Історія В’єтнаму

Найдавніше державне об’єднання на території В. виникло в 2 тис. До н. е. У 3 в. до н. е. воно носило назву Аулак. Ця цивілізація у 2 ст. до н. е. була захоплена Ханьськой імперією. У 938 в’єтнамці добилися незалежності і в кін. 10 в. утворили самостійну державу Дайковьет (Великий Древній єт), з 1069 – Дайвьет (Великий єт).

У 11-14 вв. Дайвьет – одна з найбільших держав у Південно-Східній Азії. У 13 в. Дайвьет тричі піддався вторгненню монгольських військ, але народ відстояв свою незалежність. В поч. 15 в. правляча в Китаї Мінська династія поневолила Дайвьет. В результаті народного визвольного руху (1418-27) китайці були вигнані з країни. У 16-19 ст. В’єтнамське Держава занепадає і фактично розпадається на дві частини. В кін. 18 в. повстання сільських і міських низів під керівництвом Тейшонов ліквідувало владу ворогуючих феодальних угруповань, усунуло від влади династію Ле. У 1786 тейшонов об’єднали країну, а в 1789 розгромили війська Цин-ської династії. У 1802 держава Тейшонов лягло. Встановилася влада нової династії – Нгуен (1802- 1945). У 1804 Дайвьет був перейменований у В.
З 1858 почалася і до 1884 завершилася колонізація В. Францією. Капітуляція Японії в 1945 створила сприятливі умови для успішного здійснення Серпневій революції. 2 вересня 1945 в Ханої Хо Ши Мін від імені тимчасового уряду проголосив створення Демократичної Республіки В. (ДРВ).

У березні 1946 Франція визнала незалежність ДРВ, у вересні того ж року розв’язала колоніальну війну проти неї, яка тривала 8 років до розгрому французьких військ під Дьенбьенфу в травні 1954.

Відповідно до Женевських угод (липень 1954) В. був розділений на дві частини по річці Бенхай, південніше 17-й паралелі. У жовтні 1955 південнов’єтнамських влади в порушення Женевських угод про проведення загальних виборів проголосили на півдні Республіку В. З цього моменту США стали відкрито втручатися у справи В.

У 1965-73 Збройні сили США брали безпосередню участь в операціях проти визвольного руху на півдні В., вели повітряну війну проти ДРВ. Не досягнувши бажаних результатів, США були змушені піти на підписання в Парижі 27 січня 1973 угоди про припинення війни і відновлення миру у В. Втративши американської підтримки, навесні 1975 сайгонського режим упав. 30 квітня 1975 був звільнений Сайгон.

25 квітня 1976 відбулися загальні вибори в Національні збори єдиного В., прийняло 2 липня 1976 рішення про возз’єднання В. і створенні СРВ.

Перші кроки по переходу від централізованої економіки до ринкової було вжито під Ст ще в 1979. Як стратегічний курс, що охоплює практично всі сфери життя суспільства, політика оновлення почалася після VI з’їзду КПВ в 1986.

1980-90-і рр. стали періодом корінних якісних змін у господарському і соціально-політичному розвитку В. Порушення традиційних економічних зв’язків, що послідувало за розпадом СРСР, а також застій у самому В. поставили країну перед необхідністю вироблення власної стратегії розвитку.

З поч. 1990-х рр. СРВ демонструє впевнене економічне зростання на рівні 6-8% на рік. В. вдається з тією або іншою часткою успіху вирішувати економічні та внутрішньополітичні проблеми, вельми комфортно відчувати себе в регіональному співтоваристві.

Політика поновлення відкрила якісно новий етап у житті суспільства. З напівфеодального і напівсоціалістична стану В. вступив в 21 в. з власною моделлю розвитку і своїми амбіціями. В даний час СРВ підтримує дипломатичні відносини зі 167 державами.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Історія В’єтнаму