Історія семи мудреців: характеристика, сюжет

Історія семи мудреців – твір перекладної літератури XVII в. Сходить до “Книзі Синдбада”, древнеиндийскому твору імовірно першої половини I тисячоліття н. е., яке не дійшло в оригіналі, але існує в перекладах на арабську, перську, сирійську, єврейську, в Європі – на латинську, грецьку, французьку, іспанську, англійську, італійську, угорську та ін., у західних слов’ян – на чеську, польську (XVI ст.). На російську перекладається на початку XVII ст. з польського. Являє собою зразок “обрамлена повісті”, тобто збірник притч-новел, об’єднаний загальною сюжетною рамкою.

Дружина царя помилково звинувачує свого пасинка-царевича в спробі збезчестити її та підтверджує наклеп сім’ю розповідями. Сім мудреців, вихователів і захисників царевича, також пропонують володарю кожен по одному розповіді, як правило, про “жіночої злобі”. Завершується Історія семи мудреців розлогим розповіддю самого царевича про вірних друзів Олександра і Лодвік. В результаті тривалих сперечань царевич виправданий, а злочинна цариця віддана ганебної страти.

Як на Сході, так і на Заході цікаві новели Історії семи мудреців користувалися популярністю і вплинули на місцеву літературу ( “Казки 1001 ночі”, Дж. Боккаччо, Дж. Чосер); до них додавалися нові сюжети, реалії, імена. На Русі подібної адаптації не відбулося, і новели залишилися в екзотичному “лицарському” облич. Історія семи мудреців викликала жвавий інтерес – збереглося більше 70 списків. У 1660 р її переробив священик Григорій ( “Біблія мала”), в 1692 г.- ієродиякон Холопов монастиря на річці Молога Тимофій Каменевіч-Рвовскій, письменник з кола Симеона Полоцького; повість про Олександра і Лодвік виділилася в окремий твір, в XVIII в. опубліковане в Історичних казках (СПб., 1793).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Історія семи мудреців: характеристика, сюжет