Історія електронного годинника

Історія електронного годинника, тобто пристроїв, що показують час не з допомогою стрілок, а використовують світлові електронні табло і дисплеї почалася не так вже й давно – в середині минулого століття. До цього понад півтисячі років “балом правили” механічний годинник зі стрілками.

Вперше згадка про цифрових або електронному годиннику з’явилося в пресі в 1952 році, коли дві фірми: французька “Ліп-Безансон” (Leap Besancon) і американська “Елджін Вотч Компані” (Elgin Watch Company) оголосили про те, що починають розробки в області створення електронного годинникового механізму. Правда, перший робочий прототип з’явився лише через 5 років – в 1957 році. Це були електронні наручний годинник фірми “Гамільтон” (Hamilton). Електронним в них був лише механізм. Хоча Hamilton Electric 500 – так називалася модель, були стрілочними, але їх не потрібно було заводити. Зараз такий годинник називають кварцовими щодо використання в їх механізмі кварцового резонатора – частотозадаючого електронного компонента.

Причиною такої довгої затримки в розвитку електронного годинникового механізму було слабке розвиток технологій, а саме відсутність розробок мініатюрних елементів живлення. У перших електронному годиннику компанії “Дойтче Урень-Роверке” (Deutsche Waren-Roverke) батарейка перебувала в браслеті. Інші виробники спочатку робили досить великий корпус, розміщуючи там різні декоративні елементи.

Лише в 1960 році кілька французьких часових фірм стали використовувати замість батарей невеликий акумулятор, а частина зарядного пристрою для нього містилася в корпусі годин. Інша частина – первинна обмотка випрямляча перебувала на спеціальній підставці, від якої власне годинник і заряджалися. Правда від такої ідеї незабаром відмовилися, так як технологія виготовлення акумуляторів ще не була до кінця опрацьована, та й процес її зарядки (досить частий) був не дуже зручний.

До речі фірма “Гамільтон” не обмежилася випуском лише однієї моделі годин з електронним механізмом. Через 13 років – в 1970 році вона об’єднується з відомою фірмою “Сейко” (Seiko) і створює перші в світі електронний годинник з цифровим індикатором. Модель називалася Seiko Pulsar. У ній для відображення інформації використовувався дисплей на дискретних світлодіодах. З огляду на новизну і ексклюзивності розробки виробники виставили на годинник дуже високу на ті часи ціну – 2100 $. Це зараз такий годинник як, наприклад Casio G-7500-1VER (http://imperial-watches. com. ua/casio-g-7500-1ver/) володіючи значно кращими характеристиками, коштують відносно недорого. А тоді все нове, створене в галузі електроніки, вважалося дуже дорогим.

У 1977 році компанія Seiko знову радує шанувальників революційної розробкою – електронним годинником з калькулятором – модель Pulsar Module 1. Крім кнопок управління відображенням і установки часу, на лицьовій панелі, під світлодіодним дисплеєм, годинник мали невеликі кнопки як у звичайного настільного калькулятора. Незабаром багато компаній перейняли цю ідею, випустивши на ринок ціле сімейство подібних девайсів.

У 1980 році інша компанія, відома своїми інноваційними розробками в області електроніки – “Касіо” (Casio), випустила модель цифрового годинника Game-10. Їх особливістю була наявність в пристрої однієї простенької відеоігри-стрілялки.

Всього через 2 роки в 1982 знову компанія Seiko випускає чергову модель електронного годинника – Seiko TV Watch. Як Ви, напевно, вже здогадалися з назви – вони були оснащені… вбудованим телевізором. Правда, в годиннику розташовувався лише сам дисплей для телевізора. Приймач TV-сигналу був окремий пристрій, який користувачеві доводилося носити в кишені. Втілення цієї ідеї, звичайно ж, було так собі: і зображення постійно “сіпалось” і звук був нечітким, але модель TV Watch справила такий фурор, що її навіть носив Джеймс Бонд у фільмі про агента 007 вийшов на екрани в 1983 році.

У цьому ж 1983 році побачила світ чергова новинка фірми Casio – електронний годинник з перекладачем. Модель TE-2500 здатна була переводити окремі слова з японського, іспанської, французької та німецької мов на англійську. В її електронної пам’яті зберігалося близько 1,5 тис. Слів.

У 1985 році компанія Epson випускає наручний електронний годинник з вбудованим мінікомп’ютером. У моделі RC-20 встановлювався 8-бітний процесор, 2 Кбайтного модуль оперативної пам’яті і 8 Кбайтная пам’ять як жорсткий диск. Годинники оснащувалися чорно-білим дисплеєм дозволом 42 на 32 точки.

У 2000 році з’явилася модель Casio WQV-1 з вбудованою камерою і досить хорошим монохромним дисплеєм, який міг відображати до 16 відтінків сірого кольору.

Крім цього проводилися і удосконалювалися звичайні наручні електронні годинники, які в якості доповніть


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Історія електронного годинника