Інформаційний бар’єр

Поняття “інформаційний бар’єр” було вперше розроблено академіком В. М. Глушковим. Дана концепція символізує якісь протиріччя між інформаційними вимогами суспільства і технічними можливостями їх надання.

Історичний інформаційний бар’єр

Згідно з методикою В. М. Глушкова, існує три основних інформаційних бар’єру:

    Перший, який був пов’язаний з винаходом писемності, оскільки остання надала можливість зберігати і, звичайно ж, передавати отримані дані (до цього єдиним сховищем знань був виключно мозок людини), людство з ним впорався приблизно в V тис. до н. е.; Другий, з яким впорався людство в XV столітті після винаходу друкарства (з цього моменту кількість носіїв інформації істотно збільшилася); Третій, який виник після винаходу ЕОМ (з’явилася можливість здійснювати зберігання великих обсягів даних).

Класифікація інформаційних бар’єрів

Фахівці розрізняють:

    Об’єктивні бар’єри інформації; Суб’єктивні інформаційні бар’єри.

Об’єктивні бар’єри інформації виникають незалежно від людини, його діяльності.

Суб’єктивні інформаційні бар’єри можуть:

    Утворюватися самим джерелом інформації; Створюватися за рахунок приймача даних.

Короткий підсумок

Робота з інформацією вимагає від людини не тільки гарного знання бар’єрів інформації, але і розуміння можливих методів їх подолання. Фахівці відзначають, що багато інформаційні перешкоди можна з легкістю впоратися за допомогою сучасних інформаційних технологій.

Але разом з тим важливо розуміти, що інформаційні бар’єри не можуть бути до кінця подолані або повністю усунені. Адже перешкодою для цього, перш за все, є сама людина.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Інформаційний бар’єр