Інтуїтивізм
Інтуїтивізм (лат. intuitio – уява, споглядання) – в літературознавстві – напрям, що абсолютизує інтуїцію як момент безпосереднього осягнення світу в діяльності творчої фантазії, в акті його естетичного сприймання й оцінки. Основоположником І. був французький філософ А-Бергсон (1859-1941), який у працях “Матерія і пам’ять” (1896), “Сміх” (1900), “Творча еволюція” (1907) та ін. розробив концепцію мистецтва, художньої творчості. За А. Бергсоном, у всесвіті є дві протилежні тенденції руху життя і матерії. Трактуючи життя як порив, що має чисто психологічний зміст, вважаючи його ірраціональним, не пізнаваним через поняття чи досвід, він розвивав положення, що людський розум, діяльність якого визначається завданням користі, дає людині знання про світ нижчого порядку, ніж інтуїція. Він твердив, що тільки інтуїція осягає життя у всіх його проявах, а не інтелект, який спроможний розглядати предмети і живі істоти лише збоку. Інтуїція ж проникає всередину об’єктів пізнання й адекватно осягає їх абсолютну сутність в її безкінечному русі чи розвитку. Інтуїція – це підсвідомий, інстинктивний стимул художньої творчості. Художня творчість, за А. Бергсоном, – особливе, ірраціональне бачення дійсності. Звичайне споглядання життя пов’язане із задоволенням утилітарних потреб і є “звуженим”, а естетичне відношення до дійсності забезпечує більш повну її візію. Наукове пізнання, на його думку, має фрагментарний чи “кінематографічний” (механічно склеєний із окремих знімків дійсності) характер, тому не може осягнути, а тим паче відтворити в поняттях безперервні зміни дійсності чи внутрішній світ людини, яка являє собою найбільш повне і безпосереднє вираження довгочасності. На бергсоніанстві виріс італійський філософ, літературознавець Б. Кроче (1866-1952), який обстоював самодостатність мистецтва, що є індивідуальним актом і не відтворює дійсності. У Росії проповідниками інтуїтивізму були філософи М, Лосський (1878-1935), С. Франк (1877-1950), Є. Трубецькой (1863-1920) і частково М. Бердяєв (1874-1948). Авангардисти В. Кандинський (1866-1944) і К. Малевич (1878-1935) будували свою теорію безпредметного мистецтва й абстракціонізму на тезі, що мистецтво – самовираження. Його завдання – втілювати душевний стан художника. В Україні ідеї А. Бергсона знайшли відгомін у творах Б. Лепкого, В. Пачовського, С. Твердохліба, 0. Луцького, М. Рудницького. Українське літературознавство (Г. В’язовський, А. Войтюк, Р. Піхманець та ін.) виходить з того, що не слід абсолютизувати, містифікувати роль несвідомого в творчому процесі.
Related posts:
- Гносеологізм у літературознавстві Гносеологізм у літературознавстві (грецьк. gnosis – пізнання, logos – вчення; гносеологія – теорія пізнання) – сукупність поглядів на літературу як форму пізнання об’єктивної дійсності. Г. перебільшує питому вагу і роль пізнавальних елементів у художній літературі. Визнаючи специфіку мистецтва, в т. ч. художньої літератури, представники Г. не визнають особливого предмета мистецтва, а зводять специфіку до образної […]...
- Дар Дар (обдарованість) – система психо-фізіологічних якостей людини, які визначають її схильність до творчої діяльності в певній галузі. Різна міра обдарованості виявляється у поняттях талант і геній. Синонімом Д. є “хист”. Д. акцентує увагу на вроджених чи успадкованих якостях людини. Проблему Д. досліджують психологи, естетики, філософи. Для літературознавства вона має значення у зв’язку із вчасним виявленням […]...
- Концепція Концепція (лат. conceptio – поєднання, сукупність) – розгорнута система поглядів, викладена з наміром уникнути логічних суперечностей при тлумаченні якоїсь складної проблеми, явища, У цьому сенсі літературознавець може мати власну естетичну концепцію художньої творчості або викладати чужі, запозичені погляди. Те ж стосується й письменників, які мають свої концепції дійсності, героя, творчості. Термін “К.” вживається і для […]...
- Естетичні категорії Естетичні категорії – визначальні, найзагальніші ціннісні поняття, що виражають посутні характеристики сприйняття, переживання, пізнання та поцінування людиною явищ дійсності і мистецтва, творення нового одуховленого світу за законами краси. Е. к. дістали різне, часом відмінне тлумачення залежно від певної філософської концепції. Так, одні представники (І. Кант, Б. Кроче та ін.) розглядали їх як властивість свідомості, прояв […]...
- Тенденційність у літературі Тенденційність у літературі (лат. tendentia, від tendo – прагну, прямую) – ідейна спрямованість літературно-художніх творів, яку письменник свідомо втілює в систему створених для цього образів. Соціальна та національна заангажованість є конкретними проявами Т., яка випливає з аксіологічної (ціннісної) природи мистецтва. Отже, проблемою для дослідника не є визнання або невизнання Т., а спосіб її художньої реалізації. […]...
- Завбачення в літературі Завбачення в літературі – здійснення прогностичної функції художньої творчості. Приклади передбачення митцями майбутніх подій, відкриттів чи тенденцій розвитку (від чобіт-скороходів до швидкісних потягів), які беруться з фольклору, пригодницько-фантастичної, аналітико-реалістичної літератури, свідчать лише про те, що в художньообразному мисленні письменників так чи інакше відбивається здатність людини виходити бодай у мріях поза межі видимого. Пізнання невіддільне від […]...
- Самототожність (самтожність) письменника Самототожність (самтожність) письменника – теоретико-методологічне поняття, підпорядковане ідентичному прочитанню й тлумаченню літературно-художньої творчості й твору в єдності з їх автором. Йдеться про пізнання неповторно-індивідуального закону творчості письменника, де принципи, вироблені чи осягнені, “вгадані” талантом через відповідний соціальний та естетичний досвід протягом свого літературного шляху, реалізовані з більшою чи меншою повнотою в цілому творчому доробкові. Концептуальна […]...
- ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – О. БЛОК, А. АХМАТОВА, Б. ПАСТЕРНАК – “СРІБНА ДОБА” РОСІЙСЬКОЇ ПОЕЗІЇ – 11 клас 1. Лицар Прекрасної Дами О. Блок. 2. Тема історичних потрясінь у “Скіфах” О. Блока. 3. Романтична іронія у вірші О. Блока “Незнайомка”. 4. “Любовне-вороже” сприйняття життя у поезіях Блока “Весно, весно…” та “Яка жага безумна – жить…”. 5. “Поезія втрат Анни Ахматової”. Вірш “Сіроокий король”. 6. Анна Ахматова і Україна. 7.”П’ята пора року” А. Ахматової […]...
- Художній метод Художній метод (грецьк. mеthodos – шлях дослідження) – зумовлений закономірностями раціональний спосіб осягнення та перетворення дійсності засобами мистецтва. Добре відомий з античної доби, зокрема у вигляді аристотелівської концепцї мімезису, використовуваний передовсім митцями раціоналістичних уподобань. Основна категорія радянського літературознавства, яке розглядало творчий процес не за його іманентною основою, а за спрощено міметичною схемою: відбір життєвих явищ, […]...
- ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО Й МИСТЕЦТВОЗНАВСТВО Предметом літературознавства є художня література, яка у свою чергу є частиною мистецтва, дослідженням якого займається мистецтвознавство. Отож, літературознавство і мистецтвознавство мають багато спільного. Насамперед обидві ці науки вивчають літературні твори, які образно відображають дійсність. Однак мистецтвознавець звертається, крім літературних, ще й до творів живопису, скульптури, архітектури, музичного мистецтва, яким також притаманне образне відображення дійсності. Живопис, […]...
- Модернізм як літературно-мистецький напрям кінця XIX – початку XX cт. – Початок епохи – ізмів у літературі Наша епоха постійно вражала нас новими відкриттями і захопленнями: вона то вводила нас у світ нездійсненних романтичних мрій, то привертала увагу до усіх сфер громадсько-суспільного життя, то говорила фактами замість звичних узагальнень і нарешті заперечила реальність, полинувши в нову дійсність – людський дух. Жан Мореас, французький поет ПРО ВПЛИВ ФІЛОСОФСЬКИХ КОНЦЕПЦІЙ НА РОЗВИТОК МОДЕРНІЗМУ Кінець […]...
- Типологія і естетика реалізму – ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЛІТЕРАТУРИ ХІХ ст. РЕАЛІЗМ ЯК НАПРЯМ У СВІТОВІЙ ЛІТЕРАТУРІ – ЧАСТИНА ПЕРША З літератури реалізму У ХІХ ст. визначальною рисою реалізму вважалася “правдивість” – у розумінні “вірності дійсності”, яку відображає митець. У зв’язку з цим варто зазначити, що справжнє мистецтво завжди є правдивим, адже незмінно прагне відображати істини й цінності людського буття, які, однак, не залишаються незмінними. Той чи інший художній напрям стає домінуючим і “правдивим” за певної доби саме […]...
- Живопис Живопис (малярство) і література. Проблема порівняльного аналізу Ж. і л. з метою увиразнення специфіки кожного з цих видів мистецтва, дослідження взаємовпливу має тривалу історію, починаючи з античності, особливо активно розроблялася в епохи Ренесансу і Просвітництва. Відомий афоризм “поезія – сліпий живопис, живопис – німа поезія” робив акцент на подібності Ж. і л. у відтворенні конкретно-чуттєвого, […]...
- Естетика Естетика (грецьк. aisthesis – чуття, почуття, aistheticos – чуттєвий) – наука про прекрасне, художнє освоєння дійсності, про загальні закони краси і художньої творчості. Як окрема наука з окресленим предметом дослідження Е. відгалузилася від системи філософського знання у XVIII ст., що зумовлено творчістю німецьких філософів О. Баумгартена, І. Канта, Г.-В.-Ф. Гегеля. Проте її традиції сягають у […]...
- Автор і читач – Література і дійсність Ім’я автора можемо знайти на книжковій обкладинці. А сама книга складає окремий художній світ – створену уявою письменника образну картину дійсності. У цьому світі найповніше розкривається духовне багатство авторської особистості. Однак література не може функціонувати без читачів. Вони виступають повноправними учасниками художньої комунікації. Спочатку автор породжує власний художній світ і пропонує його читачеві. Узявши до […]...
- Форми пізнання Виділяють форми пізнання: 1. Чуттєве пізнання – це пізнання за допомогою органів почуттів – зору, дотику, слуху і т. п. Чуттєве пізнання виражається в формах: – відчуття – відображення окремих властивостей предмета, явища, як правило в перші секунди контакту з ним органами почуттів. Приклад: вперше побачивши картину, людина відбив у своїй свідомості, що вона велика […]...
- Значення імені Анатолій. Походження і таємниця імені Значення імені Анатолій – житель Сходу. Ім’я Анатолій походить від давньогрецького “anatole” – висхідний. У дитинстві Анатолій – неврівноважений пустун, не відрізняється великою скромністю. З плином часу стає більш спокійним, добре ладнає з людьми, але в критичній ситуації вкрай гостро реагує, легко збуджується і може стати некерованим. За темпераментом – холерик. Анатолій мрійливий, має багатий […]...
- ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ – ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО ЯК НАУКА Вивчення світової літератури не може бути плідним без урахування великої кількості загальних понять про окремі властивості та особливості художніх творів, літературного процесу в цілому. Дослідження, узагальнення та систематизацію загальних літературознавчих понять здійснює теорія літератури (від грец. θεωρία – спостереження, дослідження). Вона розвивається як узагальнююча наукова дисципліна, оскільки поставлені нею проблеми можуть бути розроблені тільки на […]...
- ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО ТА ІНШІ НАУКОВІ ДИСЦИПЛІНИ – ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО ЯК НАУКА Художня література є одним із багатьох видів мистецтва. Саме тому літературознавство постійно взаємодіє з естетикою, наукою, яка впродовж кількох тисячоліть займається розробкою теоретичних проблем мистецтва. Методологічною базою для літературознавства є філософія, в річищі якої воно розвивалося впродовж багатьох століть; автори перших літературознавчих праць (насамперед Арістотель – “Поетика”) були філософами. Літературознавство має чимало спільного в предметі […]...
- ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ Вивчення світової літератури не може бути плідним без урахування великої кількості загальних понять про окремі властивості та особливості художніх творів, літературного процесу в цілому. Дослідження, узагальнення та систематизацію загальних літературознавчих понять здійснює теорія літератури (від грец. θεωρία – спостереження, дослідження). Вона розвивається як узагальнююча наукова дисципліна, оскільки поставлені нею проблеми можуть бути розроблені тільки на […]...
- ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО ТА ІНШІ НАУКОВІ ДИСЦИПЛІНИ Художня література є одним із багатьох видів мистецтва. Саме тому літературознавство постійно взаємодіє з естетикою, наукою, яка впродовж кількох тисячоліть займається розробкою теоретичних проблем мистецтва. Методологічною базою для літературознавства є філософія, в річищі якої воно розвивалося впродовж багатьох століть; автори перших літературознавчих праць (насамперед Арістотель – “Поетика”) були філософами. Літературознавство має чимало спільного в предметі […]...
- Види мистецтва Види мистецтва – структуровані прояви художньої творчості, мистецтва, об’єктивовані в певний матеріал (камінь, метал, дерево, фарбу, звуки, слово, пластику людського тіла, письмо). Синкретизм первісної практично-духовної діяльності та її результату – мистецтва – поступово під впливом осмислення смаків, уявлень людей, їх естетичних та пізнавальних потреб, удосконалення вмінь диференціювався на В. м.: малярство, скульптуру, музику, поезію, танець, […]...
- Пізнавальна діяльність людини Пізнавальна діяльність людини складається з пізнання і самопізнання. Пізнання – сукупність знань про навколишній світ. Пізнання буває чуттєвим і раціональним. До чуттєвого пізнання відносяться відчуття, сприйняття, уявлення. – Відчуття – відображення властивостей реальності, що виникає в результаті їх впливу на органи чуття і нервові центри. – Сприйняття – форма відображення дійсності у свідомості, здатність виявляти, […]...
- Лібортени, або Лібертини Лібортени, або Лібертини (лат. libertinus – вільновідпущений) – представники вільнолюбної тенденції у французькій літературі XVII ст., що вивільнялася з-під засилля-релігійної та світської догматики, захоплювалася повнотою земного життя, обстоювала принципи свободи особистості (поет Т. де Віо, філософ П. Гассенді, романісти Ш. Сорель, С. Сірано де Бержерак та ін.). Традиція Л. спостерігалася у творчості Ж.-Б. Мольєра, Ж. […]...
- Професія філософ. Хто такий філософ Існує дуже багато визначень філософії. Перший описує дисципліну, як науку, яка вивчає фундаментальність буття, сенс життя, місце людини в світі. Другий варіант: головне завдання філософії – пошук істини. Робота філософа полягає в пошуку відповідей на одвічні питання світобудови: хто ми, яке наше призначення. Що б краще зрозуміти завдання, об’єкт та предмет вивчення філософії, зануримося в […]...
- Ідея художньою твору Ідея художньою твору (грецьк. idea – першообраз) – емоційно-інтелектуальна, пафосна спрямованість художнього твору, яка приблизно може бути охарактеризована як провідна думка, ядро задуму автора. Уже етимологія слова “І.” вказує, що воно виникло тоді, коли духовний світ людини мав синкретичний характер, а в індивідуальній і суспільній свідомості не було виразної диференціації художньо-образного і логічно-понятійного мислення, мистецтва […]...
- Дійсність Дійсність – філософська категорія, яка означає все суще, не залежне від людини, тому частіше вживається у словосполученні “об’єктивна дійсність”. У традиційному літературознавстві з Д. співвідноситься художня література як “образне відтворення дійсності”, а образ трактується як суб’єктивна картина об’єктивного світу. Але це мало що дає літературознавцеві. Філософські та естетичні категорії не можуть замінити літературознавчих понять, які […]...
- Література і наука Художня творчість і науковий пошук об’єднуються завданням за допомогою уяви та аналізу піднестися над горизонтом фактів, намітити шляхи глибокого і всебічного дослідження вічних питань і проблем дійсності, осягнути феномен краси і сенсу буття. При очевидних відмінностях науки від художньої творчості можна знайти і багато спільних рис. Мислителі давнини зверталися до мови поезії і точних цифр, […]...
- Що таке література? Єдиного визначення того, що таке література не існує. У широкому розумінні література – це все, що написано, тобто все те, що протиставляється усної народної творчості, або фольклору. У вузькому розумінні літературу визначають як сукупність художніх текстів. Ці тексти називають літературними творами. Художні тексти можуть бути як прозовими, так і віршованими. Художня література До сих пір […]...
- Художній образ в літературі Однією з основних категорій естетики є художній образ. Образність характеризує спосіб відображення і перетворення дійсності в мистецтві. Художній образ і образність в літературі Художнім чином можна назвати будь-яке явище, які було творчо відтворено автором у предметі мистецтва. Якщо ми маємо на увазі літературний образ, то це явище відображено в художньому творі. Особливістю образності є те, […]...
- Тематика твору Тематика художнього твору традиційно розглядається в літературознавстві як одна зі сторін змісту літературного твору. Центром художньої тематики є поняття “тема”. Тема (від др.-гр. хера – букв, те, що покладено в основу) – предмет художнього зображення (те, про що йдеться) і художнього пізнання (все те, що стало основою авторського інтересу, осмислення і оцінки). Тема як фундамент […]...
- РОЛЬ КНИЖКИ В СУЧАСНОМУ ЖИТТІ – СВІТОВА ЛІТЕРАТУРА – ДУХОВНА СКАРБНИЦЯ ЛЮДСТВА – ВСТУП Народе мій, дитино ясночола, Живи й орудуй мовами всіма, Бо кожна мова – твого духу школа, Твоєї правди золоти сурма. Дмитро Павличко Чи замислювалися ви колись, для чого ми читаємо книжки?.. Звичайно для того, щоб про щось дізнатися, долучитися до того, чого ніколи не бачили й не чули. Отже, забезпечувати процес людського пізнання, надання інформації […]...
- Які етапи розвитку реалізму? Історія реалізму надзвичайно багата. Залежно від епохи змінювалося уявлення про нього. Тому існує кілька підходів до визначення початків реалізму. Одні літературознавці вважають, що елементи реалістичного письма наявні вже в давні часи в таких жанрах народної творчості, як легенда, дума, а також у літописах. Інші (і це твердження є загальноприйнятим) формування реалізму як художньої системи в […]...
- Як пов’язаний класицизм з античністю? На зміну бароко з його пишністю, декоративністю в Європу приходить класицизм (XVII – початок XIX ст.) з суворими приписами, вимогами й законами щодо художньої творчості. Цей напрям тяжіє до античної спадщини, позначеної рясами краси, досконалості, гармонії. Античні письменники зображали ідеальних героїв, людей з розвинутим почуттям обов’язку, розумних і благородних. Для класицизму характерне наслідування античних тем, […]...
- ХУДОЖНІЙ (АБО ТВОРЧИЙ) МЕТОД Художній (або Творчий) метод – це сукупність принципів ідейно-художнього пізнання та образного відтворення світу. Саме поняття “метод” означає спосіб пізнання, поняття художнього методу – спосіб образного пізнання дійсності. Категорія художнього методу є однією з наймолодших у теорії літератури: вона виникла на рубежі 20- 30-х років XX століття в радянському літературознавстві та естетиці. Однак молодою є […]...
- Поезія чистого мистецтва: представники, теми, образний світ – ПРОЗАМ ПОЕЗІЯ ПІЗНЬОГО РОМАНТИЗМУ ТА ПЕРЕХОДУ ДО РЕАЛІЗМУ XIX СТОЛІТТЯ Видатний німецький поет Г. Гейне писав: “Кожна людина є Всесвітом. Вона з ним народилася і з ним помре. Під кожним надгробком похована ціла всесвітня історія”. Саме тому в центрі літератури, мистецтва постало людське життя в усіх його різноманітних виявах, людина з її почуттями, мріями, переживаннями, з її світобаченням. Світоглядно-естетичні зрушення у свідомості людей знайшли своє […]...
- Мистецтво як дзеркало душі народу Мистецтво як дзеркало душі народу пов’язують, як правило, з ім’ям Платона (427-347 до н. е.). І дійсно, навіть сам метафізичний мова Платона зорієнтований на галузь духовної культури – техне. Платон розумів її як творчу діяльність людини. Платон виходив з того факту, що справжнім світом є світ придуманий – світ вічних ідей або, як він заявляв, […]...
- ХУДОЖНІЙ МЕТОД – ЛІТЕРАТУРНИЙ РОЗВИТОК ХудожніЙ (або Творчий) метод – це сукупність принципів ідейно-художнього пізнання та образного відтворення світу. Саме поняття “метод” означає спосіб пізнання, поняття художнього методу – спосіб образного пізнання дійсності. Категорія художнього методу є однією з наймолодших у теорії літератури: вона виникла на рубежі 20- 30-х років XX століття в радянському літературознавстві та естетиці. Однак молодою є […]...
- Скальд Скальд (давньосканд. skald – поет, співак) – поет дописемної художньої творчості при дворах правителів скандинавських держав, який складав пісні про походи норманських вождів та пригоди вікінгів. Основні свідчення про поезію С. зафіксовані у “Молодшій Едді”. Переважна більшість віршів С. з’явилася у Х-ХП ст. Характерна ознака поезії С – вельми ускладнена тропіка з алегоричними перифразами (чоловік […]...
- УТВЕРДЖЕННЯ ТЕОРІЇ ЛІТЕРАТУРИ ЯК САМОСТІЙНОЇ НАУКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ – ВІД АРІСТОТЕЛЯ ДО СЬОГОДЕННЯ Важливим етапом на шляху становлення теорії літератури як самостійної дисципліни стали наукові доктрини просвітителів, чиї ідеї сформувалися в Англії та Франції наприкінці XVII – у XVIII столітті (Бекон, Гоббс, Локк, Юм, Вольтер, Дідро, Гольбах, Руссо, Монтеск’є, Гельвецій та ін.) і поширилися в Європі. Сам термін “Просвітництво” утвердився після статті німецького філософа І. Канта “Що таке […]...