Історична екологія

Неможливо зрозуміти екологію сучасності без знання екології минулого. Історична екологія – це “історія рослинності і ландшафтів” (Рекхема, 1998). За тисячі років людина змінила багато місця існування; в даний час багато ландшафти мають штучне або напівприродних походження. Відмінність між природними і напівприродних ландшафтами стає все більш невизначеним.

Приміром, пожежі, що сталися з вини корінних жителів, справили величезний вплив на ландшафти, будь то австралійський буш [3] або шотландські болота. Освоєння людьми північних лісів збіглося з вимиранням великих ссавців, таких, як шаблезубі тигри, гігантські бобри і мамонти, хоча якою мірою у вимиранні були винні полюють на них люди і в якій – зміна клімату, залишається (і, мабуть, залишиться) неясним. Американські індіанці випалювали ліси, очищаючи від них величезні простори. Коли до Америки дісталися європейці, їм здавалося, що вони засталіпервозданную природу, але вони помилялися. Тимчасова шкала в історичній екології різниться від десятиліть до тисячоліть. У Північній півкулі початковою точкою екологічних змін, що призвели до сучасного стану, вважається закінчення останнього льодовикового періоду.

Для того щоб дізнатися про спільнотах минулого, історичні екологи застосовують різні методи. Наприклад, пилок, що опинилася на дні боліт або в торфовищах, може багато розповісти про те, як змінювалася рослинність даної місцевості. Річні кільця дерев можуть повідати нам про те, в які роки погода була сприятливою для зростання, а коли траплялися пожежі. Вчені також використовують карти, документи та аерофотознімки.

Про історичній перспективі, хоча вона часто і ігнорується, не слід забувати при відновленні або збереження місць проживання. Вона показує, що не існує чітко визначеного екологічного стану та єдиної тимчасової точки, яку можна взяти за основу при плануванні відновлення або збереження еко систем.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Історична екологія