Історія Тайваню

Острів Тайвань заселявся з 12-13 ст. Спочатку на нього переселялися вихідці з Південного Китаю – Гуандун, Фуцзянь, потім з Північного і Східного Китаю. У 1624 Т. захопили голландці, які поставили на півдні острова добре укріплені форти. У 1626 іспанці захопили північ острова і заклали там міста Даньшуй і Цзілун. У 1642 під час битви в гирлі річки Даньшуй голландці завдали іспанцям тяжкої поразки, в результаті чого іспанці були змушені покинути острів.

Однак в 1661 і голландці були вигнані з острова втекли від маньчжур китайським воєначальником Чжен Ченгуна і його військами. У 1683 війська династії Цин захопили острів Т. Залишки військ Чжен Ченгуна зазнали поразки в битві біля островів Пенхуледао. Але, незважаючи на підпорядкування Т. Цінської імперії, на острів і раніше йшла інтенсивна міграція з материка. У 1683-1811 населення Т. зросла зі 100-200 тис. Чол. до більш ніж 2 млн чол. У 1885 він став однією з китайських провінцій. Однак з 1895 по Симоносекскому договору Т. відійшов до Японії.
Японія програла у 2-й світовій війні. Відповідно до Каїрського угодами 1943 і Ялтинськими угодами 1944 Т. в жовтні 1945 був повернений Китайській Республіці, президентом якої був у той час генералісимус Чан Кайши. Однак в результаті громадянської війни, яка розгорнулася в кін. 1940-х рр. між КПК і Гоминьданом, Гомінь-Дановська армія зазнала поразки. Керівництво Гоміньдану і деякі частини її армії висадилися на острові Т., куди також попрямували понад 2 млн біженців з Китаю. У результаті територія Китайської Республіки звузилася до розмірів острова Т. з прилеглими до нього архіпелагами, і на острові донині зберігається вся атрибутика і державна система Китайської Республіки.

У 1950 був прийнятий Декрет про надзвичайний стан, що забороняв зв’язку з комуністичним Китаєм. У 1950-і рр. одним з головних чинників розвитку Т. стали американські інвестиції. Після закінчення корейської війни США відновили економічну і військову допомогу Т. і надавали її тривалий час. Незважаючи на фактичну блокаду, як економічну, так і політичну з боку КНР, більш ніж за 45 років Т. вдалося добитися швидких темпів економічного розвитку, провести економічні реформи, спрямовані на підвищення життєвого рівня населення острова, і увійти до числа економічно розвинених країн світу за більшості основних економічних показників.

В кін. 1980-х рр., Коли відбулося докорінна зміна міжнародної обстановки і закінчилася “холодна війна”, намітилися невеликі зрушення у відносинах по обох берегах Тайванської протоки. У липні 1987 був скасований Декрет про надзвичайний стан, який забороняє зв’язку з КНР. В результаті почало повільно розвиватися торгово-економічне співробітництво, збільшився приплив тайванського капіталу в економіку КНР, став розвиватися культурний обмін, були дозволені поїздки родичів, контакти і поїздки представників преси і різних делегацій в КНР і на Т.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Історія Тайваню