Інтимна лірика Кобзаря – Тарас Григорович Шевченко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 40-60-х років ХІХ століття
Земний світ для великого Кобзаря – це світ “широкий та веселий, ясний та глибокий”. І цей світ неможливий без кохання. Духовному ідеалові поета відповідає вірне, щире кохання. Уже в ранніх баладах Шевченко оспівав таке кохання, над яким невласна навіть смерть:
Єсть серце єдине, серденько дівоче,
Що плаче, сміється, і мре, й оживає,
Святим духом серед ночі
Понад ним витає.
Все життя поет згадував своє перше кохання, Оксану Коваленко, “чужу чорнобриву”, згадував щастя вже від того, “як побачить диво – твою красоту”. У найжорстокіших умовах царської солдатчини він писав:
Ми вкупочці колись росли,
Маленькими собі любились,
А матері на нас дивились
Та говорили, що колись
Одружимо їх.
Пташиний спів вивів у долину “з біленької хати” дівчину в “білій свитині” до молодого козака. Кохання козака і дівчини таке ж чисте та незаймане, як білий цвіт калини. Кохання – ось де земний рай. “Якого ж ми раю у Бога благаєм?” – запитує поет (“Зацвіла в долині…”). Адже без кохання людина не може жити, без кохання “літа тії молодії марне пронеслись”, без кохання “не живем, а тілько ходим та згадуєм тії годи, як жили колись” (“І широкую долину…”). Поет розумі?, що без милого страшна жіноча недоля:
Ой мамо,
Страшно дівувати,
Увесь вік свій дівувати,
Ні з ким не кохатись.
(“Не тополю високую…”)
Мальовничі картини української природи служать Шевченкові тлом, що надає почуттям і стосункам закоханих особливої краси, задушевності, зворушливості:
Зацвіла в долині
Червона калина,
Ніби засміялась
Дівчина-дитина.
Пташечка зраділа
І защебетала.
Інтимна лірика взагалі посідає важливе місце в житті поета після заслання. Шевченко мріяв створити сім’ю, покладав надії на шлюб з Лікерою Полусмаковою, а коли мрія не здійснилась, його охопило почуття безнадії та самотності:
Минули літа молодії,
Холодним вітром од надії
Уже повіяло. Зима!
Сиди один в холодній хаті,
Нема з ким тихо розмовляти,
Ані порадитись…
(“Минули літа молодії…”)
Але які сердечні слова знайшов поет для опису сімейного щастя:
А я буду груші рвати,
Діткам подавати…
З дружиною єдиною
Тихо розмовляти.
Тойді, серце, як бралися,
Сі древа садив я…
Щасливий я! –
І я, друже, З тобою щаслива!
(“Подражаніє”)
Отже, зворушлива сила інтимної лірики великого Кобзаря й досі бентежить душі багатьох поколінь.
Related posts:
- Лірика – РАННЯ ТВОРЧІСТЬ – Тарас Григорович Шевченко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 40-60-х років ХІХ століття Рання творчість Т. Г. Шевченка представлена незрівнянними зразками ліричної поезії, баладами, соціально-побутовими та історичними поемами і драматичними творами. Лірика Важливе місце в ліриці раннього періоду посідає тема призначення поета і поезії в суспільстві (“Думи мої, думи мої…”, “Перебендя”). Вірш “Думи мої, думи мої…” став не тільки поетичним заспівом до збірки “Кобзар”, а і визначенням спрямованості […]...
- Невільницька лірика – Творчість періоду заслання – Тарас Григорович Шевченко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 40-60-х років ХІХ століття П’ятого квітня 1847 р. під час переправи через Дніпро Т. Шевченка було заарештовано за доносом студента Київського університету Петрова. Поет повертався до Києва, поспішаючи на весілля до Миколи Костомарова. На той час М. Костомарова, П. Куліша та інших членів Кирило-Мефодіївського товариства було заарештовано. У Шевченка вилучили малюнки і поетичні твори. Частина рукописів і малюнків зберігалася […]...
- Збірка “Три літа” – Тарас Григорович Шевченко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 40-60-х років ХІХ століття Збірка “Три літа” стала новим кроком автора до сучасної йому проблематики. Головною темою його творчості стало викриття самодержавного устрою та релігійного, національного, колоніального гноблення. У вірші “Три літа”, що дав назву всій збірці, поет описує зміни у власному світогляді, показує процес свого прозрівання за три роки (з 1843 по 1845): І тепер я розбитеє Серце […]...
- ТВОРЧІСТЬ 1843-1847 РОКІВ, ПЕРІОДУ “ТРЬОХ ЛІТ” – Тарас Григорович Шевченко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 40-60-х років ХІХ століття Шевченко давно мріяв поїхати в Україну, одночасно сподіваючись, що зможе поїхати вчитись у якусь європейську країну. Проте поїздці за кордон не судилось відбутися, і наприкінці квітня 1843 р. Шевченко виїхав в Україну. Цілком можливо, що він залишив Петербург разом з Гребінкою. Перебування в Україні тривало дев’ять місяців. За цей час Шевченко відвідав своїх знайомих у […]...
- Балади – РАННЯ ТВОРЧІСТЬ – Тарас Григорович Шевченко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 40-60-х років ХІХ століття Ранній період творчості Т. Шевченка ознаменувався написанням трьох балад: “Причинна”, “Тополя” , “Утоплена”. Як відомо, баладу “Причинна” було написано 1837 p., ще до викупу Поета з кріпацтва. Тому дехто з дослідників саме цей рік вважає початком першого періоду творчості. Усі три балади являють собою зразки романтичної поезії. В основі кожної з них лежить конфлікт між […]...
- Повісті російською мовою – Тарас Григорович Шевченко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 40-60-х років ХІХ століття Антикріпосницька направленість простежується і в повістях Т. Шевченка, написаних російською мовою. Коли саме поет почав працювати над повістями, конкретних даних немає, можливо, це було ще до арешту 1850 р. Але повісті “Наймичка” і “Варнак” датуються 1844-1845 pp., можливо, з обережності. Після смерті Миколи І Шевченко відмовився від фіктивних дат і не приховував від друзів, що […]...
- Поема “Кавказ” – Тарас Григорович Шевченко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 40-60-х років ХІХ століття Тематичним продовженням поеми “Сон” є поема “Кавказ”, присвячена щирому другові Тараса Шевченка Якову де Бальмену, який загинув на Кавказі під час війни з горцями. ” Кавказ ” – ще одна геніальна політична сатира Шевченка. Твір не має жанрових ознак поеми, бо в ньому немає сюжету і персонажів. Але він є згустком ідей, спрямованих на викриття […]...
- Журнал – Повісті російською мовою – Тарас Григорович Шевченко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 40-60-х років ХІХ століття Цінним документом для вивчення біографії Т. Г. Шевченка та його поглядів є щоденник, розпочатий 12 червня 1857 р. і закінчений 20 травня 1858 р. в Петербурзі. Оскільки писати відкрито для поета було ще ризиковано, а звістка про близьке звільнення пробудила нову енергію до творчості, щоденник він називав то “памятной книгой”, то “записной тетрадью”, то “журналом”. […]...
- Поема “Наймичка” – Тарас Григорович Шевченко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 40-60-х років ХІХ століття Образ матері є центральним у всьому доробку Т. Г. Шевченка, але в другому періоді творчості цей образ набуває нових рис. За кілька років, які пройшли між написанням “Катерини” і “Наймички”, Тарас Шевченко зміцнів як поет. Він по-новому осмислює долю жінки-покритки, виводить на передній план її материнські почуття, й самопожертву в ім’я дитини. І Катерина, і […]...
- Тарас Григорович Шевченко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 40-60-х років ХІХ століття “Я не знаю іншого поета, який би так повно поєднав у собі поета національного поета народного, як Шевченко. …З самої гущі народної встає великий національний поет України Тарас Григорович Шевченко, який повно відбив і в творчості своїй, і в страдницькому житті, і навіть у зовнішності свою прекрасну, багатостраждальну Україну. Безстрашна революційність, запорізька жадоба волі, залізна […]...
- Поема “Єретик” – Тарас Григорович Шевченко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 40-60-х років ХІХ століття Для Т. Г. Шевченка завжди були небайдужими долі всіх поневолених народів, особливо слов’янських. А питанням слов’янської єдності на той час цікавились передові особистості багатьох країн. Поему “Єретик” поет присвятив своєму сучаснику, видатному чеському вченому-славісту П. Й. Шафарику. За визначенням Шевченка, саме Шафарик сприяв зміцненню дружби між слов’янськими народами: “Слава тобі, Шафарику, вовіки і віки! Що […]...
- Живописна спадщина Т. Г. Шевченка – Тарас Григорович Шевченко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 40-60-х років ХІХ століття Поезія й живопис у творчості Т. Г. Шевченка нерозривно пов’язані. У живописі він був поетом, у поезії – живописцем. Малювання і поезія стали для Шевченка життєвою потребою, вираженням його творчої індивідуальності. До нас дійшло 240 поетичних творів великого Кобзаря і 1200 мистецьких робіт художника. Видатний митець пробував себе у різноманітній техніці, навіть у скульптурі, а […]...
- Історичні поеми – РАННЯ ТВОРЧІСТЬ – Тарас Григорович Шевченко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 40-60-х років ХІХ століття В історичних поемах Т. Г. Шевченка дуже яскраво відчувається туга за козацькою вольницею. Цілком можливо, що й улюблені вирази поета “козацька слава” і “кров козацька” не були випадковими в його творчості. На це вказав у своїй монографії 1898 р. Олександр Кониський. Тарас Шевченко мав ще одне прізвище – Грушівський, воно належало його дідові Іванові, учаснику […]...
- Поема (містерія) “Великий льох” – Тарас Григорович Шевченко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 40-60-х років ХІХ століття За радянських часів поема “Великий льох” була найменш дослідженим твором Кобзаря. Ставлення Шевченка до тогочасної Росії свідомо замовчувалось. А це була країна, яку О. Герцен назвав “живою пірамідою злочинів”. Отже, закликаючи народ до боротьби, Шевченко закликав знищити всю машину поневолення, яка звалась царською Росією. Тому у творах “Чигрине, Чигрине” та “Розрита могила” поет проклинав Хмельницького […]...
- Послання “І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм…” – Тарас Григорович Шевченко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 40-60-х років ХІХ століття Цей твір своєю назвою вказує на адресата, до якого звертається Т. Г. Шевченко. А саме: до українців (до пам’яті попередників, до сучасників і нащадків). У поемі воєдино пов’язано сатиру на панівний клас і авторське уявлення про те, яким має бути справжній патріот. Епіграф послання взято з Біблії, з першого соборного послання апостола Іоанна, у якому […]...
- Світове значення творчості – Тарас Григорович Шевченко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 40-60-х років ХІХ століття Думка, що творчість Т. Г. Шевченка належить не лише Україні, а і всьому світові, підтверджується тим фактом, що його твори перекладено всіма слов’янськими мовами і багатьма мовами інших народів. Захоплено відгукнулись на творчість Великого Кобзаря Елізе Рекло, Георг Брандес, Альфред Єнсен, Любен Каравелов, Етель-Ліліан Войнич, Еліза Ожешко, Тодор Павлов, Рокуел Кент, Назим Хікмет, Луї Арагон […]...
- Художник – Повісті російською мовою – Тарас Григорович Шевченко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 40-60-х років ХІХ століття Повість “Художник” містить міркування автора про долі видатних митців минулого. На його думку, талант не може розвинутися повно в умовах експлуататорського ладу, бо гноблення у всіх його проявах перешкоджає мистецтву. Повість знайомить нас з трагічною долею талановитого юнака, вихідця з народу. Твір автобіографічний, у ньому використано багато фактів з життя самого Т. Г. Шевченка та […]...
- Гайдамаки – РАННЯ ТВОРЧІСТЬ – Тарас Григорович Шевченко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 40-60-х років ХІХ століття “Гайдамаки” – вершина ранньої творчості Т. Г. Шевченка. Ця поема знаменує перехідний період у творчості Кобзаря: від маленьких ліричних творів до великого ліро-епічного полотна, у якому поет по-новому осмислює дійсність. Історичною основою поеми є події народного повстання, спричинені жахливими соціальними та національно-релігійними умовами. Польські І поміщики ставились до кріпаків як до нижчої раси, у деяких […]...
- Останні роки життя і творчості – Тарас Григорович Шевченко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 40-60-х років ХІХ століття З нагоди коронації Олександра II (1855 р.) багато політичних в’язнів одержали амністію, але прізвища поета в їхньому Списку не значилось. Завдяки клопотанням друзів поета в Петербурзі (найбільше віце-президент Академії мистецтв Ф. П. Толстой) 2 серпня 1857 р. Шевченко одержав офіційне звільнення. Того ж дня на рибальському човні він відбув до Астрахані. Очікуючи пароплава, він змушений […]...
- Поема “Сон” – Тарас Григорович Шевченко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 40-60-х років ХІХ століття Поема “Сон” – перша політично-сатирична поема у творчості поета. У цьому творі автор найповніше виразив політичні вимоги покріпаченого селянства. “Сон” – нищівна сатира на деспотичний режим Миколи І. Підзаголовок поеми (“Комедія”) вказує на його комічно-сатиричний характер. “Сон” написаний від першої особи у формі розповіді. Це дало авторові змогу виразити власне ставлення до зображуваних подій. Художній […]...
- Драматичні твори – РАННЯ ТВОРЧІСТЬ – Тарас Григорович Шевченко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 40-60-х років ХІХ століття За свідченням самого Шевченка та спогадами його сучасників, поет написав кілька драматичних творів російською мовою, які повністю до нас не дійшли. Але глибоке вивчення минулого і реалістичне його зображення в драматичних творах стало новим кроком у розвитку української драматургії. Драма “Назар Стодоля”, написана Тарасом Шевченком у 1842 році, є зразком історичного соціально-побутового твору. Її було […]...
- Інтимна лірика – Іван Якович Франко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 70-90-х років XIX століття Нова грань таланту Івана Франка розкрилася у збірці “Зів’яле листя” (1896 p.), яку митець назвав “ліричною драмою”. Цей шедевр інтимної лірики понад сто років бентежить серця читачів, обпікає вогнем пристрастей, і дарує естетичну насолоду. Збірка складається з “трьох жмутків”, де розкривається туга і страждання ліричного героя, породжені складними суспільними та особистими обставинами, непростий перебіг внутрішнього […]...
- Соціально-побутові поеми – РАННЯ ТВОРЧІСТЬ – Тарас Григорович Шевченко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 40-60-х років ХІХ століття До соціально-побутових поем першого періоду належать три твори Т. Г. Шевченка: поема “Катерина”, присвячена В. А. Жуковському на честь викупу з кріпацтва, не надрукована за життя Кобзаря поема “Слепая” та незавершена поема “Мар’яна-черниця”. Цими творами Т. Г. Шевченко відкриває власну галерею неповторних жіночих образів. Жіноча недоля у творчості митця стала згустком болю, бо кріпацтво передчасно […]...
- Тема жіночої долі у творчості Тараса Шевченка – ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО 1814-1861 – ТАРАС ШЕВЧЕНКО: ГІДНІСТЬ, ДУХ І ПАМ’ЯТЬ – У пошуках національного самоусвідомлення: Нова українська література Кожного поета є своє коло улюблених тем. У Шевченка їх У дві – це Україна та жінка-мати. У художньому розкритті цих тем талант Кобзаря сягнув найвищих вершин, бо вони пройшли крізь його серце як згусток найщирішої любові й неймовірного суму, як сплав ліричного почуття й довершеної форми, втілених у художньому творі. Дуже слушну думку висловив […]...
- ЗАЦВІЛА В ДОЛИНІ – ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО * * * Зацвіла в долині Червона калина, Ніби засміялась Дівчина-дитина. Любо, любо стало, Пташечка зраділа І защебетала. Почула дівчина І в білій свитині З біленької хати Вийшла погуляти У гай на долину. І вийшов до неї З зеленого гаю Козак молоденький; Цілує, вітає, І йдуть по долині, І йдучи співають. Як діточок двоє, Під […]...
- Тема 9. Тарас Шевченко (1814 – 1861) – Літературний процес 40 – 60-х років XIX ст. – Нова українська література Біографічні відомості 9 березня 1814 р. народився Тарас Григорович Шевченко в селі Моринцях на Черкащині в родині селянина-кріпака. У сусідньому селі Кирилівці проминули дитячі роки майбутнього поета. Рано залишився сиротою. Перша освіта у сільського дяка; виявив великий хист до малювання і складання віршів. 1831 р. – переїхав з паном Енгельгардтом до Петербурга, де навчався в […]...
- Особистісна лірика Тараса Шевченка (1847-1861) – ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО 1814-1861 – ТАРАС ШЕВЧЕНКО: ГІДНІСТЬ, ДУХ І ПАМ’ЯТЬ – У пошуках національного самоусвідомлення: Нова українська література Досі йшлося про Т. Шевченка як поета – виразника дум, мрій і прагнень свого покріпаченого, багатостраждального народу. Вони художньо втілилися в темах філософських, історичних, соціальних, побутових. Проте поет не залишався пасивним спостерігачем, не просто фіксував певні події, навіть найтрагічніші, а й висловлював до них своє ставлення, виливав свою душу. Мається на увазі глибинний ліризм поета, […]...
- ТРИ ЛІТА – ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО І день не день, і йде не йде, А літа стрілою Пролітають, забирають Все добре з собою. Окрадають добрі думи, О холодний камінь Розбивають серце наше І співають амінь, Амінь всьому веселому Од нині до віка. І кидають на розпутті Сліпого каліку. Невеликії три літа Марно пролетіли… А багато в моїй хаті Лиха наробили. Опустошили […]...
- Світова велич Тараса Шевченка – ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО 1814-1861 – ТАРАС ШЕВЧЕНКО: ГІДНІСТЬ, ДУХ І ПАМ’ЯТЬ – У пошуках національного самоусвідомлення: Нова українська література Справді геніальним поетом називають того, хто, пишучи про національні проблеми, зумів піднятися до їхнього загальнолюдського потрактування. Світова велич письменника визначається і його внеском у світовий літературний процес, і впливом на читача, і новаторськими пошуками ідей та оригінальних мистецьких засобів. Т. Шевченко силою свого полум’яного й художньо довершеного слова, силою своєї загальнолюдської правди переступив кордони рідної […]...
- Молитва як жанр у творчості Тараса Шевченка: ЗЛОНАЧИНАЮЩИХ СПИНИ… – ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО 1814-1861 – ТАРАС ШЕВЧЕНКО: ГІДНІСТЬ, ДУХ І ПАМ’ЯТЬ – У пошуках національного самоусвідомлення: Нова українська література Протягом травня 1860 року Т. Шевченко написав кілька поезій, об’єднаних жанром молитви. Одна із них – “Злоначинающих спини…”. Літературознавчі координати Молитва – літургійний жанр, який передбачає прославлення Бога, звернення до Його милості з проханням про допомогу, прихильність, захист. Водночас це і ліричний жанр, який нагадує медитацію. В українській поезії ХІХ століття до нього зверталися Т. […]...
- До Основ’яненка – ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО 1814-1861 – ТАРАС ШЕВЧЕНКО: ГІДНІСТЬ, ДУХ І ПАМ’ЯТЬ – У пошуках національного самоусвідомлення: Нова українська література Історія написання. Вірш Т. Шевченка “До Основ’яненка” створено 1839 р. Це один з восьми творів, який увійшов до першого “Кобзаря”, виданого 1840 р. Прочитавши його, вдумливий учень неминуче поставить перед собою питання: чому у творі, присвяченому Г. Квітці-Основ’яненку, йдеться переважно про історичні реалії? Відповідь на нього стане зрозумілою, якщо пригадати, що підштовхнуло Т. Шевченка до […]...
- Ісаія. Глава 35 – ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО 1814-1861 – ТАРАС ШЕВЧЕНКО: ГІДНІСТЬ, ДУХ І ПАМ’ЯТЬ – У пошуках національного самоусвідомлення: Нова українська література Д основі поезії “Ісаія. Глава 35” – біблійна легенда про “дива Господнії”. Іудейський пророк Ісаія жив у VIII ст. до н. е., походив з аристократичної родини. Він є автором окремих глав книги Старого заповіту, названої його ім’ям. Глава 35 присвячена пророцтву про щасливе життя, яке колись настане для людей. Її Т. Шевченко використав, щоб написати […]...
- Літературознавство і критика – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 40-60-х років ХІХ століття У зв’язку з пожвавленням літературного життя в Україні зароджується літературознавство. Саме на ці роки припадає бурхливий розвиток літературної критики, яка в 60-ті роки стає окремою галуззю літературної діяльності. В умовах переслідування української культури, заборони української мови та української видавничої справи провідна роль у розвитку цих напрямків суспільної діяльності належала російській критиці, яка не обходила увагою […]...
- Кавказ – ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО 1814-1861 – ТАРАС ШЕВЧЕНКО: ГІДНІСТЬ, ДУХ І ПАМ’ЯТЬ – У пошуках національного самоусвідомлення: Нова українська література Історія створення. Поема Т. Шевченка “Кавказ” написана в 1845 р. під час перебування поета в Україні. Поштовхом до роботи над нею, ймовірно, стала трагічна звістка про смерть поетового щирого друга Якова де Бальмена (1813-1845) на Кавказі. З ним Т. Шевченко познайомився в 1843 р.: колишній кріпак й освічений молодий граф щиро заприятелювали. Вони були майже […]...
- Катерина – ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО 1814-1861 – ТАРАС ШЕВЧЕНКО: ГІДНІСТЬ, ДУХ І ПАМ’ЯТЬ – У пошуках національного самоусвідомлення: Нова українська література Ідейно-тематичний зміст. Коли ви поцікавитеся чи в батьків, чи в будь-кого зі старших, який твір Т. Шевченка про жіночу долю найбільше їм запам’ятався, відповідь буде однозначна – поема “Катерина” (1838-1839). Справді, це один із найпопулярніших творів, що приваблював і приваблює читачів історією зневаженого кохання, яка оповідана так емоційно, що безталанна доля сина й матері-покритки не […]...
- Біблія в житті Тараса Шевченка – ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО 1814-1861 – ТАРАС ШЕВЧЕНКО: ГІДНІСТЬ, ДУХ І ПАМ’ЯТЬ – У пошуках національного самоусвідомлення: Нова українська література Біблія супроводжувала Т. Шевченка протягом усього його життя. Із цією Вічною книгою він познайомився ще в дитинстві: слухав біблійні легенди, пісні, житія святих, розглядав ікони. Уже в зрілому віці поет звертався до Біблії, щоб знайти відповіді на питання, які хвилювали його. З неї він запозичував сюжети, образи, мотиви, котрі переплавлялися завдяки його таланту в оригінальні […]...
- Народні оповідання – Марко Вовчок – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 40-60-х років ХІХ століття Упродовж 1856-1857 років Марко Вовчок написала дванадцять оповідань з життя українського селянства і надіслала їх у Петербург Пантелеймонові Кулішеві. І вже у грудні 1857 року світ побачила невеличка книжечка під назвою “Народні оповідання”, підписана ім’ям Марко Вовчок. До збірки увійшли 11 оповідань: “Сестра”, “Козачка”, “Чумак”, “Одарка”, “Сон”, “Панськаволя” (пізніше – “Горпина”), “Викуп”, “Свекруха”, “Знай, ляше!”, […]...
- Творчість Тараса Шевченка і її роль в історії української літератури – ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО 1814-1861 – ТАРАС ШЕВЧЕНКО: ГІДНІСТЬ, ДУХ І ПАМ’ЯТЬ – У пошуках національного самоусвідомлення: Нова українська література Тapac Шевченко – центральна постать в українському літературному житті ХІХ ст. Його творчість вплинула на розвиток нової української літератури завдяки кільком чинникам. 1. Поет утвердив в українській літературі загальнолюдські демократичні цінності. Т Шевченко звернувся до широкого кола тем і мотивів, які до нього або не порушувалися, або звучали несміливо. Це соціальні, політичні, філософські, історичні, морально-етичні, […]...
- ДУМКА – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – Діяльність Руської трійці – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Нащо мені чорні брови, Нащо карі очі, Нащо літа молодії, Веселі, дівочі? Літа мої молодії Марно пропадають, Очі плачуть, чорні брови Од вітру линяють. Серце в’яне, нудить світом, Як пташка без волі. Нащо ж мені краса моя, Коли нема долі? Тяжко мені сиротою На сім світі жити; Свої люде – як чужії, Ні з ким […]...
- Драматургія – Іван Якович Франко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 70-90-х років XIX століття Цікавою сторінкою творчості І. Франка є драматургія, у якій він знову ж таки розкриває життя різних верств українського суспільства: селян, ремісників, народної інтелігенції. Найбільший інтерес викликає соціально-психологічна драма “Украдене щастя” (1893 p.), написана за сюжетом народної “Пісні про шандаря”. У ній змальовано трагедію особистого життя трьох головних персонажів, у яких “украдене щастя”: Анни та Миколи […]...