Інноваційні процеси в педагогіці
Зміни, що відбуваються в соціумі, розвиток сучасних технологій в науці і освіті висувають актуальні завдання вдосконалення освітньої системи у викладацькій діяльності.
Одним з методів постійного розвитку даної сфери діяльності є нововведення, що представляють собою використання в процесі викладання різних нововведень. Вони використовуються в змісті навчання, методах, видах і освіті процесу навчання, викладання, виховання, організації та управлінні роботою освітніх установ.
Поняття і суть інноваційного процесу в освітній системі
У перекладі з англійської мови термін “інновація” (innovation) означає прояв чогось нового. Нововведення утворюються в ході пошуку рішень проблем за допомогою не використовуваних раніше способів і методів.
Створення центрів з вивчення та аналізу педагогічних нововведень, явище світу літературних видань про нововведення в сфері освіти, почалося в середині минулого століття в США і багатьох країнах Європи. Аналогічна робота велася і в Радянському Союзі. Вона полягала в вибірковому впровадженні освітніх інновацій та передачі педагогічного досвіду, яка повсюдно віталася і заохочувалася.
Процес прискорення інновацій – це спрямований, обгрунтований, осмислений процес по формуванню, засвоєнню, застосування і збільшення новітніх, сучасних концепцій, що діють і пристосованих до певним вимогам і підходять до конкретних умов.
Цей процес має на увазі ефективне поліпшення концепції і стимулює його учасників до зміни точки зору в певному питанні. Інноваційні освітні процеси включають в себе дві ключові педагогічні проблеми:
- Проблема аналізу педагогічного досвіду. Втілення в реальність педагогічних здобутків.
Підсумковий результат інноваційних розробок в сфері освіти – застосування нововведень в практичної і теоретичної викладацькій роботі. При цьому інновації в освіті передбачають введення доповнень до мети освіти, а саме:
- Створення нового змісту. Формування ефективних методів і форм організації освітньо-виховного процесу. Поширення педагогічного вміння. Впровадження новітніх розробок в сфері управління школою як експериментальним майданчиком.
Якщо власне оновлене освітній напрямок має на увазі зміна процесів навчання і виховання, які є систематичними і послідовними, зачіпають завдання, зміст, способи, прийоми та інші аспекти викладацької роботи, то виділяють наступні інноваційні процеси в освіті:
Об’єктивні. Це створення умов для підтримки процесу розвитку інновацій і використовувались наступного разу.
Суб’єктивні. Підготовленість суб’єкта процесу інноваційного розвитку до здійснення цієї діяльності.
В якості суб’єктів інноваційних процесів прийнято розглядати вчених-педагогів, вчителів та інших працівників освітньої сфери, чия діяльність, так чи інакше, пов’язана з інноваційним процесом.
Суть інноваційної спрямованості педагогічної роботи
Високотехнологічна інноваційна спрямованість педагогічної діяльності є невід’ємною частиною освітнього процесу. Однак, також необхідно враховувати суб’єктивну і об’єктивну сторону існуючого процесу. в такому випадку в якості об’єкта сприймаються інші аспекти діяльності, що розвиваються раніше і є на сьогодні репродуктивними. Методи і способи ж цієї діяльності для педагогів-новаторів тепер носять проблемний характер.
Якщо спробувати відповісти на питання: “Що ж дає стимул для впровадження інновацій у педагогічній діяльності?”, То в пошуку вичерпної відповіді слід спиратися на соціально-економічні реформи в суспільстві та освіті, змінені під впливом освітньої політики. Дана політика передбачає гуманітаризацію змісту освіти, а саме:
- Формування та впровадження нових освітніх дисциплін. Зміна обсягу змісту. Зміна педагогічних поглядів на освоєння нововведень освітнього процесу. Прояв дослідницького інтересу до створення цих нововведень. Прагнення використовувати педагогічні нововведення на практиці.
З практичного боку можна виділити кілька шляхів впровадження інновацій в освітні установи:
- Розвиток особистого досвіду. Використання стороннього досвіду. Вивчення наукових розробок. Метод спроб та помилок. Безпосередньо експеримент.
Етапи інноваційної діяльності
Сама ідея, від моменту зародження до її реалізації в практичному розумінні проходить через кілька етапів розвитку:
- Аргументоване пропозицію про методи вирішення освітньо-виховної завдання. Розгорнуте використання методики. Практична реалізація. Повний впровадження.
На даному етапі, інноваційний процес викладацької діяльності не завершується. Нововведення розвиваються постійно, поки не знайдений максимально простий і ефективний метод вирішення проблеми. Для закріплення нових форм і методів роботи потрібна підготовка педагогічного складу до здійснення діяльності в нових умовах, а також методичне та технологічне забезпечення.
Використання нових технологій в тій чи іншій ситуації безпосередньо залежить від рівня педагогічної роботи в школі. Для цього слід адаптувати нововведення до певних умов. Найбільших зусиль вимагає впровадження нововведень, що стосуються міжособистісних відносин, систем керівництва наукою і освітою. У ідей з незначними оновленнями, шансів швидко і ефективно стати частиною педагогічного процесу набагато більше. Крім цього, успіх впровадження інновацій також залежить від перевіреного досвіду.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)