Іспанія – короткий опис держави
На південному заході Європи знаходиться Піренейський півострів. Чотири п’ятих його території займає Іспанія. Її площа майже 505 тисяч кв. м.. км, населення понад сорока мільйонів чоловік.
Від Франції Іспанію відокремлюють гори Піренеї (висота до 3404 м, гірський пік Ането). Центральну частину території займає плоскогір’я Месета з гірським ланцюгом Центральна Кордильєра. Гори займають північ, північний схід, південь країни. Іспанії належать Балеарські острови в Середземному морі (найбільший острів Майорка) і Канарські острови в Атлантичному океані.
Клімат країни середземноморський, тобто теплий і сухий. Тут вирощують звичайні для країн Середземномор’я культури: оливки, зернові і, звичайно, цитрусові (особливо славляться апельсини). На шлях промислового розвитку Іспанія вступила пізніше інших західноєвропейських країн. Але зараз це країна з добре розвиненою економікою, міжнародною популярністю користуються іспанські взуття, одяг, меблі і ліки. Столиця Іспанії – місто Мадрид, в якому живе 3,5 мільйона чоловік. Це один з найкрасивіших міст Європи. У Мадриді більше ста музеїв, в тому числі всесвітньо відомий музей Прадо.
Більшість населення Іспанії становлять іспанці, але приблизно чверть – це інші народи. Серед них – баски, мова яких не схожий на мови інших народів Європи. Вважається, що баски – нащадки найдавнішого населення Європи. У стародавні часи територію Піренейського півострова населяли племена іберів. На морських берегах засновували свої колонії карфагеняни. До кінця першого століття до нашої ери півострів був підкорений римлянами. Після того як впала Римська імперія, германські племена вестготів заснували тут своє королівство. У восьмому столітті з Африки на Піренейський півострів вторглися загони мусульманських завойовників – маврів. Лише в північних гірських районах зберегли незалежність кілька невеликих християнських держав. Століттями християни вели вперту боротьбу з маврами і, врешті-решт, вигнали їх з країни.
Іспанські королі організували експедиції Христофора Колумба і придбали величезні володіння в Новому Світі. У той же час в самій Іспанії почався багатовіковий занепад. Протягом 19 та 20 століть країна пережила кілька революцій. Громадянська війна (липень 1936 – березень 1939) завершилася встановленням фашистської диктатури генерала Франко. Диктатор жорстко переслідував супротивників своєї влади – комуністів, соціалістів, лівих демократів, але в роки Другої світової війни відмовився виступити на боці Німеччини і Італії. Своїм спадкоємцем Франко оголосив принца Хуана Карлоса Бурбона. Після смерті диктатора в 1975 році, Хуан Карлос став королем Іспанії і рішуче повів країну шляхом демократичних перетворень. Згідно з новою конституцією Іспанії, партія, яка перемогла на виборах в кортеси (парламент), формує уряд на чолі з прем’єр-міністром.
Незважаючи на те, що економіка Іспанії протягом століть відставала від решти Західної Європи, в культурному відношенні країна завжди була високо розвинена. Тут створювалася оригінальна архітектура (Еррера, Гауді), творили найбільші художники (Веласкес, Пікассо, Далі). Безсмертний образ мандрівного лицаря Дон Кіхота – створення видатного іспанського письменника Мігеля Сервантеса. І природа і пам’ятники культури залучають до Іспанії туристів з усієї Європи. Главою держави є король Хуан Карлос I (офіційно з 1977 року), а прем’єр-міністром – Маріано Рахой. Іспанія входить в Європейський союз.
Офіційна мова – іспанська. Грошова одиниця – євро.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)