Історія виникнення християнства
Християнство належить до однієї з трьох найбільших світових релігій. За чисельністю прихильників і території розповсюдження християнство в кілька разів перевершує іслам і буддизм. Основа релігії – це визнання Ісуса з Назарета месією, віра в його воскресіння і проходження його вченням. До моменту свого становлення християнство пройшло довгий період.
Місце і час зародження Християнства
Місцем зародження Християнства вважається Палестина, яка в той час (I століття н. Е..), Перебувала під владою Римської імперії. У перші роки свого існування Християнство змогло значно розширитися на ряд інших країн і етнічних груп. Вже в 301 році християнство набуло статусу офіційної державної релігії Великої Вірменії.
Зародження християнського віровчення було прямо пов’язано з старозавітним іудаїзмом. Згідно іудейським віруванням, Бог повинен був послати на землю свого сина-месію, який своєю кров’ю очистить людство від гріхів. Згідно догматики Християнства, такою особистістю і став Ісус Христос, прямий нащадок Давида, що також було вказано в Писанні. Виникнення Християнства в якійсь мірі здійснило розкол в Іудаїзмі: першими новонаверненими християнами стали євреї. Але значна частина євреїв не змогла визнати Ісуса месією і таким чином зберегла Іудаїзм як самостійну релігію.
Згідно Євангелії (вченню Нового Заповіту), після вознесіння Ісуса Христа на небеса, його вірні учні, шляхом сходження священного полум’я, придбали можливість розмовляти на різних мовах, і вирушили поширювати Християнство по різних країнах світу. Так до наших часів збереглися письмові пам’ятки про діяльності апостола Петра, Павла та Андрія Первозванного, який проповідував Християнство на території майбутньої Київської Русі.
Відмінність Християнства від язичництва
Говорячи про зародження Християнства, слід зазначити, що перші послідовники Ісуса були схильні страхітливим гонінням. Спочатку діяльність християнських проповідників була прийнята в багнети з боку єврейського духовенства, яке не прийняло вчення Ісуса. Пізніше, після падання Єрусалиму, почалися переслідування римських язичників.
Християнське вчення представляло собою повний антипод язичництва, воно засуджувало розкіш, багатоженство, рабовласництво – все те, що було властиво язичницькому суспільству. Але головним його відмінністю була віра в одного Бога, монотеїзм. Природно, такий стан речей не підходило римлянам.
Вони прийняли суворі заходи, щоб зупинити діяльність християнських проповідників: до них застосовувалися блюзнірські кари. Так було аж до 313 року, коли до загального здивування римський імператор Костянтин не тільки зупинив гоніння на християн, але і зробив християнство державною релігією.
У Християнстві, як і в кожній релігії, є свої плюси і мінуси. Але його поява, безперечно, підняло світ на більш піднесений духовний рівень. Християнство проповідує принципи милосердя, добра і любові до навколишнього світу, що важливо для високого ментального розвитку людини.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)