Історія управлінських рішень
Управлінське рішення в системі управління
Назвати людину менеджером можна лише в разі, коли він здатний прийняти і приймає певні управлінські рішення, а також реалізує їх за допомогою інших людей. Весь процес управління буквально пронизаний необхідністю прийняття рішень. У зв’язку з цим необхідно розуміти природу прийняття рішень, що призведе до успіху в управлінському справі.
Від якості прийнятих рішень залежить вся ефективність управління. Через рішення проходять цілі, інтереси, норми, зв’язку. В умовах ринкової економіки висока відповідальність керівників усіх рівнів. Від якості тих рішень, які вони приймають, залежить продуктивність і успішність роботи в цілому.
Рішення що стоять перед організацією проблем – одна з найбільш важливих її призначень. Прийняття рішень є невід’ємною частиною абсолютно будь-який управлінської функції, яка виникає на всіх етапах процесу управління і пов’язана з усіма аспектами діяльності.
Управлінське рішення – це вибір, з безлічі існуючих варіантів дій, альтернативи сприяє найбільш продуктивному ходу в досягненні мети.
Це реальний дозвіл практичної проблеми.
Історія управлінських рішень
Думки про перші управлінських рішеннях виникли ще в первісному суспільстві. Люди, які накопичували перший досвід управління малими соціальними групами, вдавалися до тих чи інших рішень, а також намагалися всіляко оптимізувати взаємовідносини всередині цих груп.
На будівництві пірамід (третє тисячоліття до нашої ери) люди набувають перший досвід управління великими організаціями.
Формування власності, класів і класового суспільства відбувалося в різних регіонах землі в різний час і по – різному. Однак загальна мета у людства завжди була одна. У зв’язку з цим важко сказати звідки саме прийшли до нас перші управлінські рішення. Вони виникали всюди одночасно поряд з розвитком суспільства, створенням виробничого господарства, організованої економіки і багато чого іншого.
Управлінські рішення постійно вдосконалювалися і видозмінювалися відповідно до потреб свого часу. Однак в десятому – тринадцятому століттях, складаються нові народності, утворюються централізовані держави, примножується і ускладнюється матеріальна і духовна культури. В цей час управлінська думка залишається незмінною унаслідок змін в процесі еволюції соціально-економічних і політичних систем. Так тривало аж до сімнадцятого століття, коли намітився криза феодалізму. Державність стала будуватися як абсолютна монархія, і управлінська думка отримала новий імпульс для свого розвитку.
Еволюція управлінської думки
Думка про ефективну організацію виробництва, починаючи від особистого підсобного господарства і закінчуючи справами державними, протягом багатьох століть займала розуми людей. Тепер же ми накопичили величезний досвід і велику базу теоретичних знань з даного питання. Існують різноманітні концепції, вчення, теорії. Також є очевидним, що в організації різного роду бізнесу поряд з безліччю відмінностей є і багато схожих рис.
Зараз вже висловлена гіпотеза про існування певної закономірності в розвитку принципів управлінських рішень. Суть її полягає в тому, що, кожна наступна школа змінювала попередню через діалектичних протиріч, які школа старого типу не могла вирішити. Ця складова є аналогом теореми Геделя і носить загальний характер. Також не можна не враховувати важливість людського фактора в питаннях розвитку.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)