ІСТОРІОГРАФІЯ ЛІТЕРАТУРНА – ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО ЯК НАУКА
Історіографія літературна (від грец. ΙστορίΑ – розповідь про минуле і Γράφω – пишу) – допоміжна літературознавча дисципліна, яка займається дослідженням історії розвитку та нагромадження знань з основних літературознавчих дисциплін – теорії літератури, історії літератури й літературної критики. Матеріалом цієї науки є також літературні джерела, присвячені творчості письменників і літературознавців.
Солідні літературознавчі праці починаються, як правило, з ретельних історіографічних пошуків. У наукових розвідках досить часто міститься розділ, у якому йдеться про зроблене в даному напрямі раніше.
В останні роки з’явилися праці, в яких ця дисципліна постає під назвою “літературознавче джерелознавство” [5, 77]. Однак останнє поняття є набагато ширшим, оскільки вбирає в себе й частину завдань текстології, зокрема “тексти літературних творів (од чернеток – до різних варіантів і редакцій” [5, 11]), а також інших літературних дисциплін, у тому числі й історії літератури.
Related posts:
- ІСТОРІОГРАФІЯ ЛІТЕРАТУРНА Історіографія літературна (від грец. Ιστορία – розповідь про минуле і γράφω – пишу) – допоміжна літературознавча дисципліна, яка займається дослідженням історії розвитку та нагромадження знань з основних літературознавчих дисциплін – теорії літератури, історії літератури й літературної критики. Матеріалом цієї науки є також літературні джерела, присвячені творчості письменників і літературознавців. Солідні літературознавчі праці починаються, як правило, […]...
- БІБЛІОГРАФІЯ ЛІТЕРАТУРНА – ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО ЯК НАУКА Бібліографія літературна (від грец. Βιβλία – книги і Γράφω – пишу) – наукова галузь, що займається виявленням, обліком і систематизацією друкованих творів художньої літератури й літературознавства. Перелік творів та їх видань, покажчики монографій і статей про творчість окремих письменників чи з певних питань літературознавства, про літературу того чи іншого народу укладаються в певному порядку, який […]...
- ІСТОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ – ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО ЯК НАУКА Історія літератури (від грец. іστορία – розповідь про минуле) займається дослідженням художньої літератури в історичному аспекті від її зародження й до наших днів. Вона включає в себе численні історії окремих національних літератур, як старих, що мають багатовікову традицію (наприклад історія китайської літератури, історія англійської літератури, історія української літератури), так і новітніх, розвиток яких обмежується десятками […]...
- ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ – ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО ЯК НАУКА Вивчення світової літератури не може бути плідним без урахування великої кількості загальних понять про окремі властивості та особливості художніх творів, літературного процесу в цілому. Дослідження, узагальнення та систематизацію загальних літературознавчих понять здійснює теорія літератури (від грец. θεωρία – спостереження, дослідження). Вона розвивається як узагальнююча наукова дисципліна, оскільки поставлені нею проблеми можуть бути розроблені тільки на […]...
- ОСНОВНІ Й ДОПОМІЖНІ ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧІ ДИСЦИПЛІНИ – ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО ЯК НАУКА Літературознавство як наука, що вивчає художню літературу, розвивалася з найдавніших часів, спершу – в річищі філософії та естетики, а з кінця XVIII століття – як самостійна дисципліна. Зачатки літературознавчих уявлень знаходимо вже в окремих стародавніх міфах. Перші стрункі літературознавчі концепції дали давньогрецькі мислителі Платон і Арістотель. Сучасне літературознавство як наука про художню літературу об’єднує три […]...
- ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧИХ ДИСЦИПЛІН – ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО ЯК НАУКА Теорія літератури, історія літератури Та літературна критика як основні літературознавчі дисципліни тісно між собою пов’язані. Кожна з них неодмінно використовує здобутки інших двох дисциплін. Теорія літератури розвивається завдяки узагальненню та філософсько-естетичному осмисленню фактів і відомостей про окремі художні твори, діяльність письменників, зміну літературних течій і напрямів. Стан розробки теоретичних проблем може бути задовільним лише тоді, […]...
- ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО Й МОВОЗНАВСТВО – ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО ЯК НАУКА Літературознавство* – одна з двох найголовніших філологічних дисциплін. Інша філологічна наука – це мовознавство, або лінгвістика (від лат. Lingua – мова). Обидві науки об’єднує спільна спрямованість на вивчення словесності. Однак завдання в них специфічні. Якщо лінгвістика досліджує мову, її функції, універсальні характеристики, структуру та історичний розвиток, то літературознавство вивчає художню літературу різних народів, виявляє закономірності […]...
- ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО ТА ІНШІ НАУКОВІ ДИСЦИПЛІНИ – ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО ЯК НАУКА Художня література є одним із багатьох видів мистецтва. Саме тому літературознавство постійно взаємодіє з естетикою, наукою, яка впродовж кількох тисячоліть займається розробкою теоретичних проблем мистецтва. Методологічною базою для літературознавства є філософія, в річищі якої воно розвивалося впродовж багатьох століть; автори перших літературознавчих праць (насамперед Арістотель – “Поетика”) були філософами. Літературознавство має чимало спільного в предметі […]...
- ПАЛЕОГРАФІЯ – ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО ЯК НАУКА Палеографія (від грец. Παλαιόζ – стародавній і Γράφω – пишу) – одна з допоміжних літературознавчих дисциплін. З огляду на те, що нею послуговуються в значній мірі історики, переважна більшість літературознавців не виділяє її як суто літературознавчу дисципліну. Палеографія вивчає писемні знаки, особливості написання літер у різні періоди розвитку мови того чи іншого народу, почерки, своєрідність […]...
- ЛІТЕРАТУРА – ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО ЯК НАУКА 1. Грушевський Михайло. Історія української літератури: В 6 т., 9 кн. Київ, 1993-1996. 2. Єфремов Сергій. Історія українського письменства. Київ, 1995. 3. Козлов А. В., Щербак С. Козлов Р. А. Азбука літературознавства. Київ, 1995. 4. Наєнко Михайло. Українське літературознавство: Школи, напрями, тенденції. Київ, 1997. 5. Ткаченко Анатолій. Мистецтво слова: Вступ до літературознавства. Київ, 1998. 6. […]...
- Літературознавча історіографія Літературознавча історіографія – допоміжна літературознавча дисципліна, яка описує, систематизує, аналізує й оцінює літературознавчі праці. Від бібліографії відрізняється своєрідним критицизмом, оскільки покликана дати уявлення про зміст і характер, жанр літературознавчих праць, визначити їх вартість стосовно піднятих у них проблем, аналізованих творів, з урахуванням рівня науки часу, коли ті праці з’явилися, і часу, коли створюється нова історіографічна […]...
- Літературознавство ЗМІСТ СЛОВНИКА Літературознавство – комплекс наукових дисциплін про сутність та функціонування в суспільстві художньої літератури; система наукового знання про мистецтво слова. Традиційно виділяють основні і допоміжні літературознавчі дисципліни. До перших зараховують теорію, історію літератури та літературну критику. Допоміжними вважають бібліографію, текстологію та літературознавчу історіографію. Логіко-гносеологічний аналіз Л. ставить і розв’язує питання про його науковий статус, […]...
- Літературознавче джерелознавство Літературознавче джерелознавство – допоміжна літературознавча дисципліна, яка визначає методологічні прийоми збирання, класифікації, вивчення та використання рукописних та друкованих матеріалів для дослідження певного літературного явища, процесу чи творчості окремого автора, з’ясовує походження та вірогідність кожного джерела наукової студії. Л. д. має тісний зв’язок із палеографією, історіографією, лексикографією, історичною граматикою і т. п. Предметом Л. д. можуть […]...
- ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО Й МИСТЕЦТВОЗНАВСТВО Предметом літературознавства є художня література, яка у свою чергу є частиною мистецтва, дослідженням якого займається мистецтвознавство. Отож, літературознавство і мистецтвознавство мають багато спільного. Насамперед обидві ці науки вивчають літературні твори, які образно відображають дійсність. Однак мистецтвознавець звертається, крім літературних, ще й до творів живопису, скульптури, архітектури, музичного мистецтва, яким також притаманне образне відображення дійсності. Живопис, […]...
- ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО ТА ІСТОРІЯ Твори художньої літератури – це завжди частина культурної спадщини певного народу. Написані в конкретно-історичних умовах доби, вони є частиною історичної пам’яті даного народу. Наука про літературу не може не враховувати міцний взаємозв’язок художньої творчості з розвитком окремого народу. В такому розумінні літературознавство постає як історична наукова дисципліна, що допомагає історії вивчати суспільне буття певного народу. […]...
- Академічне літературознавство Академічне літературознавство – наукове літературознавство. Постало після розгалуження літературної критики та досліджень історії літератури. У 40-80-ті XIX ст., коли відбувся перехід від бібліографічного опису та рефлексій критичної рецепції до глибшого, посутнішого аналізу літературних текстів, відповідних джерел, систематизації та класифікації студійованого матеріалу, сформувалася історія літератури як наука (брати Я. та Б. Грімм, Т. Бенфей, І. Тенн, […]...
- Літературознавство і мовознавство Літературознавство – одна з двох найголовніших філологічних дисциплін. Інша філологічна наука – це мовознавство, або лінгвістика (від лат. lingua – мова). Обидві науки об’єднує спільна спрямованість на вивчення словесності. Однак завдання в них специфічні. Якщо лінгвістика досліджує мову, її функції, універсальні характеристики, структуру та історичний розвиток, то літературознавство вивчає художню літературу різних народів, виявляє закономірності […]...
- Історіографія літературознавства (основні аспекти) Поняття розуміння. Інтерпретація. Поняття герменевтики. Екзегети. Наукова герменевтика Ф. Шлейєрмахера. Літературознавчі школи ХІХ ст.: міфологічна, біографічна, культурно-історична, еволюційна, компаративістична, психологічна, філологічна, духовно-історична. Літературознавча концепція О. Потебні. Основні літературознавчі напрями ХХ ст.: феноменологія, онтологічна герменевтика, психоаналіз, архетипна критика, семіотика і структуралізм, екзистенціалізм, “нова критика”, рецептивна естетика, постмодернізм, феміністична критика, “неоміфологізм”, інтертекстуальність, постколоніальна критика, національно-екзистенціальна методологія. Уже […]...
- Літературний період, або Літературна доба (епоха) Літературний період, або Літературна доба (епоха) – фрагмент історико-літературного процесу, окреслений певними вирішальними моментами в історії літератури (у зв’язку чи поза зв’язком з епохальними моментами історії краю), котрі виразно відрізняють його від попереднього і наступного (позитивістський, або реалістичний, Л-п. від модерністського тощо). Л-п. – вихідне поняття в історико-літературній періодизації. Характеризують Л-п. його ознаки: літературні напрями […]...
- УКРАЇНСЬКЕ ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО І ЕСТЕТИКА В ПЕРШІ ДЕСЯТИРІЧЧЯ ХІХ СТОЛІТТЯ Літературно-теоретична думка в Україні першої третини XIX століття продовжувала розвиватися в річищі естетики, хоча в цю добу накреслився поворот “від старої “риторичної” теорії до нової, “естетичної””. Один із дослідників тих часів у цьому зв’язку зазначав: “Звертаючи увагу на розвиток теорії прози і поезії у давніх і нових письменників, вбачаємо, що перша, розпочавшись з правил вітійства, […]...
- Літературознавство і критика – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 40-60-х років ХІХ століття У зв’язку з пожвавленням літературного життя в Україні зароджується літературознавство. Саме на ці роки припадає бурхливий розвиток літературної критики, яка в 60-ті роки стає окремою галуззю літературної діяльності. В умовах переслідування української культури, заборони української мови та української видавничої справи провідна роль у розвитку цих напрямків суспільної діяльності належала російській критиці, яка не обходила увагою […]...
- УКРАЇНСЬКЕ ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО XX СТОЛІТТЯ: ЗДОБУТКИ ТА ВТРАТИ – ВІД АРІСТОТЕЛЯ ДО СЬОГОДЕННЯ Як чітко окреслена наукова дисципліна теорія літератури в Україні сформувалася тільки у XX столітті, яке ознаменувалося значними досягненнями і позначене не менш відчутними втратами на ниві науки про літературу, пов’язаними з драматичними подіями вітчизняної історії: спробою здобути державність після революції 1917 року, приходом до влади більшовиків і насаджуванням тоталітарної системи, розколом українського літературознавства на радянське […]...
- УКРАЇНСЬКЕ ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО І ЕСТЕТИКА В ПЕРШІ ДЕСЯТИРІЧЧЯ XIX СТОЛІТТЯ – ВІД АРІСТОТЕЛЯ ДО СЬОГОДЕННЯ В ПЕРШІ ДЕСЯТИРІЧЧЯ XIX СТОЛІТТЯ Літературно-теоретична думка в Україні першої третини XIX століття продовжувала розвиватися в річищі естетики, хоча в цю добу накреслився поворот “від старої “риторичної” теорії до нової, “естетичної”” (17, 51]. Один із дослідників тих часів у цьому зв’язку зазначав: “Звертаючи увагу на розвиток теорії прози і поезії у давніх і нових письменників, […]...
- ЛІТЕРАТУРА І ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО. ПОНЯТТЯ РОДУ І ЖАНРУ ЛІТЕРАТУРИ – Література – різновид мистецтва слова, що відображає дійсність у художніх образах, створює нову художню реальність за законами краси. Також поняття “література” розуміють як сукупність писаних і друкованих творів певного народу, епохи, людства. ! Оскільки література – результат творчості людей з певним світоглядом, а погляд на світ змінюється від періоду до періоду, то й сама […]...
- Геодезія як наука: визначення, суть, дисципліни Наука геодезія: сутність Геодезія, як наука дуже специфічна, тому що має вузький профіль, на відміну від таких наук як геометрія або хімія, фізика і т. д. Якщо вдаватися в подробиці і розглянути назву науки більш детально, то можна помітити, що “Гео” в перекладі означає Земля, а “де” розділяти, тобто можна сказати, що наука вивчає всі […]...
- Що вивчає наука екологія По суті ця наука вивчає вплив живих організмів (людини, рослин і тварин) на навколишнє середовище і їх взаємини. У сучасному світі ця наукова дисципліна відіграє важливу роль. Це пов’язано зі зростанням глобальних екологічних проблем, які, на жаль, вирішити не так-то просто, а іноді – не представляється можливим. Хто ввів термін екологія У перекладі з грецької, […]...
- ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО ТА ІНШІ НАУКОВІ ДИСЦИПЛІНИ Художня література є одним із багатьох видів мистецтва. Саме тому літературознавство постійно взаємодіє з естетикою, наукою, яка впродовж кількох тисячоліть займається розробкою теоретичних проблем мистецтва. Методологічною базою для літературознавства є філософія, в річищі якої воно розвивалося впродовж багатьох століть; автори перших літературознавчих праць (насамперед Арістотель – “Поетика”) були філософами. Літературознавство має чимало спільного в предметі […]...
- ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО І КРИТИКА Найсуттєвішою рисою літературного процесу та його осмислення в. роки війни було за будь-яку ціну “зібрати каміння”. Передвоєнне десятиліття минало під знаком руйнування літератури; тепер же на тій руїні виникала потреба відновити такий літературний організм, який би не тільки здатний був до самофункціонування, а й виконував певні захисні й наступальні функції в боротьбі з фашистською навалою. […]...
- БІБЛІОГРАФІЯ ЛІТЕРАТУРНА Бібліографія літературна (від грец. βΙβλία – книги і γράφω – пишу) – наукова галузь, що займається виявленням, обліком і систематизацією друкованих творів художньої літератури й літературознавства. Перелік творів та їх видань, покажчики монографій і статей про творчість окремих письменників чи з певних питань літературознавства, про літературу того чи іншого народу укладаються в певному порядку, який […]...
- Літературна ієрархія Один з найбільш спірних питань літературознавства – розмежування “високою” і “низькою” літератури. Художні твори можуть виконувати своє високе призначення, а можуть бути банальним комерційним продуктом, феноменом масової культури. Проте, в літературознавстві накопичено певний досвід вибудовування літературної ієрархії. До “високої” літератури відносять класику – твори, що володіють справжньою художністю, масштабністю і новизною. Твір визнається класичним, як […]...
- ІСТОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ Історія літератури (від грец. Ιστορία – розповідь про минуле) займається дослідженням художньої літератури в історичному аспекті від її зародження й до наших днів. Вона включає в себе численні історії окремих національних літератур, як старих, що мають багатовікову традицію (наприклад історія китайської літератури, історія англійської літератури, історія української літератури), так і новітніх, розвиток яких обмежується десятками […]...
- Літературна казка. Мійоко Мацутані “Песик Сіро”. Узагальнення знань за розділом “Літературна казка” – КАЗКА – ВИГАДКА, ТА В НІЙ… – 3 КЛАС Мета: ознайомити учнів з літературною казкою японської письменниці; показати на основі прочитаної казки, що добро, людська праця, чесність, вдячність, вірність завжди у людей в пошані, а такі риси, як зажерливість, бажання легкої наживи, зневажають; узагальнити та систематизувати знання, здобуті під час вивчення теми “Літературна казка”; заохочувати учнів до читання європейських літературних казок; розвивати навички усного […]...
- Чим відрізняється літературна казка від народної казки Народні та літературні казки відносяться до одного жанру, але мають суттєві відмінності. Це стосується і форми оповіді, і внутрішнього змісту творів. Основою всіх казок є історія про чудесні пригоди героїв, проте в фольклорних сюжетах вона будується за традиційною схемою, а в літературних може мати довільний багатоплановий варіант викладу. Народні казки – найдавніша культурна спадщина, яке […]...
- Літературна Україна “Літературна Україна” – щотижнева газета, орган правління СПУ. Заснована 1927 у Києві (в різні часи виходила у Харкові, Луганську, Уфі, Москві) як орган ВУСППУ (до 1934). Мала назву “Літературна газета” (до 1962), друкувалася також під назвою “Література і мистецтво” (1941-45). Обов’язки головного редактора “Л. У.” виконували Б. Коваленко, І. Ле, П. Усенко, І. Кочерга, Л. […]...
- ЛІТЕРАТУРНА ГРА СТОРІНКАМИ ПРОЧИТАНИХ КНИГ – ЛІТЕРАТУРА XX-XXI СТОЛІТЬ Мета: узагальнити і систематизувати знання учнів із зарубіжної літератури; розвивати вміння стисло будувати відповіді; виховувати любов до літератури, бажання поглиблювати свої знання. Компетентності, що формуються: предметні – уміння застосовувати знання змісту вивчених протягом року літературних творів, літературознавчих понять, основних особливостей літературних напрямів; ключові – спілкування державною мовою (уміння тлумачити поняття), інформаційно-цифрова компетентність (уміння діяти за […]...
- Що вивчає поетика? Поетика як розділ літературознавчої науки вивчає сам феномен художнього твору. Ця дисципліна існує і в теорії (теоретична поетика), і в історії літератури (історична поетика). Перша досліджує художній світ твору: звуковий – фоніку, ритміку, строфіку, метрику; словесний – особливості лексики, синтаксису твору; образний – персонажі, їх дії, вчинки, сюжет і композицію з метою зіставити усі ці […]...
- Методика літератури як наука ПЛАН 1. Методика літератури у взаємодії з педагогікою, психологією та ін. 2. Формування і розвиток української методики літератури. 3. Творчий характер методики літератури, роль учителя в її розвитку. 4. Традиції і новаторство методики літератури. 5. Наукові і прикладні функції методики літератури. Методика літератури тісно пов’язана з дидактикою, педагогікою, психологією, літературознавством та мовознавством і постійно взаємодіє […]...
- Емпіризм Емпіризм (грецьк. етреіrіа – досвід) – філософський напрям, представники якого вважають чуттєвий досвід єдиним джерелом знань (Гельвецій: “Все, що недоступне органам чуття, недоступне і розумові”). В літературознавстві Е. конкретизується терміном “емпіричне літературознавство”, яке збирає, описує й класифікує літературні явища без глибокого концептуального їх осмислення. Таких істориків літератури називають фактографами, які працюють як бібліографи і переважно […]...
- Мовознавство як наука ПЛАН 1. Сцецифіка науки про мову. Мовознавство і мовознавці. 2. Об’єкт і предмет лінгвістики. 3. Виникнення мовознавчої науки. Основні етапи лінгвістичних досліджень. 4. Завдання мовознавства. 1. Поняття “мовознавство” осмислюється на основі трьох взаємодоповнюваних дефініцій. Мовознавство – наука про мову взагалі та окремі мови світу як її індивідуальні представники. Мовознавство – наука про мову, її природу […]...
- Наука і культура Швейцарії У країні діє безліч університетів, практично в кожному великому кантоні, найстаріший з них розташований в Базелі (з 1460). Ш. завжди мала репутацію перспективного розробника інноваційних технологій, однак у їх освоєнні вона явно поступається іншим країнам. Для подолання цієї вади був створений спеціальний фонд “Швейцарська мережа інновацій” (SNI – RSI). В якості основних локомотивів обрані дві […]...