Історія прапора України

Після революції в Австро-Угорщині (березень 1848 року) в багатьох австрійських провінціях набрали силу національні рухи. В українській частині Австро-Угорщини також виникло український національний рух. У Львові була створена Головна Руська Рада (Головна Руська Рада) – орган національного самоврядування. На той час Україна не мала єдиного історичного символу. Тому питання про національну символіку було вирішене далеко не відразу. 16 травня 1848 року Головна Руська Рада розглянула лист від відділення Російської Ради в Станіславові (нині Івано-Франківськ) з питанням, що слід вважати “російської кокардою, квітами і гербом”.

Призначена Головний Російської Радою комісія в складі панів Кульчицького, Мохнацького і Царевича досліджувала питання. Було вирішено взяти за основу національних символів герб Львівської землі і Руського воєводства в складі Польщі. І вже на засіданні 18 травня було вирішено вважати “прапором землі російської – лева, а квітами – жовтий і синій”.
У 1848 році на західно-українських землях почали формуватися загони Національної Гвардії під польськими прапорами. 20 вересня Головна Руська Рада звернулася до населення з закликом почати формувати Російську Національну Гвардію. Прапори підрозділів Російської Гвардії повинні були з одного боку мати зображення підіймається на скелю золотого лева на синьому полі, а з іншого боку – патрона міської церкви.
Так як дизайн прапора був досить складний, а майстерні у Львові не справлялися з великою кількістю замовлень на прапори, великого поширення набули прості у виготовленні прапори з двох горизонтальних смуг – синьої і жовтої. Порядок смуг не регламентована.

25 червня 1848 року у Львові відбувся добре відомий флаговедам інцидент. На міській ратуші невідомими особами були вивішені “хоругва російських квітів, а при ній з лівого боку хоругву польська”. Головна Руська Рада тоді відмежувалася від цієї події, заявивши, що не має відомостей про призвідників. 7 липня Рада ухвалила зняти вищезгадані хоругви з ратуші. До кінця року синій і жовтий кольори вже широко використовувалися в якості національних народних квітів. Так відомо, наприклад, що 19 жовтня 1848 року на засіданні Собору руських учених, синьо-жовті прапори використовувалися в оздобленні залу. Змінилося і ставлення до національних прапорів Головний Руської Ради. 15 травня 1849 року Головна Руська Рада вже запитувала австрійські власті про дозвіл вивісити над ратушею український синьо-жовтий прапор разом з австрійським.

Австрійські і німецькі енциклопедії XIX століття призводять “земельні кольори” Королівства Галичини і Лодомерії синьо-червоні, червоно-сині, синьо-червоно-жовті (за кольорами австрійського герба Галичини), або амарантовий (відтінок червоного) – білі, але дають посилання, що русини неофіційно використовують синьо-жовті прапори.
Існує ще кілька версій походження українського прапора. Перша пов’язує синій і жовтий кольори з прапором Швеції. Такі прапори нібито дарував козакам шведський король в нагороду за перехід на його бік під час воєн з Росією. Ніяких документальних підтверджень цієї гіпотези не існує. Інша версія датує появу синьо-жовтих прапорів періодом Київської Русі і пов’язує навіть слово “хохол” з татарським найменуванням синьо-жовтих квітів. Це чистої води марення.

За радянських часів прапор України був корисним з обов’язковими серпом, молотом і зіркою і блакитною смугою вздовж нижньої кромки прапора. Блакитна смуга символізувала “колір прапорів Богдана Хмельницького”. Хоча про які конкретно прапорах йшлося, невідомо…

У 1990-х роках широке поширення спочатку в націоналістичних колах, а потім і повсюдно, отримав національний жовто-блакитний ( “жовто-блакитний”) прапор. Відтінок синього спочатку був дуже світлим. Однак офіційно держава не поспішала змінювати свою символіку. До моменту розпаду СРСР державним прапором України залишався радянський. Хоча, наприклад 24 липня 1990 Президія Київської міськради народних депутатів вирішила вивісити синьо-жовтий прапор поруч із державним червоно-синім перед будівлею міськради на Хрещатику, (в 2000 році цей день став державним святом – Днем прапора). А 4 вересня 1991 року в Києві над будівлею Верховної Ради замайорів синьо-жовтий прапор (так само спільно з червоно-синім).

Офіційно новий державний прапор України прийнято постановою Верховної Ради від 28 січня 1992 року. Як і очікувалося, ним стало синьо-жовте полотнище із співвідношенням довжини до ширини, що дорівнює 3: 2. Як і у багатьох інших держав, кольори України не мають офіційного пояснення. Неофіційне пояснення квітів змінювалося з часом і залежало як від смаків сучасників, так і від політичної моди. Традиційно синій колір трактується, як колір чистого неба, а жовтий – як колір полів.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Історія прапора України