Інтер’єр
Інтер’єр (фр. inte’rieur – внутрішній) – у літературі – вид опису, змалювання внутрішніх приміщень та предметів, які в них знаходяться і безпосередньо оточують персонажів твору. І. конкретизує місце подій, допомагає окреслити соціальне становище персонажа, його духовні запити, смаки, професію, вдачу, психологічний стан тощо. І. сприяє глибшій характеристиці персонажів, часто має важливе ідейно-композиційне значення. Наприклад: “Я ходжу по свому кабінету, ходжу вже третю безсонну ніч, чуткий, як настроєна арфа, що гучить струнами од кожного руху повітря. Моя лампа під широким картоновим абажуром ділить хату на два поверхи – вгорі темний, похмурий, важкий, під ним – залитий світлом, із ясними блисками і з сіткою тіней. Послана на кушетці й неторкана постіль особливо ріже око. За чорними вікнами лежить сніг, […] а моя хата здається мені каютою корабля, що пливе десь у невідомому чорному морі разом зо мною, з моєю тугою і моїм жахом” (М. Коцюбинський, “Цвіт яблуні”). Опис зовнішнього вигляду певної будівлі чи урбаністичної композиції (майдан, вулиця тощо) називається екстер’єром.
Related posts:
- ПЛУГ – ПАВЛО ТИЧИНА Вітер. Не вітер – буря! Трощить, ламає, з землі вириває… За чорними хмарами (з блисками! ударами!), За чорними хмарами мільйон мільйонів мускулястих рук… Котить. У землю врізає (чи то місто, дорога, чи луг), У землю плуг. А на землі люди, звірі й сади, А на землі боги і храми: О пройди, пройди над нами, Розсуди! […]...
- До чого сниться постіль Якщо вам приснилася ліжко, то, перш за все, слід звернути увагу на супутні чинники – хто разом з вами знаходився в ліжку, чи чиста була постіль, в якій кімнаті вона перебувала і багато іншого, тільки в поєднанні з іншими характеристиками, можна дати тлумачення цього сну найбільш чітко і точно. Бачити у сні постіль білого кольору […]...
- ЦВІТ ЯБЛУНІ – Михайло Коцюбинський Етюд Я щільно причинив двері од свого кабінету. Я не можу… я рішуче не можу чути того здушеного, з присвистом віддиху, що, здається, сповняв собою весь дім. Там, у жінчиній спальні, вмирає моя дитина. Я ходжу по свому кабінету, ходжу вже третю безсонну ніч, чуткий, як настроєна арфа, що гучить струнами од кожного руху повітря. […]...
- ЗАГАДКИ 1. Без рук, без ніг, тільки з рогами, а ходить попід небесами. 2. По морю, по морю золота тарілка плававає. 3. Всіх годує, напуває, а про неї не кожен дбає. 4. Зроду рук своїх не мав, а узори вишивав. 5. Сестра до брата в гості йде, а він від неї ховається. 6. Піднялися ворота – […]...
- Як тихо на землі! Як тихо! – ВАСИЛЬ СТУС Як тихо на землі! Як тихо! І як нестерпно – без небес! Пантрує нас за лихом лихо, Щоб і не вмер і не воскрес. Ця Богом послана Голгота Веде у паділ, не до гір. І тінь блукає потаймир, Щовбами сновигає потай. Пощо, недоле осоружна, Оця прострація покор? Ця дума, як стріла, натужна, Оцих волань охриплий […]...
- У ЦЬОМУ ПОЛІ, СИНЬОМУ, ЯК ЛЬОН – ВАСИЛЬ СТУС У цьому полі, синьому, як льон, Де тільки ти і ні душі навколо, Уздрів і скляк: блукало в тому полі Сто тіней, В полі синьому, як льон. А в цілому полі синьому, як льон, Судилося тобі самому бути, Аби спізнати долі, як покути, У цьому полі синьому, як льон. Сто чорних тіней довжаться, ростуть І […]...
- ПЛАН – ЛЬЮЇС КЕРРОЛ, М. ЦВЕТАЕВА – СИЛА ТВОРЧОЇ УЯВИ – 5 клас Повість як літературний жанр 1. Поняття про повість. (Повість – епічний твір середньої форми. Посідає проміжне місце між романом і оповіданням.) 2. Особливості повісті. (Більший об’єм порівняно з оповіданням; розгорнутий сюжет; більша кількість другорядних персонажів, повніша та глибша їх характеристика; наявність описів.) 3. Письменники, що працюють у жанрі повісті. (Ч. Діккенс “Різдвяна пісня в прозі”, […]...
- Чи правильно стверджувати, що М. Коцюбинський по-справжньому знайшов себе тільки в імпресіонізмі? МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ Імпресіонізм (від франц. impression – враження) – напрям у мистецтві та літературі останньої третини XIX – початку XX ст. Виник у французькому живописі. Назву дістав після виставки 1874 р., на якій експонувалася картина К. Моне “Імпресія. Схід сонця”. Французькі художники-імпресіоністи брали для зображення якусь мить часу, мить життя і відображали її у найсуттєвішому […]...
- Система образів літературного твору та прийоми її адаптації до шкільного курсу української літератури О. Фенцик Мукачів Відомо, що кожне з мистецтв осягає дійсність по-своєму, послуговуючись специфічною, оригінальною образністю. Музичні образи тонко передають внутрішній світ особистості, малярські та графічні – в деталях розкривають людську зовнішність, сценічні – відтворюють дії, вчинки людини. Специфічною рисою художньої літератури є універсальність у віддзеркаленні життя: вона моделює і зовнішні особливості явищ буття, і їх […]...
- Екскурс Екскурс (лат. excursus – відхилення, відступ) – у літературному творі – відхилення від основної сюжетної лінії, теми задля висвітлення додаткових, побічних питань. Визначається часовий Е. (заглиблення у минуле чи майбутнє) та просторовий Е. (перенесення в інший краєвид, країну тощо); здійснюється за допомогою введення у художній текст додаткових епізодів, вставних новел, нових персонажів, авторських ретроспекцій і […]...
- Алгоритм Евкліда знаходження НСД Алгоритм Евкліда – це спосіб знаходження найбільшого спільного дільника для двох чисел. Візьмемо до уваги факт, що якщо одне натуральне число з пари остачі ділить інше, то їх НОД буде дорівнює меншому з них. Записати це можна так: якщо a / b (остачі), то НСД (a; b) = b. Візьмемо до уваги другий факт. Якщо […]...
- Властивість ромба Ромб – це паралелограм, у якого всі сторони рівні. Тому окрім властивостей паралелограма, він має особливі властивості: Діагоналі ромба перпендикулярні один одному; діагоналі ромба ділять його кути навпіл. Щоб довести ці властивості, розглянемо ромб ABCD. Так як це ромб, всі сторони в нього рівні: AB = BC = CD = DA. Діагоналі ромба – AC […]...
- Хіазм Хіазм (грецьк. chiаsmos – хрестоподібне розташування у вигляді грецької літери X) – вживаний у поезії мовностилістичний прийом, котрий полягає у переставленні головних членів речення (різновид інверсії) задля увиразнення віршованого мовлення:Кіптява свічка й ніж щербатий, Червінна королева з карт (Б.-І. Антонич). Хитнувся гвалт розбуджених церков, І, кинувшись од ватри стрімголов, Упав на степ бунтарських тіней кетяг […]...
- Інтелектуалізм у літературі Інтелектуалізм у літературі (лат. intellectus – розум, пізнання, intellectualis – розумовий, розсудливий) – умовна назва стильової домінанти твору або літературної течії, пов’язаної з відчутною перевагою інтелектуально-раціональних елементів образного мислення митця над емоційно-чуттєвими. Якщо виходити з єдності емоційної та інтелектуальної сфер духов-ного світу людини, то І. не має аксіологічного статусу, є диференційною ознакою певного типу людини, […]...
- ПОРТРЕТ Портрет (фр. Portrait) – зображення в літературному творі зовнішнього вигляду, пози, рухів, виразу обличчя людини, її одягу, взуття тощо. Портрет є одним із засобів типізації, а особливо індивідуалізації образу персонажа. Уже зовнішній вигляд часто говорить про деякі риси вдачі людини. Здебілъшого xаpактep героя відповідає його зовнішньому виглядові (портретові). Але іноді, особливо у творах письменників-романтиків, зовнішність […]...
- Художні засоби (зображально-виражальні) Художні засоби (зображально-виражальні) – сукупність прийомів, способів діяльності письменника, за допомогою яких він досягає мети – творить художньо-естетичну вартість. Оскільки митець зображає певний світ і виражає до нього своє ставлення, то Х. з. називаються ще зображально-виражальними засобами. Це – базова основа художнього мовлення, за допомогою якого митець створює нову художню реальність за естетичними критеріями, рівновелику […]...
- ЛІТЕРАТУРНИЙ (ХУДОЖНІЙ) ОБРАЗ. ЛІТЕРАТУРНИЙ ТИП – Літературний образ – сформований фантазією письменника світ, тією чи іншою мірою співвідносний зі світом реальним на рівні суспільних, культурних, історичних, психологічних та інших явищ. √ Особливості літературно-художнього образу: конкретність, перетворення, емоційність, типізація, узагальнення. √ План характеристики художнього образу: 1. Еволюція героя. 2. Портрет. 3. Поведінка, вчинки героя. 4. Зображення душевних переживань. 5. Ставлення героя […]...
- Чим відрізняється шашка від шаблі З темою холодної зброї в наших країнах знайомі, мабуть, тільки поціновувачі мистецтва, спортсмени-фехтувальники і збирачі предметів старовини. Середньостатистична людина навряд чи може блиснути глибокими знаннями в цій області, наприклад, розповісти з ходу, ніж шашка відрізняється від шаблі. Але тут важлива допитливість і зацікавленість, а знання з цього питання можна отримати без праці. Шабля – це […]...
- Що таке зовнішня і внутрішня області кута? Кут своїми променями ділить площину на дві частини. Одна знаходиться всередині кута, інша – поза ним. Однак, кутом можна порахувати кордону будь-якої з цих двох площин. Можна сказати по-іншому – два промені, які виходять з однієї точки утворюють два кути: один з одного боку між двома променями, другий – з іншого боку. У такій неоднозначній […]...
- Супутник Сатурна Пандора Пандора – четвертий супутник Сатурна. Супутник отримав ім’я на честь жінки, яка, відповідно до грецької міфології, була послана на Землю Зевсом в покарання за викрадений Прометеєм у богів вогонь. Перед тим, як відправити її на Землю, Зевс дав їй скриньку з хворобами і бідами, який Пандора відкрила, піддавшись своїй цікавості. Тим самим вона випустила всі […]...
- Драматична література – основна ознака, жанри Драматична література (греч. drama, букв. – дія) характеризується пристосованістю для сценічної інтерпретації. Основною її ознакою є призначення її для театрального спектаклю. Текст драматичного твору розпадається на двох частин – мови героїв і ремарки, що вказують режисеру на декорації і дії персонажів. Твір, написаний у формі мови персонажів і ремарок, і є добутком “драматичної форми”. Це […]...
- Що таке готичний стиль? Готичний (від назви германського племені готів) стиль (1150-1500) представлений в різних художніх формах. Але найповніше він виявився в архітектурі. Одне з вищих досягнень готичного стилю – готичні собори. Потужні колони, увінчані стрілчастими арками, величезні вікна з кольоровими скельцями, конічні шпилі надають готичним соборам легкість. Споруда завжди виглядає спрямованої вгору і від цього здається ще вище. […]...
- Панно – ІГОР КАЛИНЕЦЬ Панно З очима Більшими За айстри Вже й наче Осінь Осінній настрій Вже я Лагідний Мов щойно З ікони Кучері з позолітки Елегійно Дзвонять Щоденно Ходжу З козубом На прощу У лісовика Що з ратицями Грибів Випрошую Та думаю Як квітку З городця Вашого Вкрасти Панно З очима Більшими За айстри...
- Катахреза Катахреза (грецьк. katdchresis – зловживання) – різновид гіперболічної метафори, в якій сполучаються слова, логічно між собою не узгоджені (“червоне чорнило”, “пекучий лід” тощо). Частіше подібні тропи називають оксиморонами, оскільки вони створюються завдяки незвичайному використанню епітетів (назва збірки В. Стуса “Веселий цвинтар” тощо). Подеколи К. вживається і в ширшому розумінні – як сполучення несумісних понять: “Я […]...
- Безкровна Муза – ЄВГЕН МАЛАНЮК Євген Маланюк * * * Безкровна Муза – нежива, А я несу їй в бідній жертві Мої скалічені слова – І скривавлені, і мертві. Не оживить, не запалить, Не випростать зігнуті крижі. Ось кожна думка, кожна мить Сталевим лезом горло ріже. Гей, поки б’ється в хвилях злив Доби сієї лютий вітер, Так треба грому дужих […]...
- Перевтілення Перевтілення – вживання однієї людини у внутрішній світ іншої, тимчасова ідентифікація з нею, виконання її рольових функцій. У літературознавстві термін П. вживається для пояснення психологічного механізму переходу фізичного автора на позиції автора текстуального, оповідача, розповідача, ліричного героя, персонажа тощо. Письменник немовби змінює маски, розігрує ролі різних художніх суб’єктів, тобто перевтілюється у ці постаті. Внаслідок цього […]...
- Взаємодія Взаємодія – взаємозв’язок, взаємозалежність елементів будь-якої системи, в процесі яких вони змінюються. Характер, спрямованість і наслідки такої взаємозалежності індивідуальні. Дія – це вияв діяльності активного суб’єкта. В. – зіткнення діяльності двох або більше чинників, має процесуальний характер, але не завжди приводить до взаємовпливу. Термін “В.” стосується зв’язку всіх об’єктів, а термін “взаємовплив” слід застосовувати до […]...
- Порівняльний аналіз писемного мовлення персонажів в оповідях від третьої та першої особи У художньому прозовому творі виділяються два основні плани: план оповідача та план персонажів [1, с. 240]. Кожен із названих планів має власні диференційні ознаки. Системна взаємодія планів, їх інтеграція створюється та спрямовується автором. Мовлення персонажів протистоїть мовленню автора. План персонажа не є однорідним. Він може бути представлений діалогічним мовленням, внутрішнім мовленням, невласне-прямим, а також писемним […]...
- Кіносценарій Кіносценарій (грецьк. kineo – рухаю, італ. scenario, від лат. scaena – сцена) – літературний драматичний твір, за яким створюється кінофільм. Сучасний К. при всій самостійності та закінченості літературної форми існує для втілення його на екрані в кінематографічних образах. Ця кінематографічна образність К. народжується з єдності чотирьох його компонентів: ремарки (описової частини); діалогу чи монологу (прямої […]...
- Медіани, бісектриси, висоти в трикутниках З бісектрисою ви вже знайомі: цей відрізок в трикутнику ділить кут на два рівних кута і завершується на протилежній стороні трикутника. Медіана (від лат. “Середня”) теж проводиться з кута трикутника тільки ділить вже не кут, а протилежну сторону трикутника на дві рівні частини. Виходить 2 рівних по площі нових трикутника. Висотою трикутника називають перпендикуляр, проведений […]...
- Жарт Жарт – 1). Вислів, витівка, дотеп, комічна дія тощо, які викликають сміх і служать для розваги. Експресії словесного жарту нерідко сприяють римоване мовлення, діалог, каламбур, алогізми тощо: – Ти що привіз? – Лій. – Трохи постій. – А ти що? – Мед. – Ставай наперед. – А ти що привіз? – Горілку! – Берись за […]...
- Антропоніміка Антропоніміка (грецьк. dnthropos – людина та опута – ім’я) – розділ ономастики (галузь мовознавства, покликана вивчати назви родів, племен, націй, географічні назви та ін.), в якому досліджуються власні імена, прізвища, псевдоніми тощо як письменників, так і персонажів у художніх творах, розкривається їхній ідейний зміст (подеколи – символічне значення), як Калитка в драмі І. Карпенка-Карого “Сто […]...
- Схема римування Схема римування – схема розташування рим у віршовій структурі, позначувана літерами української (або латинської) абетки. Поширені в силабо-тонічній системі такі різновиди С р.: суміжне, або парне (аа бб…), перехресне (абаб), кільцеве, або оповите (абба), тернарне (аабввб), кватернарне (ааабвввб). Трапляються й інші С. р. залежно від строфічної будови (терцет, сонет, секстина, нона, децима, онегінська строфа і […]...
- Усе – лише не це! – ОЛЕНА ТЕЛІГА Усе – лише не це! Не ці спокійні дні, Де всі слова у барвах однакових, Думки, мов нероздмухані вогні, Бажання – в запорошених оковах. Якогось вітру, сміху чи злоби! Щоб рвались душі крізь іржаві грати, Щоб крикнув хтось: ненавидь і люби – І варто буде жити чи вмирати! Не бійся днів заплутаних вузлом, Ночей безсонних, […]...
- ТАРАС ШЕВЧЕНКО. ВІРШ ДО ОСНОВ’ЯНЕНКА – ЛІТЕРАТУРА кін. XVIII – 70-90-ті рр. XIX ст √ У Вірші-посланні (належить до громадянської лірики, написаний чотиристопним хореем) відтворюються спогади поета про старожитню Україну, запорожців, славу рідного краю, яка була колись. √ Ідея – пробудження національної свідомості, висловлення прохання до Г. Квітки-Основ’яненка звертатися у своїх творах до минулого Батьківщини, Запорізької Січі. √ Композиція: – експозиція: про знищення Запорізької Січі; – зав’язка: розмірковування над […]...
- Мотивування Мотивування – один із проявів закону детермінації в художній творчості, діє в різних аспектах: як обгрунтування появи мотиву в художньому творі чи комбінації мотивів, що рухають фабулу і сюжет; як обгрунтування, пояснення поведінки персонажів, будь-яких змін у внутрішньому світі, мовленні, портреті персонажів, оповідача, ліричного суб’єкта. У першому випадку звертають увагу на послідовність розвитку тематики твору, […]...
- МОВА АВТОРА ТА МОВА ДІЙОВИХ ОСІБ – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ У казках і оповіданнях письменники описують події, розповідають про героїв (персонажів), про їх вчинки, настрої та почуття. Така мова називається авторською, або мовою автора. Крім того, у тексті виділяються діалоги, які якнайточніше (дослівно) передають розмови, висловлювання двох дійових осіб (персонажів). У мові персонажів можуть вживатися ненормативні слова – розмовні, діалектні тощо. Мова дійових осіб і […]...
- Поетизм Поетизм – слово або зворот особливого естетичного змісту, яке. витворює специфічне враження, породжує стан духовного. , піднесення. Це можуть бути назви різних міфічних істот (німфа, пан, див, мавка тощо), явищ природи (весна, гроза, “бабине літо” і т. п.), абстрактних понять, виповнених глибоким душевним переживанням (любов, ненависть, мрія і т. п.), настроїв, пов’язаних із романтичними поривами […]...
- Анепіфора – Синтаксичні засоби увиразнення мовлення (стилістичні фігури) – Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Анепіфорою (грец. άνεπιφορά), або Просаподосісом (грец. Προσαποδοσιζ – буквально надлишок), або Кільцем, називається стилістична фігура, яка зв’язує повтором окремих слів чи словосполучень початок і кінець суміжних мовних одиниць (абзац, строфа) або й однієї одиниці (речення чи віршовий рядок). Пояснюючи назву цієї фігури, В. Домбровський, зокрема, писав: “Повторення початкового слова або фрази на кінці того самого […]...
- АНЕПІФОРА Анепіфорою (грец. άνεπΙφορά ), або Просаподосісом (грец. προσαποδο-σΙζ – буквально надлишок), або Кільцем, називається стилістична фігура, яка зв’язує повтором окремих слів чи словосполучень початок і кінець суміжних мовних одиниць (абзац, строфа) або й однієї одиниці (речення чи віршовий рядок). Пояснюючи назву цієї фігури, В. Домбровський, зокрема, писав: “Повторення початкового слова або фрази на кінці того […]...