Історія відкриття Америки європейцями

Довгий час європейці не підозрювали про існування Північної та Південної Америк разом з населяли її народами. Приблизно в 1000 році н. е. група скандинавських вікінгів під проводом Лейва Ерікссона досягла берегів сучасного Ньюфаундленду і заклала поселення під назвою Винланд. Однак проіснувало воно недовго, і революційне за своєю суттю відкриття стало відомо лише невеликій групі одноплемінників Ерікссона. А інші жителі Європи ще цілих п’ять століть продовжували будувати здогади про те, що ж лежить за морями на далекому заході.
Після 1450 настала епоха досліджень і географічних відкриттів. Європейці – хто в гонитві за наживою, хто рухомий християнським благочестям – приступили до колонізації нового для них світу. Гарячковий підйом, що охопив торговельні ринки Західної Європи, змушував шукати нові шляхи в Азію, швидкі і по можливості безпечні. З іншого боку, дух місіонерства, який панував в католицькій церкві, штовхав її служителів на пошуки нової пастви – на славу істинної віри – в межах Західної півкулі. Після 1517 в цю боротьбу за нові душі включилися (і вельми успішно конкурували з католиками) представники різних протестантських церков. Відзначимо і деякі інші тенденції того періоду. Вони стосувалися вже мирського життя і суєтних устремлінь людей, піднесення окремих національних держав, які мали переваги у вигляді централізованої влади, військової міці і капіталу. Століття по тому після жахів “чорної смерті” населення оздоровленої Європи росло, а самі держави наполегливо домагалися влади і багатства (акумулюючи ці блага для себе за рахунок інших). Були присутні й інші, більш гуманні цілі: бажання долучитися до досягнень науки, в тому числі до останніх навігаційним технологіям.
Отже, торговці жадали знайти нові шляхи в Азію, щоб забезпечити безперебійну поставку так полюбилися європейській публіці шовків, дорогоцінних каменів і спецій. У той час торгівля східними товарами була ризикованим і дорогим бізнесом. Всі ці предмети розкоші доставлялися в Європу в основному сухопутним шляхом. Купецькі каравани змушені були проробляти тривалі, важкі і далеко не безпечні подорожі, адже більшість торгових маршрутів контролювали араби-мусульмани. А в 1453 році Османська імперія захопила і Константинополь – ключовий пункт торгівлі зі Сходом. У XV столітті перед європейськими купцями стояла проблема, над якою б’ються і нинішні торговці: зниження ціни на товар за допомогою усунення зайвих посередників.
Португальці знайшли оригінальний вихід з положення. І запропонував його принц Генріх (Енріке), прозваний у народі Мореплавцем. Замість того щоб проробляти традиційне сухопутну подорож, йти через пустелю на схід, він запропонував рухатися морським шляхом – спочатку на південь і лише потім на схід. До того часу у португальців вже були налагоджені ділові зв’язки в Західній Африці: вони вивозили звідти природні копалини і рабів. Тепер їм належало продовжити плавання на південь вздовж африканського узбережжя. Наприкінці 1480-х років португальський мореплавець Бартоломео Діас досяг південного краю Африки. А на початку наступного століття Васко да Гама здійснив свою знамениту подорож – провів караван торгових суден в Індії в обхід Африки. Пізніше португальці заснували торговельні місії в Індонезії, Японії та Китаї.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

Історія відкриття Америки європейцями