Home ⇒ 👍Твори на вільну тему ⇒ Інтимна лірика Надії Пукас

Інтимна лірика Надії Пукас

Л. Яцкова,

Вчителька української мови та літератури

Хмельницька обл.

Мета: ознайомити старшокласників з інтимною лірикою Надії Пукас, показати мелодійність і щирість її віршів про кохання, роздумів про вірність і зраду, прощання й розлуку; вдосконалювати вміння учнів виразно читати ліричні твори; прилучати школярів до краси поетичного слова.

Наочність та обладнання: портрет Надії Пукас, збірки віршів поетеси, аудіозаписи (оркестр Джеймса Ласта).

Епіграфи:

– Кохай мене! – світила в небі зірка,

– Кохай мене! – співали солов’ї.

– Кохай мене! – сльоза полинно гіркла.

– Кохай мене! – шепталися гаї.

Н. Пукас

Горить любов, як сто багать,

Її вітрам не погасити.

Н. Пукас

Хід уроку

І. Повідомлення теми та мети уроку Слово вчителя. Кохання – то великий Божий дар, світле і чисте почуття, яке приносить людині і радість, і щастя, і натхнення. Споконвіку кохання було “рушійною силою” мистецтва: літератури й живопису, скульптури й архітектури, музики і театру та кіно. Закохані не лише оспівували кохання, а й творили “чудеса” заради своїх коханих. Згадаймо всесвітньо відомий Тадж-Махал в Індії чи нашу Софіївку в Умані…

У казках оповіді про кохання, як правило, закінчувалися так: “Жили вони довго та щасливо і померли в один день.”

– Чому ж в один день? Як ви вважаєте? ( Звичайно, щоб не розлучатися.)

– А чи у всіх любовних історій такий щасливий фінал? Ні? Чому? (відповіді учнів.)

Тому що на шляху закоханих постає безліч перешкод, які приносять тугу, розпач, страждання. І найстрашніші з них – нерозділене кохання, розлука, зрада, смерть. Підтвердженням цьому є безліч творів художньої літератури. (віжповіді учнів: від “Ромео та Джульєтти”до “Лісової пісні” та “Марусі Чурай”.)

Цей перелік можна продовжувати ще і ще. Бо, мабуть, немає на землі такого митця, який не звертався б до теми кохання. Однією з провідних є ця тема і в творчості подільської поетеси Надії Лаврентіївни Пукас. Народилася вона у селі Матвійківцях Городоцького району Хмельницької області.

За фахом – учителька, за покликанням – поет, композитор, співачка. Вона – член Національної Спілки письменників України.

Найбільша її любов – рідні діти, онук Назар.

Чимало зусиль, душі і серця вклала Надія Лаврентіївна у виховання “важких” підлітків. Працювала в школі, у міському відділі культури, в Хмельницькому Родинному Домі. А зараз живе і працює у Києві.

Її слово, її пісня звучать і в учнівських аудиторіях, і в різних колективах, і на сценах.

Твори Надії Пукас було надруковано в колективних збірках, у періодиці, в альманахах. А починаючи з 1994 року, її вірші видані окремими збірками. їх чотири поки що: “Килим долі” (1994 p.); “Надія” (1996 p.); “Дала мама пісню” (1996 p.); “Любила і люблю” (1999 р.).

Надію Лаврентіївну часто можна бачити ведучою та учасницею телепередач.

Її пісня озвучує фільм про місто Хмельницький, присвячений його 500-літтю, адже вона не тільки пише вірші, а й музику до них. А ще має чудовий голос. Завдяки співачці Надії Пукас живуть серед людей і безліч народних пісень. її вірші – то продовження пісні, шелесту колосся, жіночого зітхання, дитячого усміху. Вони зіткані сонячним сяйвом, зрошені сльозою, пропахлі ранковим цвітом, вечірньою зорею.

Тематика поезії Надії Лаврентіївни різноманітна: це і щире кохання, і жіноча доля, і дитяча тема, і при-рода та краса, і любов до рідного квітучого Поділля, і війна та голодомор, і сучасні болючі проблеми.

Та сьогодні ми поговоримо про кохання.

В інтимній поезії цієї чарівної, щирої і чуйної жінки є все: тремтлива закоханість, радість зустрічі й туга прощання, біль зради й тривога розлуки, спогади про минулі щасливі хвилини і віра в життя та кохання. Ці почуття вистраждані і виспівані у мелодійних віршах:

Пісню кохання – небесний дар, –

Плекаю, купаю у чистих росах.

Тож перегорнемо деякі сторінки інтимної лірики Надії Пукас.

II. Повідомлення учнів

Сторінка перша Радість кохання

Кохання – еліксир життя. Це промінчик великої енергії, яка надає людині силу жити й творити.

Виразне читання віршів під музику (на вибір учителя).

– Кохай мене! – світила в небі зірка.

– Кохай мене! – співали солов’ї.

– Кохай мене! – сльоза полинно гіркла.

– Кохай мене! – шепталися гаї.

– Кохай до краю в радощах і в горі,

Кохай, і бідне серце оживе.

Кохай коханням, що зруйнує гори,

Що море без човна перепливе.

Щоби з коханням прибували сили,

Як весняною повінню вода,

Щоб радістю світилася росина,

Щоб місяць до світлиці заглядав.

Кохай, щоб нас не наздогнати вітру,

Щоб кожен день, немов новий вокзал,

Кохай, щоб серце, – наче в горах ватра…

– Люблю тебе! –

Учора ти сказав.

…….

Доброго ранку, кохана!

День золотий настає.

Я тобі, рідна, жадана,

Серце дарую своє.

На цілий день, на цілий вік

Щасливий буде чоловік,

Коли в житті зустріне він своє кохання.

А навкруги цвіте весна,

У світі ти така одна,

Моя любове ніжна, перша і остання.

Ти мене, біла лебідко,

Ніжним крилом обійми.

Роки минають так швидко,

Та не старіємо ми.

Квітко моя чорноброва,

Сонечко ясне моє.

В тебе закохуюсь знову,

День-бо новий настає.

….

А за вікном весна

А за вікном весна-весна

Сніги в гаю теплом карає.

А жінка вікна витирає,

Щоб в хату вже прийшла вона.

А у серцях вогонь-вогонь

Такий, що смуток спопеляє.

І я блаженно притуляю

До щік тепло твоїх долонь.

А у душі любов-любов.

Така приходить лиш на весну.

Помру я з нею і воскресну,

Щоби тебе любити знов.

Я розкажу тобі, любий, про тебе

Так, як про весну перший ручай.

Мені від кохання нічого не треба,

Тільки б не знати слова “прощай”.

Очі твої, мов дві зіроньки карі,

Ніжним мене зігрівають теплом,

Руки твої із моїми у парі

Переплелись лебединим крилом.

Твої вуста – найпалкіші у світі,

Соколе, сонечко ясне моє.

Так, як росою не можна напитись,

Не надивлюсь на обличчя твоє.

В голосі ніжнім твоїм яблуневім

Ласки і щастя пелюстки ловлю.

Я розкажу тобі, любий, про тебе.

Я розкажу, як тебе я люблю.

Дружина (Пісня)

Щоосені всміхається ожина,

Щовесни птиці з вирію летять.

А ти, моя коханая дружина,

Одна-єдина на усе життя.

Ти – сяйво сонця золочене,

Ти – бистра річки течія.

Ще вчора, тільки вчора

Була ти наречена,

А нині дружина моя.

Кохана, єдина, навіки моя.

Мене зустріти завжди буде рада

З усіх далеких і близьких доріг.

Моя дружина Леля, моя Лада,

Тобі весь світ я покладу до ніг.

Медами пахнуть чисті твої коси,

А усмішка, немов калини цвіт.

Кохання наше, викупане в росах,

Таке бува одне на сотню літ.

Люблю!

Люблю так невміло, так необачно,

Люблю, мов літаю у першім польоті.

Напевно, любили ще так мої пращури.

Не догоджаю ні духу, ні плоті.

Люблю – не пригублюю! П’ю – не нап’юся,

Аж зуби судомить, заламую руки.

Ні Бога, ні чорта уже не боюся,

Приймаю однаково щастя і муки.

Люблю – і кінець! Хай громи там і блискавки,

Навіть крізь камінь вода хай тече.

Пісні солов’їні у мене були таки,

Аж попід серденьком кожна пече.

Вилюблю, вимовчу погляд твій милий,

Наче росину сонечко раннє,

На мою душу! Візьми мої сили!

Люблю! Так, як вперше. І так, як востаннє.

Солодашку мій (Пісня)

Дарує ніч, що наворожить вечір,

І на весь ріст уповні місяць став.

Тобі кладу я рученьки на плечі,

І вуст шукають спраглії вуста.

Горить промінчик у росі,

І срібний місяць у косі.

В очах у тебе зоряний прибій.

Я душу твою любистком зів’ю,

Солодашку, пташку мій.

Той місяць стежку хрестиком мережить,

Ніч оксамиту стелить нам сувій.

Тобі я до останку вся належу,

І ти увесь до крихіточки мій.

Не ділю ніч на миті, на години,

Її на поцілунки розділю.

Бо я тебе, коханий мій, єдиний,

Бо я тебе, мій голубе, люблю.

….

Якби я вміла малювать,

То я б тебе намалювала.

Якби я вміла чарувать,

То я б тебе причарувала.

Над нами небо голубе,

І перепілка плаче в житі.

Приворожила б я тебе,

Якби вміла ворожити.

Якби я вміла майструвать,

Зрубала б я вишневу гілку,

Щоб про любов свою сказать,

Зробила б я собі сопілку.

Горить любов, як сто багать,

Її вітрам не погасити.

Не вчила мати чарувать –

Навчила лиш тебе любити.

Сторінка друга

Розлука

Це важке випробування для закоханих. Та якщо кохання сильне, справжнє, воно переживе і будь-яку відстань, і час.

Згадай мене

Такий мені нестерпний час розлуки,

Лише у снах приходиш знову й знову.

У них до тебе простягаю руки:

Згадай мене хоч подумки, хоч словом.

Я поруч тебе в шелесті травинім,

У райдузі, у зорях вечорових,

У воркуванні ніжнім голубинім.

Згадай мене хоч подумки, хоч словом.

Зустрілись ми на щастя чи на лихо,

Кохання наше – зерно чи полова.

Коли прийде до тебе інша тихо,

Згадай мене хоч подумки, хоч словом.

……

Затули мене од вітру, затули,

І теплом своїм зі мною поділися.

Як далеко ми з тобою не були,

Озовися, мій коханий, озовися.

Ти шовковою травою простелись

Перед мене у незвіданій дорозі.

Ти листочком яблуневим прихились

До душі моєї в радості й тривозі.

Як почую ніжну пісню солов’я,

Що співає солов’їночці до рання,

Шепочу твоє ласкавеє ім’я

І молюсь на наше ніжнеє кохання.

Чи сльозою умивається лице,

Чи похмурий день серденько моє зранить,

Одному тобі розкажу я про це,

Затули мене од вітру, мій коханий.

……

Ти мені подзвони,

Ти до мене прилинь

У мої тихі сни,

У вечірній полин.

Черемха розцвіла,

Навкруг пелюсток рій.

Тебе чекаю я,

Коханий мій.

Мелодія весни

У дзвонику звучить.

Шепочу: “Подзвони”,

Та він мовчить.

Тихе слово твоє,

Наче шелест трави

Тішить серце моє,

Хоч ми й досі на “Ви”.

Тополина в вікні

І висока, й струнка.

Тільки сумно мені:

Я чекаю дзвінка.

…..

(Пісня)

Вітер над бистрою кручею

Високого дуба гне.

Ми з тобою розлучені,

Прошу, забудь мене.

А перестанеш згадувать,

Буду однокрилою.

Як серцю раду дать,

Милий мій?

Тихо по морю пливуть човни,

За ними два весла,

Там, де з тобою ходили ми,

Стежечка заросла.

Там, де ми зустрічалися,

Сумно шумить розмай.

Ми з тобою розсталися –

Забувай.

Вітер питає: “Чому, чому?”

Тихо зітха верба.

Ми з тобою розлучені,

А на душі журба.

З місяцем ніч звінчалася,

З зіркою – небокрай.

Ми з тобою кохалися –

Пам’ятай.

Кажуть: “Все тече, все міняється”. На превеликий жаль, це стосується й кохання. Іноді з літами воно міцнішає, стає сильнішим і яскравішим, а іноді ледве жевріє, а то й зовсім гасне. Тоді доводиться перегортати сторінку.

Сторінка третя

Зрада

Нащо?

Нащо ти звав мене піснею,

Коли не любив співати?

Нащо чекав допізна так,

Коли не любив чекати?

Нащо тоді виціловував

З очей моїх тінь образи?

Нащо від мене приховував,

Що ми не будемо разом?

Нащо на твоїм весіллі

Так голосно грали сурми?

Нащо тепер на мене

Дивишся ти так сумно?

…..

Лелече мій (Пісня)

Осінь рання непрошена

На човні на сріблистому

У вишневий садочок мій,

Як в туман, заплила,

І косу запорошила,

Й замела падолистами

Всі стежини-доріженьки,

Де тебе я ждала.

В росі жита купаються,

Ще обрій мій далеченько.

Я жду тебе, дожидаюся,

Лелече мій, лелеченьку,

Гасне день, полум’яниться

Десь за мальвами-рожами.

В’януть квіти і спогади,

Що зоставив мені,

До світанку, до раночку

Все збагнути не можу я:

Як співаєш і слухаєш

Ти чужії пісні?

Я тобі, мій лелеченьку,

Зичу легкого вирію,

Зичу вітру ласкавого

І тепла, й висоти,

Ти далеко-далеченько,

Тільки вірю і вірую:

Що не згасне любов моя

І повернешся ти.

…..

Цвинтар кохання

Ніби по цвинтарі свого кохання

Ходжу, блукаю аж до світання.

І натикаюсь на обеліски

Ніжних листів твоїх, рідних і близьких.

Ніжні слова з пожовтілих конвертів,

Що їх читати – вони вже мертві.

Раптом схилився мені на руки

Хрестик троянди – свідок розлуки,

Кохання нашого випиті чари,

Щастя і болю розп’ятий гербарій.

….

Другий (Пісня)

Вітер здалека, – летіли лелеки

До отчого гнізда.

Зірка в тумані, сльоза на світанні.

Лелеко, біда, біда!

Сонце за виднокругом,

Багряний небокрай.

З другим лелечка, з другим.

Господи, не карай!

Лелеко, не сердься, так хочеться серцю

І ласки, і тепла.

Не бачила літа, лиш зими і вітер.

Його все життя ждала.

Ти ж зостанешся другом

З ясної висоти.

З другим лелечка, з другим,

Ти її відпусти.

Молодо й легко злетіла лелека

Аж ген до високих хмар.

Ніжний цілунок – долі дарунок –

Міцніш від усяких чар.

Понад весняним лугом

Любо удвох летіть.

З другим лелечка, з другим.

Ви її не судіть.

Сторінка четверта

Спогади

Якою б не була доля кохання, назавжди з людиною залишаються спогади. Часом – гіркі та болючі, часом – бальзам для душі.

Була любов короткою

Була любов короткою у нас,

Як літня ніч, як спалах блискавиці.

Таке в житті буває тільки раз.

Таке не може вдруге повториться.

Припало небо млосно до землі,

А на землі було нас тільки двоє.

І зорі на вечірньому крилі

Яскріли неповторною порою.

А у серцях такий вогонь палав,

Що одсвіти крилатили в зіницях.

Його, палкого, час не подолав –

Вже стільки літ, а в серці він іскриться.

Нам доля разом бути не дала,

Та це тепло – мої найкращі ліки.

Любов у нас короткою була.

Була короткою… А спогади – навіки.

…..

Вертаюся у спогади до тебе,

Вертаюся у спогади без тебе,

Вертаюся у спогади одна.

А там над нами синь небесна грає,

А там ще обрії такі безкраї

І крапля недопитого вина.

У них жива ще наша добра казка,

До Радості ще ходить в гості Ласка.

В куточку бешкетує хлопчик Ох.

Цілують нас весняні добрі зливи,

І ми купаємось у них, щасливі,

Бо ми ще там…

Бо ми ще там удвох.

Кожна людина, переживши хвилини радості чи розчарування, намагається передати свій досвід іншим.

Сторінка п’ята

Поради

* * *

Стрілись, зійшлися,

Вона сіяла.

Цвіла, як вишня,

Тепер зів’яла.

Здавалось – люблять,

Ой гулі-гулі!

Тепер лиш сльози,

Та ще каструлі.

Як вийдеш заміж

На скору руку,

То щоб не було –

На довгу муку.

…..

Люби, дитино

Любити, доню, – то великий клопіт.

Любити, доню, – то гірка печаль.

Любов – то серце, спалене на попіл,

Любов – то смутку й радості скрижаль.

Любить – то сто раз вмерти і ожити,

Любить – то вміти голосно мовчать.

Любить – то покоряти і служити.

Любов – то Неба золота печать.

Любов – то сонце, що тебе зігріє

Посеред снігу, темряви, журби,

Любов – злиття розчарувань і мрії,

Люби, моя дитиночко, Люби!

III. Слово вчителя

Так просто і піднесено, трепетно й ніжно, глибоко й натхненно говорити про кохання може лише та людина, яка сама пережила це велике почуття, “виплекала” й “викохала” його, випила повні по вінця дві чаші – кохання і страждання, та ще й зуміла “виспівати” найтонші порухи душі у ліричних віршах. Запитання до учнів.

1. Які рядки з прочитаного торкнули струни вашої душі? Прочитайте.

2. Яка сторінка з “книги інтимної лірики” схвилювала найбільше? Чому?

3. Як ви вважаєте, сучасні закохані пишуть своїм коханим вірші чи хоча б читають твори поетів? Чому?

4. А ви б хотіли, щоб вам читали вірші про любов?

5. Якби довелося читати вірш вам, який з прослуханих сьогодні творів ви прочитали б коханій людині?

“Любила і люблю” – тема нашого сьогоднішнього уроку.

“Любила і люблю” – назва однієї із чотирьох збірок Надії Пукас.

Я бажаю вам прислухатися до поради цієї мудрої, талановитої жінки і – любити. Любити життя, любити людей, любити цей неповторний світ.

Звучить пісня “Люби, дитино”(музика Л. Яцкової).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Related posts:

  1. Лірика Надії Пукас – Стаття з Української літератури – критика Життєдайна лірика Надії Пукас розкриває нам дивовижний світ людської душі, сповненої різнобарв’ям земних радощів і переживань, надій та спогадів, відвертих одкровень і таємниць. Потужна експресія і чуттєвість вриваються у душу читача із кожною поетичною строфою, залишаючи за межею буденності байдужість та одноманітність сучасного світу, отруєного кон’юнктурністю та несправжністю. У наш час людину, яка зростає у […]...

  2. СВІТОНОСНИЙ НЕСПОКІЙ ПАЛАЮЧОЇ ДУШІ (Життєдайна лірика Надії Пукас) – Стаття з Української літератури – критика Життєдайна лірика Надії Пукас розкриває нам дивовижний світ людської душі, сповненої різнобарв’ям земних радощів і переживань, надій та спогадів, відвертих одкровень і таємниць. Потужна експресія і чуттєвість вриваються у душу читача із кожною поетичною строфою, залишаючи за межею буденності байдужість та одноманітність сучасного світу, отруєного кон’юктурністю та несправжністю. У наш час людину, яка зростає у […]...

  3. Із книги Надії Пукас “Мій світочку” – Надія Пукас Мій світочку Мій світ такий багатий на красу, Душа моя від нього все добріша. Я скарб цей крізь життя своє несу, І в цьому світі кожен день я інша. То, мов метелик, на вогонь лечу, То заховаюсь в покривало ночі, То у задумі квіткою мовчу, То розбудити світ піснями хочу. Готова часом вітер цілувать, Ласкавість […]...

  4. Духовні витоки Надії Пукас – подільської поетеси, композиторки і співачки – Надія Пукас О. І. Блажевич, Старший викладач, Ю. І. Блажевич, Член Національної спілки краєзнавців України, Старший викладач, Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія Духовні витоки Надії Пукас – подільської поетеси, композиторки і співачки В статті досліджено і проаналізовано життєвий шлях та творчий доробок знаної української майстрині слова і пісні Надії Лаврентіївни Пукас, нашої землячки з Городоччини, яка й нині прославляє […]...

  5. Інтимна лірика П. Тичини, М. Рильського, В. Сосюри Одне із найпрекрасніших людських почуттів – це почуття кохання. Людина, яка не звідала цього почуття, – нещаслива, бо лише кохана людина здатна йти назустріч життю, а не поспішати за ним. Українська інтимна лірика XX століття представлена поезіями П. Тичини, М. Рильського, В. Сосюри, В. Симоненка, А. Малишка та багатьох інших митців. Поет не може не […]...

  6. Інтимна лірика В. Симоненка – 11 клас – ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Чистота душі найбільше відбивається в коханні, чистота поетичного хисту – у віршах про ці інтимні почуття. Лірика Симоненка молода, палка, але не позбавлена філософського осмислення почуттів. Віддаватися почуттям усім серцем природно для нього. Про перше кохання розповідається у вірші “Вона прийшла” – і несподіваність, загадковість цього феномена тривожить і чарує поета. Любов “виплила з туману… […]...

  7. “Є в коханні і будні, і свята” (інтимна лірика В. Симоненка) – твір з української літератури Значну частину своєї творчості Василь Симоненко присвятив темі кохання. Багато сторіч поспіль ця тема будила серця і митців, і звичайних людей, очищувала та надихала, допомагала людині стати кращою, повірити в себе, сповню вала життя сенсом, а особистість – прагненням щастя, наснагою жити та творити, дихати на повні груди, відкривши свою душу і сповнене коханням серце […]...

  8. Інтимна лірика Василя Симоненка МЕТА: – ознайомити учнів з інтимною лірикою Василя Симоненка; розкрити основні особливості творів; – виховувати в учнів любов до прекрасного, співпереживання, виховувати почуття справедливості і чесності, вміння розуміти почуття інших людей; – розвивати пам’ять, образне мислення, уяву, увагу, зв’язне мовлення ТИП УРОКУ: вивчення нового матеріалу ОБЛАДНАННЯ: портрет Василя Симоненка; СТРУКТУРА УРОКУ: 1. Повідомлення вчителем теми […]...

  9. Інтимна лірика Дмитра Павличка – 11 клас – ДМИТРО ПАВЛИЧКО – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ В українську новітню поезію Дмитро Павличко ввійшов як продовжувач традицій інтимної лірики В. Сосюри, перейнятої суспільними мотивами, громадянським звучанням. Інтимна лірика – це насамперед любов у всіх її проявах: від ніжної, вдячної любові до матері, безмежної відданості Батьківщині до трепетного кохання до найкрасивішої у світі дівчини. Павличко виявився справжнім майстром інтимної лірики, майстром, який не […]...

  10. Інтимна лірика Сосюри – 10 клас – ВОЛОДИМИР СОСЮРА Трохи незручно казати “інтимна лірика” про окремі вірші поета, який відрізняється небувалою відкритістю душі, відвертістю в самовираженні, який не ховає нічого від читача. У цьому нема нічого від “душевного стриптизу”, від колупання на людях гнійних психічних ран. Душа Сосюри – здорова й цільна у своїй ніжності, щирості, здатна кохати й пам’ятати. Мелодійні вірші Сосюри на […]...

  11. Інтимна лірика В. Стуса – 11 клас – ВАСИЛЬ СТУС – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Василь Стус писав вірші про кохання. Сказати так – те саме, що сказати: “Пушкін написав вірші про пам’ятник Петру І”. Замисліться тільки: майже вся лірика, присвячена коханій, синові, сім’ї, написана за десять тисяч кілометрів від них, у неволі, з постійною гіркою думою про те, як ускладнив і покалічив він їм життя. Цей біль за безневинні […]...

  12. Інтимна лірика Лесі Українки – твір з української літератури “Чи не одинокий мужчина на всю нашу новочасну Європу”, – так сказав про Лесю Українку її літературний побратим, Іван Франко. Лариса Косач (справжнє ім’я Лесі Українки-письменниці) заслуговує на таку характеристику, якщо під чоловічими пріоритетами мати на увазі мужність, силу Духа, стійкість, вольове начало, здатність до інтелектуальної праці, до масштабних узагальнень та історичних знахідок. Усе це […]...

  13. Інтимна лірика Інтимна лірика (фр. intime, від лат. intimus – найглибший, потаємний) – умовна назва ліричного твору, в якому панівний мотив – любовна пристрасть автора. Таку лірику ще називають “любовною”, або “еротичною”. І. л. розкриває широкий діапазон душевних переживань, постає найяскравішим художнім документом історії людського серця; основні мотиви поезії мають еротичне забарвлення, зумовлюють витончену інтимізацію буття, втаємничення […]...

  14. Червоне – то любов, а чорне – то журба (інтимна лірика Д. Павличка) – Творча робота з української літератури Два кольори в людській долі: червоний – любов і чорний – журба. Чергуються вони в житті, як день і ніч, як сонце і місяць, як світло і темрява. Інколи перемагає колір любові – ясніше світить вранішня зірниця, веселкою виграє небо, швидше стукає серце. А коли владарює чорний колір – тьмяніє день, насуплюються хмари, замовкають уста. […]...

  15. Шкільний твір на тему – “Червоне – то любов, а чорне – то журба” (інтимна лірика Дмитра Павличка) Дмитро Васильович Павличко… Український поет – лірик. Депутат Верховної Ради України. Дипломат. Він завітав до нас з дніпровської кручі, з тих місць, з яких видніється в блакитній далечі Лівобережжя. Багато випробувань випало на його долю, але він завжди залишався вірним своїм ідеалам: Хиляться Карпати до Дніпра, Відбива Славута їхню вроду. Я не знаю більшого добра, […]...

  16. Інтимна лірика – Іван Якович Франко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 70-90-х років XIX століття Нова грань таланту Івана Франка розкрилася у збірці “Зів’яле листя” (1896 p.), яку митець назвав “ліричною драмою”. Цей шедевр інтимної лірики понад сто років бентежить серця читачів, обпікає вогнем пристрастей, і дарує естетичну насолоду. Збірка складається з “трьох жмутків”, де розкривається туга і страждання ліричного героя, породжені складними суспільними та особистими обставинами, непростий перебіг внутрішнього […]...

  17. Берег любові – Інтимна лірика Івана Франка та повість-есе Романа Горака “Тричі мені являлася любов” Н. Подранецька, Вчителька української мови та літератури Рівне Мета: представити учням особистість І. Франка не тільки як геніального поета, громадського діяча, а й ніжної людини, яка прагнула знайти в житті справжнє кохання; розвивати читацькі навички школярів, вміння аналізувати та коментувати прочитане; вчити учнів самотужки опрацьовувати науково-публіцистичні матеріали та складати невеликі сценарії, у яких поєднувалися б […]...

  18. “Голос ніжного серця” (інтимна лірика В. Сосюри) – твір з української літератури Усе на світі починається з любові… Володимир Сосюра – співець глибоких почуттів людини. Його інтимна лірика – це бездонне джерело красивих і ніжних почуттів, висловлених у прекрасній поетичній формі. Такі почуття збагачують людину, окрилюють, підносять на вищий щабель духовності. Щирість, задушевність, яскрава, емоційно наснажена образність, оспівування найяскравіших миттєвостей людського буття – такі основні риси ліричних […]...

  19. Інтимна лірика Дмитра Павличка – Олена Акульшина – Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року – Творчі роботи наших користувачів – Українська та зарубіжна література – учнівські твори – власні твори учнів Творчі роботи наших відвідувачів Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року Автор: Олена Акульшина Інтимна лірика Дмитра Павличка Із поезії Дмитра Павличка можна дізнатися багато про життя, погляди та переконання автора. Нужда, тяжка праця, освіта чужою мовою – це його життя. У дитячому серці жила Україна, Материнські веселі і журні пісні, Та за мову мужицьку […]...

  20. Інтимна лірика Павла Тичини – твір з української літератури Ви знаєте, як липа шелестить У місячні весняні ночі? Кохана спить, кохана спить, Піди збуди, цілуй їй очі. Кохана спить… Ви чули ж бо: так липа шелестить. Скільки поколінь юних читачів виучує ці рядки напам’ять! Тичина не зразу став улюбленим поетом молоді. Поет був майстром лірики політичної, громадянської, філософської. А поруч з політичними поезіями з’являлися […]...

  21. НАГОВОРИ МЕНІ СЛІВ КОХАННЯ – Надія Пукас НАГОВОРИ МЕНІ СЛІВ КОХАННЯ Те слово впало в душу, як в ріллю, Як на суху стежину перші краплі. А Єва, як почула те “люблю”, Чи їй так само подиху забракло? Наговори мені слів кохання На цілу довгу вдовину зиму. В моїй самотній промерзлій хаті Буду щовечір грітися ними. Вони мені хукатимуть на пальці Твоїми знадливими […]...

  22. ПОЕЗІЯ – Надія Пукас Я ВОСКРЕСНУ Я випрошую в лютого весну, Розчищаю від снігу двір. – Синій березню, я воскресну! Ти повіриш мені? Повір! Я заклею усі конверти, Я відправлю усі листи. Я напружено і уперто Через річку зведу мости. Я на засув запру байдужжя, В товариство покличу сміх. Я поставлю між нами, друже, Правду, чисту, як перший сніг. […]...

  23. Віра у силу надії та справжнього кохання у повісті-казці Олександра Гріна “Пурпурові вітрила” – Твір Зарубіжна література Більшість письменників у творах спираються на власний життєвий досвід, що зумовлює їхнє світосприйняття. З огляду на біографію письменника Олександра Гріна, сповнену поневірянь і бідності, його творчість здається чимось дивним. Загадковим, романтичним і чарівним постає в його зображенні світ. Тяжка дійсність не вбила мрії про світле і прекрасне. Грін завжди сподівався, що несподіване щастя прийде попри […]...

  24. ЛІРИКА. ПЕЙЗАЖНА ЛІРИКА – ЛІРИКА – КРАСА СВІТУ В ХУДОЖНЬОМУ ТВОРІ Мета: почати ознайомлення учнів з пейзажною лірикою; вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; учити виділяти головне, аналізувати, висловлювати свої міркування, інтонацією передавати настрій твору; розвивати зв’язне мовлення, вміння бачити та відчувати красу поетичного слова; виховувати любов до рідного слова. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Робота над скоромовкою Гра “Дощик” Діти […]...

  25. Кохання без надії – Іван ФРАНКО (1856-1916) – Титан духу і думки – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст У поезії “Чого являєшся мені…” химерним чином переплелися сон і реальність. Та й монолог героя уривчастий, дещо хаотично організований, що виказує його граничне, майже хворобливе нервове напруження. Він у полоні сильних почуттів, що лиш виснажують і викликають сердечний біль. Уява охопленого пристрастю героя породжує уві сні жаданий образ, а зболіле серце прагне хоча б найменшого […]...

  26. ДАВНЬОГРЕЦЬКА КЛАСИЧНА ЛІРИКА – АНТИЧНА ЛІРИКА – Соціально-історична й міфологічна основи давньогрецької лірики – Класифікація і періодизація давньогрецької лірики, особливості видів – Поетико-естетичний зміст і художня своєрідність лірики Давньої Греції Соціально-історична й міфологічна основи давньогрецької лірики У VII – VI ст. до н. е. у Давній Греції розпочинається період становлення рабовласницького суспільства, період формування полісів. Значно змінилася їхня соціальна картина: окрім […]...

  27. ДАЛА МАМА ПІСНЮ – Надія Пукас МАМИНА ПІСНЯ О мамина пісне, Висока й крилата! Коли ти зі мною, В душі моїй свято. Полиньмо над світом Полями-лісами. Та й будем бриніти Двома голосами. Розсіймо по полю Зажуру і втому. Полиньмо з тобою До рідного дому. Зоріють там вишні, Цвіте рута-м’ята О мамина пісне, Висока й крилата! Ти зіткана сонцем З добра і […]...

  28. Чеpвоне – то любов, а чоpне – то жуpба (Інтимна ліpика Дмитpа Павличка) Твоpчість Дмитpа Павличка з’єднує стаpше покоління класиків укpаїнської поезії з поколінням початку 60-х pоків, яке так по-молодечому голосно заявило пpо себе. Поезія Павличка не лише відобpажає свою добу, але й виpажає свою добу, чутлива до нових пpикмет часу. З особливою теплотою поет оспівує животвоpні емоції кохання. Тема кохання – одна з хаpактеpних для поета. Обpаз […]...

  29. ПОЕЗІЯ ЕЛЛІНІСТИЧНОЇ ДОБИ (ОЛЕКСАНДРІЙСЬКА ЛІРИКА) – АНТИЧНА ЛІРИКА – Олександрійська поезія як явище елліністичної культури – Тематичне й жанрове новаторство поетів-олександрійців Олександрійська поезія як явище елліністичної культури Класичний період давньогрецької літератури закінчується разом із кризою, занепадом рабовласницького полісу, тобто в ІУ ст. до н. е. Далі починається післякласичний період, який інакше називають елліністичним або еллінізмом (від слова “еллін” – грек). Ознакою того часу […]...

  30. Любовна лірика Пушкіна За своє коротке життя, Олександр Сергійович Пушкін написав десятки прекрасних творів в ліричному стилі. Це лірика кохання, це дружня і патріотична лірика. Кожне вірш наповнений своїм, особливим змістом, з різними емоціями і почуттями. Особливо чутливо автор передає любов до жінки. Він підносить, звеличує це почуття. Крім почуттів любові, він паралельно говорить і про інші супутні […]...

  31. Пісенна лірика – ДАВНЬОГРЕЦЬКА ЛІРИКА – ДАВНЬОГРЕЦЬКА КУЛЬТУРА ТА ЛІТЕРАТУРА – АНТИЧНІСТЬ – Хрестоматія Водночас із декламаційною у Давній Греції розвивалася пісенна поезія. Вона зберігала зв’язок із музикою й отримала назву меліка (від грецького слова мелос – пісня)1. Виникла елічна поезія на острові Лісбос, що розташований неподалік від західного узбережжя Малої Азії. Впродовж VII – VI століть до нашої ери Лесбос був музичним і літературним осередком Давньої Греції. Меліка […]...

  32. КОЛИСОЧКА ЛЕГОНЬКАЯ – Надія Пукас Прийшов Сонко, питається, Чи дитинка слухається. – Сонку-світку, сонку-свате, Дитиночка пішла спати. Колисочка легонькая, Дитиночка маленькая. Колисочка теплесенька, Люлі-люлі-люлесеньки. Вийшла з хати доріженька, Пішли спати дві ніженьки. Пливуть, пливуть каченята, Засинають рученята. Хитаються колосочки, Злипаються сині очки. Колисочка теплесенька, Люлі-люлі-люлесеньки. ВЕЧІР ЗМЕРЗ Наче біле кошенятко, Йде село під гору спатки. Завірюха-мати біла Його ковдрою накрила, […]...

  33. МІЖ НАМИ, ЖІНКАМИ – Надія Пукас ЗОЛОТА ПОРА Така пора: Ще пахне падолистом – Та вже й мороз пройшовся по землі. Ще горобина тішиться намистом – І приміря сніжиночки малі. Така пора: Ще серце юно б’ється, Ще дужий і широкий змах крила, Та срібна павутина в косах в’ється Й зажура тихий голос подала. Вже не шумить весняна горда злива – Та […]...

  34. Твір “Любовна лірика Тютчева” Федір Іванович Тютчев поетичний геній філософського складу розуму. Твори про кохання в поезії Тютчева чесні і навіть трагічні. Він показує почуття піднесеним і в той же час драматичним, повним переживань і страждання. У любові багато граней, у поета розкривається психологічно складне почуття пристрасті, неминучість долі. У більшості творів про кохання автор звертається до минулого. Пішла […]...

  35. СЯЄВО РАДОСТІ І СУТІНКИ ПЕЧАЛІ – Надія Пукас (Надія Пукас. “Килим долі”.) Ця книга поезій вражає багатством внутрішнього світу автора. В творах відчуваєш всеперемагаючу красу життя, його складність і діалектичне поєднання Радості й Печалі. Життєву долю людську часом порівнюють з полем, дорогою, стежиною. Автор, що бачить життя в його русі, в його продовженні сприймає дійсність в його різнoбарвному розмаїтті, розгортає перед нами багатокольоровий […]...

  36. ШКОЛА ЧИСТОГО МИСТЕЦТВА В РОСІЙСЬКІЙ ПОЕЗІЇ. ЛІРИКА Ф. І. ТЮТЧЕВА Й А. А. ФЕТА (ОГЛЯД). ХУДОЖНЯ ДОВЕРШЕНІСТЬ ТВОРІВ – СИСТЕМА УРОКІВ ЗА ТЕМОЮ ЛІРИКА ХІХ СТОЛІТТЯ Мета: охарактеризувати з учнями особливості розвитку російської поезії середини ХІХ ст.; дати стислі відомості про “парнаську школу”, принципи “чистого мистецтва” та їх втілення у творчості Ф. І. Тютчева та А. А. Фета; коротко ознайомити із життєвим і творчим шляхом Ф. І. Тютчева та А. А. Фета; розвивати навички художнього аналізу та інтерпретації поетичного тексту, дослідницької […]...

  37. У СЯЙВІ СОНЦЯ І ТЕПЛА – Надія Пукас БАРВІНКОВИЙ КРАЙ У сяйві сонця і тепла, Що й вітер ледве-ледве дише, Пташина розчерком крила У небі синім вірші пише. Тобі, мій краю барвінковий, Плету пісень своїх вінок. А в чистім небі вечоровім Ведуть зірки легкий танок. Бринить-дзвенить пісня солов’їна, Над рікою райдуга сія. То все моя прекрасна Україна, То рідна матінка моя. Ти від […]...

  38. ІВАН ФРАНКО – Пейзажна лірика – ЛІРИКА – КРАСА СВІТУ В ХУДОЖНЬОМУ ТВОРІ Іван Якович Франко (1856-1916) – поет, прозаїк, драматург, критик, перекладач. Він був енциклопедично освіченою і надзвичайно працьовитою людиною. Народився Іван Франко в селі Нагуєвичі Дрогобицького повіту в сім’ї коваля. Ріс розумною, товариською дитиною. У школі навчався легко, був здібним до науки. Ще змалечку записував народні пісні. Любив твори Шевченка, багато їх знав напам’ять. Іван Франко […]...

  39. МІЙ СВІТОЧКУ – Надія Пукас Мій світ такий багатий на красу, Душа моя від нього все добріша. Я скарб цей крізь життя своє несу, І в цьому світі кожен день я інша. То, мов метелик, на вогонь лечу, То заховаюсь в покривало ночі, То у задумі квіткою мовчу, То розбудити світ піснями хочу. Готова часом вітер цілувать, Ласкавість дарувати гілці […]...

  40. Короткий зміст “35 кіло надії” Анни Гавальда У творі “35 кіло надії”, який написаний французькою письменницею Ганною Гавальдою, розповідається про життя Грегуара. Маленький хлопчик погано вчитися в школі. Через це в родині його постійно лають і дорікають за погані оцінки. Вчитися Грегуару не хочеться, йому подобатися майструвати що-небудь своїми руками. Навіть походи по лікарях не допомагають, школа для хлопчика – каторжна праця. […]...

Інтимна лірика Надії Пукас
«
»