись у його […]...
- 21 грудня – Яке свято? 21 грудня – це 355-й день року, а до кінця року залишилося всього 10 днів. Свята і пам’ятні дні 21 грудня: 21 грудня це день зимового сонцестояння, Коляда у слов’ян і Йоль у європейців. У північній півкулі відзначається найкоротший день у році, а в південному, звичайно ж, найдовший. Церковне свято у православних, День пам’яті Преподобного […]...
- Франко Іван Якович – ЛІТЕРАТУРА XIV – ПОЧАТКУ XX СТОЛІТТЯ І. Я. Франко народився 27 серпня 1856 р. у підгірському виселку Нагуєвичі Дрогобицького повіту в родині сільського коваля. Вчився він у сільській школі, спочатку в Нагуєвичах, а потім у Ясениці Сільній, у Губичах; з 1864 по 1867 рр. – у Дрогобицькій школі василіян, а далі у гімназії, яку закінчив 1875 р. Його батько Яків Іванович […]...
- Ольбрахт Іван (1882-1952) Ольбрахт Іван Двадцяті – тридцяті роки минулого століття завдяки входженню Закарпаття у Чехословаччину, котра на той час саме славилася демократією, стали в культурному житті краю часом небувалого культурного прориву. На Закарпатті з’являються, зокрема, письменники, що пишуть живою народною мовою – їхні твори досі не втратили своєї вартості. Назвемо їхні імена-Василя Гренжі-Донського, Зореслава, Олександра Маркуша, […]...
- 20 грудня – Яке свято? 20 Грудня є 354-м днем у році, і до кінця року залишається всього 11 днів. Свята і пам’ятні дні 20 грудня: У Росії, Білорусії, Вірменії та Киргизії відзначається День працівника органів безпеки. Церковне свято Амвросій (іменини). А ще 20 грудня святкується Міжнародний день солідарності людей! Хто народився 20 грудня? Алан Парсонс, англійський музикант і продюсер, […]...
- Іван Франко – ІВАН ВИШЕНСЬКИЙ, ЙОГО ЧАС І ПИСЬМЕНСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ І Добре роблять наші розумні та вчені люди, що згадують щороку і розказують простому народові про життя таких наших письменників та співаків, як Шевченко, Квітка, Шашкевич, Федькович, що своїм гарячим і чудово-красним словом будили наш народ зо сну, піднімали його до свідомості своєї людської і народної гідності. Добре роблять, що згадують і таких, що розсвічували […]...
- КРАЩЕ СМЕРТЬ, НІЖ ТАКА ПОТЕРЯ… – ІВАН ТОБІЛЕВИЧ (Іван Карпенко-Карий) (1845-1907) – НАЦІОНАЛЬНА ДРАМА Кумедію нам дайте, кумедію, що бичує сатирою страшною всіх і сміхом через сльози сміється над пороками і заставляє людей, мимо їх волі, соромитись своїх лихих учинків!.. Іван Карпенко-Карий У 1889 році Карпенко-Карий написав комедію “Гроші”, яка була заборонена цензурою до вистави, проте після переробки під назвою “Сто тисяч” уже в 1890 році відбувся її дебют. […]...
- ІВАН БАГРЯНИЙ – З ЛІТЕРАТУРИ XX ст Справжнє ім’я – Іван Павлович Лозов’ягін. Народився в с. Куземин, що на Полтавщині (нині в Сумській області), у родині робітника-муляра. Навчався в Охтирській технічній і Краснопільській художньо-керамічній школах. Молоді роки пройшли в Криму, на Кубані, у Кам’янці-Подільському, Києві. У 1926 р. Іван Лозов’ягін вступив до Київського художнього інституту, по закінченню якого не отримав диплом як […]...
- “Правдива іскра Прометея” (Іван Франко) – Іван Франко – Українська драматургія і театр 70-90-х років ХІХ століття У складній картині розвитку лірики другої половини ХІХ – початку ХХ століть Іван Франко посідає одне із найвагоміших місць в українській та європейській поезії. Поет розширив тематичні, стильові і жанрові можливості української лірики. Громадянська, інтимна, пейзажна, сатирична, філософська лірика митця порушує важливі проблеми буття людини, витворює складну систему мотивів і образів, почуттів і переживань. У […]...
- Іван Франко. “Іван Вишенський”. Історична правда та художній вимисел: постать українського мислителя XVII ст. і художній образ у творі Тема. Іван Франко. “Іван Вишенський”. Історична правда та художній вимисел: постать українського мислителя XVII ст. і художній образ у творі. Мета: формувати самостійне, творче, критичне мислення учнів на основі засвоєння ними знань у процесі аналізу художнього твору через самостійну його оцінку; розвивати загальнокультурний рівень учнів через ознайомлення з високими моральними цінностями людини; виховувати почуття національної […]...
- “Поезіє, сонце моє оранжеве!” (Іван Драч) – Іван Драч (1936) – Українська література другої половини XX століття Особливості творчої манери. Іван Драч – поет-модерніст. У тісних рамках “естетичного традиціоналізму” (Юрій Івакін) він уже не міг повністю себе виявити, тож звернувся до “мускулястого” метафоричного стилю, до асоціативного письма, тобто прийому перенесення і поєднання різнорідних понять, явищ, образів, щоб художньо осмислити світ у найрізноманітніших зв’язках. Поняття універсальності – одне з головних в естетиці поета, […]...
- ІВАН ФРАНКО УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА […] В Галичині, яка тільки частково заселена українцями, національна свідомість розбудилася пізніше, аж у 30-х роках XIX сторіччя, і слабше, ніж на російській Україні. Першим зробив цей почин Маркіян Шашкевич, вбогий сільський священик (помер 1843 p.). Аж у 60-х роках з’явився тут справжній поет, Осип Федькович, наскрізь оригінальний і сильний талант, але без грунтовної освіти. […]...
- Проза – Іван Якович Франко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 70-90-х років XIX століття Важливою гранню творчості І. Франка стала і його проза, у якій письменник уже на початку літературної діяльності задумав створити широку, всеохоплюючу художню панораму життя галицького суспільства свого часу. Гуманістично-просвітительський оптимізм Франкової прози відчувається у творах всіх тематичних груп. А писав митець про сучасне та минуле галицького села (“Добрий заробок”), змальовував долю робітників (“Бориславські оповідання”, “Воа […]...
- Сенченко Іван Юхимович (12 лютого 1901 – 9 листопада 1975) ІВАН СЕНЧЕНКО Додаткова біографія Поруч із Юрієм Яновським найміцніший (хоч і протилежний йому стилем) белетрист молодшої, другої по революції, генерації, яка родилась уже в 20 столітті і виявила себе тільки в другій половині 1920-х років. Закоханий (хоч анітрохи не засліплений своєю любов’ю) спостерігач сучасного йому життя і людини, […]...
- Короткий переказ – Іван Вишенський – ІВАН ФРАНКО – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ ІВАН ФРАНКО Під безхмарним небом у синьому морі височить зелена Афонська гора. Здається, що вона спить: не оживляють її ні спів, ні сміх, ні розмови. Лише тричі на день лунають сумні дзвони монастирів. “Ті ридання металеві – знак, що хтось розставсь із світом”, і це “щоденна новина”. Хто б не покинув світ – скитник, чернець, […]...
- МАКСИМОВИЧ ІВАН МАКСИМОВИЧ ІВАН (грудень 1651, Ніжин – 10.06.1715, Тобольськ) – культурно-освітній діяч і поет. Був старшим сином шляхтича Максима Васильківського. По закінченні Київської академії (1669) прийняв чернечий сан і залишився в ній викладачем, очевидно, поетики чи риторики. 1680 р. став ієромонахом Києво-Печерської лаври. У 1685- 1690 рр. був проповідником і одночасно (до 1696 р.) намісником підпорядкованого […]...
- ДІВЧИНІ – ІВАН БАГРЯНИЙ – Іван Павлович Лозов’ягін В час вечірній, час печальний Я Тебе чекаю в храм мій – У кімнаті сонця сальви І махорки тиміям… Ти прийди, моя далека, Через хащі вечорові, – Обернись хоч в тінь лелеки І розправ крилаті брови. Підніми очей зіниці, Підведи до сонця профіль… Ну, чого кричать так птиці, На хрести чіпляють строфи? Над Собором, як […]...
- Золотий бумеранг – ІВАН БАГРЯНИЙ – Іван Павлович Лозов’ягін І В орбіті сонця Альма Матер Маршрутом зоряних фрегатів В етері з гуготом летить Крізь цілий ряд тисячоліть… Ані на мить, Ані на цаль Не схибивши, невтомно ходить – Космічний еліпсис виводить І разом з сонцем гне в безодні Непередбачену спіраль. З яких же воль? Якого бога? І з примхи дьявола якого? Куди й по […]...