ІНТЕРПРЕТАЦІЯ БІБЛІЙНОГО МОТИВУ СПОКУШЕННЯ ДИЯВОЛОМ У РОМАНІ ВАСИЛЯ БАРКИ “ЖОВТИЙ КНЯЗЬ”
Роман Василя Барки “Жовтий князь” – один із найяскравіших фрагментів літератури української діаспори, в якому вперше відтворено широку картину духовного життя народу в найтрагічніші моменти. У передмові до твору автор визначає три пласти зображення: реалістичний, психологічний та метафізичний (духовний),підкреслюючи цим багатоплановість свого роману. Найбільш глибоким, як нам здається, є метафізичний пласт, зокрема один із його аспектів – інтерпретація біблійного мотиву спокушення дияволом. Як сказано у Біблії, “На початку Бог створив Небо та землю” [1М. 1:1]. На першому місці стоїть Небо як уособлення вищого (духовного) світу, яке живе за своїми канонами. Під час створення людини на Небі уже існувало життя. “І сталася на небі війна: Михаїл та його Ангели вчинили зо змієм війну. І змій воював та його ангели, та не втрималися, і вже не знайшлося їм місця на небі. І скинений був змій великий, вуж стародавній, що зветься диявол і сатана, що зводить усесвіт, і скинений був він додолу…” [Об.12:7-9]. Тоді ж цей сатана прокрався у вигляді змія в Едемський сад. Там він побачив Єву і спокусив її з’їсти плід з дерева знання добра і зла. “…Змій був хитріший над усю польову звірину, яку Господь Бог учинив” [М. 3:1]. За вчинок цей Бог назвав сатану в образі змія проклятішим над усі живі істоти. Саме тому, за словами святого апостола Івана, “хто чинить гріх, той від диявола, бо диявол грішить від початку” [1Ів. 3:8].
Сатана розраховував, що після смерті Адама і Єви їхні душі потраплять до нього. Але Бог вирішив послати на землю Свого Благословенного Сина, щоб врятувати від загибелі людей. Та знову бачимо, що диявол не заспокоюється, він намагається спокусити у пустелі й Ісуса. Але Ісус зміг протистояти злій силі. Сатана тричі намагався спокусити Сина Божого, та йому жодного разу так і не вдалося примусити Ісуса згрішити, тому диявол-спокусник залишив його. Спробуємо провести певні паралелі з романом Василя Барки “Жовтий князь”, розглянувши епізод “церковного” допиту Мирона Катранника. У цьому епізоді письменник доводить протистояння між Отроходіним і Катранником до кульмінаційного моменту. Автор дає зрозуміти, що період “холодної війни” закінчився, тепер треба сказати вголос те, про що з першої зустрічі було сказано поглядами. Саме в цій ситуації Барка, вдаючись до алюзії, підводить читача до беззаперечного висновку, що Отроходін – це личина диявола-спокусни-ка. Розгортаючи біблійний мотив, автор випробовує істинну віру героя: “чи зможе Мирон Катранник вистояти цей двобій, чи залишиться непохитною його віра в Бога?”.Перед селянином постає вибір між життям і смертю: він має вирішити – хліб у обмін на чашу чи смерть. І він вибирає: “Щоб так за це зерно – продати? А тоді куди? Від неба кара буде мені і дітям… І хто виживе в селі проклене Катранників, краще вмерти”[1,с.48].Барка, як майстер психологічного напруження, здатний розкривати через душевний стан духовну силу людини, дає змогу Отроходіну вдруге спокусити напівпритомного Катранника: “Вже почув Мирон Данилович, що ставлять і другий мішок; не хотів дивитись, але подужала примана…” [1, с.148]. І знову напружений момент: невже зломиться Катранник, невже його чикає помилка Адама та Єви – підкорення дияволові. Проте сила віри перемогла до кінця, до останнього смертного подиху. Сумнів щодо віри селянина в Бога в цей момент виникає і у спокусника Отроходіна. Тому диявольська личина поки що лишає Мирона жити, по-перше, через надію, що Катранник сам з’явиться і проситиме хліба, а, по-друге, зі смертю Мирона обірветься остання ниточка, що веде до чаші, ще одного символічного біблійного образу, майстерно введеного Василем Баркою у полотно твору. І за третім разом Катранник залишиться непохитним. Він, як і Ісус, отримує перемогу, заплативши надто високу ціну – своє життя. Доречно тут буде згадати слова Біблії:”Тож підкоріться Богові та спротивляйтеся дияволові, – то й утече він від вас”[Як. 4:7].Таким чином, Барка у романі “Жовтий князь” часто звертається до біблійних мотивів, які можна зрозуміти лише після грунтовного аналізу Книг Святого Письма Старого і Нового Заповіту.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)