Історія Канади – коротко
З давніх часів територію Канади населяли індіанці та ескімоси.
Початок XI ст.: на північно-східному узбережжі сучасної Канади (п-ів Лабрадор,
o. Ньюфаундленд) вікінги заснували поселення.
Кінець XV – початок XVI ст.: експедиції англійців (Дж. Ка-бота), португальців та ін. До берегів Північної Америки.
1534-1535: дослідження земель близько затоки Святого Лаврентія і вздовж річки Святого Лавpeнтія експедиціями французького навігатора Ж. Картьє.
1 605: французи заснували поселення Пор-Руяль на узбережжі затоки Фанді.
1608: заснування поселення Квебек.
Тисяча шістсот двадцять три: підстава перших англійських поселень.
+1642: Французи заснували місто Монреаль, який став контролювати торгівлю хутром в колонії.
Друга половина XVII ст.: боротьба за панування між Великобританією і Францією. +1663: Встановлення в Канаді французької королівської адміністрації.
1713: за умовами Утрехтського угоди Франція передає англійцям землі навколо Гудзонової затоки, частина Ньюфаундленду і Акадію, що стала Новою Шотландією.
1756-1763: під час Семирічної війни в Європі на території Канади йшли запеклі військові дії між англійцями і французами. За Паризьким договором (тисячі сімсот шістьдесят три) Канада стала британським володінням.
1 783: масове переселення із США до Канади лоялістів – протівніков незалежності
США. Вони утворили окрему колонію Нью-Брансвік, a також селилися в Квебеку і Нової Шотландії.
1 791: прийняття Конституційного акту, що розділив Канаду на дві частини: Нижня Канада (c переважанням французького населення) і Верхня Канада (c переважанням англійського населення).
1812-1814: англо-амеріканскaя війна, під час якої американці безуспішно намагалися завоювати Канаду.
1820-1830-e: боротьба за реформи під керівництвом У. Л. Макензі – Верхня Канада, Л. Ж. Батькове – Нижня Канада. Реформатори домагалися від англійських властей установи повновладного канадського парламенту, що має контроль над бюджетом і всю повноту законодавчої влади.
1837-1838: повстання у Верхній і Нижній Канаді.
1 840: англійський парламент прийняв Акт o союзі – o возз’єднання Верхньої і Нижньої Канади. Офіційною мовою Канади оголошувався англійська.
1848: французька мова знову набув статусу офіційного.
1849-1859: освіта колоній на тихоокеанському узбережжі: Ванкувер і Британська Колумбія, об’єднаних в 1866 р
+1867: Англійський парламент прийняв “АКТ o Британської Північній Америці” проголосив Канаду першим британським домініоном. B складу конфедерації увійшли провінції Онтаріо (колишня Верхня Канада), Квебек (Нижня Канада), Нова Шотландія і Нью-Брансвік.
1870: повстання метисів і індіанців району річки Ред-Рівер під керівництвом Л. Ріел. На цих територіях була заснована нова провінція Мані-тоба.
1871: приєднання до Канаді Британської Колумбії.
1 873: приєднання до Канаді острова Прінс-Едуард.
1896-1911: до влади прийшло ліберальний уряд на чолі c прем’єр-міністром У. Лорье, укрепившее торговельні зв’язки c Великобританією, але в той же час зробити ряд кроків, спрямованих на зміцнення автономії домініону.
1 905: були засновані провінції Саскачеван та Альберта.
1914-1918: участь Канади у Першій світовій війні на боці Антанти.
1921-1930, 1935-1948: правління ліберального уряду У. Л. M. Кінга.
1 926: участь Канади в Імперської конференції, що визнала рівноправність британських домініонів і Великобританії.
Тисяча дев’ятсот тридцять один: підтвердження рівних прав домініонів і метрополії Вестмінстерським статутом. 1939: вступ Канади у Другу світову війну на боці Антанти.
Тисячу дев’ятсот сорок дев’ять: включення до складу Канади Ньюфаундленду.
1980: на референдум винесено питання o незалежності Квебека. Більшість проголосувала за те, щоб провінція Квебек залишалася у складі Канади.
1982: в Канаді була прийнята нова конституція.
1995: другий референдум про відділення Квебека.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)