Історія відкриття Плутона
Першим розпочав пошуки транснептунової (дев’ятої) планети знаменитий американський астроном Персивал Ловелл (1855-1916). Ретельно вивчивши можливе її вплив на рух Урана, він вирахував орбіту передбачуваної планети, визначив її масу і умовно назвав планетою Ікс.
“Дев’ята планета, – писав Ловелл, – знаходиться в 6 млрд км від Сонця, і їй потрібно 282 року для повного обороту навколо Сонця”. Ловелл вважав, що це порівняно невелика планета, яку видно з Землі як слабка телескопічна зірка. Судячи з результатів обчислень, планета “ховалася” в зодіакальному сузір’ї Близнюків.
У початку 1905 року Ловелл за допомогою 5-дюймового астрографа (спеціального телескопа, забезпеченого фотографічної камерою) приступив до послідовного фотографування ділянок зоряного неба в Близнюках. Кожну пластинку він експонував протягом трьох годин, а потім проявляв. На пластинках виходили зображення зірок, включаючи зірки 16-й зоряної величини. Блиск таких зірок в 10 тис. Разів слабкіше блиску найслабших зірок, видимих неозброєним оком. Через декілька ночей астроном виробляв повторне фотографування тих же ділянок зоряного неба.
Потім наступав найвідповідальніший етап досліджень. Негативи, на яких були зняті однакові ділянки неба, Ловелл акуратно накладав один на одного так, щоб зображення зірок збігалися. Кожну пару суміщених негативів він уважно переглядав в лупу.
Нарешті на одній парі Ловелл зауважив якийсь об’єкт, який перемістився серед зірок. Довелося зняти його додатково.
На третьому негативі він знову виявив швидко рухався об’єкт. Тепер стало ясно, що це був один з астероїдів… Далека планета так швидко рухатися не могла!
Ловелл треба було пережити ще чимало подібних розчарувань, але планету Ікс так і не вдалося виявити. В кінці 1916 року він раптово помер.
Три роки по тому після смерті Ловелла його колишній колега Вільям Генрі Пікерінг (1858-1938) зробив заяву: “Я вважаю, що планета повільно перетинає сузір’я Близнюків, де і буде виявлена”.
Така тверда впевненість видатного астронома знову оживила інтерес до пошуків планети Ікс. Пікерінг сам попросив обсерваторію Маунт-Вілсон зайнятися пошуками транснептунової планети в Близнюках. За допомогою потужного телескопа ділянку неба, де передбачалася далека планета, був двічі сфотографований, але вона залишилася ніким не поміченою.
Поступово інтерес до полювання за планетою Ікс став пропадати, і подальші її пошуки були припинені. Відновилися вони не скоро – з появою в Ловеллівської обсерваторії молодого астронома-любителя.
Клайд Томбо народився в 1906 році в сім’ї бідного фермера-орендаря. У 12-річному віці Клайд вперше подивився в невелику астрономічну трубу на Місяць, і з цього моменту почалося його захоплення астрономією. А коли Клайд закінчував середню школу, його однокласники записали в книгу випускників пророчу фразу: “Він відкриє новий світ”. І це пророцтво дійсно збулося. Далі Клайду вчитися не довелося: у батьків не було грошей. Але юнак не спасував перед труднощами. Він вирішив, що буде самостійно вивчати астрономію і вести астрономічні спостереження. Він сам побудує телескоп!
Перший саморобний телескоп виявився невдалим. Тоді Клайд став вивчати книги з оптики. Він дізнався, що в процесі шліфування дзеркала для телескопа-рефлектора необхідно дуже строго дотримувати постійну температуру. Клайд викопав погріб і в ньому обробляв скляні диски для свого 9-дюймового рефлектора. Новий телескоп давав чудові зображення Місяця і планет. Клайд робив замальовки місячних кратерів, супутників Юпітера, полярних “шапок” Марса. Одного разу кілька своїх малюнків він послав в ловель Ловський обсерваторію. Клайду хотілося знати, чи становлять його спостереження інтерес для науки.
Фахівці високо оцінили неабиякі здібності юного астронома. В кінці 1928 року директор Ловеллівської обсерваторії доктор весто слайфер (1875- 1969) надіслав Клайду лист із запрошенням на роботу. Після прибуття в обсерваторію він був зарахований до штату в якості лаборанта-фотографа.
Доктор Слайфер пояснив юнакові його завдання. Клайд слухав немов заворожений, і його серце наповнювалося безмірною радістю. Ще б! Йому, простому любителю астрономії, довіряють вести пошуки дев’ятої планети!
На початку квітня 1929 року Клайд Томбо за допомогою 13-дюймового астрографа приступив до фотографування зірок в сузір’ї Близнюків, де, за обчисленнями Ловелла, повинна була знаходитися планета Ікс. Кожну ясну ніч він знімав певну ділянку зоряного неба, а дві-три ночі через отримував другу платівку із зображенням цього ж ділянки. Щоб ніщо не пройшло повз увагу, Клайд застосував майже бездоганну методику пошуків: всі ділянки зоряного неба знімав по три рази.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)